У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
31 травня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/516/21
Суддя Шморгун В. В., розглянувши матеріали позовної заяви №03-11/1473 від 21.05.2021
Позивач: Парафіївська селищна рада,
код ЄДРПОУ 04412521, вул. Т. Шевченка, 95, смт. Парафіївка, Ічнянський район, Чернігівська область, 16300
Відповідач-1: Публічне акціонерне товариство Блок Агросвіт ,
код ЄДРПОУ 00372612, вул. Т. Шевченка, 62, смт. Парафіївка, Ічнянський район, Чернігівська область, 16730
Відповідач-2: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області,
код ЄДРПОУ 39764881, пр. Миру, 14, м. Чернігів, 14000
Відповідач-3: Прилуцька районна державна адміністрація,
код ЄДРПОУ 04061808, вул. Київська, 220, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500
Предмет спору: про визнання недійсним договорів оренди землі та повернення земельних ділянок
ВСТАНОВИВ:
Парафіївською селищною радою подано позов до Публічного акціонерного товариства «Блок Агросвіт» , Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області та Прилуцької районної державної адміністрації (яку позивач вважає правонаступником Ічнянської районної державної адміністрації), у якому просить суд:
- визнати недійсними договір оренди земельної ділянки площею 5.1 га від 03 жовтня 2008 року, укладений між Ічнянською районною адміністрацією та ВАТ «Парафіївський цукровий завод» та додаткову угоду № 1 від 08 грудня 2017 року укладену між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області та ПАТ «Блок Агросвіт» ;
- визнати недійсними договір оренди земельної ділянки площею 6,8 га від 03 жовтня 2008 року, укладений між Ічнянською районною адміністрацією та ВАТ «Парафіївський цукровий завод» ;
- зобов`язати Публічне акціонерне товариство «Блок Агросвіт» повернути земельні ділянки загальною площею 6,8 га з кадастровим номером 7421755700:04:000:1629, яка розташована на території Парафіївської селищної ради, що лежить в межах смт. Парафіївка Ічнянського району Чернігівської області та загальною площею 5,0767 (5,1) га з кадастровим номером 7421755700:04:000:1630, яка розташована на території Парафіївської селищної ради, що лежить в межах смт. Парафіївка Ічнянського району Чернігівської області - Парафіївській селищній раді.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірні земельні ділянки знаходяться в межах смт. Парафіївка Ічнянського району Чернігівської області, а тому відповідачі, укладаючи договори оренди землі та додаткову угоду до договору, не мали жодних повноважень на розпорядження вказаними земельними ділянками, чим порушили вимоги Закону України "Про оренду землі" та ст. 122 Земельного кодексу України.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частинами 1, 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Позивач у позовній заяві зазначає, що Прилуцька районна державна адміністрація є правонаступником Ічнянської районної державної адміністрації відповідно до Розпорядження Чернігівської обласної Державної Адміністрації №10 від 14.01.2021 року, тому її визначено відповідачем по справі.
Однак вищевказаного Розпорядження позивачем до позовної заяви не додано.
Крім того, згідно Витягу з ЄДР Ічнянська районна державна адміністрація (ідентифікаційний код 04061895) з 16.01.2021 знаходиться в стані припинення на підставі рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації; відомості про юридичних осіб-правонаступників відсутні.
Як вбачається зі вступної частини позовної заяви одним з відповідачів по справі позивачем зазначено Публічне акціонерне товариство Блок Агросвіт . Також у позовній заяві позивач зазначає, що відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів від 27.03.2009 року протокол № 13 Публічне акціонерне товариство Блок Агросвіт є правонаступником ВАТ "Парафіївський цукровий завод" та було перейменоване з Відкритого акціонерного товариства Парафіївський цукровий завод відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України Про приватизацію цілісних комплексів державних підприємств та їх структурних підрозділів зданих в оренду - №57-93 від 20.03.1993 р. та Указу Президента України Про прискорення приватизації майна в агропромисловому комплексі №66/95 від 19.01.1996. Номер запису про внесення відомостей до єдиного державного реєстру 1045 120 0000 000085 від 30.04.1996.
