Ухвала

від 26.05.2021 по справі 953/9479/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/9479/21

2/953/2724/21

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2021 р. суддя Київського районного суду м. Харкова Єфіменко Н.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особистою приватною власністю майна, набутого під час шлюбу, -

встановив:

21 травня 2021р. до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана представником адвокатом Бєлокриницьким А.О., до ОСОБА_2 , в якій позивач просив визнати його особистою приватною власністю нерухоме майно: кв. АДРЕСА_1 ; кв. АДРЕСА_2 ; кв. АДРЕСА_3 ; земельну ділянку площею 0,12 га за адресою: Харківська область, Печенізький район, Садіниче товариство Мартівське , кадастровий номер 6324683500:03:005:0424.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях Голдер проти Великої Британії від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Так, вимоги до позовної заяви визначені у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а наслідки їх невиконання, передбачені положеннями ст.185 ЦПК України.

Всупереч ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить: відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи .

Також за змістом статей 15 та 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Втім обґрунтування, у чому полягає порушення, невизнання або оспорювання прав ОСОБА_1 з боку відповідача позовна заява не містить.

Також, положення п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України передбачають, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці .

Згідно п.2 ч.1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю майна.

Однак ціна позову з посиланням на відповідні докази визначення вартості спірного майна у позовній заяві не вказана.

Крім того, згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України Про судовий збір .

У частині першій статті 4 Закону України Про судовий збір визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 визначений в розмірі 2270 грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору, що підлягає сплаті, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивач вказані вимоги закону не виконав, оригіналу квитанції про сплату судового збору матеріали справи не містять. При цьому, суд позбавлений можливості вказати точний розрахунок суми судового збору, який підлягає сплаті, оскільки позивач при визначенні ціни позову у сумі 561 750 грн. на докази визначення вартості спірного майна не посилається.

На підтвердження сплати судового збору необхідно надати оригінал квитанції.

Зважаючи на ненадання доказів скрутного майнового становища позивача., а також наявності передбачених ст.8 ЗУ Про судовий збір підстав відстрочення сплати судового збору, клопотання позивача про відстрочення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Окрім того, згідно ч.1 ст. 30 ЦПК України , позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Втім, зважаючи, що предметом спору є три квартири та земельна ділянка, посилання на докази, що вартість кв. АДРЕСА_3 є найвищою, - у позовній заяві відсутні. Відповідно,підставі звернення з позовом до Київського районного суду м. Харкова у позовні заяві не обґрунтовані.

З урахуванням викладеного, вважаю, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст. ст.175 ЦПК України і без усунення вказаних недоліків не може бути прийнята до розгляду у суді, а тому на підставі ст. 185 ЦПК України підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст.ст. 177, 185, 260 ЦПК України, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особистою приватною власністю майна, набутого під час шлюбу, - залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків тривалістю п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Роз`яснити позивачеві, що у разі не усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду у встановлений судом строк, позов буде вважатися не поданим та буде повернутий позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя