Ухвала

від 28.05.2021 по справі 9901/194/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 травня 2021 року

Київ

справа №9901/194/21

адміністративне провадження №П/9901/194/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Смоковича М. І., перевіривши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю Інфо Гео Трейд до Президента України про визнання протиправним і скасування указу в частині,

встановив:

26 травня 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю Інфо Гео Трейд (далі - ТОВ Інфо Гео Трейд , Товариство; адреса: вул. Западинська, 13-А, м. Київ, 04123) звернулося до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Президента України (вул. Банкова, 11, м. Київ, 012220) з вимогою визнати протиправним і скасувати Указ Президента України від 25 березня 2021 року № 123/2021 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 березня 2021 року Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) (далі - Указ № 123/2021) в частині введення в дію персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо ТОВ Інфо Гео Трейд (код ЄДРПОУ 42673611 (пункт 19 додатку до Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 березня 2021 року (далі - Рішення РНБО).

Разом з позовною заявою Товариство подало клопотання про залучення до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Служби безпеки України (далі - СБУ) та РНБО. З посиланням на статті 49, 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) представник позивача, обґрунтовуючи це клопотання, зазначив, що рішення у цій справі може вплинути на права, свободи та інтереси СБУ та РНБО в частині встановлених судом обставин та обов`язку солідарного відшкодування шкоди (за майбутніми позовами). Пояснив, що у разі задоволення цього позову, позивач матиме правові підстави (у розумінні статей 16, 1173, 1175, 1190 Цивільного кодексу України та статті 5 КАС) для звернення до суду про відшкодування шкоди, завданої протиправними діями державних органів, зокрема тих, які були долучені до підготовки рішення щодо застосування до неї санкцій. Рішення РНБО ухвалено на основі пропозицій СБУ, тож для вирішення цього спору по суті опосередковано треба буде надати правову оцінку рішенням і діям цих органів, що свідчить про заінтересованість цих суб`єктів у результаті вирішення цієї справи.

Крім того, у компетенції СБУ та РНБО вносити зміни до санкцій або скасувати їх, а скасування судом як протиправного Указу № 123/2021 вплине на права та обов`язки зазначених суб`єктів (в тому сенсі, що вони не матимуть підстав контролювати стан їх реалізації, ефективність дії обмежувальних заходів), що в сукупності з наведеним теж дає підстави стверджувати про наявність підстав для залучення їх до участі у справі як третіх осіб.

Товариство заявило також клопотання про витребування доказів (від відповідача, СБУ та РНБО) і про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Указ № 123/2021 не відповідає критеріям законності, обґрунтованості та іншим вимогам, які передбачені щодо акта суб`єкта владних повноважень; становить непропорційне втручання у права та інтереси позивача, що призвело, фактично, до припинення його діяльності.

Зазначив, серед іншого, про те, що Указ № 123/2021 і Рішення РНБО не містять правових і фактичних підстав для застосування санкцій, як і ніяких мотивів, які спонукали ухвалити таке рішення. У цьому зв`язку Товариство зауважило, що законних підстав для застосування санкцій, передбачених у статті 3 Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII Про санкції (далі - Закон № 1644-VII), щодо Товариства не було. Крім того, Товариство не належить до кола суб`єктів, щодо яких можуть застосовуватися санкції. Щодо останнього зазначло також, що ТОВ Інфо Гео Тренд не може розглядатися як суб`єкт, який здійснює терористичну діяльність. Пояснило, що відповідно до статей 23, 24 Закону України від 20 березня 2003 року № 638-IV Про боротьбу з тероризмом особи, винні у терористичній діяльності, притягуються до кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому законом. Терористична діяльність є кримінально-караним діянням, тому для того, щоб констатувати, що юридична особа є суб`єктом, який здійснює терористичну діяльність, має бути таке, що набрало законної сили рішення суду, яким до юридичної особи застосовано санкції за вчинення кримінальних правопорушень, пов`язаних з терористичною діяльністю. Без обвинувального вироку суду пов`язування позивача з терористичною діяльністю під час розгляду адміністративної справи як підстави для застосування санкцій свідчитиме, що Товариство визнане винним у скоєнні злочину, що, на переконання позивача, недопустимо.

У цій же площині позивач, на підставі положень пункту 7 частини другої статті 25 Закону України від 25 березня 1992 року № 2229-ХІІ Про Службу безпеки України , статті 284 КАС і частини шостої статті 11-1 Закону України від 20 березня 2003 року № 638-IV Про боротьбу з тероризмом і пунктів 3, 4, 6 Порядку формування переліку осіб, пов`язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 622, ствердив, що його не включено до переліку осіб, пов`язаних з провадженням терористичної діяльності (який розміщено на сайті Державної служби фінансового моніторингу).

