Рішення

від 19.05.2021 по справі 428/9500/20

СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №428/9500/20

Провадження №2-о/428/7/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

присяжних Осипенко Ю.М., Клименко В.В.,

за участю секретаря Голуб Т.М.,

представників заявника Пивоварова В.І. , Горбатенка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа Сєвєродонецька міська військово-цивільна адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області, Орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання фізичної особи безвісно відсутньою,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з заявою про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, заінтересована особа Сєвєродонецька міська військово-цивільна адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області, Орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

В обґрунтування заявлених вимог заявник зазначила, що її сином є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який навчався у Донецькому політехнічному інституті та працював на підприємствах міста Сєвєродонецьк. 10.08.2001 року ОСОБА_5 зареєстрував шлюб із ОСОБА_7 , з якою проживав сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 . Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася донька ОСОБА_3 . Власником вказаної квартири був ОСОБА_5 , яку після розірвання шлюбу 21.09.2010 року залишив колишній дружині та доньці. 31.10.2005 року її син ОСОБА_5 виїхав у м. Київ, де працював охоронцем Християнського ГБК Тополь . Їй відомо, що після розірвання шлюбу ОСОБА_5 не підтримував стосунки зі своєю колишньою дружиною, місцезнаходження якої на даний час їй невідомо. Власником вказаної квартири є її син. Також 18.10.2010 року ОСОБА_5 надав на її ім`я довіреність бути його представником при оформленні права власності на квартиру. 16.04.2014 року ОСОБА_5 звільнився із Християнського ГБК Тополь . В середині квітня 2014 року її син приїхав у м. Сєвєродонецьк та деякий проживав у власній квартирі за місцем реєстрації. Приблизно 25-30 квітня 2014 року ОСОБА_5 повідомив їй про його намір поїхати на заробітки, при цьому не сказав, куди саме. З того часу вона його більше не бачила. Зі слів її рідної доньки ОСОБА_9 їй відомо, що ОСОБА_5 в останній раз спілкувався з нею у березні - квітні 2014 року у м. Київ. У січні 2015 року вона зверталась до Сєвєродонецького МВ УМВС України в Луганській області із заявою про оголошення її сина у розшук як безвісно відсутнього, але у неї не прийняли вказану заяву. Також в цей час вона зверталася з метою розшуку її сина до медичних установ та моргу. З метою підготовки та збору необхідних документів для заяви про визнання ОСОБА_5 безвісно відсутнім її представник адвокат Пивоваров В.І. здійснив відповідні запити до державних органів та установ. 29.10.2020 року вона звернулася до Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області із заявою про оголошення її сина у розшук як безвісно відсутнього з квітня 2014 року. 12.11.2020 року вона зверталася до Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області із заявою про надання відповіді на її заяву від 29.10.2020 року, на яку не отримала відповіді. Метою її звернення із вказаною заявою до суду є намір звернутися до компетентних органів для вирішення питання, пов`язаного із правом власності на майно, яке належить її сину ОСОБА_5 . Також після зникнення сина вона самостійно погасила заборгованість по комунальним платежам за належною її сину квартирою, яка утворилась з квітня 2014 року, та продовжила сплачувати необхідні платежі протягом шести років до теперішнього часу.

З урахуванням уточнених вимог просила оголосити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , безвісно відсутньою особою з 30.04.2014 року.

Заявник ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги, підтвердила доводи, викладені в заяві, та просила задовольнити заяву. Додатково суду пояснила, що ОСОБА_5 - це її син, який жив у м. Сєвєродонецьк та одружився. У 2002 році у нього народилася дитина. В 2005 році її син поїхав працювати в м. Київ. В 2010 році її син розлучився із невісткою. У квітні 2014 року ОСОБА_5 повернувся додому та потім поїхав на заробітки, але не повідомив їй, куди саме. Вона зверталася у поліцію в січні 2015 року з приводу розшуку сина. Також вона зверталась до друзів сина, щоб його розшукувати, але нічого не вдалося з`ясувати. У 2018 році донька її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після закінчення школи виїхала до Російської Федерації. В подальшому в судове засідання не з`явилася.

Представник заявника адвокат Пивоваров В.І. в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги, підтвердив доводи, викладені в заяві, та просив задовольнити заяву.

