Головуючий І інстанції: І.Г. Шевченко
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2021 р. Справа № 480/1117/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Катунова В.В. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Сумської міської ради на додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2020, повний текст складено 10.12.2020, по справі № 480/1117/20
за позовом ОСОБА_1
до Виконавчого комітету Сумської міської ради , Сумського міського голови Лисенка Олександра Миколайовича
третя особа Незалежна професійна спілка Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради
про про скасування розпорядження, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити дії та стягнення середнього заробітку.,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- скасувати розпорядження Сумського міського голови від 27.01.2020 №46-к "Про звільнення ОСОБА_1 ";
- поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного стану населення Сумської міської ради з 28 січня 2020 року;
- зобов`язати виконавчий комітет Сумської міської ради виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за січень 2020 року;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з виконавчого комітету Сумської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28 січня 2020 року по дату винесення судом рішення у справі;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного стану населення Сумської міської ради;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з виконавчого комітету Сумської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в межах одного місяця в розмірі 21 655,41 грн.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 у справі №480/1117/20 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Сумського міського голови від 27.01.2020 №46-к "Про звільнення ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Сумської міської ради з 28 січня 2020 року. Стягнуто з виконавчого комітету Сумської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 151736грн.90коп. Зобов`язано виконавчий комітет Сумської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за січень 2020р. по день прийняття розпорядження Сумського міського голови від 27.01.2020 №46-к "Про звільнення ОСОБА_1 ". Рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 14803грн.60 коп. допущено до негайного виконання. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
20.11.2020, у строк, встановлений ч.7 ст.139 КАС України, позивач подав до Сумського окружного адміністративного суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
Додатковим рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення задоволено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Сумської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, Виконавчий комітет Сумської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.
Позивач не надав відзив на апеляційну скаргу.
На підставі ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 п. 1 ч. 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2-7 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та дійснених ним витрат, необхідних для надання правничої дl6;помоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.ч.1,7ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Колегія суддів зазначає, що позивачем своєчасно подано заяву про понесені витрати на правову допомогу та своєчасно надано докази на їх підтвердження.
Відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 9ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.
Згідно з п. 4 ч. 1ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 04.08.2020 по справі № 810/3213/16.
Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Відповідно дост. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Судовим розглядом встановлено, що на підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача надано: договір про надання правової допомоги, укладений 31.01.2020 між ОСОБА_1 (клієнт) та адвокатом ОСОБА_2 (далі - Договір), доповнення до вказаного договру, ордер про надання правової допомоги, акт приймання-передачі виконаних робіт від 19.11.2020, прибутковий касовий ордер від 19.11.2020 №5 про сплату 5 000,00грн. (т. 1 а.с. 6, т.2 а.с.129-132).
Згідно п.2 Договору зобов`язання клієнта по сплаті гонорару та фактичних витрат виникає після видачі адвокатом ордеру, а їх розмір та порядок сплати визначається, шляхом укладення окремого договору, який є доповненням до цього договору або виставленим рахунком.
Ппунктом 1 Доповнення до договору визначено, що гонорар адвоката за виконання ним доручення клієнта по веденню у Сумському окружному адміністративному суді справи № 480/1117/20 про скасування розпорядження, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити дії та стягнення середнього заробітку, включає в себе наступні роботи та послуги:
- надання правової інформації та консультування клієнта щодо підстав звільнення з роботи за прогул без поважних причин - 1 год;
- підготовка адвокатського запиту від 31.01.2020 №31-01 до Сумського міського голови - 1 год;
- опрацювання наданих на адвокатський запит документів - 1 год;
- підготовка адвокатського запиту від 31.01.2020 №31-01/1 до голови незалежної профспілкової організації - 30 хв;
- підготовка позовної заяви про скасування розпорядження, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити дії та стягнення середнього заробітку, копіювання додатків до позовної заяви для суду та для учасників справи - 10 год;
- опрацювання відзиву на позовну заяву з доданими до неї додатками відповідачів -1 год;
- підготовка відповіді на відзив відповідачів, направлення до суду та учасникам справи - 4 год;
- підготовка клопотання про виклик свідків - 30 хв;
- підготовка клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та ознайомлення з матеріалами справи - 30 хв;
- участь у судових засіданнях - 1 год;
Абзацом 2 пункту 1 Доповнення до договору визначено, що вказаний обсяг робіт та наданих послуг за домовленістю клієнта та адвоката становить 5 000 грн., які оплачуються після підписання цього доповнення до договору.
Адвокатом надано позивачу послуги в межах укладеного Договору:
- надання правової інформації та консультування клієнта щодо підстав звільнення з роботи за прогул без поважних причин - 1 год;
- підготовка адвокатського запиту від 31.01.2020 №31-01 до Сумського міського голови - 1 год;
- опрацювання наданих на адвокатський запит документів - 1 год;
- підготовка адвокатського запиту від 31.01.2020 №31-01/1 до голови незалежної профспілкової організації - 30 хв;
- підготовка позовної заяви про скасування розпорядження, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити дії та стягнення середнього заробітку, копіювання додатків до позовної заяви для суду та для учасників справи - 10 год;
- опрацювання відзиву на позовну заяву відповідачів з доданими до неї додатками - 1 год;
- підготовка відповіді на відзив відповідачів, направлення до суду та учасникам справи - 4 год;
- підготовка клопотання про виклик свідків - 30 хв;
- підготовка клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та ознайомлення з матеріалами справи - 30 хв;
- участь у судових засіданнях -1 год, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт.
Всього на виконання договору адвокатом витрачено 20 год. 30 хв.
Позивачем адвокату сплачено 5000,00 грн. відповідно до Договору, про що свідчить прибутковий касовий ордер №15 19.11.2020 (т.2 а.с. 132).
Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Суд першої інстанції, з огляду на рівень складності справи, її значення для позивача та обсяг наданих послуг, виходячи з критерію пропорційності дійшов висновку, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню на користь позивача повинен становити 4 000,00 грн.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн належним чином обґрунтовані та, як вірно зазначено судом першої інстанції, підлягають стягненню на користь позивача.
Доводи відповідача про те, що заявлені позивачем витрати не є співмірними зі складністю справи, обсягом робіт та витраченим часом, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки апеляційна скарга не містить доказів на підтвердження не співмірності витрат на правничу допомогу в частині вищезазначених витрат у розмірі 4 000,00 грн.
В заяві про зменшення витрат на допомогу, представник відповідачів не погодився з вказаною сумою і зазначив про те, що відповідно до п.2 Методики обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затвердженої постановою КМУ від 17 вересня 2014 року №465, розмір оплати за годину роботи адвоката з надання правової допомоги становить 5 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на момент подання адвокатом акта, - починаючи з 1 січня 2018 року.
Проте, колегія суддів вважає необгрунтованими такі посилання відповідача, оскільки вказана вище методика визначає механізм обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, і не поширюється на випадки визначення розміру гонорару адвоката за договором про надання правової допомоги.
Крім того, вказана вище методика не враховує критерії визначення витрат на професійну правничу допомогу, передбачених ст.134 КАС України, та не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що стягненню на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Сумської міської ради - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 по справі № 480/1117/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов І.С. Чалий
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.05.2021 |
Оприлюднено | 31.05.2021 |
Номер документу | 97266421 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Ральченко І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні