Рішення

від 21.01.2019 по справі 405/5080/17

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/5080/17

Провадження №2/405/1154/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2019 року Ленінський районний суд м.Кіровограда у складі:

головуючого судді Іванової Л.А.

секретаря Береді Я.І., Тюпі Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому цивільну справу №405/5080/17 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Єврокар України про захист прав споживача, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом до відповідача ТОВ Єврокар Україна , в якому просить визнати недійсним договір фінансового лізингу № 2039, укладений 22.05.2017 року між нею (позивачем) та ТОВ Єврокар Україна ; стягнути з ТОВ Єврокар Україна на її (позивача) користь грошові кошти у розмірі 35 490 грн. 00 коп., отримані ТОВ Єврокар Україна на виконання договору фінансового лізингу № 2039 від 22.05.2017 року та грошові кошти в сумі 354 грн. 90 коп. в рахунок відшкодування понесених витрат у вигляді банківської комісії, а всього 35 845 грн. 90 коп.

В обґрунтування позову зазначила, що22.05.2017 року з метою придбання транспортного засобу автомобіля марки Lada Largus за ціною 13 392,45 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 354 900, 00 грн., вона (позивач) звернулася до відділення ТОВ Єврокар Україна , де їй було запропоновано укласти попередній договір купівлі продажу, оскільки автомобіль перебуває в місті Києві та з метою підтвердження дійсних намірів на придбання транспортного засобу їй (позивачу) необхідно було сплатити авансовий платіж на розрахунковий рахунок поставщика, в розмірі 35 490 грн., а також, укласти договір фінансового лізингу, іншу частину коштів за автомобіль, необхідно було сплатити після поставки транспортного засобу, який буде поставлено протягом семи діб. На підставі чого, 22.05.2017 року нею (позивачем) сплачено 35490 гривень авансового платежу на розрахунковий рахунок ТОВ Єврокар Україна , що підтверджується квитанцією банку №0.0.771034121.1 від 22.05.2017 року та укладено договір фінансового лізингу №2039. В подальшому, 28.05.2017 року прибувши до офісу ТОВ Єврокар Україна в Кропивницький, їй (позивачу)було повідомлено, що транспортний засіб, не поставлено та скоріше за все ніколи не буде доставлений, у зв`язку з чим, 30.05.2017 року вона (позивач) звернулась з письмовою заявою до відповідача у якій просила повернути сплачені нею грошові кошти, однак відповідач грошові кошти не повернув та зазначив, що договір розірвано.

Згідно п.1.1 Договору, - предметом фінансового лізингу по даному договору є транспортний засіб зазначений у даній статті у Специфікації (Додаток №2 Договору), а саме: марка LadaLargus, комплектація RS035L-A18-51, об`єм/тип двигуна 1,6, тип КПП мех. привід 4x2.Проте, додаток № 2 до договору фінансового лізингу № 2039 від 22.05.2017 року, в якому міститься Специфікація щодо предмету лізингу, вона (позивач) не підписувала та з його змістом не ознайомлена, представником відповідача даний додаток навіть не надавався, відповідно, додаток № 2 до договору фінансового лізингу № 2039 від 22.05.2017 року між нею та відповідачем не укладався.

За змістом п.3.1.5 Договору Лізингодавець зобов`язаний ознайомити Лізингоодержувача з умовами даного договору та внутрішніми правилами та надати повну інформацію, яка передбачена чинним законодавством.

Так, відповідно до умов п.1.1, 1.2 Договору, предметом фінансового Лізингу по даному договору є транспортний засіб, зазначений у даній статті та у Специфікації (Додаток №2 Договору), чи то автомобіль Lada Largus, комплектація RS035L-A18-51, об`єм/тип двигуна 1,6, тип КПП мех. привід 4x2 , чи то інший автомобіль , з упевненістю сказати не можливо, оскільки Специфікація (Додаток №2 Договору) відсутня, у зв`язку з тим, що її ніколи не існувало.Вартість Предмета лізингу на момент укладання Договору зазначається у даному Договорі, розмір авансового платежу вказується у даному Договорі та в Додатку №1 до даного Договору, який є його невід`ємною частиною.

Як зазначено в п.8.2 Договору вартість предмета лізингу на момент укладання даного договору, становить 13392,45 доларів США з урахуванням ПДВ, згідно обмінного курсу долара США до української гривні на фактичну дату укладення договору. На дату укладення цього договору, згідно обмінного курсу долара США доукраїнської гривні, гривневий еквівалент вартості предмета лізингу становить 354 900 грн. з ПДВ.

