Постанова

від 31.05.2021 по справі 910/12705/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2021 р. Справа № 910/12705/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Попікової О.В.

суддів: Євсікова О.О.

Корсака В.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги в порядку спрощеного апеляційного провадження (без виклику сторін) Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Німецька Клініка"

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2020

у справі №910/12705/20 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Німецька клініка"

про стягнення 146157,40 грн.

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - КП Виконавчого органу Київради (КМДА)) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Німецька клініка" (далі - ТОВ Українсько-Німецька клініка ) про стягнення 146157,40 грн., у тому числі: 129815,71 грн. - основного боргу, 4936,22 грн. - інфляційні витрати, 3921,85 грн. - 3% річних, 7483,62 грн. - пені.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що ТОВ Українсько-німецька клініка за період з жовтня 2018 року по квітень 2020 року не оплатило вартість спожитої теплової енергії.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.10.2020 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Українсько-німецька клініка" на користь КП виконавчого органу Київради (КМДА) "Київтеплоенерго" 129815,71 грн. - суми основного боргу, 4936,22 грн. - інфляційних витрат, 3921,85 грн. - 3% річних та 2080,11 грн. - судового збору. В задоволенні іншої частини позову - відмовлено.

Задовольняючи заявлені позовні вимоги частково, господарський суд першої інстанції вказав, що вимоги про стягнення основної заборгованості та нарахованих на неї інфляційних та 3% річних є обґрунтованими; відмовляючи у задоволенні вимог позову про стягнення пені місцевий господарський суд вказав, що між сторонами договірні відносини відсутні, в той час як неустойка, в даному випадку пеня, є договірною санкцією.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись із зазначеним рішенням, ТОВ Українсько-Німецька клініка звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2020 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги ТОВ Українсько-Німецька клініка посилається на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Зокрема ТОВ Українсько-Німецька клініка вказує, що не було належним чином повідомлене про відкриття провадження у справі, а тому не змогло подати відзив на позовну заяву та прийняти особисто участь у розгляді справи.

Заперечуючи проти розміру основної заборгованості ТОВ Українсько-Німецька клініка вказує, що вважає її такою, що не підтверджується відповідними доказами.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Попікова О.В., судді: Євсіков О.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 апеляційну скаргу ТОВ "Українсько-Німецька Клініка" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2020 у справі №910/12705/20 залишено без руху; запропоновано ТОВ "Українсько-Німецька Клініка" протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки, а саме: надати до Північного апеляційного господарського суду належні докази сплати судового збору в розмірі 3153,00 грн. з підтвердженням зарахування судового до спеціального фонду Державного бюджету України.

22.03.2021 від ТОВ "Українсько-Німецька Клініка", на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2021, надійшов лист з квитанцією №31367373 від 16.03.2021 про сплату судового збору у розмірі 3153,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2021 задоволено клопотання ТОВ "Українсько-Німецька Клініка" про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2020 у справі №910/12705/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Українсько-Німецька Клініка" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2020 у справі №910/12705/20. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2020 у справі №910/12705/20 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Позиції учасників справи.

Від КП Виконавчого органу Київради (КМДА) надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач проти поданої ТОВ Українсько-Німецька клініка апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, як законне та обґрунтоване.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 №1693 "Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між КМДА та АЕК "Київенерго", КП "Київтеплоенерго" визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ "Київенерго". За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 №591, КП "Київтеплоенерго" видано ліцензію на право провадження господарського діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

З 01.05.2018 постачання теплової енергії здійснює КП "Київтеплоенерго".

Договір постачання теплової енергії між сторонами спору не укладався, КП Виконавчого органу Київради (КМДА) не надавало ТОВ Українсько-німецька клініка дозволу на підключення до системи теплопостачання за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 67/7.

23.11.2017 КП Виконавчого органу Київради (КМДА) склало акт №311-4123, яким встановлено, що ТОВ "Українсько-німецька клініка" є споживачем теплової енергії, приміщення якого підключено від загальнобудинкової системи за адресою: вул. Велика Васильківська, 67/7, 1 поверх.

КП Виконавчого органу Київради (КМДА) на підставі акту №305-0524 від 30.08.2018, акту №311-4123 від 23.11.2017 та відомостей теплоспоживання, здійснило нарахування за спожиту теплову енергію за період жовтень 2018 - квітень 2020 включно.

За період постачання позивачем теплової енергії у гарячій воді при оформленні щомісячного акту приймання-передавання товарної продукції, КП Виконавчого органу Київради (КМДА) застосовано затверджений розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 22.12.2018 №2340 та від 23.04.2020 №636, тариф на теплову енергію, що підтверджується обліковим записом.

Факт підключення до системи тепло споживання та постачання теплової енергії позивачем відповідачеві підтверджується наданими у матеріали справи копіями корінців нарядів на підключення, та відключення будинку на опалювальні сезони 2018-2019 та 2019-2020; обсяги споживання підтверджуються актами звіряння розрахунків за теплову енергію, рахунками-фактури, обліковою картою споживача та актами приймання-передавання товарної продукції.

Докази оплати ТОВ Українсько-Німецька клініка боргу у розмірі 129815,71 грн. у матеріали справи не надано.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Щодо вимог про стягнення основної заборгованості.

За визначенням абзацу 20 статті 1 Закону України "Про теплопостачання" споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (частина 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання").

У відповідності з п. 40 Правил користування тепловою енергією, споживач теплової енергії зобов`язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил; погоджувати з теплопостачальною організацією нові підключення і відключення та переобладнання системи теплоспоживання, які є причиною збільшення або зменшення обсягу споживання теплової енергії.

Пунктом 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти; цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Системний аналіз вказаних вище положень чинного законодавства вказує, що відсутність договору про постачання теплової енергії не звільняє відповідача від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію, факт споживання якої підтверджується встановленими обставинами справи.

У постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №922/4239/16 зазначено, що відсутність договору про постачання теплової енергії при підтвердженні факту її постачання обставинами справи не звільняє осіб, які використовують теплову енергію без укладення договору на теплопостачання, від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Враховуючи встановлені у справі обставини (зокрема те, що ТОВ Українсько-Німецька клініка спожито теплову енергію і ця обставина ним не заперечується - у поданій апеляційній скарзі відповідач вказує, що готовий оплачувати спожиту енергію, однак заперечує порядок обрахунку її обсягу, при цьому, не надаючи жодного контррозрахунку заявленої до стягнення з нього заборгованості) та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, оскільки доказів оплати відповідачем заборгованості у розмірі 129 815,71 грн. не надано, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду про задоволення вимог позову про стягнення суми основної заборгованості.

Щодо вимог про стягнення інфляційних, 3% річних та пені.

За порушення виконання грошового зобов`язання позивач просить стягнути з ТОВ Українсько-Німецька клініка 7483,62 грн. пені.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

За визначенням статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (стаття 611 ЦК України).

Пунктом 1 статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

У відповідності з пунктом 1 статті 547 ЦК України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом (частина 2 статті 551 ЦК України).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Враховуючи правову природу неустойки (у цьому випадку - пені) та відсутність між сторонами договірних відносин колегія суддів апеляційної інстанції вважає правомірним висновок господарського суду про безпідставність вимог позову в цій частині та відмову у їх задоволенні.

Також за порушення виконання грошового зобов`язання позивач просить стягнути з ТОВ Українсько-Німецька клініка 4936,22 грн. - інфляційних втрат та 3921,85 грн. - 3% річних.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення вимог позову про стягнення інфляційних та 3% річних у заявлених позивачем розмірах, а саме: 3921,85 грн. - 3% річних та 4936,22 грн. - інфляційних втрат.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що ТОВ Українсько-Німецька клініка не було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, а тому не змогло подати відзив на позовну заяву та прийняти особисто участь у розгляді справи.

Матеріали справи свідчать, що Господарським судом міста Києва на адресу ТОВ Українсько-німецька клініка було направлено ухвалу від 28.08.2020 про відкриття провадження у цій справі (рекомендований лист, штрих кодовий ідентифікатор 0105475075575) на адресу: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 67/7.

Однак дійсною адресою відповідача, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та була вказана позивачем у позовній заяві є: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 67/7 літера А .

Наведене свідчить, що ТОВ Українсько-Німецька клініка дійсно не було належним чином повідомлене про відкриття провадження у цій справі за позовною заявою КП Виконавчого органу Київради (КМДА).

Таким чином суд першої інстанції припустився порушення, передбаченого пунктом 3 частини 3 статті 277 ГПК України: справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Пунктом 2 частини 1 статті 275 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з частиною 1, пунктом 3 частини 3 статті 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги частково; рішення місцевого господарського суду у цій справі має бути скасоване з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати.

У відповідності до статті 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта, оскільки, незважаючи на скасування оскаржуваного судового рішення з підстав порушення норм процесуального права, апеляційним господарським судом частково задоволено позовні вимоги.

Керуючись статтями 74, 129, 269, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Німецька Клініка" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2020 у справі №910/12705/20 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2020 у справі №910/12705/20 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Німецька Клініка" про стягнення 146157,40 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-німецька клініка" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 67/7, літ. А, код ЄДРПОУ - 20048842) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ - 40538421) 129815 (сто двадцять дев`ять тисяч вісімсот п`ятнадцять) грн. 71 коп. - суми основного боргу, 4936 (чотири тисячі дев`ятсот тридцять шість) грн. 22 коп. - інфляційних витрат, 3921 (три тисячі дев`ятсот двадцять одна) грн. 85 коп. - 3% річних та 2080 (дві тисячі вісімдесят) грн. 11 коп. - судового збору.

В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

Справу №910/12705/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту за наявності підстав, передбачених у п. 2 ч. 3 статті 287 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Попікова

Судді О.О. Євсіков

В.А. Корсак