Представник заявника адвокат Горбатенко О.В. в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги, підтвердив доводи, викладені в заяві, та просив задовольнити заяву.

Заінтересована особа ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд заяви за її відсутності, в якій не заперечувала проти заявлених вимог.

Заінтересована особа ОСОБА_3 та представники заінтересованих осіб Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області та Органу опіки та піклування Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області в судове засідання не з`явилися.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_5 є її братом. Він 8 років жив і до квітня 2014 року працював у м. Київ начальником охорони кооперативу Тополь . У неї із братом були нормальні, довірчі стосунки. У квітні 2014 року вона бачила свого брата у м. Київ. Він звільнився з роботи через негаразди. Зі своїми друзями в м. Києві, яких вона також знає, її брат не спілкувався. Із донькою брата ОСОБА_3 вона спілкувалася до 2017 року, після чого дівчина виїхала за кордон. Вона запитувала у ОСОБА_3 щодо її батька, проте їй нічого невідомо. В останнє вона бачила та спілкувалась з братом ОСОБА_5 в 20 числах квітня 2014 року.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2 - це її рідна сестра, а ОСОБА_5 - її племінник. ОСОБА_5 мешкав у м. Київ, де працював. В квітні 2014 року він звільнився з роботи та приїхав у м. Сєвєродонецьк. Потім ОСОБА_5 сказав, що буде влаштовуватися на роботу. В останнє вона бачила ОСОБА_5 наприкінці квітня 2014 року. Вона з сестрою ходила у поліцію з питання розшуку ОСОБА_5 , намагалася зв`язатися із ОСОБА_5 по телефону за його номером, але він не брав трубку. ОСОБА_5 до 2014 року платив своїй доньці ОСОБА_3 аліменти.

04.12.2020 року судом постановлено ухвалу про прийняття до розгляду заяви, відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження, залучено до участі в справі заінтересованих осіб та витребувано докази.

24.02.2021 року судом постановлено ухвалу про витребування доказів.

14.04.2021 року судом постановлено ухвалу про залучення правонаступників заінтересованих осіб.

Вислухавши пояснення учасників справи, свідчення свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Сєвєродонецьк, батьком записаний ОСОБА_12 , матір`ю - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 30.09.1971 року.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований з 14.12.2010 року за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 21.08.1997 року, та копією домової книги

У період з 10.08.2001 року по 21.09.2010 року ОСОБА_5 перебував у шлюбі з ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 , виданого 10.08.2001 року, та копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 , виданого 21.09.2010 року.

Відповідно до копії договору купівлі-продажу квартири від 18.10.2010 року квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , на праві власності належить ОСОБА_5 , що також підтверджується копією витягу з Державного реєстру правочинів від 18.10.2010 року №9128465.

Згідно з копією довіреності від 18.10.2010 року ОСОБА_5 уповноважив ОСОБА_2 бути його представником з питання реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , та з питання постановлення його на реєстраційний облік за вказаною адресою.

Відповідно до копії трудової книжки НОМЕР_5 ОСОБА_5 працював з 31.10.2005 року охоронником у Християнському ГБК Тополь , в подальшому переведений на посаду начальника охорони та 16.04.2014 року звільнений за власним бажанням.

Згідно з копією повідомлення Сєвєродонецького відділу поліції ГУНП в Луганській області від 17.09.2020 року №29738/111/34-2020 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не перебував та не перебуває у державному розшуку. Водночас у повідомленні зазначено, що ОСОБА_5 за офіційними обліками сайту Миротворець значиться як член незаконних збройних формувань ЛНР з 2014 року.

Відповідно до копії постанови державного виконавця від 21.03.2018 року ВП №54513823 ОСОБА_5 , тимчасово обмежено у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії - до погашення сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 за виконавчим листом №2-321/11, виданим 20.07.2017 року.

Із копії заяви ОСОБА_2 від 29.10.2020 року вбачається, що вона зверталася до Сєвєродонецького відділу поліції ГУНП в Луганській області з питання внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та оголошення її сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розшук, як безвісно відсутнього з квітня 2014 року.