Крім того, позивач вказала, щозгідно з п. 2.1. Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов`язань сторонами за даним договором.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що строк лізингу починається з дати передачі предмету лізингу та підписання акту прийому-передачі предмета лізингу, та закінчується через 60 календарних місяців з моменту підписання акту приймання-передачі предмета лізингу та в останньому місяці сплати лізингового платежу за Додатком №3 до цього Договору,якщо інше не передбачено умовами даного договору.

Проте, між нею (позивачем) та представником компанії не досягнуто згоди щодо розміру лізингового платежу, а відтак і істотних умов договору, а саме щодо предмету лізингу та ціни договору, оскільки Додаток № 3 до договору лізингу не укладався.

Одночасно п. 12.1. Договору передбачено, що Лізингоодержувач, який сплатив адміністративний платіж, частково або повністю сплатив авансовий внесок та не отримав транспортний засіб, мас право розірвати даний договір за власним бажанням, про що має повідомити Лізингодавця у письмовій формі чітким волевиявленням щодо розірвання Договору шляхом направлення відповідного листа рекомендованою кореспонденцією на адресуЛізингодавця. У строк, встановлений чинним законодавством, Лізингодавець розглядає заяву Лізингоодержувача та надає письмову відповідь, в якій повідомляє про розірвання договору та про наслідки його розірвання. В такому випадку поверненню піддягає 80% від сплаченого авансового платежу та/або частини авансових платежів, 20% Лізингодавець утримує в якості штрафу за дострокове розірвання договору. Комісія за організацію Договору в такому випадку поверненню не підлягає.

Пунктом 3.2.6 Договору передбачено, що Лізингодавець має право в односторонньому порядку розірвати даний Договір за умови невиконання Лізингоодержувачем умов даного договору.

Договором встановлено, що при розірванні договору лізингодавцем в односторонньому порядку, в тому числі не з вини споживача послуг, ніяких санкцій для відповідача не передбачено. Крім того поверненню підлягає лише 80 % від сплаченого авансового платежу, та без повернення комісії за організацію Договору.

Таким чином, відповідач, в договорі надав собі можливість не повертати кошти, сплачені споживачем його послуг у разі розірвання договору як за ініціативою споживача послуг, так і за ініціативою Товариства, а також звільнив себе від будь-яких негативних наслідків від порушення прав позивача як споживача послуг у разі розірвання договору, в тому числі і не з вини позивача, що на думку позивача приводить до дисбалансу договірних відносин.

Позивач також зазначила, щозміст розділу 12 Договору, зокрема, пункту 12.1, свідчить про встановлення жорсткої односторонньої відповідальності лише лізингоодержувача за порушення зобов`язань за договором і за розірвання договору за його ініціативою. Положення розділу 12 Договору усувають відповідальність відповідача, не надають право споживачу вимагати дострокового розірвання договору, передбачають покладення на лізингоодержувача штрафу за дострокове розірвання договору, і надають відповідачу право не повертати адміністративний платіж за організацію договору та 40% суми авансових платежів у випадку дострокового розірвання договору споживачем, що є обмеженням визначених пунктами 3, 6 ч.1 ст.3, ч.3 ст.509 ЦК України принципів свободи договору, справедливості, розумності та добросовісності, а також передбачених ч. 1 ст.7, п.3 ч. 1 ст. 11 Закону України Про фінансовий лізинг прав споживача на розірвання договору.

З огляду на зазначене, позивач вважає, що такі положення договору призводять до істотного дисбалансу прав та обов`язків його сторін, порушують принцип добросовісності, а також завдають шкоди споживачеві, а тому в силу положень частин 1, 2, п.п. 2 - 4,11-13 ч. 3 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів`такі умови є несправедливими для позивача та відповідно до ч. 5ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів`підлягають визнанню недійсними.

Зважаючи на викладене, позивач вказала, що договір фінансового лізингу укладений міни нею (позивачем) та ТОВ Єврокар Україна , є недійсним, оскільки суперечить вимогам чинного законодавства, та порушують її (позивача) права, як споживача послуг.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 вересня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

При цьому, 15 грудня 2017 року набрав чинності ЦПК України в новій редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, та відповідно до п. 9 ч. 1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України в редакції зазначеного Закону, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, у зв`язку з чим розгляд зазначеної цивільної справи продовжено за правилами ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, який набрав чинності 15.12.2017 року, в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Титаренко Г.С. (діє на підставі свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю № 191 від 23.04.1999 року, ордеру серії КР № 82962 та витягу з угоди від 14.09.2017 року № 26 про надання правової допомоги) в судове засідання подала заяву, яка зареєстрована судом 21 січня 2019 року за вх. № 1299 про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити.

