Постанова

від 31.05.2021 по справі 640/17124/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2021 року

м. Київ

справа № 640/17124/20

адміністративне провадження № К/9901/5235/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Жука А.В.,

Мацедонської В.Е.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Антимонопольного комітету України

на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2020 (головуючий суддя - В.А. Донець)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2021 (головуючий суддя - Н.В. Безименна, судді - Л.В. Бєлова, А.Ю. Кучма)

у справі № 640/17124/20

за позовом Державного підприємства Поліграфічний комбінат Україна по виготовленню цінних паперів

до Антимонопольного комітету України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державне підприємство Національні інформаційні системи ,

про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог

1. Державне підприємство Поліграфічний комбінат Україна по виготовленню цінних паперів звернулось до суду з позовом до Антимонопольного комітету України, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель від 23.06.2020 № 12417-р/пк-пз.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2020, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2021, закрито провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України. Роз`яснено позивачу право звернення до відповідного господарського суду з урахуванням правил територіальною юрисдикції (підсудності).

3. Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що даний спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, оскільки за результатами проведеної процедури закупівлі 13.07.2020 між Державним підприємством Національні інформаційні системи та переможцем процедури закупівлі Державним підприємством Поліграфічний комбінат Зоря укладено договір №КІ-32068913/161528, отже характер спірних відносин пов`язаний з реалізацією позивачем майнових прав.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.

5. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач вказує, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що даний позов спрямований на захист прав у сфері господарських правовідносин. Вказує, що в даному випадку спір виник між суб`єктом господарювання та суб`єктом владних повноважень з приводу рішення Колегії, а отже спрямований на захист публічно-правових відносин. Наголошує, що висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 14.05.2019 у справі № 918/843/17, на який послалися суди в оскаржуваних рішеннях не є аналогічними до спірних правовідносин та не можуть бути застосовані при вирішенні цієї справи.

Позиція інших учасників справи

6. У відзиві на касаційну скаргу представник Державного підприємства Національні інформаційні системи з доводами та вимогами касаційної скарги не погоджується, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Рух касаційної скарги

7. Ухвалою Верховного Суду від 04.03.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Антимонопольного комітету України.

8. Ухвалою Верховного Суду від 28.05.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

9. Відповідно до Закону України Про публічні закупівлі Державне підприємство Національні інформаційні системи 13.03.2020 оголошено відкриті торги на закупівлю Спеціальні бланки нотаріальних документів , найменування предмета закупівлі відповідно до тендерної документації: Друкована продукція з елементами захисту, код ДК 021:2015 - 2245000-9 (Спеціальні бланки нотаріальних документів), згідно з оголошенням UA-2020-03-13-000266-с.

10. Участь у закупівлі прийняли: Товариство з обмеженою відповідальністю Видавничий дім Сам ; Дочірнє підприємство Поліграфічний комбінат Зоря ; Державне підприємство Поліграфічний комбінат Україна по виготовленню цінних паперів ; Державне підприємство Київська офсетна фабрика ; Товариство з обмеженою відповідальністю Поллі-Сервіс .

11. За результатами розгляду тендерних пропозицій Державним підприємством Національні інформаційні системи прийнято рішення, що оформлено документом ФОРМА ПРОТОКОЛУ розгляду тендерних пропозицій та опубліковано на сайті Prozorro 29.05.2020, яким допущено до аукціону учасників: Товариство з обмеженою відповідальністю Видавничий дім Сам та Дочірнє підприємство Поліграфічний комбінат Зоря .

12. Не погоджуючись із рішенням тендерного комітету Замовника стосовно допуску до аукціону учасників Товариство з обмеженою відповідальністю Видавничий дім Сам та Дочірнє підприємство Поліграфічний комбінат Зоря , позивач звернувся до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель зі скаргою від 03.06.2020 №57/1561, в якій просив зобов`язати замовника скасувати рішення тендерного комітету замовника оформленого документом ФОРМА ПРОТОКОЛУ розгляду тендерних пропозицій Державного підприємства Національні інформаційні системи , опублікованого замовником на сайті 29.05.2020 щодо допущення до аукціону учасників Товариство з обмеженою відповідальністю Видавничий дім Сам та Дочірнє підприємство Поліграфічний комбінат Зоря , зобов`язати замовника прийняти рішення про відхилення тендерної пропозиції вказаних учасників відповідно до пункту 4 частини першої статті 30 Закону України Про публічні закупівлі .

13. Рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 23.06.2020 № 12417-р/пк-пз відмовлено позивачу у задоволенні його скарги.

14. 13.07.2020 за результатами проведеної процедури закупівлі між Державним підприємством Національні інформаційні системи та переможцем процедури закупівлі Дочірнім підприємством Поліграфічний комбінат Зоря укладено договір № КІ-32068913/161528.

Позиція Верховного Суду

Джерела права та акти їхнього застосування. Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

15. Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

16. Частина першою-четвертою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом..

17. Зазначеним вимогам процесуального закону оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є обґрунтованими з огляду на наступне.

18. Пунктами 1, 2 та 3 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ; адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

19. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

20. Відповідно до частини першої статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи, зокрема, з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб`єктам господарювання, адміністративні справи за позовом Антимонопольного комітету України у сфері державної допомоги суб`єктам господарювання вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

21. Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, установлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

22. Пунктом 7 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

23. Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб`єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.

24. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

25. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.

26. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

27. Наведене законодавче регулювання визначає, за якими критеріями певні спірні правовідносини належить відносити до тих, на які поширюється або не поширюється юрисдикція адміністративних судів. Вияв і вибір ознак належності спору до відповідної юрисдикції суду в кожному конкретному випадку має провадитися із суб`єктного складу спірних правовідносин, суті та юридичної природи фактичних передумов конфлікту і, що головне, змісту правовідносин між їх суб`єктами, характеру життєвої ситуації, яка вимагає застосування саме тих відповідних їй положень права, які на публічній владній підставі неодмінно призведуть до правового, обґрунтованого, переконливого і справедливого вирішення життєвої ситуації (правового явища).

28. Як неодноразово вказувала Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

29. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад врегульовані спеціальним Законом України Про публічні закупівлі .

30. Статтею 1 Закону України Про публічні закупівлі визначено, що публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом; предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

31. Згідно з пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону України Про Антимонопольний комітет України у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, здійснювати повноваження, передбачені Законом України Про публічні закупівлі .

32. Відповідно до пункту 10 частини першої статті 13 Закону України Про Антимонопольний комітет України виключно до компетенції Антимонопольного комітету України належать, зокрема, утворення постійно діючих адміністративних колегій Антимонопольного комітету України.

33. Згідно з частиною першою статті 18 Закону України Про публічні закупівлі Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України.

Постійно діюча адміністративна колегія (колегії) Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель діє у складі трьох державних уповноважених Антимонопольного комітету України. Голова постійно діючої адміністративної колегії (колегій) Антимонопольного комітету України повинен мати вищу юридичну освіту.

34. Частинами двадцять третьою та двадцять четвертою статті 18 України Про публічні закупівлі передбачено, що рішення органу оскарження може бути оскаржене суб`єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.

Право на оскарження не обмежує права суб`єкта оскарження звернення до суду без попереднього звернення до органу оскарження.

35. З позовом у цій справі позивач звернувся у зв`язку із незгодою з рішенням Антимонопольного комітету України в особі Колегії, яким залишено без розгляду скаргу позивача від 03.06.2020 № UA-2020-03-13-000266-c.b5 щодо порушення замовником порядку проведення процедури закупівлі.

36. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що за результатами проведеної процедури закупівлі 13.07.2020 між Державним підприємством Національні інформаційні системи та переможцем процедури закупівлі Дочірнім підприємством Поліграфічний комбінат Зоря укладено договір № КІ-32068913/161528, що вказує на те, що характер спірних відносин пов`язаний з реалізацією позивачем майнових прав, а отже, цей позов спрямований саме на захист прав у сфері господарських правовідносин, а не у сфері публічно-правових відносин, що виключає можливість його розгляду та вирішення у порядку адміністративного судочинства. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що спір між учасниками цієї справи не є спором у сфері публічно-правових відносин, а тому, з огляду на суб`єктний склад сторін, має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

37. При цьому, вирішуючи питання про закриття провадження у справі, суди попередніх інстанцій керувалися правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.05.2019 у справі № 918/843/17, наведеним Верховним Судом у постановах від 07.05.2020 у справі № 826/10147/18 та від 14.05.2020 у справі № 640/10608/19.