Позивач зауважив також, що як з назви, так і зі змісту статті 1 Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII Про санкції - Суверенне право України на захист , очевидно, що застосування санкцій має на меті захист суверенітету держави від загроз з боку іноземних держав, юридичних осіб, фізичних осіб. Водночас, щодо своїх громадян і юридичних осіб держава не може застосовувати такі позасудові заходи впливу, позаяк для цього існують інші (національні) правові механізми (притягнення до кримінальної/адміністративної, цивільної відповідальності).

Окрім того, Товариство звернуло увагу, що спірний Указ № 123/2021 є юридично невизначеним, адже у переліку санкцій значаться інші санкції , зміст яких можна трактувати доволі широко. Щодо останнього зауважив, що таке формулювання у правозастосовному акті індивідуальної дії є неприйнятним, адже з цього особа не може зрозуміти які саме обмежувальні заходи до неї застосовуються і передбачити наслідки своїх дій.

Позивач навів також аргументи стосовно суперечливості Рішення РНБО положенням Закону України від 05 березня 1998 року № 183/98-ВР Про Раду національної безпеки і оборони України . Зокрема зазначив, що рішення цього органу є обов`язковими тільки для органів виконавчої влади, правоохоронних органів та військових формувань. Водночас Національний банк України, якого (спірним Указом) зобов`язано забезпечити реалізацію і моніторинг ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), не належить до жодного відомства, тому не зобов`язане виконувати рішення РНБО, зокрема щодо застосування санкцій.

Аргументи позивача стосуються також дотримання при виданні Указу № 123/2021 принципів пропорційності і необхідності у демократичному суспільстві, а також дотримання права особи на участь у прийнятті рішення і про протиправний характер обмежувальних заходів, які застосовано до позивача. Зауважив, що застосування персональних санкцій щодо Товариства пов`язується із отриманням спецдозволів на користування надрами за заниженою ціною, що спричинило державі збитки. Проте, отримання цих дозволів є наслідком дій державних органів, які визначали плату за їх отримання, тож позивач не може нести відповідальності за неналежне урядування. Застосування до Товариства санкцій на невизначений строк (безстроково) фактично призвело до зупинення господарської діяльності, що призведе, у підсумку до його ліквідації. Переконує, що такі дії відповідача є неправомірними і не відповідають меті застосування обмежувальних заходів.

Відповідно до частини четвертої статті 22, статті 266 КАС справа підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

З урахуванням положень частини п`ятої статті 262 КАС суд дійшов висновку про наявність підстав задовольнити клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Зважаючи на положення статті 49 КАС у зіставленні з аргументами Товариства щодо залучення третіх осіб, суд дійшов висновку, що це клопотання теж підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 19, 22, 49, 171, 248, 262, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Інфо Гео Трейд до Президента України про визнання протиправним і скасування Указу Президента України від 25 березня 2021 року № 123/2021 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 березня 2021 року Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) в частині введення в дію персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо ТОВ Інфо Гео Трейд (код ЄДРПОУ 42673611 (пункт 19 додатку до Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 березня 2021 року).

Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження колегією суддів у складі п`яти суддів.

Справу призначити до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, яке відбудеться 29 червня 2021 року о 09:30 год. у приміщенні суду за адресою: вул. Московська, 8, корпус 5, м. Київ, 01029.

Залучити до участі у справі як третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Раду національної безпеки і оборони України та Службу безпеки України.

Клопотання про витребування доказів - розглянути у судовому засіданні за участі представників сторін і третіх осіб.

Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача (з урахуванням доводів, викладених у позовній заяві), а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу і третім особам.

Встановити позивачу триденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання суду відповіді на відзив та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.

Встановити відповідачу триденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень проти відповіді на відзив і документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до нього доказів позивачу.

Встановити третім особам п`ятнадцятиденний строк для подання пояснень щодо позову і десятиденний строк (з дня отримання відзиву) - для надання пояснень на відзив.

Повідомити учасникам справи, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 КАС.

Повідомити учасникам справи, що письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 КАС, зокрема вони подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Повідомити учасникам справи, що інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за адресою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: supreme.court.gov.ua.

Копію цієї ухвали надіслати сторонам і третім особам. Відповідачу і третім особам надіслати також копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя М. І. Смокович