Представник відповідача ТОВ Єврокар Україна в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про час та місце судового розгляду справи, причини не явки суду не відомі, заяви, клопотання, відзив на позов, - відсутні, на підставі чого, суд вважає, що відповідач, який був обізнаний про наявність в суді справи, в якій він є відповідачем, не скористався своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні та подання суду заяв по суті справи, доказів.

Зваживши доводи, викладені в позові на обґрунтування позовних вимог, дослідивши докази по справі в їх сукупності, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернулася позивач, виходячи з положень ст.12 та ст.13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, ґрунтуються на вимогах закону, та є такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 22 травня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю Єврокар Україна , як Лізингодавцем та ОСОБА_1 , як Лізингоодержувачем у простій письмовій формі було укладено договір фінансового лізингу № 2039, предметом якого є транспортний засіб марки Lada Largus, комплектації RS035L-A18-51, об`єм/тип двигуна 1,6, тип КПП -МТ, приводом 4x2. Вартість предмета лізингу на момент укладання даного Договору зазначається у даному Договорі та в Додатку №1 (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 1.3 Договору Лізингодавець бере на себе зобов`язання придбати Предмет Лізингу у власність та передати Предмет Лізингу у користування Лізингоодержувачу на строк та на умовах, передбачених цим договором. Лізингоодержувач користується Предметом Лізингу на умовах даного Договору та згідно з положеннями чинного законодавства.

Відповідно до п. 8.2 Договору, укладаючи даний договір, сторони погоджуються, що вартість Предмета Лізингу, на момент укладання Договору за цим договором становить 13 392,45 доларів США з урахуванням ПДВ, згідно обмінного курсу долара США до української гривні, на фактичну дату укладання даного Договору . На дату укладання цього Договору, згідно обмінного курсу долара США до української гривні, гривневий еквівалент вартості Предмета Лізингу становить 354 900 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 8.4 Договору підписанням даного Договору Лізингоодержувач підтверджує, що він повідомлений про валютні ризики під час виконання Лізингоодержувачем своїх зобов`язань за цим Договором. Лізингоодержувач прийняв на себе валютні ризики згідно з цим Договором.

Судом також встановлено, що відповідно до квитанції№0.0.771034121.1 від 22.05.2017 року ОСОБА_1 на виконання умов зазначеного договору сплатила авансовий платіж згідно договору фінансового лізингу № 2039 на рахунок отримувача ТОВ Єврокар Україна у розмірі 35 490 грн.

Відповідно до п. 12.1 Договору Лізингоодержувач, який не сплатив лізингові платежі, що передбачені в п. 1.7 та 4.1, та не отримав транспортний засіб, має право розірвати даний Договір за власним бажанням, про що має повідомити Лізигодавця у письмовій формі чітким волевиявленням щодо розірвання Договору, шляхом направлення відповідного листа рекомендованою кореспонденцією на адресу Лізингодавця та зазначення реквізитів особистого банківського рахунку для здійснення такого повернення. У строк, встановлений чинним законодавством, Лізингодавець розглядає заяву Лізингоодержувача та надає письмову відповідь, в якій повідомляє про розірвання договору та про наслідки його розірвання. В такому випадку поверненню підлягає 80% від сплаченого Авансового платежу та/або частини Авансових платежів у розмірі 20% Лізингодавець утримує в якості штрафу за дострокове розірвання договору. Комісія за організацію Договору в такому випадку не повертається.

В інших випадках, не передбачених даним Договором Лізингоодержувач має право розірвати даний Договір виключно з підстав, які передбачені чинним законодавством України на момент такого розірвання (п. 12.3 Договору).

Відповідно до п.п. 3.4.3 п. 3.4 Договору Лізингоодержувач має право відмовитися або розірвати Договір у передбачених даним Договором або чинним законодавством випадках.

Відносини, що виникають із договору фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж та положеннями Закону України Про фінансовий лізинг .

Відповідно до ст. 1 Закону України Про фінансовий лізинг фінансовий лізинг-це вид цивільно - правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі), відносини, які виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 11 Закону України Про фінансовий лізинг передбачено, що лізингоодержувач має право вимагати розірвання договору лізингу або відмовитися від нього у передбачених законом та договором лізингу випадках.

Крім того, відповідно до ст.806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Виходячи з аналізу норм чинного законодавства, укладений між сторонами договір № 2039 фінансового лізингу від 22 травня 2017 рокуза своєю правовою природою є змішаним і містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу транспортного засобу.

Так, за договором найму (оренди) здійснюється передача майна наймачеві у користування.

За загальним правилом, визначеним ч.1 ст.799 ЦК України, договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі, що узгоджується також із змістом ч.1 ст.6 Закону України Про фінансовий лізинг , при цьому, якщо стороною у такому договорі виступає фізична особа, то, відповідно до ч.2 ст.799 ЦК України, - договір найму транспортного засобу підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню.

Поряд з цим, судом встановлено, що зазначений договір фінансового лізингу, який укладено між сторонами, нотаріально посвідчено не було, враховуючи, що Лізингоодержувач за даним договором є фізична особа - позивач по справі ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Крім того, згідно зі ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Нікчемний договір не породжує тих прав і обов`язків, настання яких бажали сторони, й визнання такого договору недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3,5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 216 ЦК України, які застосовуються також при вирішені вимог про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Крім того, відповідно до п. 1.1 Договору № 2039 фінансового лізингу від 22.05.2017 року предметом фінансового лізингу по даного договору є транспортний засіб, зазначений у даній статті та у Специфікації (додаток № 2 Договору), а саме: транспортний засіб марки Lada Largus, комплектації RS035L-A18-51, об`єм/тип двигуна 1,6, тип КПП -МТ, привід 4x2.

Відповідно до ч. 1 ст. 807 ЦК України, а також ч. 1 ст. 3 Закону України Про фінансовий лізинг предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

Відповідно до п. 1.1 Договору предметом фінансового лізингу є транспортний засіб, зазначений у даній статті та у Специфікації (Додаток до Договору № 2).

Згідно з п. 1.2 Договору вартість Предмета Лізингу на момент укладання Договору зазначається у даному Договорі та в Додатку № 1.

Крім того, відповідно до п. 8.1 Договору № 2039 фінансового лізингу сторони погоджуються, що Лізингові платежі та інші платежі, що підлягають сплаті за цим Договором на користь Лізингодавця відображають справедливу вартість Предмета лізингу та забезпечують отримання Лізингодавцем суми очікуваної станом на дату виконання Договору відповідно до чинного курсу обміну долара США до української гривні за готівковими операціями, встановленого КБ Райффайзен Банк Аваль при продажу долара США станом на дату, коли кожен платіж має бути сплачений.

Пунктом 8.5 Договору передбачено, що всі платежі, які визначаються у Додатку № 1 (Графік сплати Авансового внеску) та Додатку № 3 (Графік сплати лізингових періодичних платежів) до даного Договору сплачуються Лізингоодержувачем на умовах, передбачених цим Договором. Планові платежі зараховуються Лізингодавцем згідно з обмінним курсом долара США до української гривні на фактичну дату зарахування платежу на рахунок Лізингодавця.

Пунктом 10.1 Договору передбачено, що лізинговий періодичний платіж - це платіж, що сплачується кожного місяця Лізингоодержувачем на користь Лізингодавця відповідно до Графіку сплати лізингових періодичних платежів (Додаток № 3 до Договору). Кожен лізинговий періодичний платіж включає - відсотки (проценти) за користування обсягом фінансування в розмірі 20% річних на залишок частини від обсягу фінансування (винагорода лізингодавця за отримане у лізинг майно) - частина від обсягу фінансування (сума, яка відшкодовує частину варт остіпредмета лізингу) - комісія за супроводження Договору в розмірі 6%.

Крім того, пунктом 10.3 Договору № 2039 фінансового лізингу передбачено, що на момент укладання даного Договору попередній розмір щомісячного періодичного платежу в разі залишення вартості предмета лізингу на рівні, який було визначено на момент підписання даного договору, становить 308 доларів США 75 центів, згідно з обмінним курсом долара США до української гривні, на фактичну дату укладання даного Договору, що відповідно становить 8 181 грн. у гривневому еквіваленті на дату укладання цього договору, згідно з обмінним курсом долара США до української гривні. У випадку зміни вартості предмета лізингу на момент його придбання Лізингоодержувачу, сторони зобов`язані підписати Додаток № 3 до даного договору (Графік сплати лізингових періодичних платежів або Додаток № 3 до даного Договору).

Відповідно до п. 16.12 додатки до даного договору є невід`ємною частиною даного Договору.

Статтею 17 Договору № 2039 фінансового лізингу визначено, що Додатками до даного Договору є: Додаток №1 - Графік сплати Авансового внеску, Додаток №2 - Специфікація; Додаток № 3 - Графік сплати лізингових періодичних платежів.

Поряд з цим, позивач ОСОБА_1 зазначила, що Додатки №№ 1, 2, 3, які є невід`ємною частиною договору фінансового лізингу № 2039 від 22.05.2017 року, між нею та ТОВ Єврокар Україна , - підписані не були.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України Про фінансовий лізинг істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Строк лізингу визначається сторонами договору лізингу відповідно до вимог цього Закону.

Крім того, з огляду на юридичну природу договору фінансового лізингу та положень статті 692 ЦК України споживач послуг, укладаючи такий договір, має право знати обсяг своїх фінансових зобов`язань та ціну транспортного засобу, який лізингодавець передає йому в користування за плату з правом викупу. При цьому ціна предмета лізингу є істотною умовою такого договору згідно вимог статей 638, 655, 691 ЦК України.

Відповідно до пункту 10.4 договору в разі зміни вартості предмета лізингу з моменту укладення договору сторони домовились та беруть на себе зобов`язання до купівлі транспортного засобу підписати додаток 3 до даного договору із визначенням лізингових періодичних платежів, які розраховуються із ціни транспортного засобу на момент купівлі та передачі транспортного засобу лізингоодержувачу.

Зі змісту оспорюваного договору вбачається, що сторони не погодили постачальника (продавця) автомобіля, остаточно не визначили вартості предмета лізингу, не погодили графіку сплати лізингових платежів згідно з Додатком № 3 до договору, на який робиться посилання у змісті договору фінансового лізингу.

Таким чином, судом відзначається, що на момент укладення договору фінансового лізингу лізингоодержувач був позбавлений можливості ознайомитися з обсягом своїх грошових зобов`язань та графіком лізингових платежів, що свідчить про невизначеність загального обсягу грошових зобов`язань лізингоодержувача.

Крім того, відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Поряд з цим, відповідно до ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про: звільнення або обмеження юридичної відповідальності продавця (виконавця, виробника) у разі смерті або ушкодження здоров`я споживача, спричинених діями чи бездіяльністю продавця (виконавця, виробника); виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов`язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов`язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв`язку з розірванням або невиконанням ним договору; встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права розірвати договір із споживачем на власний розсуд, якщо споживачеві таке право не надається; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права не повертати кошти на оплату ненаданої продукції у разі розірвання договору з ініціативи продавця (виконавця, виробника); надання продавцю (виконавцю, виробнику) права розірвати договір, укладений на невизначений строк із споживачем без повідомлення його про це, крім випадків, установлених законом; установлення невиправдано малого строку для надання споживачем згоди на продовження дії договору, укладеного на визначений строк, з автоматичним продовженням такого договору, якщо споживач не висловить відповідного наміру; установлення обов`язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати характеристики продукції, що є предметом договору; визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права визначати відповідність продукції умовам договору або надання йому виключного права щодо тлумачення договору; обмеження відповідальності продавця (виконавця, виробника) стосовно зобов`язань, прийнятих його агентами, або обумовлення прийняття ним таких зобов`язань додержанням зайвих формальностей; встановлення обов`язку споживача виконати всі зобов`язання, навіть якщо продавець (виконавець, виробник) не виконає своїх; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права передавати свої права та обов`язки за договором третій особі, якщо це може стати наслідком зменшення гарантій, що виникають за договором для споживача, без його згоди. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Так, за змістом ч. 5 цієї норми у разі визнання окремого положення договору несправедливим може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір. Тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним в цілому. (ч. 6 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів ).

