Рішення

від 04.09.2007 по справі 17/514/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/514/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "04" вересня 2007 р.                                                 Справа №  17/514/07

  м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при  секретарі Хімороді В.Г.,

з участю представників сторін:

від позивача –Кравченко О.Б., довіреність № 11 від 10.01.2007 року;

Бігунець С.Є., довіреність № 151 від 24.05.2007 року;

від відповідача –не з”явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/514/07

за позовом закритого акціонерного товариства „Колосівський елеватор”, Миколаївська область, Веселинівський район, смт. Кудрявцівка, вул. Леніна, 3,

до приватного сільськогосподарського підприємства „Чапаєвське”, Миколаївська область, Березанський район, с. Чапаєвка, вул. Паркова, 13,

про стягнення заборгованості у розмірі 46 629 грн. 02 коп. за договором № 49 від         31.10.2006 року,-

                    Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання,  у судове засідання не з?явився, відзив по суті позовних вимог не надав.

                    Таким чином, справа розглядається у порядку ст.75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

           Розглянувши матеріали справи,  господарський суд,-

В С Т А Н О В И В:

  Закрите акціонерне товариство „Колосівський елеватор” (надалі-позивач) звернулося  до господарського суду з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства „Чапаєвське” (надалі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 46 629 грн. 02 коп. за договором № 49 від 31.10.2006 року.

Позивач обгрунтовує свої позовні вимоги наступним:

Між позивачем (зерновий склад) та відповідачем (поклажодавець) було укладено договір № 49 від 31.10.2006 року складського зберігання та надання послуг по роботі з сільгосппродукцією (надалі - договір). Відповідно до п. 1.1 договору, зерновий склад зобов'язаний прийняти на зберігання сільськогосподарську продукцію, яка передається поклажодавцем, і провести відвантаження (переоформлення) даної продукції в строки і на умовах, зазначених цим договором. А відповідно до п.1.3. договору, зерновий склад пропонує додаткові послуги з доведення якості продукції до рівня, який забезпечує оптимальний режим довгострокового (більше 3-х місяців) зберігання, а саме послуги з сушки та очистки.

Відповідно до пунктів 5.1. та 5.2. договору оплата за зберігання та послуги по доробці сільськогосподарської продукції проводиться протягом перших 7-ми днів місяця, наступних за місяцем, в якому надавалась послуга зберігання.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 1 Закону України „Про зерно та ринок зерна в Україні” від 04.07.2002 року № 37-VI (із змінами і доповненнями) та розділу 2 „Технічного регламенту зернового складу”, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 15.06.2004 року № 228 (із змінами і доповненнями) зберігання зерна - комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна.

Протягом строку дії договору поклажодавець поставляв та передавав сільськогосподарську продукцію, а зерновий склад надавав послуги по її прийманню, забезпечував її підробку, очищення, сушку, збереження та переоформлення сільськогосподарської продукції (соняшнику) на іншу особу за заявкою поклажодавця.

Надання зерновим складом вищезазначених послуг підтверджується документами та матеріалами, які знаходяться у матеріалах справи, а саме: складськими квитанціями на зерно; товарно - транспортними накладними; актами на сушку зерна, насіння олійних культур та трав; актами на очистку зерна, насіння олійних культур та трав; документами на переоформлення з власності ПСГП „Чапаєвське” у власність ТОВ СП „Нібулон”; актом зачистки.

07.11.2006 року повноважними представниками позивача та відповідача  без будь- яких заперечень був підписаний акт здачі - приймання виконаних робіт на загальну суму 40 395 грн. 15 коп. Тобто з урахуванням положень розділу 5 договору граничний термін на оплату за надані послуги із зберігання становить 07.12.2006 року Але вищезазначена сума відповідачем у встановлені строки  сплачена не була.

У зв'язку з чим позивач звернутися до відповідача  з листом від 09.01.2007 року   № 2, разом з яким на адресу відповідача було направлено рахунок від 07.11.2006 року     № 179 з проханням оплатити зазначену в ньому суму заборгованості у розмірі                 40 395 грн. 15 коп.

У відповідь ПСГП „Чапаєвське” листом від 24.01.2007 року № 6 повідомило, що у зв”язку з тяжким фінансовим станом підприємства, недоодержанням запланованого врожаю не мало змоги забезпечити своєчасну оплату рахунку згідно договору складського зберігання та надання послуг. Цим же листом підприємство запевнило, що працює над одержанням кредиту на поповнення оборотних коштів і планує в найближчий час розрахуватися за послуги.

Листом від 13.07.2007 року № 143 ВАТ „Колосівський елеватор” повторно направило вищезазначений рахунок на користь ПСГП „Чапаєвське” та просило негайно оплатити суму заборгованості в розмірі 40 395 грн. 15 коп. Цей лист також залишився без відповіді та задоволення.

У судовому засіданні повноважний представник позивача надав заяву в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та докази  часткової оплати відповідачем суми основної заборгованості у розмірі 15 395 грн. 14 коп. Таким чином, на момент розгляду справи сума основної заборгованості склала 25 000 грн. 01 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є його порушенням.

Ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним

правопорушення у сфері господарювання, а згідно ч. 2 ст.2 18 учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. Позивачем на підставі зазначеної статті нараховано 3%  річних у розмірі 783 грн. 55 коп. та збтики від інфляції у розмірі 2 651 грн. 46 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу  України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом  7.3 розділу 7 договору визначено, що у випадку, якщо поклажодавець затримує плату за надані послуги зерновим складом, він (поклажодавець) виплачує пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, нарахованої на непогашену суму.

З згідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до зазначених положень договору та закону позивачем нараховано пеню у розмірі 3 416 грн. 43 коп.

                    Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання,  у судове засідання не з?явився, відзив по суті позовних вимог не надав.

Відповідно до 2 ст. 49 Господарського процесального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони, господарський суд має право покластим на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись ст.ст. 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги закритого акціонерного товариства „Колосівський елеватор” задовольнити повністю.

2.          Стягнути  з приватного сільськогосподарського підприємства „Чапаєвське”, Миколаївська область, Березанський район, с. Чапаєвка, вул. Паркова, 13            (код ЄДРПОУ 32741475) заборгованість за договором у розмірі 25 000 грн.           01 коп., пеню у розмірі 1 842 грн. 55 коп., 3% річних у розмірі 783 грн. 55 коп.,  збитки від інфляції у розмірі 2 651 грн. 46 коп., державне  мито  466 грн. 30 коп.  та  118 грн. на формаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь закритого акціонерного товариства „Колосівський елеватор”, Миколаївська область, Веселинівський район, смт. Кудрявцівка, вул. Леніна, 3 (код ЕДРПОУ 00955012).

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

   Суддя                                                        Коваль С.М.