Рішення

від 28.05.2021 по справі 906/306/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/306/21

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Прядко О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику

(повідомлення) сторін справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод хімічного

машинобудування"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммаш імпекс"

про стягнення 599 675,12 грн

Процесуальні дії по справі.

Приватне акціонерне товариство "Коростенський завод хімічного машинобудування" звернулось до суду з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммаш імпекс" заборгованості за договором поставки №1769 від 18.02.2019 у розмірі 599675,12 грн, з яких: 300000,00грн основного боргу, 107970,60грн пеня, 63960,00грн штраф, 108394,52грн річних та 19350,00 грн інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду від 29.03.2021 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод хімічного машинобудування" судом прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

09.04.2021 до суду неврученою повернулась копія ухвали суду від 29.03.2021 про відкриття провадження у справі, що направлялась на адресу відповідача, з поштовою відміткою про причини невручення: "адресат відсутній за вказаною адресою".

З метою уточнення належної адреси відповідача суд здійснив запит та отримав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зазначену на сайті Міністерства юстиції України, відповідно до якого встановлено, що зазначена в позовній заяві адреса відповідача є належною та відповідає інформації зазначеній на вказаному офіційному ресурсі.

Відповідно до телефонограми від 13.04.2021 представника ТОВ "Хіммаш імпекс" було повідомлено про те, що ухвалою господарського суду від 29.03.2021 відкрито провадження у справі №906/306/21 та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Телефонограму прийняв: директор Приймак Ярослав Михайлович.

Крім того, про розгляд справи відповідач був повідомлений також шляхом надіслання ухвали суду від 29.03.2021 на електронну пошту, зазначену відповідачем в договорі поставки №1769 від 18.02.2019.

Враховуючи викладене суд вважає, що своєчасно та належним чином вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи для реалізації ним права на судовий захист.

Відповідач у строк, встановлений ст.165 Господарського процесуального кодексу України, відзив на позов не подав. Поряд з цим, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позов мотивований неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Хіммаш імпекс" умов договору поставки №1769, що був укладений між сторонами 18.02.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що він виконав умови договору у повній мірі, виготовив та поставив відповідачу продукцію (десубліматори у кількості 2 шт.) на суму 319800,00грн, в свою чергу відповідач свої зобов`язання за договором щодо оплати отриманого товару належним чином та у повній мірі не виконав, сплативши лише частково 19800,00грн, внаслідок чого позивач був змушений звернутись до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 300000,00грн.

За несвоєчасне виконання грошового зобов`язання позивач на підставі пунктів 7.2, 7.6 договору заявив до стягнення з відповідача 107970,60грн пені та 63960,00грн штрафу, а на підставі ч.2 ст.625 ЦК України - 108394,52грн річних та 19350,00грн інфляційних.

Відповідач в порядку ст.ст. 165, 251 ГПК України письмового відзиву на позовну заяву не надав.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

18.02.2019 між Приватним акціонерним товариством "Коростенський завод хімічного машинобудування" (постачальник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хіммаш імпекс" (покупець/відповідач) укладено договір поставки №1769 (а.с.8-11), за умовами якого постачальник зобов`язується виготовити та поставити продукцію, згідно специфікацій до цього договору, а покупець сплатити і прийняти вказану продукцію, згідно умов цього Договору.

Ціна договору вказана в специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору (п.1.2 договору).

Згідно з п. 2.1 договору оплата продукції виконується шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в наступному порядку:

2.1.1. покупець проводить передоплату у розмірі 50% від вартості продукції на підставі рахунку.

2.1.2. остаточна оплата в розмірі 50% вартості продукції проводиться покупцем впродовж 5-ти банківських днів з дати сповіщення про готовність продукції до відвантаження, але не пізніше 65 -го робочого дня з дати першого платежу.

Датою оплати є дата зарахування коштів на рахунок постачальника (п.2.2. договору).

Пунктом 2.3. договору визначено, що специфікаціями на окрему партію продукції можуть бути передбачені інші умови оплати.

Відповідно до п.3.1 договору термін виготовлення - 60 робочих днів з дати отримання оплати відповідно до п.2.2. договору та поставки оребрених труб (давальницька сировина) на склад Постачальника (Примітка до Специфікації №1 до договору). Датою передачі давальницької сировини Покупця є дата про її отримання в акті прийому-передачі або накладної.

Згідно з п.3.2 договору строк поставки - 2-а робочих дні з дати отримання остаточної оплати відповідно до п.2.1.2. договору. Постачальник повідомляє Покупця про заплановану дату відвантаження в межах зазначеного строку.

Продукція поставляється на умовах ЕХW - м.Коростень, вул. Б.Хмельницького,18 (ИНКОТЕРМС -2010) (п.3.3. договору).

Датою поставки продукції вважається дата, проставлена у відвантажувальних документах, у момент передачі продукції на складі постачальника (п.3.4 договору).

Пунктом 3.7 договору визначено, що специфікаціями на окрему партію продукції можуть бути передбачені інші умови поставки продукції.

Продукція вважається зданою постачальником і прийнятою покупцем: по кількості - згідно даних, вказаних в видатковій накладній; по якості - згідно сертифікату якості виробника продукції (п.5.1 договору).

Згідно п.8.1 Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2019, чи до повного виконання зобов`язань після постачання і розрахунків обома сторонами.

18.02.2019 сторонами була підписана специфікація №1 до договору поставки №1769 від 18.02.2019, згідно якої сторони погодили, що постачальник має поставити покупцеві десубліматор у кількості 4шт. на загальну суму 697200,00грн.

Факт отримання давальницької сировини підтверджується Актом прийому-передачі №1769/1 від 10.05.2019 (а.с.13).

12.05.2019 відповідач звернувся до позивача з гарантійним листом №б/н з проханням приступити до виготовлення продукції в кількості 2-х штук без проведення передоплати. В свою чергу гарантуючи проведення повної 100% оплати за продукцію в кількості 2-х штук до 10.06.2019 (а.с.15).

20.05.2019 між тими ж сторонами укладено Додаткову угоду №1 до договору поставки №1769 від 18.02.2019, відповідно до якої специфікацію №1 від 18.02.2019 викладено в іншій редакції, зокрема погоджено постачання десубліматорів у кількості 4 шт. на загальну суму 639600,00грн (а.с.14).

07.06.2019 відповідач повторно звернувся до позивача з Гарантійним листом з проханням відвантажити готову продукцію в кількості 2-х штук без проведення оплати. В свою чергу гарантуючи вже проведення повної оплати за продукцію в сумі 619800,00грн до 14.06.2019 (а.с.16).

Як зазначив позивач, на підставі Гарантійного листа відповідача ТОВ "Коростенський завод хімічного машинобудування" виготовив та відвантажив 10.06.2019 на адресу відповідача продукцію у кількості 2-х штук на загальну суму - 319800,00грн з ПДВ , що підтверджується видатковою накладною №45 від 10.06.2019 (а.с.18). Дана продукція була отримана безпосередньо директором відповідача, а саме: Приймаком Я.М. про що свідчить його підпис та печатка на відповідній видатковій накладній.

10.06.2019 між ПАТ "Коростенський завод хімічного машинобудування" та ТОВ "Хіммаш імпекс" підписано Додаткову угоду №2 до договору поставки №1769 від 18.02.2019, відповідно до якої сторони домовилися внести зміни до договору поставки №1769 від 18.02.2019, ви клавши пункт 7.2. даного Договору в наступній редакції:

"7.2. У разі порушення терміну оплати продукції, Покупець зобов`язується сплатити пеню в роз мірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідному періоді від суми заборгованості за ко жен день прострочення".

Крім того, сторони домовилися:

- внести зміни до договору поставки №1769 від 18.02.2019, до повнивши даний Договір пунктом 7.6. в наступній редакції:

"7.6. У разі порушення більш ніж на 10 банківських днів терміну оплати продукції Покупець до датково крім пені сплачує протягом 3-х банківських днів одноразовий штраф у розмірі 20% від ва ртості поставленої продукції.",

- внести зміни до договору поставки №1769 від 18.02.2019, до повнивши даний

Договір пунктом 7.7. в наступній редакції:

"7.7. У разі порушення Покупцем строків проведення оплати за поставлену продукцію, згідно да ного Договору, Покупець за користування грошовими коштами Постачальника зобов`язаний спла тити Постачальнику 21% річних від суми грошових коштів, за якими порушені терміни оплати, за період з дня порушення термінів по оплаті за поставлену продукцію і до дня фактичної оплати."

- внести зміни до договору поставки №1769 від 18.02.2019, доповнивши даний Договір пунктом 7.8. в наступній редакції:

"7.8. Сплата пені, штрафів та неустойки не звільняє Сторін від виконання своїх зобов`язань за цим договором."

- внести зміни до договору поставки №1769 від 18.02.2019, до повнивши даний Договір пунктом 7.9. в наступній редакції:

"7.9. За всіма видами зобов`язань і відповідальності Сторін встановлюється загальний термін позовної давності тривалістю три роки (за винятком строків позовної давності щодо термінів по зовної давності, що перевищують трирічний період відповідно до чинного законодавства України)".

Дана додаткова угода № 2 до договору поставки №1769 від 18.02.2019 являється невід`ємною частиною договору поставки №1769 від 18.02.2019 і вступає в силу з моменту підписання обома сторонами.

19.06.2019 відповідач звернувся до позивача з Гарантійним листом №б/н з проханням підписати додаткову угоду на зменшення кількості продукції з 4-х на 2-і штуки у зв`язку із втратою необхідності. Оплату ж за фактично відвантажену та отриману Відповідачем продукцію зобов`язувався провести до 01.09.2019. У разі ж не виконання своїх зобов`язань у зазначений строк щодо розрахунку за отриману продукцію відповідач зобов`язувався сплатити усі штрафні санкції, які передбачені Договором та додатками до даного Договору, а також компенсувати всі збитки понесені Позивачем (а.с.19).

20.06.2019 сторони, враховуючи прохання відповідача щодо зменшення кількості продукції з 4-х на 2-і штуки у зв`язку із втратою необхідності прийшли до згоди викласти Специфікацію № 1 від 18.02.2019 у новій редакції та підписали Додаткову угоду № 3 до Договору, а також повернули невикористану частину давальницької сировини (а.с.20).

Факт повернення невикористаної частини давальницької сировини підтверджується Актом прийому-передачі № 1769/2 від 20.06.2019 (а.с.21).

На виконання умов Договору відповідачем з моменту укладення Договору було проведено лише один платіж 20.02.2019 в сумі 19 800,00 грн. з ПДВ.

06.09.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією №1 про термінове погашення виниклої заборгованості, на що відповідач в свою чергу надав свою відповідь, якою визнав в повному обсязі всі претензійні вимоги та зобов`язувався погасити заборгованість, пеню та штрафні санкції згідно договору до 31.12.2019 (а.с.22-24).

21.01.2020 позивач звернувся до відповідача з претензією №2 про термінову сплату суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простроченого зобов`язання, а також пені, річних та штрафних санкцій та разом надав на підпис Акт звірки взаємних розрахунків за період 01.06.2019-21.01.2020, на яку відповідач надав свою відповідь, якою визнав в повному обсязі всі претензійні вимоги та зобов`язувався погасити основну суму боргу до 01.07.2020, а штрафні санкції, пеню та річні до 31.12.2020. Разом з відповіддю Відповідач повернув один примірник підписаного Акту звірки взаємних розрахунків за період 01.06.2019-21.01.2020 (а.с.25-28).

19.01.2021 позивач звернувся до відповідача з претензією №3 про термінову сплату суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простроченого зобов`язання, а також пені, річних та штрафних санкцій. Разом з претензією Відповідачу було надано на підпис Акт звірки взаємних розрахунків за період 01.06.2019-11.01.2021 (а.с.29-32).

За даними позивача, відповідач відповіді на претензію №3 від 19.01.2021 не надав, а лише повернув на адресу позивача підписаний Акт звірки взаємних розрахунків за період 01.06.2019-11.01.2021 (а.с.33).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 300000,00грн, що також підтверджується Актом звіряння розрахунків станом на 11.01.2021, підписаним та скріпленим печатками обох сторін.

За несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором позивач, на підставі пунктів 7.2, 7.6 договору заявив до стягнення з відповідача 107970,60грн пені та 63960,00грн штрафу, а на підставі ч.2 ст.625 ЦК України - 108394,52грн річних та 19350,00грн інфляційних.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до частин 1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 525,526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст.193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 ст.662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Судом встановлено виконання позивачем, як постачальником, свого обов`язку з виготовлення та постачання відповідачу, як покупцю, товару на суму 319800,00грн, в тому числі ПДВ, що підтверджується належними та допустимими доказами у справі, а саме видатковою накладною.

В той же час матеріалами справи стверджується, що відповідач поставлений товар оплатив частково у сумі 19800,00грн.

В результаті цього, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за отриманий, але не оплачений товар у розмірі 300000,00 грн.

Відповідач заперечень з приводу існування боргу за отриманий від позивача товар, та доказів його сплати суду не надав.

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення 300000,00грн вартості неоплаченого товару підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення штрафу та пені суд зазначає наступне.

Згідно статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 ЦК України визначає правові наслідки порушення зобов`язання, зокрема, сплату неустойки.

Частинами 1-3 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Приписами ч.6 ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 7.2 договору сторони погодили, що у разі порушення терміну оплати продукції, покупець зобов`язується сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідному періоді від суми заборгованості за ко жен день прострочення.

У разі порушення більш ніж на 10 банківських днів терміну оплати продукції Покупець додатково крім пені сплачує протягом 3-х банківських днів одноразовий штраф у розмірі 20% від ва ртості поставленої продукції (п.7.6 договору).

За несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 107970,60грн за період з 11.06.2019 по 28.02.2020 (розрахунок наведений в тексті позовної заяви).

Із виконаного позивачем розрахунку вбачається, що пеня нарахована без урахування положень ч.6 ст.232 ГПК, у зв`язку з цим судом перераховано пеню та встановлено, що її розмір за період з 11.06.2019 по 10.12.2019 на суму боргу 300000,00грн становитиме 49890,41грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 49890,41 грн. В стягненні 58080,19грн пені слід відмовити у зв`язку з безпідставністю нарахування.

Як свідчать матеріали справи, відповідач порушив умови договору щодо оплати товару згідно погодженого сторонами терміну.

За вказаних обставин, позивач нарахував до стягнення з відповідача штраф у розмірі 20% від вартості поставленого товару, за умовами п.7.6 договору, що складає 63960,00грн.

Нарахування позивачем до стягнення з відповідача штрафу проведено згідно норм законодавства та у відповідності з приписами п.7.6 договору, є законним та обґрунтованим. Тому, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відносно нарахування інфляційних втрат та 21% річних, суд вказує наступне.

Приписами ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторонами у п.7.3 договору визначено, що розмір річних становить 21%, що не суперечить приписам ст.625 ЦК України.

Позивач нарахував до стягнення з відповідача 19350,00грн інфляційних втрат нарахованих за вересень 2019 - січень 2021, 108394,52рн 21% річних за період з 11.06.2019 по 28.02.2021.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 21% річних, судом встановлено, що вказані нарахування проведено арифметично вірно та у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 19350,00грн інфляційних та 108394,52грн річних є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав суду доказів, які б спростовували доводи позивача, натомість позивач обґрунтував свої позовні вимоги належними та достатніми доказами.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 541594,93грн, з яких: 300000,00грн - основного боргу, 49890,41грн - пені, 63960,00грн - штрафу, 108394,52грн - річних, 19350,00 грн - інфляційних. В частині стягнення 58080,19грн пені суд відмовляє.

Щодо розподілу судових витрат

Судовий збір, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод хімічного машинобудування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммаш імпекс" задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммаш імпекс" (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Жмаченко, 2/2, код ЄДРПОУ 39875041)

на користь Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод хімічного машинобудування" (11500, Житомирська область, вул.Б.Хмельницького, 18, код ЄДРПОУ 00217679):

- 300000,00грн - основного боргу,

- 49890,41грн - пені,

- 63960,00грн - штрафу,

- 108394,52грн - річних,

- 19350,00 грн - інфляційних,

- 8119,88грн - судового збору.

3. В частині стягнення 58080,19грн пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 28.05.21

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам (рек. + на ел.пошту)