Рішення

від 17.05.2021 по справі 280/2272/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2021 року Справа № 280/2272/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., за участю секретаря судового засідання Погомій Я.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представників:

позивача - Жовніренко І.В.,

відповідача - Гайдука С.П.,

третіх осіб - Корсіка Я.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (вул. Першотравнева, буд. 50, с. Степне, Запорізький район, Запорізька область, 70432), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Фермерське господарство ТЮЛЬПАН-АСД (вул. Привокзальна, буд. 102, с. Лежине, Запорізький район, Запорізька область, 70431), Товариство з обмеженою відповідальністю Інтер (вул. Садова, буд. 11, с. Лежине, Запорізький район, Запорізька область, 70431), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

22.03.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства №5, прийняте 29.01.2021 на Четвертій позачерговій сесії дев`ятого скликання Степнянської сільської ради Запорізького району Запорізької області, яким відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки за кадастровим номером №2322186800:01:001:0100 орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства; зобов`язати відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за кадастровим номером №2322186800:01:001:0100 орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає про протиправність відмови у наданні дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, обґрунтованої перебуванням спірної земельної ділянки в оренді у іншої особи, оскільки такої підстави для відмови законодавство України не передбачає.

Ухвалою від 29.03.2021 у справі відкрите загальне позовне провадження, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Фермерське господарство ТЮЛЬПАН-АСД (далі - третя особа 1), підготовче засідання призначене на 22.04.2021.

21.04.2021 від третьої особи 1 до суду надійшли письмові пояснення, в яких третя особа зазначає, що спірна земельна ділянка площею 37,6337 га з 16.05.2006 перебуває в оренді у третьої особи 1. Надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою можливе лише після припинення права оренди на цю земельну ділянку. Просить відмовити у задоволенні позову.

22.04.2021 від представника позивача до суду надійшла заява про відкладення підготовчого засідання.

22.04.2021 від відповідача до суду надійшли відзив на позов та клопотання про залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер .

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначає, що спірна земельна ділянка перебуває у комунальній власності відповідача. Рішенням постійної комісії з питань агропромислового комплексу, земельних відносин та екології відповідача від 27.01.2021 було рекомендовано відповідачу відмовити у задоволенні клопотання позивача через його невідповідність вимогам земельного законодавства, зокрема ст.ст. 116, 118 Земельного кодексу України. Зазначає, що спірна земельна ділянка перебуває у користуванні третьої особи 1 і це право не припинене, до клопотання не було додане погодження землекористувача. Крім того, зазначає, що спірна земельна ділянка передана у суборенду ТОВ Інтер . Зазначає, що про існування права оренди у третьої особи 1 позивачу було достовірно відомо при зверненні до відповідача. Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зазначає, що це повноваження є дискреційним повноваженням відповідача. Просить відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування клопотання про залучення до участі в справі якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер зазначає, що ця особа є суборендарем спірної земельної ділянки, а тому рішення у справі може вплинути на права цієї особи.

Протокольною ухвалою від 22.04.2021 підготовче засідання було відкладене на 17.05.2021.

Протокольною ухвалою від 17.05.2021 до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю Інтер (далі - третя особа 2).

Протокольною ухвалою від 17.05.2021 було закрите підготовче провадження у справі, та, за письмовою заявою учасників справи, призначено її до розгляду по суті в той же день.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги з підстав викладених у позові, представник відповідача заперечив проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позов, представник третіх осіб так само заперечив проти позову з підстав викладених у письмових поясненнях третьої особи 1.

У судовому засіданні 17.05.2021 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши учасників справи, розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Земельна ділянка кадастровий номер №2322186800:01:001:0100 площею 37,6337 га перебуває у користуванні на умовах оренди у третьої особи 1 з 16.05.2006, відповідне право зареєстроване у державному реєстрі.

Зазначена земельна ділянка передана третьою особою 1 у суборенду третій особі 2 на підставі договору суборенди від 01.10.2019, відповідне право зареєстроване у державному реєстрі.

25.11.2020 Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області прийняло наказ №2-ОТГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність , яким передало у комунальну власність відповідача низку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності за межами населеного пункту, серед яких є земельна ділянка за кадастровим номером 2322186800:01:001:0100 площею 37,6337 га.

04.12.2020 відповідачем ухвалене рішення № 3, яким прийняла передані земельні ділянки у комунальну власність відповідача.

16.12.2020 державний реєстратор виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Ананьєвська А.В. прийняла рішення, яким зареєструвала земельну ділянку за кадастровим номером 2322186800:01:001:0100 за Степненською сільською територіальною громадою в особі відповідача.

21.12.2020 відомості про зареєстроване право комунальної власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2322186800:01:001:0100 з`явились на Публічній кадастровій карті України.

24.12.2020 позивач підписав клопотання про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності відповідача за кадастровим номером 2322186800:01:001:0100 у власність орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства.

04.01.2021 клопотання позивача від 24.12.2020 надійшло відповідачу. До цього клопотання було додано: графічний матеріал, на якому зображено бажане місце розташування земельної ділянки; копія паспорта у формі картки та копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру; копія довідки про внесення відомостей до єдиного державного демографічного реєстру; згода на обробку персональних даних; копія посвідчення учасника бойових дій та копія довідки про безпосередню участь в АТО.

27.01.2020 постійна комісія з питань агропромислового комплексу, земельних відносин та екології відповідача 2 розглянула клопотання позивача від 24.12.2020 та додані до нього документи, що надійшли 04.01.2021, та рекомендувала сільській раді відмовити у його задоволенні через невідповідність вимогам земельного законодавства.

Рішенням відповідача від 29.01.2021 №5 позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки за кадастровим номером 2322186800:01:001:0100 орієнтовною площею 2,0000 га у власність, розташованої на території Степненської сільської ради для ведення особистого селянського господарства. Оскаржуване рішення обґрунтоване перебуванням спірної земельної ділянки в оренді у третьої особи 1.

Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.

За змістом статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною другою статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Згідно з п. «а» ч.3 ст.22 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Частиною 1 статті 122 ЗК України визначено, що до повноважень відповідача належить передача земельних ділянок у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Частиною 1 статті 121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;

в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно із ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

В даному випадку до клопотання позивача не було додане погодження землекористувача (третіх осіб 1 та 2), при цьому з доданих до клопотання позивача документів (витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку) чітко вбачається наявність права третьої особи на спірну земельну ділянку. Відтак, клопотання позивача не відповідає вимогам ч. 6 ст. 118 ЗК України.

Крім того, в силу приписів ч. 7 ст. 118 ЗК України у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути відмовлено у разі (крім іншого) невідповідності місця розташування об`єкта вимогам законів. В даному випадку така невідповідність закріплена у ч. 5 ст. 116 ЗК України.

В постанові від 17.12.2018 у справі №509/4156/15 Верховним Судом викладена наступна правова позиція:

Разом з тим, з урахуванням наведеного, враховуючи обмежений строк розгляду клопотання, а також положення частини шостої статті 118 ЗК України, яка містить імперативні вимоги щодо обов`язковості додавання до клопотання зацікавленої особи графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб), Суд у контексті спірних правовідносин дійшов висновку, що недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів або погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою .

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладені вище обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідача є правомірним, а відтак про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо інших доводів позивача викладених в позовній заяві, то суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.

У рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У свою чергу, суд вважає, що позивач не обґрунтував протиправність оскаржуваного рішення суб`єктів владних повноважень, яке є предметом розгляду у даній справі.

Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим, а тому у його задоволенні слід відмовити повністю.

Оскільки даний позов не підлягає задоволенню, позивачем, який в силу вимог п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону Про судовий збір звільнений від сплати судового збору, не надані суду докази здійснення судових витрат, то підстави для стягнення на користь позивача судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (вул. Першотравнева, буд. 50, с. Степне, Запорізький район, Запорізька область, 70432), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Фермерське господарство ТЮЛЬПАН-АСД (вул. Привокзальна, буд. 102, с. Лежине, Запорізький район, Запорізька область, 70431), Товариство з обмеженою відповідальністю Інтер (вул. Садова, буд. 11, с. Лежине, Запорізький район, Запорізька область, 70431), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 27.05.2021.

Суддя Р.В. Кисіль