Ухвала

від 25.05.2021 по справі 991/196/20

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

Справа № 991/196/20

Провадження №11-п/991/9/21

У Х В А Л А

25 травня 2021 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,

учасники судового провадження: обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , захисники ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , представник потерпілого адвокат ОСОБА_17 , прокурор ОСОБА_18 ,

розглянула подання Вищого антикорупційного суду про направлення до іншого суду за підсудністю об`єднаного кримінального провадження №52018000000000856 від 06.09.2018 та провадження №52019000000001208 від 26.12.2019.

Історія провадження

1.09.01.2020 до Вищого антикорупційного суду (далі ВАКС) надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №52018000000000856 від 06.09.2018 стосовно ОСОБА_19 , обвинуваченого за частиною3 статті27 частиною5 статті191, частиною3 статті27, частиною3 статті28 частиною2 статті366, частиною3 статті27 частиною3 статті209Кримінального кодексу України (далі КК), ОСОБА_20 , обвинуваченого за частиною5 статті191, частиною3 статті28 частиною2 статті366, частиною3 статті209КК, ОСОБА_8 , обвинуваченого за частиною5 статті191, частиною3 статті28 частиною2 статті366, частиною3 статті209КК, ОСОБА_9 , обвинуваченого за частиною5 статті27 частиною5 статті191, частиною5 статті27 частиною3 статті209КК (кримінальна справа №991/196/20, провадження №1-кп/991/2/20).

2.28.01.2020 Апеляційна палата ВАКС залишила без задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_14 та клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_19 адвоката ОСОБА_15 про направлення кримінального провадження №52018000000000856 з ВАКС до іншого суду за підсудністю. Ухвалою Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06.04.2020 відмовлено у відкритті касаційного провадження з перегляду зазначеної ухвали.

3.09.04.2020 Апеляційна палата ВАКС закрила провадження за аналогічним клопотанням обвинуваченого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_21 про направлення кримінального провадження з ВАКС до іншого суду.

4.29.01.2020 до ВАКС надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №52019000000001208 від 26.12.2019 стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого за частиною5 статті191, частиною3 статті28 частиною2 статті366, частиною3 статті209КК (кримінальна справа №991/890/20, провадження №1-кп/991/17/20).

5.25.02.2020 Апеляційна палата ВАКС залишила без задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_22 про направлення кримінального провадження №52019000000001208 з ВАКС до іншого суду за підсудністю. Ухвалами Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 11.03.2020 та від 25.05.2020 відмовлено у відкритті касаційного провадження з перегляду зазначеної ухвали.

6.21.01.2021 ВАКС об`єднав в одне провадження матеріали кримінальних проваджень №52018000000000856 та №52019000000001208, присвоївши об`єднаному кримінальному провадженню єдиний унікальний номер справи №991/196/20, провадження№11-кп/991/2/20.

7.12.05.2021 ВАКС звернувся до Апеляційної палати ВАКС з поданням про направлення об`єднаного кримінального провадження за підсудністю до іншого суду.

Вимоги і доводи подання

8.У поданні суд першої інстанції висловлює прохання направити об`єднане кримінальне провадження №52018000000000856 та №52019000000001208 з ВАКС до іншого суду.

9.Незважаючи на вирішенні ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 28.01.2020 питання щодо підсудності кримінального провадження №52018000000000856, суд першої інстанції вважає, що це подання не є «повторним вирішенням» питання щодо направлення кримінального провадження за підсудністю, з огляду на наступне: (1) подання подається в зв`язку з різними підходами до тлумачення змісту словосполучення «наявна хоча б одна з умов», використаних в статті33-1 та частині5 статті216Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК); (2)подання подається за ініціативою суду; (3)подання подається після вирішення питання про об`єднання кримінальних проваджень. З цих підстав відсутні перешкоди для розгляду подання по суті.

10.На думку суду першої інстанції: (1)об`єднане кримінальне провадження є непідсудним ВАКС у зв`язку відсутністю умов, передбачених пунктами 1-2 та абзацом1 пункту3 частини5 статті216КПК; (2)словосполучення «наявна хоча б одна з умов», використане в статті33-1 КПК, та відповідно предметна підсудність ВАКС не може включати в себе абзаци2-4 пункту3 частини5 статті216КПК, а прокурор не може визначати підсудність ВАКС; (3)єдиним можливим видом тлумачення визначеного КПК виключного переліку умов предметної підсудності проваджень ВАКС є буквальний спосіб тлумачення цієї правової норми. Адже згідно сталої практики правозастосування, яка неодноразово була підтверджена відповідними рішеннями Верховного Суду, вичерпні переліки, що містяться в КПК, у всіх випадках підлягають буквальному тлумаченню; (4)буквальний аналіз змісту пунктів1-2 та абзацу1 пункту3 частини5 статті216КПК свідчить про формулювання законодавцем закінченого, вичерпного переліку умов, з огляду на правила українського правопису. Так, відповідно до встановлених українським правописом правил пунктуації, перелік умов відкривається знаком пунктуації «:», поставленим наприкінці абзацу1 частини5 статті216КПК, перед узагальнюючим словом «умов», далі перелік цих умов наводиться у пунктах1 та2 через знак пунктуації «;» та закінчується в абзаці1 пункту3, що підтверджується знаком пунктуації «.»; (5)відступлення від наведеного буквального тлумачення та застосування розширювального тлумачення, за якого до цього виключного переліку умов також має бути віднесено «умову» визначення предметної підсудності, викладену в абзаці2 пункту3 частини5 статті216КПК, є неприпустимим; (6)усі абзаци виключного переліку умов оформлені законодавцем ідентично на відміну від абзаців2-4 пункту3 частини5 статті216КПК, які оформлені реченнями, відокремленими крапкою; (7)розширене тлумачення поняття «умов», використаних в статті33-1 та частини5 статті216КПК, може призвести, наприклад до ситуації, коли ВАКС будуть підсудні всі кримінальні правопорушення, передбачені статтями354, 364-370КК, які вчинені будь-якою службовою особою НАБУ; (8)за таких обставин існує ризик визначення підсудності ВАКС прокурором, а не кримінально-процесуальним законом, що суперечить меті законодавця та практиці Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ); (9)про правильність саме зазначеної позиції суду першої інстанції свідчать історичні обставини виникнення фрази: «абзац3 пункту3 частини5 статті216КПК», адже від самого початку частина5 статті216КПК не містила розподіли на абзаци. Всі розбіжності в тлумаченні цього абзацу виникли саме через використання різної нумерації, що не може суперечити дійсній волі законодавця, не може мати наслідком «невичерпність», відсутність правової визначеності поняття предметної підсудності ВАКС та віднесена на «розсуд органів виконавчої влади».

Короткий зміст клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_19 адвоката ОСОБА_15 про підтримання подання

11.Захисник ОСОБА_15 просив задовольнити подання та направити кримінальне провадження до Миколаївського районного суду Львівської області, виходячи з наступного: (1)кримінальне провадження надійшло до ВАКС з порушенням правил предметної підсудності, встановленої статтею33-1КПК, та критеріїв, передбачених частиною5 статті216КПК, а саме: відсутні умови передбачені пунктами1-3 частини5 статті216КПК; (2)постанова прокурора про визначення підслідності за НАБУ не визначає автоматично підсудність у кримінальному провадженні за ВАКС. Крім цього, посилання прокурора у постанові про визначення підслідності у вказаному кримінальному провадженні за НАБУ на заподіяння тяжких наслідків не є визначальним аргументом для встановленні предметної підсудності за ВАКС, оскільки: (а)майнова шкода ПАТ «НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» не може автоматично вважатися шкодою, яка заподіяна державі; (б)факт її заподіяння або можливості заподіяння є предметом доказування в ході судового розгляду по суті; (в)в абзаці2 пункту3 частини5 статті216КПК врегульовано виключно питання підслідності НАБУ, а не умови, які визначаються підсудність ВАКС; (3)належним судом у цьому провадженні є Миколаївський районний суд Львівської області, юрисдикція якого поширюється на місце можливого вчинення останнього у часі кримінального правопорушення за частиною3 статті209КК, а саме за фактичним місцем знаходження ТОВ «Енергія-Новий Розділ» (містоНовий Розділ Львівської області).

Короткий зміст заперечень прокурора

12.Прокурор заперечував проти задоволення подання, посилаючись на таке: (1)постановами заступника Генерального прокурора керівника САП здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52018000000000856та провадженні№52019000000001208було дорученодетективам НАБУта вподальшому завершенопрокурорами САП;(2)ціпровадження стосуютьсязаволодіння природнимгазом АТ«НАК «НафтогазУкраїни» насуму понад1,4млрд грн,при цьомузасновником цієїкомпаніє таєдиним акціонеромє держава,компанія маєстратегічне значеннядля економікита безпекидержави.Таким чиномна думкупрокурора самедержаві вособі НАК«Нафтогаз України»завдано збиткина вказанусуму;(3)упровадженні наявніформально-матеріальніумови предметноїпідсудності ВАКС,передбачені абзацом2пункту3частини5статті216КПК:(а)наявнапостанова прокурорапро визначенняпідслідності заНАБУ напідставі абзацу2пункту3частини5статті216КПК;(б)обвинуваченнястосується злочинів,передбачених абзацом1частини5статті216КПК за статтями191та 209КК;(в)державізавдано збитківна сумупонад 1,4млрд грн.;(3)ухвалоюАП ВАКСвід 28.01.2020підсудність провадженнявизнано заВАКС;(4)застосованеу поданніпорівняння абзаців3та 4з абзацом3пункту3частини5статті216КПК яктаких,що об`єднанієдиною логікоюі єідентичними,є помилковимта таким,що невідповідає фактичнимобставинам дійсності,адже вносилисьрізними законами;(5)абзац2пункту3частини5статті216КПК:(а)був прийнятийвперше іодночасно зпершопочатковим змістомчастини5цієї статтіЗаконом України«Про НАБУ»незалежно відабзаців3та 4,які з`явилисьна підставііншого закону;(б)прийнятоспільно йодночасно з«умовами»,передбаченими частиною5цієї статті,що вказуєна їхєдину сутьі ідентичністьволі законодавцящодо них,(в)міститьу своїх«умовах» нетільки критеріїтяжкості,що кореспондуєтьсяз критеріямитяжкості,передбачених умовамипунктів1-2й абзацом1пункту3частини5статті216КПК,але йіншу умову асаме існування такої можливості лише щодо злочинів, передбачених абзацом1 цієї частини, що додатково відокремлює цей абзац від абзаців3 і 4 частини5 статті216 КПК, які пов`язують можливість підслідності НАБУ взагалі стосовно злочинів, не пов`язаних із корупцією та з переліком, викладеним у абзацом1 цієї частини.

Позиції учасників провадження

13.Захисники та обвинувачені підтримали подання, просили його задовольнити та направити кримінальне провадження до Миколаївського районного суду Львівської області.

14.Прокурор та представник потерпілого заперечували проти задоволення подання.

15.Учасники судового провадження, які не з`явилися, не надали Суду свої позиції щодо подання. Їхнє неприбуття не перешкоджає розгляду подання (частина4 статті34 КПК).

Оцінка та мотиви Суду

16.У межахдоводів подання,а такожвраховуючи неодноразовевирішення Апеляційноюпалатою ВАКСу цьомупровадженні питаннящодо підсудності,Суд маєз`ясувати таке: (1)Чи є повторним порушене у поданні питання щодо направлення кримінального провадження до іншого суду за підсудністю? (2)Якщо так, то чи підлягає воно розгляду по суті?

17.На перше питання Суд надає ствердну відповідь, на друге протилежну.

(1)Чи є повторним порушене у поданні питання щодо направлення до іншого суду за підсудністю кримінального провадження?

18.Суд вважає, що порушене судом першої інстанції питання про направлення кримінального провадження до іншого суду за підсудністю є повторним, оскільки з тих самих підстав і обставин воно вже було вирішено по суті Апеляційною палатою ВАКС в порядку статті34КПК.

19.До такого висновку Суд дійшов: (1)на підставі аналізу доводів подання та змісту ухвал Апеляційної палати ВАКС, постановлених у цьому провадженні в порядку статті34КПК; а також на підставі оцінки доводів суду першої інстанції про те, що подання не є «повторним вирішенням» питання щодо направлення кримінального провадження за підсудністю з підстав: (2)наявності різних підходів до тлумачення змісту словосполучення «наявна хоча б одна з умов», використаних в статті33-1 та частині5 статті216КПК; (3)ініціювання його судом; (4)звернення після вирішення питання про об`єднання кримінальних проваджень.

Аналіз доводів подання та змісту ухвал Апеляційної палати ВАКС, постановлених у цьому провадженні в порядку статті34КПК

20.Доводи подання щодо непідсудності ВАКС об`єднаного кримінального провадження зводяться до того, що: (1)з врахуванням приписів статті33-1КПК предметна підсудність ВАКС визначається, якщо у кримінальному провадженні наявна «хоча б одна з умов», передбачена пунктами1-3 частини5 статті216КПК; (2)вичерпний перелік цих умови міститься виключно у пунктах1-2 та абзаці1 пункту3 частини5 статті216 КПК; (3)об`єднане кримінальне провадження не містить умов, передбачених пунктами1-2 та абзацом1 частини5 статті216КПК; (4)абзац2 пункту3 частини5 статті216КПК не містить умов, які визначають підсудність ВАКС; (5)до того ж прокурор не може визначати підсудність ВАКС шляхом визначення підслідності кримінального провадження за НАБУ.

21.По суті доводи подання [у частині застосування буквального способу тлумачення предметної підсудності ВАКС, правил правопису та використання знаків пунктуації, недопустимості розширеного тлумачення поняття «умов», використаних у стаття33-1 та частині5 статті216КПК, історії нумерації абзаців частини5 статті216КПК] фактично зводяться до заперечення наявності в абзаці2 пункту3 частини5 статті216КПК умов визначення підсудності ВАКС.

22.Разом з тим підсудність цього провадження ВАКС була визначена Апеляційною палатою ВАКС саме на підставі умов, передбачених у зазначеній нормі.

23.Так, у цьому провадженні Апеляційна палата ВАКС тричі розглядала питання щодо направлення цього провадження до іншого суду за підсудністю в порядку статті34 КПК та дійшла висновку, що воно підсудне ВАКС:

(1)28.01.2020 Апеляційна палата ВАКС залишила без задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_14 та клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_19 адвоката ОСОБА_15 про направлення кримінального провадження №52018000000000856 з ВАКС до іншого суду за підсудністю;

(2)09.04.2020 Апеляційна палата ВАКС закрила провадження за аналогічним клопотанням обвинуваченого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_21 про направлення кримінального провадження №52018000000000856 з ВАКС до іншого суду за підсудністю;

(3)25.02.2020 Апеляційна палата ВАКС залишила без задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_22 про направлення кримінального провадження №52019000000001208 з ВАКС до іншого суду за підсудністю.

24.Таким чином, Апеляційна палата ВАКС висловилась щодо підсудності ВАКС обох об`єднаних кримінальних проваджень №52018000000000856 та №52019000000001208 (кожного окремо).

25.При цьому в ухвалі від 28.01.2020 Апеляційна палата ВАКС щодо кримінального провадження №52018000000000856 зазначила таке: (1)за ознаками, передбаченими пунктами1, 2 та абзацом1 пункту3 частини5 статті216КПК, кримінальне провадження №52018000000000856 є непідсудним ВАКС; (2)перше речення абзацу2 пункту3 частини5 статті216КПК передбачає умову, наявність якої за статтею33-1КПК визначає, що кримінальне провадження підсудне ВАКС, яка полягає у тому, що злочин, передбачений абзацом1 частини5 статті216КПК (зокрема, за статтями 191 та 209 КК), заподіяв або міг заподіяти тяжкі наслідки охоронюваним законом свободам та інтересам фізичної або юридичної особи, а також державним чи суспільним інтересам; (3)оскільки державі в особі ПАТ«НАК «Нафтогаз України» злочином завдано шкоду на суму 1,4млрдгрн, що охоплюється ознакою тяжких наслідків охоронюваним законом державним інтересам, то кримінальне провадження №52018000000000856 підсудне ВАКС на підставі абзацу2 пункту3 частини5 статті216КПК.

26.Отже, заперечуючи у поданні можливість визначення підсудності ВАКС на підставі абзацу2 пункту3 частини5 статті216КПК, суд першої інстанції фактично не погоджується з наведеною вище ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 28.01.2020.

27.У контексті доводів подання Суд також звертає увагу на те, що в ухвалі від 28.01.2020 Апеляційна палата ВАКС зазначила, що: (1)постанова прокурора, прийнята на підставі абзацу2 пункту3 частини5 статті216КПК, не є складовою умови, передбаченої цим абзацом, наявність якої за статтею33-1 КПК визначає, що кримінальне провадження підсудне ВАКС; (2)постанова прокурора, якою визначено підслідність, є правозастосовчим актом, який не може впливати на предметну підсудність ВАКС, а у випадку, передбаченому абзацом2 пункту3 частини5 статті216КПК, уповноважений прокурор лише визначає підслідність кримінального провадження за НАБУ, а предметна підсудність ВАКС визначається належністю заподіяння або можливістю заподіяння тяжких наслідків відповідними злочинами. Ухвала Апеляційної палати ВАКС від 25.02.2020 містить аналогічний висновок.

28.Отже, всі доводи подання вже були розглянуті по суті Апеляційною палатою ВАКС в порядку статті34КПК, порушене у ньому питання є повторним. Позиція суду першої інстанції фактично зводиться до незгоди з раніше постановленими рішеннями Апеляційної палати ВАКС щодо підсудності ВАКС цього кримінального провадження, ухваленими в порядку статті 34 КПК.

Щодо наявності різних підходів до тлумачення змісту словосполучення «наявна хоча б одна з умов», використаних в статті33-1 та частин5 статті216КПК

29.Суд першої інстанції зазначив про існування різних підходів до тлумачення змісту словосполучення «наявна хоча б одна з умов», використаних в статті33-1 та частин5 статті216КПК.

30.Проте суд першої інстанції не навів жодних відомостей (судових рішень) на підтвердження цього доводу.

31.Разом з тим у цьому провадженні у Апеляційної палати ВАКС відсутні різні підходи з вирішення зазначеного питання, що підтверджується змістом ухвал від 28.01.2020 та від 25.02.2020. Питання щодопідсудності ВАКСцього кримінальногопровадження вжебуло вирішенов порядкустатті34КПК.З цих підстав Суд відхиляє цей довід суду першої інстанції як підставу для розгляду подання по суті.

Щодо ініціювання саме судом питання про направлення кримінального провадження до іншого суду

32.Суд відхиляє посилання суду першої інстанції як на підставу для розгляду по суті подання на те, що його ініціює суд першої інстанції, а тому це подання не є «повторним вирішенням» питання щодо направлення кримінального провадження за підсудністю.

33.Статтею34КПК передбачене право ініціювання зазначеного питання судом, сторонами або потерпілим. Відповідно суб`єкт ініціювання зазначеного питання не змінює суті порушеного перед судом питання. Якщо суд в порядку статті34КПК розглянув по суті питання щодо направлення кримінального провадження до іншого суду за підсудністю, то повторне його ініціювання з тих самих підстав іншим суб`єктом не має наслідком повторний розгляд цього питання по суті.

Щодо звернення з поданням після вирішення питання про об`єднання кримінальних проваджень

34.Суд також відхиляє посилання суду першої інстанції як на підставу для розгляду по суті подання на те, що воно подається після об`єднання кримінальних проваджень №52018000000000856 та №52019000000001208, а тому це подання не є «повторним вирішенням» питання щодо направлення кримінального провадження за підсудністю.

35.Так, у разі об`єднання в одному провадженні матеріалів досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, серед яких є кримінальні провадження, підсудні ВАКС, судове провадження здійснює ВАКС, якщо виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження, які не віднесені до підсудності цього суду, може негативно вплинути на повноту судового розгляду (абзац3 пункту20-2 РозділуХІ «Перехідні положення» КПК).

36.Отже, об`єднання (приєднання) до кримінального провадження, яке предметно підсудне ВАКС, іншого кримінального провадження не змінює підсудності вже об`єднаного кримінального провадження ВАКС.

37.Більш того, у цьому провадженні як на момент об`єднання кримінальних проваджень (21.01.2021), так і на момент внесення подання (12.05.2021) Апеляційна палата ВАКС вже визначила, що обидва кримінальні провадження, які були об`єднані, є підсудними ВАКС. Факт об`єднання двох підсудних ВАКС кримінальних проваджень в одне не може мати наслідком те, що вже об`єднане провадження стане не підсудним ВАКС. Відповідно повторне вирішення з тих самих підстав питання щодо підсудності ВАКС вже об`єднаного кримінального провадження не потребується. З цих підстав, наведений довід подання Суд також відхиляє.

Щодо інших доводів учасників провадження

38.Під час розгляду подання учасники провадження посилались і на інші обставини, які не є предметом розгляду в порядку статті34КПК. Разом з тим Суд бере до уваги позиції учасників провадження лише в межах доводів подання, на які вже надав вичерпні відповіді.

(2)Чи підлягає подання розгляду по суті (в контексті встановлення Судом факту повторного з тих самих підстав і обставин ініціювання питання в порядку статті34 КПК)?

39.Суд вважає, що повторне ініціюваннясудом першоїінстанції заналогічних підставвирішення питанняпро направленнякримінального провадженнядо іншогосуду,яке вжебуловирішене по суті в порядку статті34КПК, не має наслідком повторне вирішення цього питання по суті, тому провадження за поданням має бути закрито, виходячи з таких мотивів.

40.У цьому провадженні Апеляційна палата ВАКС вже вирішила з тих самих підстав по суті питання щодо підсудності ВАКС і постановила остаточне рішення, яке набрало законної сили та оскарженню не підлягає.

41.Положеннями статті34КПКне передбаченаможливість багаторазовоговирішення зтих самихпідстав іобставин питаннящодо направленнякримінального провадженнядо іншогосуду.У протилежному випадку суд, здійснюючи повторний (з тих самих підстав) розгляд цього питання, фактично переглядав би остаточне рішення суду, прийняте в порядку статті34КПК.

42.Повторне з аналогічних підстав ініціювання зазначеного питання судом першої інстанції: (1)може містити ознаки спору про підсудність, адже ініціюванням відповідного подання суд першої інстанції фактично не погоджується з раніше висловленим висновком Апеляційної палати ВАКС про підсудність кримінального провадження суду першої інстанції, що прямо заборонено частиною5 статті34КПК; та (2)може призвести до порушення принципу resjudicata як складової принципу верховенства права, відповідно до якого у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення ЄСПЛ у справіBrumarescu v. Romania, заява №28342/95, 28.11.1999, §61, 62).

43.Викладене вище виключає можливість повторного розгляду питання щодо направлення до іншого суду кримінального провадження, за умови попереднього його вирішення з тих самих підстав.

44.Такий висновок Суду підтверджується і практикою Касаційного кримінального суду Верховного Суду щодо вирішення аналогічних питань в порядку статті34КПК, зокрема, ухвалами від 12.11.2018 у справі №638/4399/15-к та від 11.07.2019 (провадження51-2031впс19).

Висновок Суду за результатами розгляду подання

45.Враховуючи те, що: (1)наведені у поданні мотиви не є новими та всі доводи подання вже були розглянуті по суті Апеляційною палатою ВАКС в порядку статті34КПК; (2)Апеляційна палата ВАКС встановила підсудність ВАКС як щодо кримінального провадження №52018000000000856, так і провадження №52019000000001208 (ухвали від 28.01.2020 та від 25.02.2020); (3)у межах об`єднаного провадження у Апеляційної палати ВАКС немає різних підходів щодо застосування умови, передбаченої абзацом2 пункту3 частини5 статті216КПК; (4)доводи подання зводяться до незгоди з раніше прийнятими рішеннями Апеляційної палати ВАКС щодо підсудності цього кримінального провадження ВАКС; (5)повторне ініціювання в порядку статті34КПК питання щодо направлення провадження до іншого суду з тих самих підстав іншим суб`єктом не має наслідком повторний розгляд по суті цього питання; (6)факт об`єднання двох підсудних ВАКС кримінальних проваджень в одне не може мати наслідком те, що вже об`єднане провадження стане непідсудним ВАКС; (7)спори про підсудність між судами не допускаються; (8)повторний розгляд по суті з тих самих підстав питання, з приводу якого є остаточне судове рішення, може призвести до порушення принципу resjudicata Суд дійшов висновку, що подання суду першої інстанції не підлягає повторному вирішенню по суті та провадження за ним має бути закрито.

46.Керуючись статтею34 КПК, колегія суддів постановила:

1. Провадження за поданням Вищого антикорупційного суду про направлення до іншого суду за підсудністю об`єднаного кримінального провадження №52018000000000856 від 06.09.2018 та провадження №52019000000001208 від 26.12.2019 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийСудді: ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_2 ОСОБА_5