Ухвала

від 31.05.2021 по справі 320/5106/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5106/19

УХВАЛА

31 травня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікносфера" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач-1 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з недотриманням п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, та, в подальшому, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року, апеляційну скаргу повернуто апелянту. Звертаючись вдруге до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою 07 грудня 2020 року на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2020 року апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження, на що було вказано ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2021, якою апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено апелянту строк для усунення вказаних недоліків - 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Надалі, до суду від представника апелянта надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, в якому зазначено про те, що строк на звернення до суду з апеляційною скаргою було пропущено, оскільки первинну апеляційну скаргу подано у встановлений приписами КАС України строк, однак, її було повернуто, у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору. Крім того, у зазначеному клопотанні апелянт просить суд відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

У свою чергу, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

При цьому, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Слід звернути увагу на те, що звертаючись вдруге з апеляційною скаргою 07 грудня 2020 року (що підтверджується відміткою на поштовому конверті), тобто, з пропуском 30-денного строку на оскарження рішення від 18 лютого 2020 року, апелянтом так і не було надано жодних доказів, які реально підтверджували б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги.

Колегія суддів також враховує й те, що у ситуації з пропуском строків державними органами, поважними причинами такого пропуску апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких, адже це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Водночас, Головне управління ДПС у м. Києві не повідомило про існування інших обставини, які стали причиною пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою крім тих, яким вже надано правову оцінку.

Крім того, слід зазначити, що апелянтом і на даний час не виконано вимог ухвали суду в частині повної сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Щодо клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Також, відповідно до положень ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З вищевикладеного вбачається, що апелянт не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

При цьому, згідно з вимогами ч. 1 ст. 8 КАС України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом, а тому суд не може надавати привілеї тим чи іншим особам зі сплати судового збору. Надання такого привілею порушить принцип рівності сторін.

Таким чином, суд приходить до висновку що доводи апелянта не є підставою для відстрочення сплати судового збору, а відтак, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи вищевикладене, а також відсутність належного обгрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції в даній справі, колегія суддів вважає, що апелянтом пропущено встановлений процесуальним законом строк на апеляційне оскарження, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відмовити .

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року відмовити .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді Василенко Я.М.

Кузьменко В.В.