Постанова

від 31.05.2021 по справі 200/8114/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2021 року справа №200/8114/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Азовської митниці Держмитслужби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року у справі № 200/8114/20-а (головуючий І інстанції Ушенко С.В., повний текст складено 09.03.2021р. в м. Слов`янськ Донецької області) за позовом Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" до Азовської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA 700050/2020/000010/2 від 19.03.2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 700050/2020/00014 від 19.03.2020 року.

В обґрунтування зазначив, що заявлена декларантом позивача ТОВ Метінвест-Шиппінг митна вартість товару (фероніобію) визначена по 1 методу (за ціною договору), підтверджена належними первинними документами, у т.ч. контрактом та специфікацією. Відповідачу надано достатньо належним чином оформлених документів для підтвердження митної вартості товару за ціною контракту. Методичні рекомендації, на які посилається відповідач, дозволяють лише порівнювати ціну з біржовими котируваннями або відомостями зі спеціальних видань, які містять інформацію про ціни на світовому ринку, а не використовувати таку інформацію як базу для коригування митної вартості. Порівняння цін не з біржовими котируваннями, а з інформацією інтернет-ресурсу сайту Asian Metal є таким, що суперечить вимогам розділу 3 Методичних рекомендацій, на які посилається відповідач. Посилаючись на те, що представлені до митного оформлення документи не містили будь-яких розбіжностей, а тому наявні підстави для розрахунку митної вартості товару шляхом застосування першого методу, вважає, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UА 700050/2020/000010/2 від 19.03.2020 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА 700050/2020/00014 від 19.03.2020 є протиправними і такими, що підлягають скасуванню. відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару, жодним чином не визначив конкретних обставин, які викликали сумніви щодо заявленої митної вартості і не визначив причини неможливості перевірки розрахунку на підставі наданих позивачем документів.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року позов задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № UA 700050/2020/000010/2 від 19.03.2020 Азовської митниці Держмитслужби. Визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 700050/2020/00014 від 19.03.2020 Азовської митниці Держмитслужби. Стягнуто з Азовської митниці Держмитслужби за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1576,50 грн. та судовий збір в розмірі 4053,77 грн.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Суд першої інстанції не врахував п. 2 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України. Зазначає, що інформаційний вісник Asian Metal є додатковим джерелом інформації . У якості основного джерела інформації митним органом було обрано митну декларацію від 19.02.2020 № UА 110150/2020/002625.

В спірних правовідносинах факт взаємозв`язку між продавцем і покупцем, встановлений в результаті аналізу первісно поданих документів потребував додаткового вивчення, оскільки міг вплинути на заявлену декларантом митну вартість і виявлений факт заниження митної вартості спричинив виникнення обгрунтованих сумнівів у правильності заявленої митної вартості товару за основним методом. Вважає, що судом не проаналізовані норми ч. 12-18 ст. 58 МК України.

Документи надані позивачем не підтверджують, передбачені ч. 18 ст. 58 МК обставини. Суд не надав правової оцінки факту відмови декларанта від подання податкових документів.

Наголошує на тому, що відповідачем надано достатньо доказів, які свідчать про необгрунтоване заниження митної вартості з боку позивача та підтверджують правомірність застосування другорядного методу (резервного).

Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

Приватне акціонерне товариство Металургійний комбінат Азовсталь є юридичною особою, зареєстроване та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 00191158 з 01.10.1996 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Видами діяльності позивача за КВЕД визначено: 19.10 Виробництво коксу та коксопродуктів, 20.20 Виробництво пестицидів та іншої агрохімічної продукції, 24.10 Виробництво чавуну сталі та феросплавів (основний); 24.52 Лиття сталі; 85.32 Професійно-технічна освіта; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 37.00 Каналізація, відведення й очищення стічних вод; 38.21 Оброблення та видалення безпечних відходів; 38.22 Оброблення та видалення небезпечних відходів; 38.32 Відновлення відсортованих відходів.

01 серпня 2015 року між Metinvest international SA, як продавцем, та Публічним акціонерним товариством Металургійний комбінат Азовсталь, як покупцем, укладений контракт № 089LS-02/554 на постачання фероніобію, за умовами якого кількість, ціна та технічні характеристики товару, а також його упаковка, маркування, зазначаються в специфікаціях.

Згідно з п. 2.1 цього заказ закуповуваного повинен відповідати специфікаціям.

Відповідно до п.п 5.1, 5.2 контракту, ціна на товар встановлюється в євро і вказується у специфікаціях до контракту.

Згідно з п. 4.1 контракту ціна поставленого та купленого товару протягом строку повинна бути ціною, що вказана в специфікаціях, та зафіксована на відповідний квартал.

Пунктом 4.2 контракту визначено, що ціна товару, що вказана в специфікаціях, зберігає силу протягом відповідного календарного кварталу та не підлягає зміні.

При цьому п. 2.3 контракту визначено, що в разі розбіжностей між положеннями даного документу з положеннями специфікації даний контракт має переважну силу.

Відповідно до п. 10.4 контракту всі доповнення та зміни до даного контракту є його невід`ємною частиною та дійсні лише в тому випадку, якщо вони вчинені у письмовій формі, підписані уповноваженим представником кожної сторони та скріплені печатками сторін.

04 липня 2016 року між сторонами до контракту укладена додаткова угода № 3 щодо зміни назви Публічного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь на Приватне акціонерне товариство Металургійний комбінат Азовсталь та його реквізитів.

Додатковими угодами № 4 від 27.12.2016, № 6 від 02.01.2018, та № 8 від 18.12.2018, №9 від 30.12.2019, укладеними між сторонами до вищевказаного контракту № 089LS-02/554 від 01.08.2015, строк дії контракту продовжений до 31.12.2017, до 31.12.2018, до 31.12.2019 та до 31.12.2020 відповідно.

07.01.2020 року між покупцем та продавцем укладено специфікацію № 9 до зазначеного контракту, згідно з якою, продавець продає, а покупець покупає наступний товар - FeNd(111), FeNb(112) у кількості 500 МТ +/- 10% за ціною 32,89 Євро за 1 кг чистого ніобію у сплаві на умовах СРТ-Маріуполь, згідно Інкотермс 2010, умови платежу: на протязі 60 календарних днів з моменту поставки товару.

Договором доручення № 089лт/002/2012 від 22.03.2012 про надання послуг з митного декларування товарів, укладеним між ПАТ Металургійний комбінат Азовсталь (назву змінено на ПрАТ Металургійний комбінат Азовсталь ), як замовником, та ТОВ Скиф-Шиппінг (назву змінено на ТОВ Метінвест-Шиппінг ), як декларантом, оформлено додаткову угоду № 1, відповідно до якої замовник доручив, а декларант прийняв на себе зобов`язання з митного декларування товарів замовника, що переміщуються через митний кордон України.

19.03.2020 року відповідно до зазначеного контракту декларантом позивача для підтвердження митної вартості товару за основним методом першим (за ціною договору (контракту) при митному оформленні товару до Азовської митниці Держмитслужби подано митну декларацію від 19.03.2020 №UA700050/2020/00178, в якій визначена сума митної вартості товару кількістю 13020 кг по ціні 32,89 євро/кг, усього 428 227,80 євро.

Крім того, з вказаною митною декларацією позивачем до митного оформлення подані наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 01.08.2015 № 089LS-02/554 з додатковими угодами від 04.07.2016 № 3, від 27.12.2016 № 4, 18.12.2018 № 8, від 30.12.2019 № 9; специфікація до зовнішньоекономічного контракту від 07.01.2020 № 9; сертифікати аналізу б/н від 11.03.2020; сертифікат аналізу б/н від 10.03.2020; пакувальний лист б/н від 10.03.2020; рахунок-фактура (інвойс) від 11.03.2020 №125288; автотранспортна накладна від 11.03.2020 № 2001105; супровідний документ Т1 від 11.03.2020 №20NL000855120F3601; декларація про походження товару від 11.03.2020 №125288; розрахунок вартості продукту (калькуляція) від 28.01.2020 б/н фірмиinternational SA (Швейцарія); некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість рахунок №90024508 від 10.03.2020 договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, від 01.08.2015 №СВ/МІ - 1 між фірмою СВММ Europe BV (Нідерланди) та фірмоюinternational SA (Швейцарія); договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, від 31.03.2016 № 20160331 між фірмою СВММ Europe BV (Нідерланди) та фірмою Metinvest international SA (Швейцарія); специфікація від 07.01.2020 № 17 до договору (угоди, контракту) із третіми особами від 31.03.2016 № 20160331 між фірмою СВММ Europe BV (Нідерланди) та фірмою Metinvest international SA (Швейцарія); рахунок із третіми особами від 28.04.2020 №90024700 фірми СВММ Europe BV (Нідерланди) фірмі Metinvest international SA (Швейцарія); договір про надання послуг митного брокера від 22.03.2012 №089лт/002/2012.

