Ухвала

від 31.05.2021 по справі 520/19485/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

31 травня 2021 р. м. ХарківСправа № 520/19485/2020

Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Присяжнюк О.В.,

Суддів Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2021 року по справі № 520/19485/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Авто ЛТД"

до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України

про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2021 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Авто ЛТД" до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії.

На зазначене рішення суду Головне управління ДПС у Харківській області подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2021 року зазначена апеляційна скарга залишена без руху та апелянту надано строк для направлення протягом десяти днів до Другого апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення Головне управління ДПС у Харківській області отримало копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху 14.05.2021 року.

24.05.21 року до суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про продовження строку на усунення недоліків та або відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги. В обґрунтування заявленого клопотання апелянт зазначає, що не має можливості усунути недоліки у встановлений судом строк, у зв`язку з тим, що на даний час на рахунку Головного управління ДПС у Харківській області відсутні кошти, оскільки тимчасово припинено виконання платіжних доручень для сплати судового збору.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що подане клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір", апелянт зобов`язаний сплачувати судовий збір.

Згідно із ч.1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд зазначає, що у разі, якщо бюджетна установа діє як суб`єкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його або звільнення від сплати судового збору.

Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" зобов`язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Зі змісту клопотання заявника не вбачається, що наведені підстави є достатніми для його задоволення. Періодичний, обмежений характер фінансування установи не може бути підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Для відстрочення або розстрочення сплати судового збору повинні бути в наявності відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» , вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Таким чином, дослідивши доводи клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, суд не вбачає підстав для його задоволення.

Дослідивши доводи клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.

Згідно із ч. 3 ст. 2 цього Кодексу адміністративного судочинства України, одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Частина 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Разом з тим, положення наведеної статті процесуального закону надає суду певні можливості для зменшення тягаря судових витрат за своїм розсудом у кожній конкретній ситуації, тоді як Закон України Про судовий збір у певних категоріях справ/певної категорії населення безальтернативно звільняє від обов`язку сплачувати судовий збір, серед яких органи доходів і зборів відсутні (стаття 5 цього Закону).

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

ДПС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону України "Про Державний бюджет України" на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення чи продовження строку, встановленого законом або судом.

Таким чином, суд вважає, що у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги необхідно відмовити.

Аналогічний правовий висновок міститься в ухвалі Верховного Суду від 14.04.2021 р. у справі № 826/15848/17.

Згідно із ч. 5 ст. 298 КАС України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до ч. 6 та ч. 7 ст. 298 КАС України, про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Таким чином, у зв`язку з тим, що у зазначений ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2021 року строк апелянтом до суду не надано оригіналу квитанції про сплату судового збору апеляційна скарга повертається апелянту.

Керуючись ст. ст. 133, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2021 року по справі № 520/19485/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Авто ЛТД" до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін