Постанова

від 19.05.2021 по справі 910/12458/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2021 р. Справа№ 910/12458/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Бершадський О.О.

від відповідача: Гурко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.С."

на рішення господарського суду міста Києва від 14.01.2021 (повний текст складено та підписано 03.02.2021)

у справі № 910/12458/20 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.С."

до Фізичної особи-підприємця Гурка Вадима Сергійовича

про стягнення 1 133 103,27 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю О.С.С. (далі по тексту - ТОВ О.С.С. ; позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Гурка Вадима Сергійовича (далі по тексту - ФОП Гурко В.С.; відповідач) про стягнення 1 133 103, 27 грн, з яких 1 115 499, 77 грн авансу та 17 603, 50 грн три проценти річних.

В обґрунтування заявленого позову позивач послався на те, що ним на виконання умов укладеного сторонами договору № 1807-1 від 18.07.2019 було сплачено на користь відповідача авансовий платіж, проте жодного переліку робіт/послуг сторонами не погоджувалось, у зв`язку з чим, відповідач зобов`язаний повернути позивачу 1 115 499, 77 грн авансу та сплатити 17 603, 50 грн три проценти річних.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.01.2021 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з таких висновків:

- за умовами п. 3.2 та п. 4.2 укладеного сторонами договору на позивача, як замовника, покладений обов`язок перевірити результат роботи та повідомити відповідачу, як виконавцю, свої зауваження;

- оплата замовником виставленого рахунку свідчить про повну згоду замовника з переліком і вартістю виконаних робіт, зазначеними в рахунку;

- матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивач висловлював відповідачу будь-які заперечення щодо переліку або обсягу наданих послуг чи свою незгоду щодо вартості таких послуг, у тому числі з посиланнями на відсутність прайс-листа;

- матеріалами справи підтверджується, що сума сплачених позивачем грошових коштів точно відповідала сумі відповідного рахунку, виставленого відповідачем.

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, ТОВ О.С.С. звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати згадане рішення суду як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального, ухвалити і нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач офіційно не отримував від відповідача звітів та актів про виконані роботи, а виставлені останнім рахунки не відповідають ознакам первинних бухгалтерських документів.

Відповідач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін, як законне та обґрунтоване. Відповідач зауважує на тому, що договором узгоджено умови електронного документообігу, а тому підписання будь-яких документів у паперовому вигляді було необов`язковим. Сам факт надсилання їх відповідачем в електронному вигляді та факт систематичної оплати позивачем виконаних робіт/наданих послуг є доказом погодження всіх істотних умов договору. Надіслані позивачу документи, в т. ч. рахунки на оплату, через спірні електронні адреси, були ним прийняті, що підтверджується листуванням сторін.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2021 справу № 910/12458/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 за клопотанням скаржника поновлено на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 14.01.2021, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/12458/20 та призначено апеляційну скаргу до розгляду на 21.04.2021; зупинено дію оскарженого рішення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 в судовому засіданні оголошено перерву у розгляді даної справи до 19.05.2021.

У судове засідання 19.05.2021 з`явилися представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив їх відхилити, а оскаржуване судове рішення - залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.

Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов договору від 18.07.2019 № 1807-1, укладеного між ТОВ О.С.С. та ФОП Гурком В.С., останній, як виконавець, взяв на себе зобов`язання за заявками позивача, як замовника, проводити аудит, розробляти маркетинг стратегії, розробляти програмне забезпечення для проекту замовника, а також забезпечувати технічну підтримку ресурсу замовника.

Перелік робіт, що виконуються, та термін їх виконання визначається в заявках замовника та відображається у звітах виконавця та актах приймання-передачі виконаних робіт (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 3.1 договору для цілей бухгалтерського і податкового обліку сторони складають акти приймання-передачі виконаних робіт.

За положеннями п. 3.2 договору протягом трьох календарних днів з моменту отримання звіту виконавця замовник зобов`язаний перевірити результат роботи та повідомити виконавцю зауваження.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що роботи оплачуються щомісяця шляхом перерахування замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця на підставі виставлених виконавцем рахунків (інвойсів), протягом трьох днів з моменту затвердження звіту виконавця. Інвойс відправляється замовнику в електронному вигляді на адресу електронно пошти, вказану у реквізитах договору.

Вартість робіт виконавця визначається на підставі чинного прайс-листа і звіту виконавця та фіксується в рахунках, що виставляються. Валюта платежу - гривня (UAH). Оплата замовником виставленого рахунку свідчить про повну згоду замовника з переліком і вартістю виконаних робіт, зазначеним в рахунку (п. 4.2 договору).

Пунктом 9.1 договору передбачено, що сторони визнають юридичну силу документів, складених в електронній формі (заявок, повідомлень, рахунків, актів, угод, листів та ін.), які направляються електронною поштою за вказаними в договорі реквізитами, якщо можливо достовірно встановити, що документ походить від сторони договору.

В п. 9.2 договору сторони дійшли згоди керуватися умовами про електронний документообіг та електронні взаємодії, викладеними нижче:

- заявки, повідомлення, рахунки складаються в письмовому вигляді у формі електронного документу і не оформляються на паперових носіях;

- будь-яке юридично значиме повідомлення (рахунок, акт, комерційна пропозиція, лист, повідомлення та ін.), спрямоване на адресу іншої сторони, вважається отриманим іншою стороною тільки в разі направлення цією стороною відповідного повідомлення в якості підтвердження отримання такого листа або документа. В іншому випадку повідомлення (лист або документ) вважається неодержаним, не має юридичних наслідків для адресата;

- відповідно до угоди про електронний документообіг сторони використовують прості електронні підписи, підписом для кожної із сторін є унікальна адреса електронної пошти (логін і пароль облікового запису поштового сервісу);

- сторони виходять з того, що електронне повідомлення, спрямоване з електронної поштової адреси сторони, висловлює щире волевиявлення сторони і намір зробити висновок, змінити або припинити операцію - відповідно до значення тої чи іншої дії, визначеної договором;

- перевірка справжності та достовірності повідомлення, що виходить від сторони, здійснюється шляхом звірення адреси відправника з адресою, зазначеною замовником або виконавцем в цьому договорі в якості контактного реквізиту;

- кожна зі сторін має забезпечити збереження даних свого облікового запису електронної пошти та недоступність їх третім особам;

- у разі необхідності належним доказом підписання відповідних документів є роздруківки електронних повідомлень, завірені стороною, яка роздрукувала.

На виконання умов договору відповідачем направлено позивачу на адресу електронної пошти, зазначену в реквізитах у договорі, рахунки на передоплату, а також на оплату за роботи та послуги за договором № 1807-1 від 18.07.2019 на загальну суму 1 442 476,57 грн:

- № 01/2019 від 18.07.2019 на суму 82 057,00 грн;

- № 02/2019 від 22.08.2019 на суму 236 250,00 грн;

- № 03/2019 від 22.08.2019 на суму 131 250,00 грн;

- № 04/2019 від 26.09.2019 на суму 76 456,80 грн;

- № 06/2019 від 08.10.2019 на суму 244 919,77 грн;

- № 06/2019 від 11.11.2019 на суму 387 719,00 грн;

- № 07/2019 від 02.12.2019 на суму 283 824,00 грн.

Позивачем, у свою чергу, вказані рахунки оплачено частково на суму 1 442 419, 57 грн, що підтверджується платіжними дорученнями:

- № 1535 від 19.07.2019 на суму 82 000,00 грн;

- № 1585 від 23.08.2019 на суму 131 250,00 грн;

- № 1586 від 23.08.2019 на суму 236 250,00 грн;

- № 1654 від 02.10.2019 на суму 76 456,80 грн;

- № 1680 від 16.10.2019 на суму 244 919,77 грн;

- № 1735 від 15.11.2019 на суму 387 719,00 грн;

- № 1782 від 10.12.2019 на суму 283 824,00 грн.

При цьому сторонами підписані та засвідчені печатками два акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 326 976,77 грн, а саме:

- акт № 2208/01 від 22.08.2019 на суму 82 057,00 грн;

- акт № 0810/02 від 08.10.2019 на суму 244 919,77 грн;

На решту суми - 1 115 442, 80 грн акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не підписано, що і стало підставою для звернення ТОВ О.С.С з позовом у даній справі.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 статті 846 ЦК України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

За приписами частини 1 статті 850 та статті 851 ЦК України замовник зобов`язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. Підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

Права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 ЦК України, відповідно до якої:

- замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина перша статті);

- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина друга статті);

- якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина третя статті);

- замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина четверта статті).

Статтею 852 ЦК України передбачені права замовника у разі порушення підрядником договору підряду. Так, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором; за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Робота, виконана підрядником, згідно ст. 857 ЦК України, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру; виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Статтею 858 ЦК України встановлена відповідальність підрядника за неналежну якість роботи. Так, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

За приписами ч. 3 цієї статті якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Зазначена правова позиція наведена у постановах Верховного суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).

Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, на підставі виставлених відповідачем рахунків на передоплату, а також на оплату за роботи та послуги за договором № 1807-1 від 18.07.2019 позивачем було сплачено суму 1 442 476,57 грн.

При цьому факт виконання робіт відповідачем на загальну суму 326 976, 77 грн підтверджено двосторонніми актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

В той же час, за посиланням позивача, роботи на суму 1 115 442, 80 грн ним не замовлялись.

Разом з тим, відповідачем до відзиву до позову було додано електронну переписку з позивачем з приводу виконання умов договору, п. 9.1 якого передбачено, що сторони визнають юридичну силу документів, складених в електронній формі (заявок, повідомлень, рахунків, актів, угод, листів та ін.), які направляються електронною поштою за вказаними в договорі реквізитами, якщо можливо достовірно встановити, що документ походить від сторони договору.

В п. 9.2 договору, зокрема, зазначено, що заявки, повідомлення, рахунки складаються в письмовому вигляді у формі електронного документу і не оформляються на паперових носіях.

Із зазначеної переписки вбачається направлення на адресу позивача актів виконаних робіт, специфікацій, інвойсів тощо на виконання укладеного сторонами договору. Також, у переписці на запит позивача направлено акти та специфікації до договору.

Відповідні листи направлялись на електронну поштову адресу керівника позивача Шанайца О.П. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з електронної поштової адреси співробітника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 . При цьому, електронна поштова адреса відповідача, як виконавця, що визначена у договорі - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З огляду на те, що позивач брав активну участь в даній переписці, частина листів направлялась ним не лише на зазначену адресу, а частина на дві адреси, в тому числі і на адресу відповідача, визначену в договорі, сприйняв належними та оплатив виставлені відповідачем рахунки, суд вважає надані відповідачем докази більш вірогідними для встановлення дійсних обставин справи, зокрема на підтвердження виконання відповідачем робіт за договором та направлення позивачу актів виконаних робіт.

При цьому, пунктами 3.2 та 4.2 укладеного сторонами договору на позивача, як замовника, покладений обов`язок перевірити результат роботи та повідомити відповідачу, як виконавцю, свої зауваження. Водночас, оплата замовником виставленого рахунку свідчить про повну згоду замовника з переліком і вартістю виконаних робіт, зазначеним в рахунку.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами і одностороння відмова від виконання умов якого не допускається (ст.ст. 11, 525, 526, 629 ЦК України).

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, доказів на підтвердження того, що позивач висловлював відповідачу будь-які заперечення щодо переліку або обсягу наданих послуг чи свою незгоду щодо вартості таких послуг, у тому числі з посиланнями на відсутність прайс-листа, сторонами надано не було.

З урахуванням викладеного, позивач в порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), а тому він не звільняється від обов`язку оплатити роботи, виконані за договором підряду.

Аналіз сукупності поданих до матеріалів справи доказів дає підстави для висновку про виконання відповідачем робіт, погодження сторонами договору їх переліку і вартості.

З огляду на зазначене вище вмотивованим є висновок місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовної вимоги про стягнення боргу (авансу).

При цьому вимога про стягнення 3 % річних не підлягає задоволенню також, оскільки є похідною від основної вимоги про стягнення боргу (авансу).

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні аргументи, які ним були викладені в апеляційній скарзі як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи (ч. 6 ст. 233 ГПК України).

Судові витрати

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за результатами розгляду апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Складання повного рішення (постанови)

У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи (ч. 6 ст. 233 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.С." залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 14.01.2021 у справі №910/12458/20 залишити без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "О.С.С.".

Поновити дію рішення господарського суду міста Києва від 14.01.2021 у справі №910/12458/20.

Матеріали справи № 910/12458/20 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 31.05.2021 (у зв`язку з перебуванням головуючого судді Ходаківської І.П. у відпустці з 24.05.2021 по 28.05.2021).

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова