Ухвала

від 31.05.2021 по справі 344/8396/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/8396/21

Провадження № 1-кс/344/3355/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31травня 2021 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС відділу слідчого управління ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області майора поліції ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 420 210 900 000 000 40, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.04.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого зазначив, що згідно до заяви голови Державного агенства автомобільних доріг України (УКРАВТОДОР), службові особи Дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (далі ДП «Івано-Франківський облавтодор), зловживаючи своїм службовим становищем, діючи за попередньою змовою з посадовими особами ТОВ «ЕСПО-ТРАНС», впродовж грудня 2020 року квітня 2021 року заволоділи державним майном об`єктами нерухомості, що належало на праві власності АТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та перебувало у господарському відданні ДП «Івано-Франківський облавтодор», чим завдали матеріальної шкоди державі. Так, наказом Державної служби автомобільних доріг України від 09.04.2002 №156 «Про створення дочірніх підприємств ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (далі Компанія) утворено дочірні підприємства Компанії, зокрема, дочірнє підприємство «Івано-Франківський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі ДП «Івано-Франківський облавтодор») на базі реорганізованих державних дорожніх підприємств та передано частину майна і коштів Компанії. Разом з цим, з метою забезпечення діяльності дочірніх підприємств, доручено здійснити передачу частини майна і коштів Компанії дочірнім підприємствам на праві оперативного управління, у тому числі і ДП «Івано-Франківський облавтодор».

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 15.10.2019 відкрито провадження у справі №909/995/19 про банкрутство ДП «Івано-Франківський облавтодор». Справа перебуває в процедурі санації, розпорядником майна, арбітражним керуючим призначено ОСОБА_6 , керуючим санацією ОСОБА_7 .

23.12.2020 року між ТОВ «ЕСПО-ТРАНС» (Позикодавець) та ДП «Івано-Франківський облавтодор» (Позичальник) укладено договір позики, без будь-якого погодження чи повідомлення Державного агенства автомобільних доріг України (як органу уповноваженого управляти державним майном) та АТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (як Засновника). Сума позики за вказаним договором становить 8000000 гривень, яка має бути повернута у строк до 15.02.2021 р.

Разом з цим, 25.12.2020 р. між ТОВ «ЕСПО-ТРАНС» (Іпотекодержатель) та ДП «Івано-Франківський облавтодор» (Іпотекодавець), з метою забезпечення договору позики, укладено договір іпотеки.

Згідно до підпунктів 2.1.1., 2.1.2., 2.1.3., 2.1.4. пункту 2.1 Договору іпотеки ДП «Івано-Франківський облавтодор» передав в іпотеку ТОВ «ЕСПО-ТРАНС» належні підприємству на праві господарського віддання: адміністративний будинок, загальною площею 306,9 кв м, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Целевича Юліана, буд.34, кадастровий номер земельної ділянки: 2610100000:01:008:0075; адміністративно-виробничі будівлі: адміністративний будинок площею 228,8 кв м, прохідна площею 2,8 кв м, гуртожиток площею 118,7 кв м, гаражі площею 167,9 кв м, склад площею 123,5 кв м, склад площею 55,1кв м, електрощитова площею 22,4 кв м, склад площею 336,1 кв м, клуб площею 308,0 кв м, склад АЗС площею 9,1 кв м, АЗС площею 5,5 кв м, столярний цех, гараж площею 157,9 кв м, навіс площею 9,1 кв м, побутові приміщення площею 35,4 кв м, вбиральня площею 2,0 кв м, місце для куріння площею 16,4 кв м, майстерня площею 543,8 кв м, навіс площею 23,3 кв м, що знаходяться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Целевича Юліана, буд. 36, кадастровий номер земельної ділянки 2610100000:01:008:0169;складські приміщення площею 176,2 кв м, що знаходяться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Целевича Юліана, буд.36, кадастровий номер земельної ділянки 2610100000:01:008:0169; виробничо-складські приміщення: склад площею 128,0 кв м, склад площею 156,6 кв м, склад площею 173,1 кв м, склад площею 232,1 кв м, виробничо-побутові приміщення площею 422,0 кв м, майстерня площею 71,9 кв м, що знаходяться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Целевича Юліана, буд. 36 б, кадастровий номер земельної ділянки 2610100000:01:008:0074 (далі Об`єкти нерухомого майна).

Відповідно до пункту 2.3 договору іпотеки заставна вартість вказаного майна визначається сторонами договору на підставі експертної оцінки про вартість майна, яка становить 8 695 316 грн. Виконавець звітів про незалежну оцінку №060/12-20, №061/12-20, №062/12-20, №062/12-20 - суб`єкт оціночної діяльності ОСОБА_8 (сертифікат СОД №382/18 від 07.05.2018).

Натомість, відповідно до інформації суб`єкта оціночної діяльності ПП «Оцінка та консалтинг», наданої на лист АТ «ДАК «Автомобільні дороги України» №3/16-10/965 від 08.04.2021 року, орієнтовна ринкова вартість об`єктів нерухомого майна може складати від 12795000 до 25152000 грн.

Згідно п.1.4 Статуту ДП «Івано-Франківський облавтодор», затвердженого наказом Укравтодору від 02.08.2019 №268, засновником підприємства є АТ «ДАК «Автомобільні дороги України», 100 % акцій якого належать державі.

Згідно п.4.5 Статуту у випадках, передбачених Статутом Засновника та внутрішніми (локальними) документами Засновника, Підприємство має право здійснювати операції з майном за обов`язкового погодження (з дозволу) Засновника та погодження Вищого органу Засновника.

Підпунктом 27 п.7.1 Статуту визначено, що до компетенції засновника належать повноваження стосовно попереднього погодження (надання дозволу) Підприємству на укладення договору про спільну діяльність, договору управління майном, кредитного договору, договору позики, договору про надання/отримання фінансової допомоги, а також інших правочинів, якщо вимога про необхідність такого погодження (надання дозволу) встановлена цим Статутом та/або внутрішніми (локальними) документами засновника.

Відповідно до п.8.18. Статуту правочини та господарські операції, які згідно з цим Статутом, внутрішніми (локальними) документами Засновника та/або Підприємства вчиняються за рішенням, погодженням чи затвердженням засновника, у т.ч. його Вищого органу, та/або дирекції Підприємства, вчинені директором від імені Підприємства без такого рішення, погодження чи затвердження, є недійсними.

Натомість ОСОБА_7 , заздалегідь усвідомлюючи, що підприємство не спроможне у строк до 15.02.2021 розрахуватись із взятими зобов`язаннями за договором позики, не вчиняючи жодних дій, спрямованих на продовження строку повернення позики, що передбачено п.4.2 Договору, на вимогу ТОВ «ЕСПО-ТРАНС» про усунення порушень умов договору позики та погашення заборгованості, листом від 25.02.2021 №01-05/112 повідомив товариство про неможливість виконання зобов`язань по договору позики.

У свою чергу, ТОВ «ЕСПО-ТРАНС» 09.03.2021 р. звернулось із клопотанням до Господарського суду Івано-Франківської області про надання дозволу на звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна, зазначені у договорі іпотеки. Як наслідок, 06.04.2021 р. суддею винесено ухвалу якою надано дозвіл ТОВ «ЕСПО-ТРАНС» на звернення стягнення на заставне майно.

Після чого, 21.04.2021 року державним реєстратором Єзупільської селищної ради Івано-Франківської області ОСОБА_9 здійснено реєстрацію права приватної власності за ТОВ «ЕСПО-ТРАНС» вказаних вище об`єктів нерухомого майна, яке належить на праві власності АТ «ДАК «Автомобільні дороги України», згідно свідоцтв про право власності на нерухоме майно: від 09.07.2008 р., від 15.03.2007 р., від 09.07.2008 р., від 09.07.2008 р.

В ході допиту представника потерпілого АТ «ДАК «Автомобільні дороги України» ОСОБА_10 , остання пояснила, що власником нерухомого майна, розташованого за адресами: м. Івано-Франківськ, вул. Целевича, 34, м. Івано-Франківськ, вул. Целевича, 36,м. Івано-Франківськ, вул. Целевича, 36б,АТ «ДАК «Автомобільні дороги України» не надавалось погодження ДП «Івано-Франківський облавтодор» на передачу в іпотеку вказаного майна, яке передано на праві господарського віддання дочірньому підприємству. Таким чином керуючий санацією ОСОБА_7 не мав права передавати майно, яке не належить ДП «Івано-Франківський облавтодор», в іпотеку.

Слідчий в судовому засіданні підтримав внесене клопотання та просив його задовольнити з підстав, що наведені у клопотанні.

Представник власника майна в судовому засіданні заперечував щодо задоволення внесенного клопотання, та пояснив, що з приводу данного майна існує спір в господарському суді, ухвалою судді господарського суду вже було раніше відмовлено в задоволенні клопотання про арешт цього ж майна, вказав, що власником майна жодним чином не чиниться будь-яких перешкод у доступі до цього нерухомого майна представникам правоохоронних органів, і як власник майна, ТОВ «ЕСПО-ТРАНС» не має на меті його пошкоджувати чи знищувати.

Заслухавши сторін та дослідивши матеріали клопотання, встановлено наступне.

Необхідно зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачені такі види заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

В той же час для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення під час накладення арешту на майно слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціював таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Щодо обґрунтування слідчим позиції щодо того, що майно на яке він прохає про накладення арешту є доказом протиправної діяльності і одержані внаслідок вчинення злочину, то слід вказати таке.

Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Нормами ч. 11 ст. 170 КПК передбачено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У процесі досудового розслідування установлено, що за ТОВ «ЕСПО-ТРАНС» зареєстровано та рахується майно описане слідчим в клопотанні, тобто адміністративно-виробничі будівлі та складські приміщення.

У відповідності до ч. 10 ст. 170 КПК, арешт може бути накладено у встановленому цим КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Також, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94,132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням накласти арешт на майно, оскільки, як вже зазначалося вище згідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності до ч. 3 ст. 132 КПК, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

В той же час з матеріалів клопотання неможливо чітко встановити, чи існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що вказане майно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. При цьому у даному провадженні, як вбачається із витягу з ЄРДР жодній особі не повідомлено про підозру як не встановлено і суму завданих збитків.

На переконання слідчого судді, слідчим не доведена необхідність накладення арешту на майно, в той же час за твердженням сторін по даному кримінальному провадженні нікому не повідомлено про підозру та тривають судові засідання з приводу правомірності набуття права власності на оспорюване майно, яке слідчий прохає арештувати.

Отож слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні слідчий поза розумним сумнівом не довів необхідності у накладенні арешту на вказане у клопотанні майно, що відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України є самостійною підставою для відмови у задоволенні клопотання.

Підсумовуючи все наведене слідчий суддя вважає, що на даний час арешт майна у даному кримінальному провадженні є передчасним, ступінь втручання в права не є співмірною та виправданою на даному етапі кримінального провадження, а суспільний інтерес розслідування та встановлення істотних обставин у кримінальному провадженні не переважає приватний інтерес особи щодо тимчасового позбавлення права володіти належним їй майном.

Наведене узгоджується із правовими висновками, що викладені у постановах колегії суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду під час розгляду справ Справа № 344/16088/20, Провадження № 11-сс/4808/2/21 та Справа № 344/7034/20, Провадження № 11-сс/4808/129/20, а такі правові позиції покликані забезпечити сталість та єдність судової практики.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 395 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1