Ухвала

від 26.05.2021 по справі 260/3832/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про залишення позовної заяви без розгляду

27 травня 2021 рокум. Ужгород№ 260/3832/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Плеханова З.Б. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Великоберезнянської районної державної адміністрації Закарпатської області (вул. Шевченка, буд. 71,смт. Великий Березний, Великоберезнянський район, Закарпатська область,89000), третя особа: Чопський прикордонний загін (89502, Закарпатська область, Ужгородський район, місто Чоп, вул. Головна, 55-А), УПРАВЛІННЯ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ЧОПСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ( Ідентифікаційний код юридичної особи 35102380 89502, Закарпатська обл., місто Чоп (пн), ВУЛИЦЯ ЗАЛІЗНИЧНА, будинок 1) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Великоберезнянської районної державної адміністрації Закарпатської області, яким просить:1. Прийняти адміністративний позов до розгляду; 2.Звільнити ОСОБА_2 , від оплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті п`ятої Закону України «Про судовий збір». 3. Визнати дії Управління соціального захисту населення Великоберезнянської РДА (ЄДРПОУ 0319296S) щодо нарахування та виплати не в повній мірі щорічної грошової допомоги до 5 травня в розмірі 5 мінімальних пенсій протиправними. 4. Зобов`язати Управління соціального захисту населення Великоберезнянської РДА (ЄДРПОУ 03192968); виплатити повний розмір щорічно, грошової допомоги до 5 травня передбаченої законодавством з урахуванням виплачених коштів ОСОБА_3 ; 5.Розгляд справи провести в спрощеному порядку без виклику сторін; 6. Зобовязати Управління соціального захисту населення Великоберезнянської РДА (ЄДРПОУ 03192968) подати звіт про виконання рішення суду.

Предметом оскарження у цій справі є дії щодо нарахування та виплати не в повній мірі щорічної грошової допомоги до 5 травня 2020 року та зобов`язання виплатити повний розмір щорічно, грошової допомоги до 5 травня.

24 грудня 2020 року від Управління соціального захисту населення Великоберезнянської РДА до суду надійшов відзив, в якому вони зазначили , що до них списки осіб, в тому числі із зазначенням особи позивачки, від Чопського прикордонного загону не надходили , і гроші позивачці на виплату не замовлялися.

Ухвалою суду від 18 січня 2021 року до часті в розгляді справи було залучено в якості третьої особи без самостійних вимог Чопський прикордонний загін.

Так судом встановлено, що 01 лютого 2021 року на виконання Ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 року, Чопський прикордонний загін надіслав лист з додатками. Згідно зазначено листа вбачається, що Чопським прикордонним загоном, листом від 13.04.2020 року за вих.. №12/74дск було направлено на адресу начальника управління праці та соціального захисту населення Чопської міськради список одержувачів щорічної разової допомоги до 5 травня 2020 року військової частини НОМЕР_1 , серед яких і було зазначено ОСОБА_1 .

В подальшому, Чопським міським УПСЗН було перераховано на рахунок Чопського прикордонного загону кошти в сумі 298 850,00 грн. для оплати разової грошової допомоги згідно Постанови КМУ №112 від 19.02.2020 р. військовослужбовцям Чопського прикордонного загону, в тому числі ОСОБА_1 у розмірі 1390,00 грн.

Вказані кошти ОСОБА_1 перераховані військовою частиною на її картковий рахунок 29.04.2020 року , що зазначає сам позивач і про що свідчить виписка по картковому рахунку (а.с.16).

22 лютого 2021 року дана справа була призначена в судове засідання з викликом сторін.

27 травня 2021 року від Чопської міської ради надійшло клопотання про залишення позову без розгляду у звязку з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого статтею 122 КАСУ.

В судове засіданні 27 травня 221 року сторони не зявилися, хоча були повідомлені про судове засідання належним чином на вказані ними електронні адреси, в тому числі і позивачка.

Вивчивши матеріали справи , суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Суд констатує, що до суду з даним позовом позивач звернулася 23.11.2021 року , тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Суд акцентує увагу на змісті постанови ВС від 31.03.2021 р. у справі 240/12017/19, у якій Суд відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду.

У даній постанові ВС вказав, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Також зазначив, що отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Слід зауважити, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

При цьому, особа має вчиняти активні дії з метою з`ясування видів та розміру складових, які враховані при нарахуванні/виплаті допомоги при звільненні шляхом подання відповідних заяв.

Суд зазначає, що позивач має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання роз`яснень з приводу отримання щорічно, грошової допомоги до 5 травня в меньшому розмірі . Отже, з дня отримання коштів на картковий рахунок позивачем (29.04.2020 р.) позивачка вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо розміру грошової допомоги до 5 травня звернулась до відповідного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від органу відповіді на подану нею заяву.

Позивачка, отримавши вказані кошти від військової частини, про що свідчить виписка з картковго рахунку звернень ні до військової частини, ні органу соціального захисту не ініціювала. Не надавши ніяких причин пропуску строку звернення , позивачка звернулася до суду через сім місяців .В судові засідання позивачка не являлася, ніяких письмових пояснень з цього приводу не надавала.

Слід зауважити, що обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. При цьому, позивач не був позбавлений можливості звернутись до військової частини або до органів соціального захисту та отримати відповідь. Однак позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб. Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно із частини третьої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Відповідно до п.8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Враховуючи, наведене позовна заява підлягає залишенню без розгляду. Керуючись статтями 123,240 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Великоберезнянської районної державної адміністрації Закарпатської області (вул. Шевченка, буд. 71,смт. Великий Березний, Великоберезнянський район, Закарпатська область,89000), УПРАВЛІННЯ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ЧОПСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ( Ідентифікаційний код юридичної особи 35102380 89502, Закарпатська обл., місто Чоп, ВУЛИЦЯ ЗАЛІЗНИЧНА, будинок 1, третя особа: Чопський прикордонний загін (89502, Закарпатська область, Ужгородський район, місто Чоп, вул. Головна, 55-А) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адіміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів.

СуддяЗ.Б.Плеханова