Із копії заяви ОСОБА_2 від 12.11.2020 року вбачається, що вона зверталася до Сєвєродонецького відділу поліції ГУНП в Луганській області щодо отримання довідки за результатами розгляду її заяви від 29.10.2020 року, зареєстрованої за № ВХ: Д-10.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 08.10.2007 року має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_6 , виданого 20.05.1996 року.

Відповідно до повідомлення Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Лутугинському району та місту Сєвєродонецьк Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) від 19.01.2021 року №157/21.14-09 виявлено наступні актові записи відносно ОСОБА_5 :

- про шлюб з ОСОБА_15 , складений 09.06.1989 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Ворошиловського району м. Донецька;

- про розірвання шлюбу з ОСОБА_15 , складений 07.12.1993 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Лутугинському району та місту Сєвєродонецьку Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків);

- про шлюб з ОСОБА_17 , складений 25.02.1995 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Лутугинському району та місту Сєвєродонецьку Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків);

- про розірвання шлюбу з ОСОБА_17 , складений 19.01.2000 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Лутугинському району та місту Сєвєродонецьку Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків);

- про шлюб з ОСОБА_7 , складений 10.08.2001 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Лутугинському району та місту Сєвєродонецьку Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків);

- про розірвання шлюбу з ОСОБА_7 , складений 21.09.2010 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Лутугинському району та місту Сєвєродонецьку Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків);

- про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , складений 14.09.1995 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Лутугинському району та місту Сєвєродонецьку Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), батьком якої є ОСОБА_5 ;

- про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складений 23.04.2002 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Лутугинському району та місту Сєвєродонецьку Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), батьком якої є ОСОБА_5 .

Відповідно до повідомлення Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 15.12.2020 року №160-184.6/2-2020 відомості про перетинання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , державного кордону України не виявлено, вказані відомості зберігаються протягом п`яти років.

За наявними обліками УДМС у Луганській області ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований з 14.12.2010 року за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується повідомленням Управління Державної міграційної служби України в Луганській області від 15.12.2020 року №4401.4-177/44.1-20. Вказана обставина також підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи від 11.12.2020 року №13412, виданої Центром надання адміністративних послуг у м. Сєвєродонецьку.

Згідно з обліками персонально-довідкової картотеки Єдиної інформаційної системи МВС України та інформаційної підсистеми Адмінпрактика ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розшукується Сєвєродонецьким ВП ГУНП в Луганській області як безвісно відсутній (розшукова справа №652/20 від 06.11.2020 року, відомості внесені до ЄРДР за №12020130370001739 від 30.10.2020 року), що підтверджується повідомленням Управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції України в Луганській області від 16.12.2020 року №5105/111/20-2020.

Відповідно до повідомлення Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 18.03.2021 року №78/3/19-3289 не здійснювалося та не здійснюється досудове розслідування кримінальних проваджень, у яких ОСОБА_5 перебуває у розшуку, є підозрюваним або обвинуваченим.

Згідно з повідомленням Головного управління ДПС у Луганській області від 17.03.2021 року №2115/5/12-32-12-03-08 відсутні відомості про сплату податків, зборів або будь-яких інших платежів ОСОБА_5 за період з 01.01.2014 року по теперішній час.

Відповідно до ст. 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.

Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч. 1 ст. 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 306 ЦК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

У постанові Верховного Суду від 07 травня 2018 року у справі №225/1297/17 зроблено висновок, що безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.

Положення статті 43 ЦК України передбачають перш за все з`ясування місця постійного проживання особи на час її зникнення, заходів, які приймала заявник для встановлення місця знаходження особи, щодо якої ставиться питання про визнання безвісно відсутньою, та чи були вичерпані усі можливості для її знаходження.

Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються:

а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання;

б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості;

в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 ЦК України;

г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою.

Також, належить враховувати, що визнання судом у встановленому законом порядку фізичної особи безвісно відсутньою (стаття 43 ЦК України) жодним чином не свідчить про смерть такої особи, так і не виключає самої можливості смерті. Зазначене зумовлює одночасну наявність двох припущень щодо двох взаємовиключних життєвих станів безвісно відсутньої фізичної особи (особа жива, особа померла) (Постанова Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі №317/3139/15-ц).

