Постанова

від 12.05.2021 по справі 908/584/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2021 року м.Дніпро Справа № 908/584/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Березкіної О.В. - доповідач,

суддів: Іванова О., Дарміна М.О.

Секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Шумейко І.П., ордер серії АР №1033018 від 05.02.2021 р., адвокат;

від відповідача-2: Алуф О.В., довіреність №б/н від 04.01.2021 р., адвокат;

інші учасники процесу не з`явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені судом належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції)

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоникс"

на рішення господарського суду Запорізької області від 22.12.2020 року (головуючий суддя Мірошниченко М.В., судді: Колодій Н.А., Левкут В.В.) у справі № 908/584/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротіс" (72454, Запорізька область, Приазовський район, село Степанівка Перша, вул. Мартинова, буд. 1-А)

до відповідача-1: Приазовської районної державної адміністрації (72401, Запорізька область, смт. Приазовське, вул. Покровська, буд. 31)

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоникс" (69096, м.Запоріжжя, вул. Гребельна, буд. 5, офіс 15)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Степанівська Перша сільська рада (72454, Запорізька область, Приазовський район, с.Степанівка Перша, вул. Мартинова, буд. 1Б)про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди землі.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротіс" звернувся до Приазовської районної державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоникс" із позовом про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації від 21.12.2018 № 566 та про визнання недійсним договору оренди землі від 21.12.2018, укладеного між Приазовською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та ТОВ "Геоникс", як орендарем, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2324586200:02:004:0642, площею 74,4 га.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.12.2020 року у справі № 908/584/19 позов задоволено.

Суд визнав незаконним та скасував розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації від 21 грудня 2018 року № 566, а також визнав недійсним договір оренди землі від 21.12.2018 року, укладений між Приазовською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Геоникс", як орендарем, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2324586200:02:004:0642, площею 74,4 га.

Суд стягнув з Приазовської районної державної адміністрації (72401, Запорізька область, смт. Приазовське, вул. Покровська, буд. 31, код ЄДРПОУ 02126366) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротіс" (72454, Запорізька область, Приазовський район, село Степанівка Перша, вул. Мартинова, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 31692092) 2881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна) грн. 50 коп. судового збору за подання позовної заяви, 10173 (десять тисяч сто сімдесят три) грн. 60 коп. витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи, 10 575 (десять тисяч п`ятсот сімдесят п`ять) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоникс" (69096, м.Запоріжжя, вул. Гребельна, буд. 5, офіс 15, код ЄДРПОУ 34640843) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротіс" (72454, Запорізька область, Приазовський район, село Степанівка Перша, вул. Мартинова, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 31692092) 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 50 коп. судового збору за подання позовної заяви, 3391 (три тисячі триста дев`яносто одна) грн. 20 коп. витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи, 3 525 (три тисячі п`ятсот двадцять п`ять) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Геоникс" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Запорізької області у справі № 908/584/19 від 22.12.2020 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що у своєму рішенні Господарський суд Запорізької області не врахував та не надав оцінки змісту спірного договору оренди земельних ділянок (паїв) від 21.12.2018 та не встановив, що було предметом оренди за цим договором, в результаті чого помилково ототожнив договір оренди земельної частки (паю) з договором оренди земельної ділянки.

Також апелянт посилається на те, що у оскаржуваному рішенні Господарський суд Запорізької області дійшов помилкового висновку, що земельна ділянка з кадастровим номером 2324586200:02:004:06423 площею 74,4 га накладається на земельну ділянку площею 136,64 га, передану ТОВ Агротіс за договором оренди від 11.08.2008, який був та є чинним, сторонами не розірваний.

Суд першої інстанції зробив такий висновок, посилаючись лише на лист Степанівської Першої сільської ради від 01.02.2019 вих. № 28, де зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 2324586200:02:004:06423 площею 74,4 га накладається на земельну ділянку площею 136,64 га, передану ТОВ Агротіс за договором оренди від 11.08.2008.

Апелянт вважає, що зазначений лист Степанівської Першої сільської ради від 01.02.2019 вих. № 28 не може свідчити про накладення земельних ділянок, оскільки для такого висновку потрібні необхідні експертні дослідження та спеціальні знання, працівники Степанівської Першої сільської ради не є експертами з питань земельної діяльності та не володіють спеціальними знаннями у цій галузі.

Крім того, суд першої інстанції посилається також на рішення Господарського суду Запорізької області від 22.08.2019 у справі № 908/1241/19, яким, на думку суду, встановлено факт прийняття Приазовською РДА рішення від 21.12.2018 про передачу в оренду іншому суб`єкту земельної ділянки, раніше переданої в оренду ТОВ Агротіс . Проте, це твердження не відповідає дійсності, оскільки при розгляді справи № 908/1241/19 не досліджувалось питання накладення певних земельних ділянок, не призначалась експертиза, отже не було доведено факт прийняття Приазовською РДА рішення від 21.12.2018 про передачу в оренду іншому суб`єкту земельної ділянки, раніше переданої в оренду ТОВ Агротіс .

На думку апелянта, земельна ділянка, яка складалася з не витребуваних земельних часток (паїв) розміром 136,64 га, що була предметом договору оренди від 11.08.2008, поділена, внаслідок чого сформовані інші земельні ділянки, яким присвоєні різні кадастрові номери. Тобто, земельна ділянка розміром 136,64 га на даний час не існує як об`єкт цивільних прав, у такої земельної ділянки немає кадастрового номеру, а в її межах шляхом поділу могли бути утворені інші різні земельні ділянки.

Апелянт зазначає, що позивачем не доведено обґрунтованості своїх вимог щодо визнання недійсним договору, укладеного між відповідачами, через недоведеність наявності порушення цим договором законних інтересів та охоронюваних прав позивача, оскільки останнім не надано належних та допустимих доказів того, що невитребувана (нерозподілена) земельна ділянка, передана в оренду відповідачу-1 за оспорюваним правочином є тією ж самою ділянкою, що надана у користування позивачу за договором оренди невитребуваних земельних часток (паїв) від 11.08.2008.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 22.12.2020 року у справі 908/584/19 та ухвалення нового рішення про відмову у позові.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2021року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоникс" на рішення господарського суду Запорізької області від 22.12.2020 року у справі №908/584/19, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 17.03.2021 о 10:00.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.02.2021 року за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротіс" призначено провести судове засідання в режимі відеоконференції у справі №908/584/19.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.03.2021 року розгляд апеляційної скарги призначено на 05.04.2021рік.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.04.2021 року розгляд апеляційної скарги призначено на 12.05.2021рік.

Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Агротіс надано відзив на апеляційну скаргу відповідача-2, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи відповідача-2, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення (а.с.83, т.3).

Приазовська районна державна адміністрація та Степанівська Перша сільська рада наданими їм процесуальними правами не скористались та не направили суду відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.

Приазовська районна державна адміністрація та Степанівська Перша сільська рада наданими їм процесуальними правами не скористались та не направили в судові засідання 17.03.2021р., 05.04.2021р. своїх повноважних представників, хоча про день, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності інших учасників провадження у справі.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, а представник відповідача-2 підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду Запорізької області у справі № 908/584/19 від 22.12.2020 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні 12.05.2021року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови по справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача-2, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням голови Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області № 524 від 11.08.2008р. "Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ "Агротіс" земельні частки (паї) загальною площею 218,51 га, у т. ч. 81,87 га, які розміщені в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, в контурі № 94 (багаторічні); 136,64 га, які розміщені в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, в контурах №№ 291, 297 , 314, 321 (пасовища) згідно Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) колишнього КСП "Більшовик" Приазовського району Запорізької області, визнані як невитребувані, з можливістю надання їх в оренду до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

Цим же розпорядженням вирішено надати в оренду ТОВ "Агротіс" земельну ділянку площею 136,64 га (пасовища), в контурах №№ 291, 297, 314, 321 (невитребувані земельні частки (паї)), розташовану на території Степанівської Першої сільської ради, згідно додатку 2, для товарного сільськогосподарського виробництва (п. 2.2 Розпорядження № 524 від 11.08.2008р.).

11.08.2008р. на підставі розпорядження голови Приазовської РДА № 524 від 11.08.2008р. між Приазовською районною державною адміністрацією (орендодавець, відповідач-1) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротіс" (орендар, позивач), укладений договір оренди земельної частки (паю), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду невитребувані земельні частки (паї) розміром 136,64 га (пасовища), які розміщені в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, в контурі №№ 291, 297, 314, 321 згідно схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) колишнього КСП "Більшовик" Приазовського району Запорізької області та планів-схем, які є невід`ємною частиною цього договору (розділ 2 Договору).

Невитребувані земельні частки (паї) передаються в оренду для товарного сільськогосподарського виробництва (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 2.2 розділу 2 Договору за користування невитребуваними земельними частками орендар сплачує орендодавцю орендну плату у грошовій формі у розмірі за один календарний рік 20 496,00 грн., за місяць - 1 708,00 грн. на загальну площу.

Згідно з п. 2.3 Договору його укладено до моменту отримання власниками паїв державних актів на право власності на земельну ділянку, але в будь-якому випадку не більше ніж на 49 років.

Договір набуває чинності з моменту його реєстрації в Степанівській Першій сільській раді (розділ 5 Договору).

Згідно з розділом 5 Договору невід`ємною частиною цього договору є: розрахунок орендної плати, акт встановлення меж в натурі, кадастровий план, експлікація земельних ділянок.

Договір зареєстрований 11.08.2008р. у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Степанівської Першої сільської ради за № 1.

В матеріалах справи міститься копія акту від 12.08.2008р. встановлення в натурі меж земельної ділянки площею 136,64 га. Зазначено, що ніяких зауважень з боку зацікавлених осіб при встановленні меж в натурі не надходило.

10.07.2018р. головою Приазовської районної державної адміністрації прийнято розпорядження № 260 "Про усунення порушень вимог Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі", згідно з яким Договір оренди земельної частки (паю) від 11.08.2008р., укладений між Приазовською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ТОВ "Агротіс" (орендар) про передання орендарю в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) розміром 136,64 га (пасовища), які розміщені в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, в контурі №№ 291, 297, 314, 321 згідно Схеми поділу земель колективної власності на частки (паї) колишнього КСП "Більшовик" Приазовського району Запорізької області, визнано не чинним, а також таким, що втратило чинність, зокрема, розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації № 524 від 11.08.2008р. "Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ "Агротіс".

23.11.2018р. розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації № 617 скасовано ряд розпоряджень голови Приазовської районної державної адміністрації, в тому числі розпорядження від 10.07.2018р. № 260 "Про усунення порушень вимог земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" та розпорядження від 11.08.2008р. № 524 "Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ "Агротіс".

У листі Запорізької обласної державної адміністрації від 19.03.2019р. № 02789/08-49 зазначено, що вказане розпорядження № 617 від 23.11.2018р. було прийнято з метою приведення у відповідність актів Приазовської райдержадміністрації до вимог чинного законодавства, а не з метою зміни або припинення прав та обов`язків ТОВ "Агротіс" в договірних відносинах з Приазовською райдержадміністрацією.

Розпорядженням голови Приазовської районної державної адміністрації від 03.12.2018р. № 485 надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Геоникс" дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо надання у користування на умовах оренди строком на 49 років земельної ділянки орієнтовною площею 83,23 га із земель колишнього КСП "Більшовик" (невитребувані земельні частки (паї) - пасовища), розташованої на території Степанівської Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Розпорядженням голови Приазовської районної державної адміністрації від 21.12.2018р. № 566 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) ТОВ "Геоникс" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 74,4000 га - пасовища із земель колишнього КСП "Більшовик" (невитребувані земельні частки (паї), кадастровий номер 2324586200:02:004:0642, розташованої на території Степанівської Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вирішено передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Геоникс" земельну ділянку (невитребувані земельні частки (паї), загальною площею 74,4000 га - пасовища, із земель колишнього КСП "Більшовик", кадастровий номер 2324586200:02:004:0642, до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, але в будь-якому випадку не довше ніж на 49 років, встановивши орендну плату в розмірі 12 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

21.12.2018р. між Приазовською районною державною адміністрацією (орендодавець, відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Геоникс" (орендар, відповідач-2) укладений договір оренди земельної ділянки нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв), за умовами п. 1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) загальною площею 74,4000 гектарів (кадастровий номер 2324586200:02:004:0642) із земель колективної власності колишнього КСП "Більшовик" на території Степанівської Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з п. 3.1 Договору його укладено на строк до моменту отримання власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай) державних актів на право власності на земельну ділянку, але не довше ніж на 49 років.

Право оренди вказаної земельної ділянки зареєстровано 22.12.2018р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 29655613.

Звертаючись до Приазовської районної державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоникс" із позовом про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації від 21.12.2018 № 566 та про визнання недійсним договору оренди землі від 21.12.2018, укладеного між Приазовською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та ТОВ "Геоникс", як орендарем, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2324586200:02:004:0642, площею 74,4 га, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Агротіс , посилався на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 2324586200:02:004:0642 накладається на земельну ділянку, яка раніше була передана в оренду ТОВ "Агротіс" за Договором оренди від 11.08.2008р.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що

на момент прийняття спірного розпорядження, між Приазовською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротіс" був чинним договір оренди земельної частки (паю) від 11.08.2008р., а тому дане розпорядження прийнято не у спосіб, передбачений законом, з порушенням прав позивача, а тому відповідно і договір оренди землі від 21.12.2018, який укладений між Приазовською районною державною адміністрацією та ТОВ "Геоникс", є недійсним, оскільки порушує права та охоронювані законом інтереси позивача на оренду земельної частки (паю) за договором від 11.08.2008р.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2019 у справі № 910/1674/19, яке залишено в цій частині без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020, позовні вимоги ТОВ "Агротіс" задоволені повністю.

Суд визнав незаконним та скасував розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації від 23.11.2018 № 617 в частині скасування розпоряджень голови Приазовської районної державної адміністрації від 02.09.2008 № 566 "Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ "Агротіс"; від 23.02.2009 № 90 "Про надання в оренду не витребуваних земельних часток (паїв) ТОВ "Агротіс"; від 11.08.2008 № 524 "Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ "Агротіс"; від 18.02.2009 № 85 "Про визнання переможця конкурсу з питань продажу права на оренду та надання в оренду земельної ділянки ТОВ "Агротіс".

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.05.2020р., постанова Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020р. у справі № 910/1674/19 була скасована, а зазначену справу було передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Після нового розгляду рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2020р. у справі № 910/1674/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021р., у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Залишаючи без змін рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020р. у справі № 910/1674/19, Північний апеляційний господарський суд, зокрема, встановив, що "розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації від 02.09.2008р. № 566, від 23.02.2009р. № 90, від 11.08.2008р. № 524 , від 18.02.2009р. № 85 на момент їх скасування спірним розпорядженням № 617 слід вважати виконаними, оскільки останні вичерпали свою дію внаслідок їх виконання, а саме внаслідок укладення позивачем з Приазовською РДА відповідних договорів оренди від 11.08.2008р., від 10.03.2009р., від 18.12.2009р., від 27.02.2009р., від 27.09.2008р.

За вказаних обставин, оспорюване розпорядження Запорізької ОДА № 617 від 23.11.2018р. безпосередньо не впливає на реалізацію позивачем своїх правомочностей як орендаря спірних земельних ділянок, оскільки скасовані відповідачем розпорядження Приазовської РДА від 02.09.2008р. № 566, від 23.02.2009р. № 90, від 11.08.2008р. № 524, від 18.02.2009р. № 85 є такими, що вичерпали свою дію шляхом укладення відповідних договорів оренди з позивачем.

Після прийняття Запорізькою ОДА оспорюваного розпорядження № 617 від 23.11.2018р. Приазовською РДА було ініційовано ряд судових спорів (господарські справи № 908/1115/19, № 908/1238/19, № 908/1241/19, № 908/1591/19, № 908/1151/19) про визнання недійсними договорів оренди, укладених з позивачем, в обґрунтування позовних вимог у яких Приазовська РДА посилалась саме на наявність підстав для скасування через незаконність розпоряджень Приазовської РДА від 02.09.2008р. № 566, від 23.02.2009р. № 90, від 11.08.2008р. № 524, від 18.02.2009р. № 85, на виконання яких і були укладені відповідні договори оренди, наголошуючи на недотриманні вимог чинного законодавства при їх укладенні.

За результатами розгляду вказаних справ Господарським судом Запорізької області були прийняті рішення, якими у задоволенні позовів про визнання недійсними договорів оренди земельних часток (паїв), укладених між Приазовською РДА та ТОВ "Агротіс" відмовлено.

Так, рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.08.2019р. у справі № 908/1241/19, відмовлено у повному обсязі у задоволенні позову Приазовської районної державної адміністрації про визнання недійсним договору оренди земельної частки (паю) від 24.09.2008, укладеного Приазовською районною державною адміністрацією Запорізької області та ТОВ "Агротіс" щодо оренди невитребуваної земельної частки (паю) розміром 136,64 га, який зареєстрований 11.08.2008 у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Степанівської Першої сільської ради за № 1.

У вказаному рішенні встановлено, що "Договір оренди земельної частки (паю) від 11.08.2008 року укладався відповідно до ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", яка на момент укладення Договору оренди мала наступну редакцію: "Нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки...".

Відповідно до положень Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", Указу Президента України від 08.08.1995р. № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" нерозподілена (невитребувана) земельна ділянка - це земельна ділянка, що була запроектована в складі єдиного земельного масиву без визначення меж в натурі (на місцевості), проте не була розподілена на зборах власників земельних часток (паїв) через неявку на збори осіб - власників права на земельну частку (пай) чи їх спадкоємців. Проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) є необхідним лише в разі виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) за заявами останніх.

Нерозподілена (невитребувана) земельна ділянка має тимчасовий правовий статус, оскільки в будь-який момент власники паїв можуть виділити в натурі належні їм земельні ділянки. При виділенні ділянки в натурі власнику паю - складається проект землеустрою. При наданні в оренду нерозподіленої земельної ділянки проект землеустрою не складається.

Місце розташування нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки визначено на підставі викопіювань із карти-схеми поділу земель колишнього КСП "Більшовик" Приазовського району Запорізької області

Довжину меж земельної ділянки, її площу, поворотні точки, відносне розташування меж, та суміжних землевласників - відображено на кадастрових планах.

Згідно із ч. 3 ст. 124 Земельного кодексу України за проектами відведення здійснюється передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам тільки у разі зміни цільового призначенні землі.

Статтею 50 Закону України "Про землеустрій" Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004р. № 677, проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі, коли земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно у власність без зміни її цільового призначення.

В акті встановлення меж ділянки в натурі від 12.08.2008 зазначено про те, що вказані в натурі межі земельної ділянки площею 136,64 га земель сільськогосподарського призначення вид угідь пасовище, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельна ділянка розташована на території Степанівської сільської ради за межами населеного пункту. Зауважень з боку зацікавлених осіб при встановленні меж в натурі не надходило. Ділянка, яка виділена в оренду може використовуватися тільки за цільовим призначенням.

Оскільки зміна цільового призначення земель, у зв`язку з передачею їх в оренду ТОВ "Агротіс" на підставі Розпорядження № 524 від 11.08.2008 не проводилась, то і проект відведення вказаної земельної ділянки (на час прийняття спірного розпорядження та укладення договорів оренди земельних часток (паїв) не повинен був розроблятися .

Таким чином, всі договори оренди землі, укладені між позивачем як орендарем та Приазовською РДА як орендодавцем згідно розпоряджень голови Приазовської РДА від 02.09.2008р. № 566, від 23.02.2009р. № 90, від 11.08.2008р. № 524, від 18.02.2009р. № 85, на підставі яких позивач користується наданими йому в оренду земельними ділянками, станом на дату розгляду даної справи судом є чинними, навіть за наявності обставин існування спірного розпорядження відповідача від 23.11.2018р. № 617.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи наведене, договір оренди земельної частки (паю) від 11.08.2008, укладений між ТОВ "Агротіс" та Приазовською районною державною адміністрацією, був та є чинним на момент ухвалення спірного розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації від 21.12.2018 № 566 та договору оренди землі від 21.12.2018.

За наведених обставин, спростовуються доводи апеляційної скарги, що у зв`язку зі скасуванням розпорядження Приазовської РДА № 566 від 02.09.2008 "Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ "Агротіс", відсутні правові підстави дійсності договору оренди не витребуваних земельних часток (паїв) від 11.08.2008, укладеного між Приазовською РДА та ТОВ "Агротіс".

Згідно зі ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положення ст. 204 Цивільний кодекс України установлює презумпцію правомірності правочину, а саме - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1). Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2). Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3). Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4). Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5). Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6).

Договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов`язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Згідно із ст. ст. 15, 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільного права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частинами 2 ,3 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть, якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно з частиною 3 статті 2 Земельного кодексу України об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до частини 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ч. ч. 1, 9 ст. 91 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (ч. 1 ст. 6 вищевказаного Закону у редакції, чинній станом на 11.08.2008).

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 вищевказаного Закону у редакції, чинній станом на 11.08.2008).

Земельні ділянки державної або комунальної власності та земельні частки (паї) є різними об`єктами земельних відносин і мають різний правовий режим, а договір оренди земельної частки (паю) та договір оренди земельної ділянки є самостійними договорами з різним предметом, оскільки за договором оренди земельної частки (паю) предметом договору є земельна частка (пай), а за договором оренди земельної ділянки предметом є земельна ділянка. У разі оренди земельної частки (паю) встановлюються орендні відносини щодо права на земельну частку (пай), не визначену в натурі земельну ділянку, посвідчену сертифікатом. Орендні відносини повинні оформлюватися договором, як у разі оренди земельної частки (паю), так і у разі оренди земельної ділянки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 27.01.2010 у справі № 6-6200св09 та від 17.01.2019 у справі № 908/1947/16.

За умовами пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України "Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)" № 122 від 04.02.2004 нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (у редакції, чинній на час укладання договору) нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Право розпорядження невитребуваними земельними ділянками, яке встановлено для сільських, селищних, міських рад та райдержадміністрацій, обумовлено тим, що до моменту набуття права власності на такі земельні ділянки громадянами, які мають відповідне право, ці земельні ділянки ще перебувають в комунальній та державній власності, на відміну від земельних часток (паїв), суб`єктами права власності на які є громадяни, що виключає можливість розпорядження зазначеними у статті 13 вказаного Закону органами земельними частками (паями) на підставі цієї норми Закону.

Оренда нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок не є сталою і не може забезпечити постійну площу орендованої земельної ділянки, оскільки земельні ділянки надаються на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

Із вищезазначених норм спеціального законодавства вбачається, що передача нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) в оренду унеможливлює розроблення технічної документації на землю потенційним орендарем та присвоєння кадастрового номера земельній ділянці за такою документацією (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 17.01.2019р. у справі № 908/1947/16).

Матеріали справи свідчать, що оспорюваним договором 21.12.2018р. передано ТОВ "Геоникс" в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 2324586200:02:004:0642, площею 74,4 га із земель колективної власності колишнього КСП "Більшовик" на території Степанівської сільської ради Приазовського району Запорізької області, за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Проте, присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру виключає статус цієї земельної ділянки як нерозподілених (не витребуваних) часток (паїв), які можуть передаватися в оренду районними державними адміністраціями в порядку, визначеному ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (в редакції, що діяла станом на дату підписання розпорядження Приазовською РДА № 566 від 21.12.2018р.).

Крім того, відповідно до п.14 статті 186 ЗК України в редакції, яка діяла на час винесення оспорюваного розпорядження, технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) погодженню не підлягає і затверджується:

Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у разі якщо земельна ділянка перебуває у державній або комунальній власності;

власником земельної ділянки, у разі якщо земельна ділянка перебуває у приватній власності.

Тобто, технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі затверджується відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, якщо земельна ділянка перебуває у державній або комунальній власності.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна земельна ділянка не має статусу земельної ділянки державної чи комунальної власності, оскільки за своїм змістом має правовий статус невитребуваної земельної частки ( паю), що унеможливлювало затвердження технічної документації із землеустрою щодо неї.

Таким чином, спірне розпорядження Приазовської РДА № 566 від 21.12.2018 року Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та передачі в оренду невитребуваних земельних часток ТОВ Геоникс прийнято не в межах повноважень відповідача 1,та порушує права та інтереси позивача, як орендаря земельної частки ( паю) розміром 136,64 га.

Частиною 1 ст. 21 ЦК України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади АР Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що в разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акту індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 903/857/18, від 20.08.2019 у справі № 911/714/18.

Отже, підставами для визнання недійсним (незаконним) акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і водночас порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі (постанови Верховного Суду від 05.12.2019 у справі № 914/73/18, від 14.01.2020 у справі № 910/21404/17).

З урахуванням встановлених фактів вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації від 21.12.2018 № 566, відповідно до якого був укладений оспорюваний договір оренди земельної ділянки від 21.12.2018 є правомірними, доведеними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Аналогічний припис міститься у ст. 95 ЗК України.

Водночас положеннями ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Таким чином, на момент прийняття Приазовською РДА спірного розпорядження від 21.12.2018 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2324586200:02:004:0642, площею 74,4 га, був чинним договір оренди земельної частки (паю) розміром 136,64 га ( пасовища), які розміщені в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, в контурі № 291,297,314,321 згідно Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки ( паї) колишнього КСП Більшовик Приазовського району Запорізької області та планів-схем, від 11.08.2008, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротіс" та Приазовською районною державною адміністрацією.

При цьому, доводи апелянта про те, що позивачем не доведено належними доказами факт накладення земельних ділянок, які передані в оренду позивачу, на земельні ділянки, передані в оренду відповідачу, є неспроможними з огляду на наступне.

Дійсно, у повідомленні від 09.09.2020 № СЕ-19-20/13380-ЗТ, яке надійшло до суду 25.09.2020, судовий експерт Експертно-криміналістичного центру Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центра Міністерства внутрішніх справ України повідомив про неможливість проведення судової експертизи для вирішення питання, чи є накладання земельної ділянки, кадастровий номер 2324586200:02:004:0642, площею 74,4 га, переданої в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Геоникс" за договором оренди від 21.12.2018, на земельну ділянку площею 136,64 га, передану в оренду ТОВ "Агротіс" за договором оренди від 11.08.2008, зареєстрованим 11.08.2008 року в книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Степанівської Першої сільської ради за № 1 та якщо накладання є, то яка площа цих накладань.

Проте, суд першої інстанції правильно зазначив, що матеріали справи містять технічну документацію, координати земельної ділянки, інші технічні та графічні матеріали, з яких можливо встановити даний факт, а саме:

- відомості з Публічної кадастрової карти (про місцезнаходження земельної ділянки, орендованої відповідачем) і відомості з експлікації - додатку до договору оренди з ТОВ "Агротіс" (про місцезнаходження земельної ділянки, орендованої позивачем);

- відомості з Публічної кадастрової карти у менш великому масштабі (про місцезнаходження земельної ділянки, орендованої відповідачем) і відомості з викопіювання - додатку до договору оренди з ТОВ "Агротіс" (про місцезнаходження земельної ділянки, орендованої позивачем).

Крім того, у листі Степанівської Першої сільської ради від 01.02.2019 вих. № 28 зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 2324586200:02:004:06423 площею 74,4 га накладається на земельну ділянку площею 136,64 га, передану ТОВ "Агротіс" за договором оренди від 11.08.2008.

Також рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.08.2019 у справі № 908/1241/19 встановлено про прийняття Приазовською РДА рішення від 21.12.2018 про передачу в оренду іншому суб`єкту земельної ділянки, раніше переданої в оренду ТОВ "Агротіс".

За наведених обставин, відсутність експертного висновку про накладення переданих в оренду земельних ділянок не свідчить про те, що ці ділянки є різними.

Відповідно до статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Аналізуючи надані документи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в даному випадку більш вірогідними є докази, надані позивачем про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 2324586200:02:004:06423 площею 74,4 га накладається на земельну ділянку площею 136,64 га, передану ТОВ "Агротіс" за договором оренди від 11.08.2008, який був та є чинним, сторонами не розірваний.

Вказана обставина відповідачами-1, 2 належними та допустимими доказами не спростована.

Більш того, колегія суддів зазначає, що апелянтом жодним доказом не доведено той факт, що після поділу земель колишнього КСП "Більшовик", окрім переданих позивачу в оренду не витребуваних земельних часток розміром 136,64 га ( пасовища), які розміщені в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, в контурі № 291,297,314,321 з відносним розташуванням меж та суміжних землевласників, відповідач мав вільні земельні ділянки такої ж орієнтовної площі, з такими ж суміжними землевласниками, що також є підтвердженням факту передачі в оренду відповідачу тих же земельних ділянок у вигляді невитребуваних часток, що були передані позивачу у 2008 році.

Чинним законодавством України, у тому числі Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" не передбачена передача в користування (оренду) земельної ділянки, яка на правовій підставі знаходиться у користуванні іншої особи і договір якої не розірвано в установленому законом порядку.

Господарський договір, в тому числі Договір від 21.12.2018р. може бути визнаний недійсним за наявності двох умов:

- порушення ним прав та/або охоронюваних законом інтересів позивача;

- наявності передбачених законом підстав для визнання договору недійсним.

За наведених обставин договір оренди землі від 21.12.2018, який укладений між Приазовською районною державною адміністрацією та ТОВ "Геоникс", порушує права та охоронювані законом інтереси позивача на оренду земельної частки (паю) за договором від 11.08.2008, є таким, що суперечить положенням статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" та статті 122 Земельного кодексу України і підлягає визнанню недійсним на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що позовні вимоги у даній справі є обґрунтованими, а тому місцевий господарський суд правомірно задовольнив їх у повному обсязі та розподілив понесені позивачем судові витрати.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послався місцевий господарський суд. Водночас апеляційний господарський суд погоджується із доводами позивача, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу, як такими, що узгоджуються з обставинами справи та нормами матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки господарський суд Запорізької області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, то у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоникс" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 22.12.2020 року у справі №908/584/19 - залишити без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Геоникс".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 25.05.2021року.

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя О.Г.Іванов

Суддя М.О.Дармін

У зв`язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції в Центральному апеляційному господарському суді, про що складений акт від 23.11.2020, копії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 12.05.2021 у справі №908/584/19 поштою не надсилаються.

Надіслати копії цієї постанови на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротіс" ; Приазовської районної державної адміністрації ; Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоникс"; Степанівська Перша сільська рада.