19.03.2020 року декларантом позивача отримано електронне повідомлення відповідача № 51473, де зазначено, що орган доходів і зборів вважає, що існуючий взаємозв`язок між продавцем та покупцем вплинув на задекларовану декларантом митну вартість, у зв`язку з чим декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) копію декларації країни відправлення. Крім того, для підтвердження заявленої митної вартості товару, заявленого за митною декларацією від 19.03.2020 № UA700050/2020/001781, відповідно до статті 53 Митного кодексу України необхідне надання додаткових документів: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування - страхові документи; а також документи, що містять відомості про вартість страхування, виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якість та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Додатково повідомлено, що згідно п. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант за власним бажанням може подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Повідомленням декларанту від 19.03.2020 № 51483 митним органом зазначено, що на вимогу митного органу декларантом не надано додаткові документи, а саме: копії декларації країни відправлення, виписки із бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Крім документів, що вимагалися митним органом, і які не надано, підприємством надано протокол тендерного комітету від 19.12.2019 № ТК № 89-ФС про постачання фероніобію марки FeNb 65 (111, 112) на адресу ПрАТ Азовсталь в рамках діючого контракту з Metinvest international SA.

19 березня 2020 року Азовською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА 700050/2020/000010/2 з огляду на встановлені розбіжності у заявленій ціні товару.

В рішенні зазначено, що за результатами опрацювання Протоколу тендерного комітету від 19.12.2019 ТК № 89-ФС встановлено, що даний документ не містить відомостей щодо вартості товару фероніобію, за якою Metinvest international SA (Швейцарія) здійснює його продаж ПрАТ МК Азовсталь (Україна) і яка заявлена за МД від 19.03.2020 №UA700050/2020/001781.

Відповідно до ч. 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 № 689, органом доходів і зборів здійснено перевірку відомостей, в тому числі з урахуванням особливостей формування вартості окремих видів товарів відповідно до розділу 3 Методики.

Так, задекларований товар розглянуто в розрізі товарів, які є об`єктом біржової торгівлі. Розрахунок вартості товару при здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків товарів, які є об`єктом біржової торгівлі, ціну договору щодо товару, який імпортується (вартість операції), проведено без урахування витрат на доставку, комісійних витрат, премії або зниження за фактичну якість товару і премії продавцю зі значенням біржових котирувань за період 10 днів, що передує даті складення рахунку фактури (інвойсу) або додатку (специфікації) до зовнішньоекономічного договору (контракту). Розрахунок вартості товару (фероніобію) згідно інформації міжнародної консалтингової компанії Asian Metal відповідно до методики здійснено виходячи з дати специфікації № 9 від 07.01.2020 до зовнішньоекономічного контракту від 01.08.2015 № 089LS-02/554, а саме: вартість фероніобію за період 10 днів, що передує даті 06.01.2020 33,7069 EUR /кг Nb, 03.01.2020 33,7069 EUR /кг Nb, 02.01.2020 33,7069 EUR /кг Nb, 31.12.2019 33,7069 EUR /кг Nb, 30.12.2019 33,7069 EUR /кг Nb, 27.12.2019 333,9350 EUR /кг Nb, 26.12.2019 - 33,9350 EUR /кг Nb, 25.12.2019 33,9503 EUR /кг Nb, 24.12.2019 33,9503 EUR/кг Nb, 23.12.2019 -33,8830 EUR /кг Nb. Середнє значення за вміст 1 кг ніобію 33,8188 EUR.

Отже, відповідачем визначено, що середнє значення 1 кг ніобію - 33,8188 EUR згідно відомостей міжнародної консалтингової компанії Asian Metal (спеціалізоване видання, яке містить інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку) вище вартості товару, заявленого за митною декларацією від 12.05.2020 № UA700050/2020/003107 згідно інвойсу від 01.05.2020 № 93218383 32,89 EUR.

З посиланням на ст.ст. 61, 64 Митного кодексу України (далі по тексту МК України), визначення митної вартості товару митним органом проведено із застосуванням другорядного (резервного) методу з урахуванням інформації мережі Інтернет масив Asian Metal

В той же день 19.03.2020 року митницею сформовано картку відмови у завершенні митного оформлення товару фероніобій марки FeNb 65 (112) №UA700050/2020/00014.

20.03.2020 для випуску товару у вільний обіг було подано в порядку електронного декларування митну декларацію №UA 700050/2020/001825 з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару, випуску товару у вільний обіг (фероніобію марки FeNb 65 (112), внаслідок чого під гарантійні зобов`язання товар був випущений у вільний обіг.

Листом від 03.06.2020 № 050/2020-ОД ТОВ Метінвест - Шиппінг відповідно до вимог ст. 55 МК України надав Азовській митниці ДМС додаткові документи для підтвердження митної вартості, а саме: прайс лист від постачальника CBMM Europe BV, що дійсний на 2 квартали 2020; експортну декларацію від 11.03.2020 №20NLK7MZIYAF39WD53; пропозицію від представника постачальника CBMM Europe BV, що дійсна на 1 квартал 2020; лист від 27.05.2020 №08.04/1957 від ПРАТ МК Азовсталь про наявність кредиторської заборгованості; кредиторська заборгованість (витяг з програми); прибутковий ордер від 11.03.2020.

Згідно відповіді № 7.1-08-1/7.1-28-05-01/13/2452 від 12.06.2020 Про рішення щодо митної вартості Азовська митниця Держмитслужби повідомила про відсутність законних підстав для прийняття рішення щодо можливості застосування митної вартості заявленої декларантом.

Суд першої інстанції задовольняючи позов, виходив з того, що митним органом не наведено обставин заявлення позивачем неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів; про невідповідність обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів; а також не послався та не підтвердив надходження офіційної, передбаченої МК України, інформації щодо невідповідності заявленої митної вартості.

Оцінка суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України в органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (частина перша статті 257 Митного кодексу України).

На підставі статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена підлягає сплаті за ці товари.

При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 Митного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Отже, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні. При цьому потрібно зауважити, що митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

При цьому пріоритетним до застосування є саме основний метод оскільки таке обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені приписами пункту другого частини першої статті 57 Митного кодексу України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 Митного кодексу України.

За приписами частини першої статті 58 Митного кодексу України, основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. При цьому важливо відмітити, що основний метод, не застосовується у наступних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.

На підставі частини другої статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно частини третьої статті 58 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 Митного кодексу України). Саме в рамках приписів частини другої статті 53 Митного кодексу України отримує свою безпосередню формалізацію перелік основних документів для підтвердження належності: а) визначення митної вартості товарів; б) обрання методу визначення митної вартості товарів.

Як визначено частиною п`ятою статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Тобто, законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Зазначена норма кореспондує з положеннями частини третьої статті 318 Митного кодексу України, якими закріплено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Між тим, частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відтак, частина третя статті 53 Митного кодексу України передбачає перелік додаткових документів, які можуть запитуватися контролюючим органом (факультативний перелік додаткових документів - у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, визначається частиною четвертою статті 53 Митного кодексу України).

Таким чином, митним органом можуть бути витребувані додаткові документи : 1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки; 2) якщо такі документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 3) якщо такі документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вказані обставини є виключними підставами для витребування додаткових документів. Водночас тлумачення таких підстав контролюючим органом без належного обґрунтування є протиправним.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Крім цього, відповідно до ч. 4 ст. 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Таким чином, аналіз вищезазначених приписів Митного кодексу України свідчить, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.

Отже, органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Як свідчать матеріали справи, підставами для направлення позивачу обов`язкової письмової вимоги про надання додаткових документів вказано взаємозв`язок між продавцем та покупцем, який, ймовірно, вплинув на заявлену позивачем митну вартість.

Зазначено про необхідність подання документів, що стосуються, в тому числі, здійснення оплати за товар.

У картці відмови № UA700050/2020/00014 вказано про відмову в митному оформленні (випуску) товарів у зв`язку з не підтвердженням заявленої митної вартості.

Обрано другорядний метод визначення митної вартості.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що митний орган дійшов помилкового висновку про необхідність надання позивачем банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, адже ненадання таких документів у разі несплати рахунку за товар не може бути підставою для сумнівів саме у правильності визначення митної вартості товару.

Матеріалами справи підтверджено, що при поданні митної декларації позивачем було надано документи, що підтверджують вартість товару за ціною договору (контракту) та не містять числових розбіжностей.

Верховний Суд у постанові від 14 травня 2019 року в справі №820/2474/16 зазначив, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Верховний Суд також звернув увагу на те, що вимоги законодавства зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані її складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Частина друга статті 53 Митного Кодексу України містить перелік обов`язкових документів, які повинні надаватися на підтвердження митної вартості товарів. Митна декларація країни відправлення в такий перелік не включена. Крім того, вказаний документ, як, зокрема, і прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, можуть бути у покупця відсутні, з незалежних від нього причин, що додатково свідчить про безпідставність вимагання таких.

Згідно пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено свободу підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, з якої випливає, , у тому числі свобода форми викладення та укладення угод.

Положення (умови) контракту та специфікацій до нього, які подавався декларантом позивача при розмитненні товару, залишилися поза увагою митного органу, що призвело до неправомірного витребування митним органом додаткових документів.

Відповідно до підпунктів 5,6 частини другої статті 53 Митного кодексу України, для підтвердження митної вартості товарів подаються:

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Отже, платіжні та/або бухгалтерські документи подаються за наявності.

Крім того, вимагаючи у декларанта позивача інші додаткові документи, митним органом не враховано те, що витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Митний орган дійшов помилкового висновку про необхідність надання позивачем банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, адже ненадання таких документів у разі несплати рахунку за товар не може бути підставою для сумнівів саме у правильності визначення митної вартості товару.

Наведені обставини митним органом враховані не були.

Частинами другою та третьою статті 57 Митного кодексу України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Водночас, сама по собі різниця між вартістю подібних (аналогічних) товарів на сайті Asian Metal не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Враховуючи умови, п.п. 5.1., 5.2. контракту № 089LS-02/554, ціна на товар встановлюється в Євро і вказується у специфікаціях до Контракту.

Відповідно до Специфікації № 9 від 07.01.2020 до Контракту вартість товару - Фероніобію за 1 кг чистого ніобію в сплаві - 32,89 Євро.

У якості підтвердження митної вартості Товару позивачем наданий рахунок-фактура (інвойс) № 125288 від 11.03.2020 (13 020,00 кг ціна в Євро 32,89 Євро за 1 кг; загальна сума за рахунком 428227,80 Євро (13020,00 кг х 32,89 Євро).

Отже, відповідно до положень ст.ст. 52, 53, 57, 58 МК України, сума 428227,800 Євро - є сумою митної вартості товару за ціною договору, визначена позивачем при митному оформленні за митною декларацією № - UА 700050/2020/001781 від 19.03.2020.

Таким чином, вищезазначені документи, надані позивачем на виконання ст.ст. 52, 53, 57, 58 МК України, були достатніми документально підтвердженими і обґрунтованими для визначення відповідачем митної вартості товару за першим (основним) методом, відповідно до ст. ст. 57, 58 МК України.

У даному випадку прикладом розбіжностей та витребування додаткових документів на підставі п. 3 ст. 53 МК України могло бути наявність різної вартості товару у договірній документації (контракті, специфікації) та в рахунку-фактурі (інвойсі).

Специфікація № 9 від 07.01.2020 до контракту визначає вартість товару - фероніобію за 1 кг чистого ніобію в сплаві - 32,89 Євро та рахунок-фактура (інвойс) № 125288 від 11.03.2020 (13 020,00 кг ціна в Євро 32,89 Євро за 1 кг); загальна сума за рахунком 428227,80 Євро (13 020,00 кг х 32,89 Євро) не містили ніяких розбіжностей числових значень складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме ціни 32,89 Євро/кг.

Згідно з ч. 4 ст. 53 МК України, декларант надає додаткові документи, якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної.

У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів (ч. 12 ст. 58 МК України).

Згідно з ч.ч. 13-15 ст. 58 МК України, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце, адже у разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Із доводів відповідача не вбачається обґрунтування підстав вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що митним органом як суб`єктом владних повноважень, не наведено обґрунтованих доводів, за яких представлені декларантом на час здійснення митного оформлення документи, не могли бути враховані при визначенні митної вартості за першим основним методом - за ціною договору (контракту); не зазначено обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано із застосуванням основного методу; не наведено умов, що унеможливлювали використання обраного декларантом методу визначення митної вартості при наданні декларантом документів, достатніх для підтвердження заявленої митної вартості, за відсутності обґрунтованого сумніву щодо достовірності поданих документів.

Відтак, рішення про коригування митної вартості товарів № UA 700050/2020/000010/2 від 10.03.2020 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 700050/2020/00014 від 19.03.2020 року митниці не відповідають вимогам Митного кодексу України.

Зазначене обумовлює правильність висновку суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги, які визначалися відповідачем у відзиві на позовну заяву та були предметом дослідження суду першої інстанції, ці висновки не спростовують.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Азовської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року у справі № 200/8114/20-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 31 травня 2021 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В.Ястребова

Судді Е.Г. Казначеєв

І.Д. Компанієць