Крім того, Верховний Суд підтвердив правові позиції стосовно підстав для визнання особи безвісно відсутньою, зокрема, у постанові від 22 листопада 2018 року у справі №225/882/17.

Таким чином, фізична особа може бути визнана безвісно відсутньою за сукупності таких умов: якщо вона відсутня у місці свого постійного проживання протягом року; якщо протягом одного року в місці, де особа постійно або переважно проживає, немає відомостей про її місцеперебування; вжитими заходами щодо розшуку відсутньої особи встановити місце її перебування неможливо; визнання причин, через які заявник просить визнати фізичну особу безвісно відсутньою, юридично поважними. Під час розгляду справу суду необхідно з`ясувати місце постійного проживання особи на час її зникнення, заходи, які приймала заявник для встановлення місцезнаходження особи, щодо якої ставиться питання про визнання безвісно відсутньою, та чи були вичерпані усі можливості для її знаходження.

Згідно із ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-2 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається із поданої до суду заяви про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, підставою для звернення заявника ОСОБА_2 із вказаною заявою є її намір звернутися до компетентних органів для вирішення питання, пов`язаного із правом власності на майно, яке належить її сину ОСОБА_5 .

В судовому засіданні встановлено та підтверджується поясненнями заявника ОСОБА_2 , що власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , є її син ОСОБА_5 , який відсутній за місцем проживання із кінця квітня 2014 року, поїхавши на заробітки в невідомому напрямку. Також із свідчень свідка ОСОБА_9 встановлено, що наприкінці квітня 2014 року у м. Київ останній раз вона спілкувалася з рідним братом ОСОБА_5 . Водночас із свідчень ОСОБА_10 встановлено, що наприкінці квітня 2014 року вона бачила її племінника ОСОБА_5 у м. Сєвєродонецьк.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не перетинав державний кордон України, що підтверджується повідомленням Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 15.12.2020 року №160-184.6/2-2020.

Разом з тим, враховуючи відомості, встановлені судом у судовому засіданні, що ОСОБА_5 наприкінці квітня 2014 року поїхав на заробітки у невідомому напрямку. Отже, можна припустити, що ОСОБА_5 міг виїхати на заробітки на тимчасово непідконтрольну українській владі територію, повз Державну прикордонну службу України.

Однак, у зв`язку з тим, що міста, що знаходяться на тимчасово непідконтрольній українській владі території, суд не має можливості виконати вимоги, передбачені ч. 1 ст. 307 ЦПК України, щодо здійснення запитів до відповідних організацій для встановлення місця проживання та/або перебування ОСОБА_5 .

Інших відомостей про відсутність ОСОБА_5 у належній йому квартирі заявником та її представниками суду не надано, та під час розгляду справи судом не встановлено.

Сам факт відсутності у заявника відомостей з кінця квітня 2014 року про місце перебування ОСОБА_5 , навіть протягом тривалого часу, не можуть бути достатньою підставою для застосування приписів ч. 1 ст. 43 ЦК України та визнання його безвісно відсутнім.

Крім того, суд звертає увагу на те, що факт відсутності ОСОБА_5 за місцем його проживання у спірній квартирі і відсутність відомостей, сам по собі ще не є доказом того, що він безвісно відсутній, так як не встановлено, що місце проживання, яке зазначила заявник, є його єдиним і постійним місцем проживання з урахуванням положень ч. 6 ст. 29 ЦК України.

Вказуючи на вірогідність зникнення ОСОБА_5 , як на підставу для визнання його безвісно відсутнім, заявник не підтверджує свої доводи жодними належними доказами, які б вказували на здійснення заходів щодо з`ясування можливих причин його зникнення.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для визнання ОСОБА_5 безвісно відсутнім суд враховує інформацію про перебування останнього у розшуку як безвісно відсутнього за заявою його матері.

В порушення вимог, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України Про оперативно-розшукову діяльність , суду не надано відомостей про результати розшуку ОСОБА_5 , як безвісно відсутнього у розшуковій справі відносно останнього.

Як вбачається з відомостей щодо вказаної розшукової справи, розшук ОСОБА_5 ведеться на території України, яка контролюється державною владою України.

Події на сході України, які тривають з 2014 року, унеможливлюють діяльність органів України на території окремих районів Луганської та Донецької областей.

А отже є неможливим наразі проведення розшукових дій стосовно ОСОБА_5 на тимчасово непідконтрольній території Луганської да Донецької областей, а з урахуванням того, що ОСОБА_5 поїхав на заробітки у невідомому напрямку, не виключає той факт, що він може перебувати на непідконтрольній території зазначених областей.

Крмі того, суд приймає до увагу інформацію, зазначену на сайті "Миротворець", про те, що ОСОБА_5 перегоняв танки, що може свідчити про можливе його місце перебування на тимчасово непідконтрольній українській владі території з метою переховування.

Той факт, що ОСОБА_5 знаходиться у розшуку, а інформація щодо результатів за його розшуковою справою відсутня, не виключає його відсутність в місці постійного проживання, у зв`язку з його можливим навмисним переховуванням та унеможливлює встановлення юридичного складу, який необхідний для визнання особи безвісно відсутньою.

Крім того, як зазначалось вище, для визнання особи безвісно відсутньою необхідна наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою.

Суд встановив, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_5 , якого вона просить визнати безвісно відсутнім, а мета її звернення до суду із заявою, пов`язана із утриманням спірної квартири. Отже, зазначена заявником мета не обумовлює необхідність визнання ОСОБА_5 безвісно відсутнім.

Водночас, правові наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою є більш об`ємними за своїм правовим змістом, оскільки в розумінні ст. 43 ЦК України тягнуть за собою також обмеження права власності такої особи, яке є непорушним та абсолютним, зокрема шляхом встановлення опіки над майном особи, яка визнана безвісно відсутньою, виконання опікуном цивільних прав та обов`язків, а саме погашення зобов`язань за рахунок майна такої особи, у зв`язку з чим суд зазначає, що необхідність визнання особи безвісно відсутньою повинна бути достатньо вагомою та такою, що не може бути досягнута за рахунок інших процедур.

Обов`язок щодо доказування обставин, що підтверджують відсутність відомостей про місце перебування ОСОБА_5 , якого заявник просить визнати безвісно відсутнім у місці його постійного проживання, покладається чинним законодавством України саме на заявника ОСОБА_2 .

Таким чином, судом встановлено, що заявником ОСОБА_2 не надано належних доказів на підтвердження факту, що постійним місцем проживання ОСОБА_5 на час його відсутності була квартира, власником якої був останній, та відсутність відомостей про дійсне його місце перебування, а також не вказано заходи, які приймала для встановлення місцезнаходження ОСОБА_5 і його розшуку, та обставини, які доводили б, що були вичерпані усі можливості для його знаходження. При цьому суд зазначає, що ОСОБА_2 не зазначено юридично поважних причин, через які заявник просить визнати фізичну особу безвісно відсутньою.

Водночас суд звертає увагу, що виїзд особи на тимчасово окуповану територію України або територію іншої країни не може сам по собі свідчити про її безвісну відсутність. Не можна визнавати безвісно відсутнім громадянина, про якого вірогідно відомо, що він живий, але немає точних відомостей про його місце перебування.

За таких обставин суд вважає, що заява ОСОБА_2 про визнання фізичної особи безвісно відсутньою задоволенню не підлягає, оскільки зібрані у справі докази та їх належна оцінка не вказують на наявність достатніх підстав для визнання ОСОБА_5 безвісно відсутнім.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 ЦПК України судові витрати по цій справі не відшкодовуються учасникам справи, оскільки іншого не встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 258-259, 263-265, 268, 273, 293-294, 305-309, 352, 354, Перехідними положеннями ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення в повному обсязі складене 24.05.2021 року.

Заявник: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_7 .

Представник заявника: адвокат Пивоваров Володимир Іванович, місцезнаходження: АДРЕСА_4 .

Представник заявника: адвокат Горбатенко Олег Володимирович, місцезнаходження: АДРЕСА_4 .

Заінтересована особа: Сєвєродонецька міська військово-цивільна адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області, місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, б-р Дружби Народів, б. 32, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 44083662.

Заінтересована особа: Орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, б-р Дружби Народів, б. 32.

Заінтересована особа: ОСОБА_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .

Суддя Ж. І. Кордюкова

Присяжні Ю. М. Осипенко

В. В. Клименко