Рішення

від 27.05.2021 по справі 293/2022/20

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/2022/20

Провадження № 2/293/358/2021

27 травня 2021 рокусмт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Бруховського Є.Б.

секретаря судового засідання Давиденко Л.П.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт Черняхів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визначення додаткового строку для відчуження земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

19.10.2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 03.10.2019 вона ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті батька ОСОБА_2 , 1937 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 успадкувала майно, отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме: на земельну ділянку площею 1,4382 га, кадастровий номер 1825688200:01:000:0107, яка розташована на території Троковицької сільської ради Черняхівського району Житомирської області, та належала батьку на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №114925, виданого Черняхівською районною державною адміністрацією Житомирської області 18.08.2004 року . 03.10.2019 вона зареєструвала своє право власності на зазначену земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №1928805918256 , однак, маючи незадовільний стан здоров`я та у зв`язку із запровадженими карантинними обмеженнями в Україні, не встигла вчасно знайти покупця, та протягом року після набуття права власності, відчужити земельну ділянку. У жовтні 2020 року вона звернулась з пропозицією щодо продажу земельної ділянки до брата, якому хотіла продати цю земельну ділянку. Однак, нотаріусом було відмовлено у посвідченні договору купівлі-продажу, отриманої спадщини, у зв`язку з пропуском строку на її відчуження. У зв`язку з чим, просить продовжити строк для відчуження земельної ділянки, що належить їй, громадянці Російської Федерації, на праві приватної власності, строком на три місяці.

Позивач в судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, заявлений позов підтримала, просила його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. До суду надійшла заява з Оліївської сільської ради, в якій висловлене клопотання про слухання справи у відсутності їх представника, проти задоволення позовної заяви про надання терміну відчуження земельної ділянки не заперечують.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про можливість винесення рішення по суті позову при підготовчому розгляді справи.

Дослідивши матеріали справи , суд позов задовольняє із наступних підстав:

В судовому засіданні встановлені наступні обставини:

ОСОБА_1 , позивач по справі, є громадянкою Російської Федерації.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті батька ОСОБА_2 , 1937 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , успадкувала майно, отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме: на земельну ділянку площею 1,4382 га, кадастровий номер 1825688200:01:000:0107, яка розташована на території Троковицької сільської ради Черняхівського району Житомирської області, та належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №114925, виданого Черняхівською районною державною адміністрацією Житомирської області 18.08.2004 року . 03.10.2019 позивач зареєструвала своє право власності на спадкову земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №1928805918256.

У жовтні 2020 року позивач мала намір відчужити успадковану земельну ділянку, однак, нотаріус відмовив у посвідченні договору купівлі-продажу, отриманої спадщини, у зв`язку з пропуском строку на її відчуження. Вказаний строк позивач пропустила з підстав незадовільного стану здоров`я та у зв`язку із запровадженими карантинними обмеженнями в Україні.

Вказані обставини сторонами не оспорюються, ними визнаються. Крім того, що зазначені обставини сторонами визнаються, вони підтверджуються матеріалами справи.

В зв`язку з цим, судом у відповідності із ст.82 ЦПК України, визнані вказані обставини такими, що не підлягають доказуванню.

За ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до положень ч.1 ст.2 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства , іноземці та особи без громадянства мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов`язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачено Конституцією, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України.

За змістом ст.ст.41, 64 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю. Право власності на землю належить до основних конституційних прав та свобод, що не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до ч.1 ст.3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною 5 ст.22 Земельного кодексу України встановлено, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземним громадянам, особам без громадянства.

Водночас ч.4 ст.81 Земельного кодексу України, допускається можливість отримання такими особами земель (земельних ділянок) сільськогосподарського призначення у спадщину, але з умовою їх наступного відчуження протягом року.

Відповідно до ст.145 Земельного кодексу України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду. Особа, до якої переходить право власності на земельну ділянку і яка не може набути право власності на землю, має право отримати її в оренду.

З викладеного випливає, що землі сільськогосподарського призначення на постійній основі можуть належати лише тільки громадянину України.

В той же час необхідно зазначити, що відповідно до приписів пункту 15 розділу X Перехідні положення ЗК України до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, не допускається: купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Суд бере до уваги, що станом на час розгляду вказаного спору закон про ринок земель не є чинним, а тому наразі відсутнє законодавче врегулювання порядку відчуження земель з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , а також відсутній ринок земель вказаного цільового призначення.

В свою чергу, чинним законодавством України не передбачена заборона на продовження строку для відчуження земельної ділянки згідно з ч.4 ст.81 Земельного кодексу України .

При цьому прямої правової норми, яка б регулювала порядок поновлення судом передбаченого ч.4 ст.81 ЗУ України строку, законодавство України не містить, тому суд у відповідності з вимогами ч.2 ст. 8 Цивільного кодексу України може за аналогією закону застосувати положення ст. 251 та ч.3 ст. 1272 ЦК України .

Відповідно до норми ст. 127 ЦПК України , суд наділено повноваженнями щодо поновлення чи продовження строків, встановлених законом, за умови визнання причин його пропуску поважними.

Стаття 17 Закону України "Про виконання рішення застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Ільхан проти Туреччини" від 27 червня 2000 року зазначив, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Позивач є громадянкою Російської Федерації, яка не мала можливості своєчасно виконати встановлений ч.4 ст.81 ЗК України обов`язок щодо відчуження земельної ділянки, через стан свого здоров`я та запроваджені карантинні заходи.

З огляду на викладене, враховуючи, що законодавством не встановлено заборони на продовження строку для відчуження земельної ділянки іноземцем та враховуючи те, що представник відповідача не заперечує проти задоволення позову, суд вважає за можливе позов задовольнити та продовжити позивачу строк для відчуження земельної ділянки, який вона пропустила з поважних причин, що не суперечить діючому законодавству та не порушує прав та інтересів інших осіб.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.41, 64 Конституції України, ст.ст.10, 13, 76-81, 127, 200, 206, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.3, 22, 81, 145 п.15 Перехідних положень ЗК України, ч.1 ст.2 ЗУ Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства , суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визначити громадянці Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , строк для відчуження земельної ділянки площею 1,4382 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1825688200:01:000:0107, розташованої на території Троковицької сільської ради Черняхівського району Житомирської області, належної їй на праві власності на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом серії НОА №049889 від 03.10.2019, на 3 (три) місяці після вступу рішення в законну силу.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Головуючий суддя Є.Б. Бруховський