Але жодних доказів, які підтверджують, що Публічне акціонерне товариство Блок Агросвіт є правонаступником ВАТ "Парафіївський цукровий завод" позивачем до суду не надано.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви до позовної заяви додана копія рішення сесії Парафіївської селищної ради (третьої сесії восьмого скликання) №48-03/08 від 21 січня 2021 року, проте у додатку до позовної заяви (п .12) зазначена копія рішення сесії Парафіївської селищної ради (третьої сесії восьмого скликання) №48-04/08 від 21 січня 2021 року, про що відділом документального забезпечення (канцелярія) суду складений відповідний акт №147/2021 від 24.05.2021 по справі 927/516/21.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач у позовній заяві зазначає, що відповідно до копії карти селища Парафіївка та карти формувань земельні ділянки загальною площею 6,8 га з кадастровим номером 667421755700:04:000:1629 та земельна ділянка площею 5,0767 (5,1) га з кадастровим номером 7421755700:04:000:1630, лежать в межах смт. Парафіївка Ічнянського району Чернігівської області, належать до комунальної власності, цільове призначення вказаних земельних ділянок - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Проте, позивач до позовної заяви документів з такими назвами як карта селища Парафіївка та карта формувань не додав.
У матеріалах позовної заяви міститься лише копія певної карти (схеми), без назви, щодо функціонального використання території для грошової оцінки землі, при цьому така копія є неналежної якості та з додатково (після затвердження проекту) внесеними відомостями.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Частиною 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
З пункту 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила), вбачається, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Як докази направлення позовної заяви та доданих до неї документів відповідачам, позивач до позовної заяви додав не засвідчені копії описів вкладення у цінний лист від 21.05.2021 та не засвідчені копії фіскальних чеків Укрпошти від 21.05.2021,
За приписами ч. 2, 4, 5 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Отже, надавши не засвідчені належним чином копії доказів направлення позовної заяви та доданих до неї документів відповідачам, позивач не дотримав вимог п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюються Законом України Про судовий збір .
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви справляється судовий збір.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір ).
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ).
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Так, відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.
Позивачем заявлено вимогу про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки, відповідно до положень ст. 215 Цивільного Кодексу України та застосування наслідків недійсності такого правочину, передбачених приписами ст. 216 Цивільного Кодексу України, а саме зобов`язати Публічне акціонерне товариство Блок Агросвіт повернути земельні ділянки загальною площею 6,8 га з кадастровим номером 7421755700:04:000:1629, яка розташована на території Парафіївської селищної ради, що лежить в межах смт. Парафіївка Ічнянського району Чернігівської області та загальною площею 5,0767 (5,1) га з кадастровим номером 7421755700:04:000:1630, яка розташована на території Парафіївської селищної ради, що лежить в межах смт. Парафіївка Ічнянського району Чернігівської області - Парафіївській селищній раді.
Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного суду від 02.12.2020 у справі № 905/105/20 позовна вимога про зобов`язання повернути земельну ділянку має немайновий характер у випадку, коли мають місце правовідносини сторін, які врегульовані договором оренди, строк дії якого закінчився, а судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна може визначатися з урахуванням вартості спірного майна, лише у позадоговірних зобов`язаннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов`язаннях (у тому числі в зв`язку з вимогами, заснованими на приписах частини п`ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Таким чином, вимога про повернення земельної ділянки має майновий характер та за неї повинен бути сплачений судовий збір виходячи зі ставок, передбачених за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 5,0767 га з кадастровим номером 7421755700:04:000:1630 зазначена у Додатковій угоді № 2 від 03.10. 2018 до договору оренди земельної ділянки у розмірі 150 577,56 грн.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 6,8 га з кадастровим номером 7421755700:04:000:1629, вказана у договорі оренди землі від 03.10. 2008 , становить 49 050,10 грн, а з урахуванням індексації за період 2008-2021 роки відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України - 89687,52 грн.
За приписами ч. 7 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову у разі об`єднання суддею в одне провадження кількох однорідних позовних вимог.
Отже загальна ціна позову за вимогами про повернення земельних ділянок становить 240265,08 грн.
Оскільки позивачем фактично заявлено дві вимоги немайнового характеру та дві вимоги майнового характеру, то всього загальний розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання цього позову, складає 8143,98 грн (2270,00 грн+2270,00 грн+3603,98 грн).
Позивач як доказ, що підтверджує сплату судового збору, до позовної заяви додав платіжні доручення №155 від 25.03.2021 на суму 2270,00 грн, №156 від 25.03.2021 на суму 2270,00 гр та №100 від 01.03.2021 на суму 2270,00 грн.
Таким чином, до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі, тобто недоплачено 1333,98 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
До позовної заяви додано копію договору № 246 на встановлення земельного сервітуту від 04.12.2015, укладеного між Публічним акціонерним товариством Чернігівобленерго (далі - Товариство) та Публічним акціонерним товариством Блок Агросвіт (далі - Користувач). Відповідно до п.1.1. Користувач встановлює право Товариства на обмежене користування частиною земельної ділянки, яка використовується на підставі договору оренди землі від 03.10.2008 (право земельного сервітуту) на умовах, визначених даним договором. (кадастровий номер 7421755700:04:000:1630).
Як вбачається з доданої до позовної заяви копії листа-відповіді № 445 від 22.12.2020 Публічного акціонерного товариства Блок Агросвіт спірні земельні ділянки, договори оренди на які позивач просить визнати недійсними, перебувають в суборенді ПСП Агро ВАМ .
Позивач, надавши такі документи, у позовні заяві наведених обставин не зазначив, відповідної заяви з обґрунтуванням, яким чином рішення суду у даній справі може вплинути на теперішній час на права цих осіб, не надав.
Відповідно до приписів ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
У справах "Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany", "Kreuz v. Poland", «Пелевін проти України» , «Наталя Михайленко проти України» та інших Європейський суду з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду, хоча остаточне рішення про те, чи було дотримано вимог Конвенції, має виносити Суд. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права. Крім того, обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою (див. згадане вище рішення у справі «Вайт і Кеннеді проти Німеччини» , п. 59; рішення у справі «Т. Р. та К. М. проти Сполученого Королівства» (T.P. and K.M. v. The United Kingdom) [GC], № 28945/95, п. 98, ECHR 2001; а також у справі « Z. Та інші проти Сполученого Королівства» (Z. And Others v. The United Kingdom) [GC], № 29392/95, п. 93, ECHR 2001). Якщо дане обмеження відповідає таким принципам, то воно не становить порушення статті 6.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати прокурору строк для усунення зазначених недоліків.
У зв`язку з відсутністю фінансування на оплату поштових послуг, копія ухвали суду від 31.05.2021 про залишення позовної заяви без руху направляється на електронну адресу позивача, вказану ним у позовній заяві.
Керуючись ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу п`ятитиденний строк з дня отримання (електронною поштою) ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду, шляхом подання до суду та відповідачам, у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, заяви про усунення недоліків, яка повинна містити зазначення обставин та доказів, що їх підтверджують, викладених судом у мотивувальній частині ухвали.
До заяви мають бути додані докази на підтвердження викладених обставин.
Докази направлення відповідачам вказаних документів надати суду у встановлений судом п`ятитиденний строк.
3 . У разі зазначення у заяві про усунення недоліків нових обставин спірних взаємовідносин на обґрунтування своїх позовних вимог позивач повинен зазначити та надати відповідні докази, що підтверджують викладені обставини, а за необхідності і правові підстави позову щодо таких нових обставин.
Звернути увагу позивача, що повторне залишення позовної заяви без руху у разі зазначення нових обставин, але ненадання відповідних доказів, що підтверджують викладені обставини нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено.
Таким чином, недотримання вимог ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України при наведенні у заяві про усунення недоліків таких нових обставин тягнуть за собою наслідки у вигляді повернення позовної заяви.
4. Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 4, 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
5. Попередити позивача про те, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, у тому числі щодо неподання або несвоєчасного подання своїх доводів та доказів на їх підтвердження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 31.05.2021 та оскарженню не підлягає.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В.В. Шморгун
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 31.05.2021 |
Оприлюднено | 02.06.2021 |
Номер документу | 97283756 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Шморгун В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні