Рішення

від 13.04.2021 по справі 495/6716/20

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

Справа № 495/6716/20

Номер провадження 2/495/607/2021

13 квітня 2021 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Боярського О.О.,

при секретарі Рачицькій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Білгород-Дністровському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позиція сторін у справі

В листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Білгород-Дністровського міськрайонного суду з позовною заявою та, уточнивши свої позовні вимоги, просить суд в порядку спадкування за заповітом встановити факт прийняття нею спадщини після смерті бабусі ОСОБА_3 та визнати за нею право власності на спадкове майно у вигляді:

- Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 90,3 кв.м., житловою площею 53,9 кв.м., що складається з: житлового будинку літ. А ; літ. а - веранди, літ. Б - сараю, літ. В - сараю, літ. Г - літньої кухні, літ. г - веранди, літ. г 1 - підвалу, літ. Д - гаражу, літ. Є - сараю, літ. Ж - вбиральні, № 1-4 - споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- Ѕ частини земельної ділянки з кадастровим номером 5120882000:01:002:0390, площею 5,31 га, яка розташована на території Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 .

Обґрунтовуючи свої вимоги ОСОБА_1 посилається на те, що вказаний житловий будинок та зазначена земельна ділянка за життя належали її дідусю ОСОБА_4 та після його смерті 1/2 частку спадщини на підставі рішення суду прийняла сестра позивачки - ОСОБА_2 , а іншу Ѕ частку спадщини дідуся прийняла його дружина - ОСОБА_3 , яка за життя склала заповіт на ім`я позивачки щодо всього належного їй на день смерті майна. Проте, через відсутність правовстановлюючих документів на спадковий житловий будинок, який за життя дідусь не реєстрував, та відсутність оригіналу державного акту на право приватної власності на землю позивачка не може нотаріально прийняти спадщину.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 09.11.2020 року провадження по справі було відкрито та визначено загальний порядок її розгляду з призначенням підготовчого судового засідання.

03 лютого 2021 року до канцелярії суду надійшла заява відповідачки ОСОБА_2 про повне визнання позовних вимог ОСОБА_1 та з проханням справу розгляну без її участі. Також до канцелярії суду надійшла заява голови Мологівської сільської ради з проханням справу розглянути без участі представника сільської ради.

03.02.2021 року представник позивачки - адвокат Сороколет С.І. подав до канцелярії суду клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів.

Ухвалою суду від 03.02.2021 року розгляд справи було відкладено та задоволено клопотання представника позивачки - адвоката Сороколета С.І. про витребування спадкової справи до майна ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

02.03.2021 року до канцелярії суду надійшла витребувана копія спадкової справи до майна ОСОБА_4 та повідомлення нотаріуса про відсутність заведеної спадкової справи до майна ОСОБА_3 .

31.03.2021 року до канцелярії суду надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 31 березня 2021 року було закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.

У судове засідання 13.04.2021 року сторони не з`явились. Представник позивачки - адвокат Сороколет С.І., подав до канцелярії суду клопотання з проханням справу розглянути за його відсутністю та задовольнити позовні вимоги.

У відповідності з ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Випасне Білгород-Дністровського району помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 видане виконавчим комітетом Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, актовий запис 106.

Мологівська сільська рада 02.02.2021 року Виготовила Витяг з погосподарських книг сільської ради щодо власників будинку АДРЕСА_1 . За даним витягом, з 1974 року та по 2010 рік власником будинку значився ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Погосподарські книги № 5 (особовий рахунок НОМЕР_4 ), № 9 (особовий рахунок НОМЕР_5 ), № НОМЕР_6 (особовий рахунок НОМЕР_7 ), № НОМЕР_8 (особовий рахунок НОМЕР_9 ), № НОМЕР_10 (особовий рахунок НОМЕР_11 ), № НОМЕР_10 (особовий рахунок НОМЕР_12 ), № НОМЕР_13 (особовий рахунок НОМЕР_14 ), № НОМЕР_13 (особовий рахунок НОМЕР_15 ), № НОМЕР_16 (особовий рахунок НОМЕР_17 ).

За даними технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 , виготовлений 11.03.2008 року КП Білгород-Дністровське БТІ , вказаний житловий будинок складається з: житлового будинку літ. А загальною площею 90,3 кв.м., житловою площею 53,9 кв.м., сараю літ. Б , сараю літ. В , літньої кухні літ. Г , гаражу літ. Д , сараю літ. Є , вбиральні літ. Ж , споруди № 1-. Сам житловий будинок з приналежними будівлями та спорудами збудований в 1970 році, останнє будівництво проводилось в 1976 році.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 березня 2016 року по справі № 495/5003/15-ц було задоволено позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_1 та встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_6 спадщини після смерті дідуся ОСОБА_4 у вигляді Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1 та Ѕ частини земельної ділянки площею 5,31 га, яка розташована на території Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 . Визнано за ОСОБА_6 право власності на вказане майно.

Вказаним рішенням було встановлено, що за життя ОСОБА_4 належав житловий будинок АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 5,31 га, яка розташована на території Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2

За даними Спадкової справи № 344/2008 до майна ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 його дружина ОСОБА_3 (свідоцтво про шлюб видане повторно 11 лютого 2008 року серії НОМЕР_18 , актовий запис № 48) подала заяву до Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті чоловіка. В матеріалах справи містяться довідки виконкому Випасненської сільської ради згідно з якими померлий ОСОБА_4 на момент смерті проживав та був зареєстрований разом з дружиною в будинку АДРЕСА_1 . Отже, ОСОБА_3 , на підставі положення ч.3 ст. 1268 ЦК України, є такою, що прийняла спадщину після смерті чоловіка який за життя заповіт не складав.

Вищенаведеним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 28.03.2016 року було встановлено, що батько позивачки та син ОСОБА_4 і ОСОБА_3 - ОСОБА_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 28 років.

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла і сама ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_19 , актовий запис № 1088 складений відділом ДРАЦС реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області.

21 жовтня 2008 року ОСОБА_3 склала Заповіт, посвідчений секретарем Випасненської сільської ради Паламарчук Т.В., реєстровий номер 409. Своїм заповітом ОСОБА_3 все належне їй на день смерті майно і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті вона заповіла онуці ОСОБА_8 .

Однак, через відсутність зареєстрованого речового права на житловий будинок, відсутність правовстановлюючого документу, позивачка не має змоги нотаріальним шляхом прийняти спадщину дідуся після смерті бабусі. 09 вересня 2020 року державний нотаріус Мельниченко М.М. відмовив позивачці в оформленні спадщини через неподання документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій.

Позиція суду та оцінка аргументів сторін

Стаття 1233 ЦК України: заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частина 1 ст. 1236 ЦК України: заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч.1 ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Натомість, як було вище зазначено та встановлено судом, ОСОБА_3 прийняла спадщину свого чоловіка, оскільки на момент його смерті проживала з ним. Таким чином, ОСОБА_1 успадковує право своєї бабусі на оформлення прийнятих нею спадкових прав на житловий будинок та земельну ділянку.

Згідно з п.4.15 Глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусам України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Зазначене підтверджує ту обставину, що спадкоємець за заповітом - ОСОБА_1 не має змоги оформити свої спадкові права в позасудовому порядку.

У відповідності до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до роз`яснення Міністерства юстиції України від 21 лютого 2005 року №19-32/319 в разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року № 8.4-35//18/1).

Разом з тим, відсутність право встановлювальних документів на спірне нерухоме майно не є підставою для відмови у задоволенні позову (10 жовтня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 557/1209/16-ц, провадження № 61-19875св18.

Адже позов про превентивний захист права власності ((попереджувальний) спосіб захисту права власності, який на відміну від інших способів передбачає захист права власності у випадку, коли порушення права ще не відбулося, але є підстави вважати, що воно має статися) може бути пред`явлений власником, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою (11.04.18 р. Верховний Суд у складі колегії суддів палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі №910/5630/17).

У відповідності до пунктів 4-6 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої 31.01.1966 року Міністерством комунального господарства Української РСР, реєстрації підлягають всі будинки і домоволодіння в межах міст і селищ міського типу УРСР, що належать місцевим Радам депутатів трудящих, державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам і організаціям, а також ті будинки і домоволодіння, які належать громадянам на праві особистої власності. Будинки і домоволодіння, розташовані на земельних ділянках, які відведені радгоспам і колгоспам в межах міста або селища міського типу, підлягають реєстрації на загальних підставах. Не підлягають реєстрації будинки та домоволодіння, які розташовані на територіях, що вилучені з віддання місцевих Рад депутатів трудящих постановами Уряду (на землях промислових підприємств, транспорту, Міністерства оборони СРСР та ін.). Не підлягають реєстрації також будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані. Оскільки державна реєстрація нерухомого майна в сільській місцевості в період чинності Інструкції від 31.01.1966 не проводилась, то документами, що підтверджують право спадкодавця на будинки, збудовані після видання Указу від 26.08.1948 та в період дії Інструкції від 31.01.1966, можуть бути довідки виконавчого комітету відповідної місцевої ради, виписки з погосподарської книги відповідної місцевої ради щодо належності будинку, ухвалені ОМС рішення про оформлення права власності громадян на будинки, технічні паспорти на будівлі, документи про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо, що відповідало діючому на той час законодавству. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.12.2013 у справі № 6-137цс13, постанові Верховного Суду України від 28.02.2018 у справі № 3466/996/16-ц, інформаційному листі від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування .

Відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК України положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право) (постанова КЦС Верховного Суду від 06.06.2018 по справі № 597/1070/15-ц).

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожний громадянин має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності отримується в порядку, визначеному законом.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії , було зазначено що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки заявлені вимоги є обґрунтованими, правомірними та спрямовані на захист спадкових прав позивачки.

Щодо судових витрат

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Разом з тим, позивачкою не заявлено вимоги про відшкодування сплаченого нею судового збору.

Керуючись ст.ст. 5, 8, 11, 15, 16, 328, 386, 395, 396 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 19, 49, 206, 247, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_20 , яка залишилась після померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 бабці - ОСОБА_3 у вигляді:

- Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 90,3 кв.м., житловою площею 53,9 кв.м., що складається з: житлового будинку літ. А ; літ. а - веранди, літ. Б - сараю, літ. В - сараю, літ. Г - літньої кухні, літ. г - веранди, літ. г 1 - підвалу, літ. Д - гаражу, літ. Є - сараю, літ. Ж - вбиральні, № 1-4 - споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- Ѕ частини земельної ділянки з кадастровим номером 5120882000:01:002:0390, площею 5,31 га, яка розташована на території Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_20 , право власності на спадкове майно у вигляді:

- Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 90,3 кв.м., житловою площею 53,9 кв.м., що складається з: житлового будинку літ. А ; літ. а - веранди, літ. Б - сараю, літ. В - сараю, літ. Г - літньої кухні, літ. г - веранди, літ. г 1 - підвалу, літ. Д - гаражу, літ. Є - сараю, літ. Ж - вбиральні, № 1-4 - споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- Ѕ частини земельної ділянки з кадастровим номером 5120882000:01:002:0390, площею 5,31 га, яка розташована на території Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 .

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.О.Боярський