Аналізуючи норму статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Відповідно до п. 12.1 Договору Лізингоодержувач, який не сплатив лізингові платежі, що передбачені в п. 1.7 та 4.1, та не отримав транспортний засіб, має право розірвати даний Договір за власним бажанням, про що має повідомити Лізингодавця у письмовій формі чітким волевиявленням щодо розірвання Договору, шляхом направлення відповідного листа рекомендованою кореспонденцією на адресу Лізингодавця та зазначення реквізитів особистого банківського рахунку для здійснення такого повернення. У строк, встановлений чинним законодавством, Лізингодавець розглядає заяву Лізингоодержувача та надає письмову відповідь, в якій повідомляє про розірвання договору та про наслідки його розірвання. В такому випадку поверненню підлягає 80% від сплаченого Авансового платежу та/або частини Авансових платежів у розмірі 20% Лізингодавець утримує в якості штрафу за дострокове розірвання договору. Комісія за організацію Договору в такому випадку не повертається.

Таким чином, проаналізувавши зміст договору, суд встановив, що за невиконання своїх зобов`язань за договором фінансового лізингу лізингодавець не несе відповідальності, а, навпаки, отримує вигоду - штраф у розмірі 20 % від розміру авансового платежу, а також комісію за організацію Договору (пункт 12.1 договору).

За таких обставин суд приходить до висновку, що вказані умови Договору фінансового лізингу є несправедливими у розумінні ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів , оскільки всупереч принципу добросовісності їх наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу.

Крім того, відповідно до п. 4.2 Договору Лізингодавець не несе відповідальність за будь-яке пошкодження та/або втрату предмета лізингу, які можуть виникнути прямо або опосередковано в результаті невиконання Лізингоодержувачем будь-яких умов даного Договору. Сторони домовилися, що продавця (постачальника) предмета лізингу може бути обрано Лізингоодержувачем.При цьому Лізингоодержувач зобов`язаний після виконання умов, передбачених п. 1.7. та 4.1. даного Договору, у строк, що не перевищує 10 календарних днів звернутися до Лізингоодержувача з письмовою заявою, в якій повідомити про свій намір обрати продавця (постачальника) предмету лізингу. У заяві Лізингоодержувач зобов`язаний вказати повну назву, реквізити, місцезнаходження офіційного продавця (постачальника) Предмета лізингу.

Якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов`язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, монтажу, запуску в експлуатацію, тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець та лізингодавець несуть перед лізингоодежувачем солідарну відповідальність за зобов`язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу (ст. 808 ЦК України).

З огляду на зазначене, судом відзначається, що за умовами договору фінансового лізингу вибір продавця предмета лізингу здійснює лізингодавець - відповідач по справі, при цьому, в договорі лізингу відсутні будь-які відомості про продавця товару, його найменування та місцезнаходження.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та визнання договору фінансового лізингу № 2039 від 22.05.2017 року, укладеного між ТОВ Єврокар Україна та ОСОБА_1 недійсним у зв`язку із несправедливими умовами договору та відсутністю його (договору) нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Разом з тим, не підлягають задоволенню вимоги позивача в частині стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 354 грн. 90 коп. в рахунок відшкодування понесених витрат у вигляді банківської комісії, так як кошти в розмірі 354 грн. 90 коп. є, згідно з квитанцією, сплаченою позивачем сумою комісії за переказ готівки та отримувачем яких є ПАТ КБ ПриватБанк , на підставі чого зазначена сума коштів в розмірі 354 грн. 90 коп. не може бути стягнута з відповідача на користь позивача.

Приймаючи до уваги, що Договір фінансового лізингу № 2039 від 22.05.2017 року частково виконаний лише позивачем, та на виконання умов якого, позивачем були сплачені кошти в розмірі 35 490 грн., згідно з квитанцією №0.0.771034121.1 від 22.05.2017 року, з відповідача ТОВ Єврокар Україна на користь позивача підлягають стягненню кошти в розмірі 35 490 грн., сплачені за недійсним правочином.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 640 грн. 00 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 7,10,12,13, ст.ст.77-80, 81, 95, 133, 141,235,258,259,263,264,265 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Єврокар України про захист прав споживача, - задовольнити частково.

Визнати недійсним договір фінансового лізингу № 2039 від 22 травня 2017 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю Єврокар України та ОСОБА_1 .

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Єврокар України , КОД ЄДРПОУ 40481805 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , грошові кошти в рахунок повернення коштів, сплачених за договором фінансового лізингу № 2039 від 22 травня 2017 року в сумі 35 490 (тридцять п`ять тисяч чотириста дев`яносто) грн. 00 коп.

Стягнути з Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Єврокар України , КОД ЄДРПОУ 40481805 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір в розмірі 640 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України .

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції, яким є Кропивницький апеляційний суд через Ленінський районний суд м. Кіровограда.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова