Рішення

від 27.05.2021 по справі 320/2909/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2021 року м.Київ №320/2909/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Комунального дошкільного навчального закладу (дитячий садочок загального розвитку) "Вишенька" Помоклівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Комунального дошкільного навчального закладу (дитячий садочок загального розвитку) "Вишенька" Помоклівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району, в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Комунальною дошкільною навчальною закладу (дитячий садочок загального розвитку) Вишенька Помоклівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району (код ЄДРПОУ 39499820) за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Помоклі, вул. Колгоспна, буд. 26, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 26.12.2019 № 426.

Позов мотивовано недотриманням відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки під час експлуатації приміщення навчального закладу, що створює реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на вказаному об`єкті, та є підставою для зупинення експлуатації зазначеного об`єкта до повного усунення виявлених порушень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 було відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Відповідач не погоджуючись з позовними вимогами, подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що питання дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у навчальному закладі перевірялися щорічно, про що свідчать відповідні акти та приписи, однак суттєвих зауважень не було. За наслідками перевірок у 2018, 2019 роках, відповідач за наявних фінансових можливостей, здійснював усунення порушень. На думку відповідача, зауваження, зазначені у акті №426 від 26.12.2019 є загальними та не стосуються навчального закладу, при цьому наголосив, що згідно висновку ФОП ОСОБА_1 електричне обладнання та устаткування відповідають вимогам Правил Улаштування електроустановок та Правил технічної експлуатації установок споживачів і придатні до експлуатації, технічне обслуговування наявних вогнегасників проводиться централізовано, рівень пожежної безпеки об`єту (будівлі) не знижений, працівники дошкільного закладу пройшли інструктажі з пожежної безпеки. Оскільки навчальний заклад самостійно бухгалтерського обліку не веде та фінансується за рахунок районного бюджету, приймає міри щодо монтажу та узаконенню системи автоматичної пожежної сигналізації, тому, на думку, відповідача, підстави для задоволення позову відсутні.

Також, у відзиві на позовну заяву, відповідач клопотав про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін та про залучення до участі у справі у якості третьої особи відділ освіти Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації на стороні відповідача.

Розглянувши вказані клопотання, суд зазначає наступне.

Частиною 5 статті 262 КАСУ передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу та якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Водночас, зміст клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з`ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін.

Більш того, представник відповідача у клопотанні не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.

Дослідивши клопотання відповідача, матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено.

Щодо клопотання відповідача про залучення третьої особи, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту другого статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Згідно з вимогами частини четвертої зазначеної статті у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

З аналізу вищезазначеної норми Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - це особа, яка бере участь у справі на стороні позивача або відповідача у разі, якщо рішення у справі може вплинути на її права, свободи, інтереси чи обов`язки. Інтерес третьої особи щодо задоволення позову (якщо вона бере участь на стороні позивача) або щодо відмови у задоволенні позову (якщо вона бере участь на стороні відповідача) збігається з інтересами відповідно позивача або відповідача.

Необхідною умовою для залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, є вплив рішення у справі на її права, свободи, інтереси або обов`язки.

Враховуючи те, що відповідачем не доведено можливість впливу рішення у даній справі на права, свободи, інтереси та обов`язки відділу освіти Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області, підстав для залучення відділу до участі у розгляді даної справи у якості третьої особи, суд не вбачає, а тому у задоволенні клопотання відмовлено.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Комунальний дошкільний навчальний заклад (дитячий садочок загального розвитку) Вишенка Помоклівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району (код ЄДРПОУ - 39499820, місцезнаходження: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с.Помоклі, вул.Страдного, буд.26) зареєстрований в якості юридичної особи 19.11.2014, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.42-44).

Однак, у зв`язку з реорганізацією Помоклівської сільської ради, прийняттям Верховною Радою України 07.07.2020 постанови № 3650 Про утворення та ліквідацію районів та реорганізацією районів, відповідач змінив свою назву на - "Комунальний заклад "Помоклівський заклад дошкільної освіти "Вишенька"" Ташанської сільської ради Київської області", що підтверджується відомостями ЄДР.

Згідно довідки Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області від 06.02.2020 №06.01-20/219 балансоутримувачем будівель комунального дошкільного навчального закладу (дитячий садочок загального розвитку) Вишенька Помоклівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району є сільська рада (а.с. 34-41).

Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , на виконання доручення Прем`єр-міністра України від 11.12.2019 № 44205/1/1-19 та протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 06.12.2019 (витяг з протоколу № 23) та наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 13.12.2019 № 1371 Про проведення позапланових перевірок , було здійснено позапланову перевірку щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Комунального дошкільного навчального закладу (дитячий садочок загального розвитку) Вишенька Помоклівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький р-н, с. Помоклі, вул. Колгоспна, буд. 26, про що зазначається в рапорті начальника Переяслав-Хмельницького РС ГУ ДСНС України у Київській області Лисенка С. (а.с.16-17, 30-32).

13 грудня 2019 року було видане посвідчення № 10685 на проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки Комунального дошкільного навчального закладу (дитячий садочок загального розвитку) Вишенька Помоклівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району за адресою: Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Помоклі, вул. Колгоспна, буд. 26, провідним інспектором Переяслав-Хмельницького РС ГУ ДСНС України у Київській області старшим лейтенантом служби цивільного захисту Порохнею Денисом Андрійовичем, яке вручене особисто під підпис завідувача Комунального дошкільного навчального закладу (дитячий садочок загального розвитку) Вишенька Помоклівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Поліжак Н.В. 24.12.2019 (а.с.18).

26 грудня 2019 року за результатами позапланової перевірки був складений акт № 426 щодо додержання Комунальним дошкільним навчальним закладом (дитячий садочок загального розвитку) Вишенька Помоклівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та було виявлено 19 порушень (а.с. 19-27), а саме:

1) п.1.2, глава 1, розділ V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС від 30.12.2014 №1417 - будівлю системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту не обладнано;

2) п. 2.5, глава 2, розділ ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС від 30.12.2014 №1417 - дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

3) п. 2.6, глава 2, розділ ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС від 30.12.2014 №1417 - роботи, пов`язані з проектуванням вогнезахисту та вогнезахисним оброблянням, не виконано суб`єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт;

4) пункт 1.21, глава 1, розділ IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС від 30.12.2014 №1417 - захист будівлі, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірка не виконано відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд ;

5) п. 3.10. глава 3 розділ V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС від 30.12.2014 №1417 - первинні засоби пожежогасіння в приміщеннях не встановлено на висоту не більше 1,5 м від рівня підлоги шляхом навішування на вертикальні конструкції;

6) Пункт 3.15 глави 3 розділу V ППБУ - вогнегасники не встановлено в легкодоступних та видних місцях, а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі;

7) розділ V глава 3 п.3.10 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС від 30.12.2014 №1417 - не встановлено для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір , ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности . Знаки розмістити на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги;

8) розділ IV глава 1 п.1.16 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС від 30.12.2014 №1417 - не оновлено в електрощитах, групових електрощитках схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту;

9) Пункт 1.6 глави 1 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС від 30.12.2014 №1417 - з`єднання електричних кабелів і проводів в будівлях проведено за допомогою скруток;

10) Пункт 1.17 глави 1 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС від 30.12.2014 №1417 - електровироби встановлені на горючі основи;

11) Пункт 1.8 глави 1 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС від 30.12.2014 №1417 - в будівлі влаштовані та експлуатуються тимчасові електромережі;

12) Пункт 1.12 глави 1 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС від 30.12.2014 №1417 - в будівлі відстань від кабелів та ізольованих проводів, прокладених відкрито, до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів менше 1 метра;

13) п. 3.11 глава 3, розділ V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС від 30.12.2014 №1417 - пожежні щити не укомплектовано згідно норм;

14) п. 2.2, глави 2, розділ ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС від 30.12.2014 №1417 - не забезпечено утримання засобів протипожежного захисту у працездатному стані та забезпечити їх технічне обслуговування;

15) п. 1.20, глава 1, розділ IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС від 30.12.2014 №1417 - не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

16) п. 4 розділ ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС від 30.12.2014 №1417 - для кожного приміщення не розроблено та не затверджено керівником об`єкта інструкції про заходи пожежної безпеки;

17) Пункт 8 частини першої статті 20 КЦЗУ - не здійснено навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки;

18) Пункт 2 частини першої статті 20 КЦЗУ - працівників об`єкта засобами колективного та індивідуального захисту не забезпечено;

19) Стаття 9 ЗУ № 2245-III - ідентифікацію об`єкта підвищеної небезпеки не проведено.

26 грудня 2019 року провідним інспектором Переяслав-Хмельницького РС ГУ ДСНС України у Київській області старшим лейтенантом служби цивільного захисту Порохнею Д.А. складений протокол про адміністративне правопорушення КХ № 015867 відповідно до ст. 175 КУпАП (а.с. 28).

26 грудня 2019 року головним інспектором Переяслав-Хмельницького РС ГУ ДСНС України у Київській області майором служби цивільного захисту Бутенко О.О. складена постанова КХ № 015828 про накладення адміністративного стягнення з завідувача Комунального дошкільного навчального закладу (дитячий садочок загального розвитку) Вишенька Помоклівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Поліжак Н.В. (а.с. 29).

Виявлення вказаних порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877).

Частиною 1 статті 1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 6 статті 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з частиною 7 статті 7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).

Згідно з частиною 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних, транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частин першої-третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно з пунктом 5 Розділу І Правил №1417 особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки на підприємствах та об`єктах, їх права та обов`язки визначаються відповідно до законодавства.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів (п. 1 Розділу ІІ Правил №1417).

Суд наголошує на тому, що не усунені відповідачем порушення є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає:

- на забезпечення безпеки роботи комплексу, безпеки його працівників, відвідувачів у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;

- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;

- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;

- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.

При збереженні таких умов для працівників та відвідувачів комплексу існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю.

Отже, характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

Суд зазначає, що згідно з пунктом 26 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. ст. 16 Закону України Про загальну середню освіту організація освітнього процесу має забезпечувати безпечні та нешкідливі умови здобуття освіти.

У статті 7 Кодексу цивільного захисту визначено основні принципи здійснення цивільного захисту, зокрема - гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності.

Статтею 4 Закону України "Про охорону дитинства" система заходів щодо охорони дитинства в Україні включає в тому числі, забезпечення належних умов для охорони здоров`я, навчання, виховання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей.

Згідно ч.3 ст.55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про дошкільну освіту" законодавство України про дошкільну освіту базується на Конституції України і складається із Закону України "Про освіту", цього Закону, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до п. 4, 5 Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти та науки України №974 від 15.08.2016, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.09.2016 за №1229/29359 передбачено, що пожежна безпека в закладах та установах забезпечується шляхом проведення організаційних і практичних заходів та використання технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки учасників навчально-виховного процесу, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Забезпечення пожежної безпеки в закладах та установах покладається на їх власників або уповноважені ними органи, керівників (ректори, директори, начальники, завідувачі) (далі - керівники навчальних закладів та установ), керівників структурних підрозділів (факультети, кафедри, лабораторії, навчальні кабінети, цехи, склади, бібліотеки, архіви, майстерні тощо) відповідно до законодавства.

Крім того, згідно з п.п.1,2 Правил пожежної безпеки в У країн і, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 далі за текстом ППБУ), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Ці Правила є обов`язковими для виконання об`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, ч. 2 ст. 153 Кодексу законів про працю України, ч.2 ст. 11 Закону України "Про дошкільну освіту" заклад дошкільної освіти створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров`я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечує їх дотримання.

Згідно із підпунктами 1, 3, 8, 13, 19, 21, 22, 23 пункту 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України на суб`єкта господарювання покладається обов`язок: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики.

Що стосується доводів відповідача щодо вжиття заходів, спрямованих на усунення порушень у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, виявлених у діяльності КЗ "Помоклівський ЗДО "Вишенька", суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідач вказує на те, що навчальним закладом усунуто ряд порушень, які виявлені під час перевірки, зокрема, проведено технічне обслуговування вогнегасників та кабельних ліній вимикачів навантаження, опору, ізоляцій машин постійного струму, заземлюючих пристроїв, проведено інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки працівниками дошкільного закладу.

Однак, решта порушень відповідачем не усунені, що не відповідає інтересам закладу щодо безпечності дітей та працівників закладу.

Враховуючи характер порушень, виявлених під час проведення позапланової перевірки відповідача, які станом на час розгляду даної справи в суді не усунуті, суд дійшов висновку, що вони можуть призвести до розповсюдження вогню у разі виникнення пожежі та безумовно пов`язанні з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі.

Суд також звертає увагу на те, що вказані порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7073/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 87839157) дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень (об`єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Також, суд наголошує, що за змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.

Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

З огляду на зазначене, враховуючи, що наявність встановлених порушень впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та, як наслідок, може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей, зокрема, малолітніх дітей, які в силу віку є більш вразливими при виникненні надзвичайних ситуацій (в тому числі пожеж) в порівнянні з дорослими особами, колегія суддів приходить до висновку, що саме повне зупинення роботи є належним заходом, направленим на захист життя і здоров`я людей.

Підсумовуючи викладене, з урахуванням зміни назви відповідача, суд зазначає, що оскільки відповідачем не надано доказів усунення всіх порушень, які зафіксовано в акті перевірки на час ухвалення рішення судом, тому суд дійшов висновку про застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Комунального закладу "Помоклівський заклад дошкільної освіти "Вишенька"" Ташанської сільської ради Київської області (код ЄДРПОУ 39499820) за адресою: Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Помоклі, вул. Страдного, буд. 26, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 26.12.2019 № 426.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, виходячи з аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що наявність порушення відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та не було спростовано відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Комунального закладу "Помоклівський заклад дошкільної освіти "Вишенька"" Ташанської сільської ради Київської області (код ЄДРПОУ 39499820) за адресою: Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Помоклі, вул. Страдного, буд. 26, шляхом зобов`язання Комунального закладу "Помоклівський заклад дошкільної освіти "Вишенька"" Ташанської сільської ради Київської області повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 26.12.2019 № 426.

Позивач: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (код ЄДРПОУ - 38537963, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Межигірська, 8).

Відповідач: Комунальний заклад "Помоклівський заклад дошкільної освіти "Вишенька"" Ташанської сільської ради Київської області (код ЄДРПОУ - 39499820, місцезнаходження: Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Помоклі, вул. Страдного, буд. 26).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.