38. Проте, Верховний Суд вважає необґрунтованими посилання судів попередніх інстанцій на необхідність застосування до спірних правовідносин правових висновків, викладених у вказаній постанові Великої Палати Верховного Суду з огляду на різний суб`єктний склад та характер спірних правовідносин.

39. Так, слід звернути увагу, що правова позиція Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14.05.2019 у справі № 918/843/17 полягала у тому, що орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у відносинах щодо організації та порядку проведення торгів (тендеру) діє як суб`єкт владних повноважень і спори щодо оскарження рішень чи бездіяльності цих органів до виникнення договірних правовідносин між організатором та переможцем цього тендеру відносяться до юрисдикції адміністративних судів. Проте після укладення договору між організатором конкурсу та його переможцем спір щодо правомірності рішення тендерного комітету підлягає розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства, оскільки фактично зачіпає майнові інтереси переможця торгів.

40. В той же час у справі № 918/843/17 позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю Укрбудреммонтаж Інжиніринг ) був учасником закупівлі, а відповідач (Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації) - замовником. Тобто, висновок Великої Палати Верховного Суду стосувався спору між суб`єктом господарювання та організатором торгів (замовником), предметом якого було рішення саме організатора процедури закупівлі (замовника).

41. Разом з тим, предметом оскарження у справі, що розглядається, є рішення Антимонопольного комітету України в особі Колегії, а не рішення організатора процедури закупівлі.

42. З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що спори між суб`єктами господарювання та Антимонопольним комітетом України як суб`єктом владних повноважень, які виникають внаслідок винесення останнім владного управлінського рішення за наслідком розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, спрямовані саме на захист публічно-правових відносин. Такі спори безпосередньо не стосуються відносин, які пов`язані з обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом економічної конкуренції, тощо, що унеможливлює їх розгляд у порядку господарського судочинства.

43. При цьому, факт укладення договору між замовником та переможцем торгів за наслідком процедури публічних закупівель не впливає на повноваження органів Антимонопольного комітету України щодо розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Відтак, після укладення господарського договору між замовником і учасником торгів за результатами проведеної процедури закупівлі, спір щодо оскарження рішення органів Антимонопольного комітету України, яке прийняте за наслідками розгляду скарги учасника торгів, поданих у процедурах публічних закупівель, не набуває характеру приватно-правового та підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

44. Отже, правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 14.05.2019 у справі № 918/843/17 не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

45. За такого правового регулювання та наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що спори щодо оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, які прийняті за наслідками розгляду скарг учасників торгів, поданих у процедурах публічних закупівель, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства незалежно від того, чи укладено між замовником та учасником договір за наслідками цієї процедури.

46. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 02.12.2019 у справі № 910/8183/19, від 10.12.2019 у справі № 910/8208/19.

47. Суд вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд у складі суддів судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного у постанові від 26.04.2021 у справі № 640/14645/19, правовідносини у якій є подібними, правовідносинам у цій справі, дійшов висновку про належність розгляду спорів щодо оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, які прийняті за наслідками розгляду скарг учасників торгів, поданих у процедурах публічних закупівель у порядку адміністративного судочинства незалежно від того, чи укладено між замовником та учасником договір за наслідками цієї процедури.

48. У наведеній постанові Верховний Суд відступив від правового висновку, сформованого у постановах Верховного Суду від 07.05.2020 у справі № 826/10147/18 та від 14.05.2020 у справі № 640/10608/19, який полягав у тому, що у випадках, коли предметом спору є незгода суб`єкта господарювання з рішенням Антимонопольного комітету України в особі Колегії, у зв`язку з недотриманням процедури закупівлі через невідповідність вимогам тендерної документації та, відповідно, визнання переможцем торгів, і на момент оскарження рішення Колегії Антимонопольного комітету України між замовником та одним із учасників публічних закупівель укладено договір за наслідками цієї процедури, позов є спрямованим на захист прав у сфері господарських правовідносин, а не публічно-правових відносин, що виключає можливість його розгляду та вирішення в порядку адміністративного судочинства.

49. Також, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що на дату прийняття судами першої та апеляційної інстанції судових рішень, які є предметом перегляду в цій справі, постанови Верховного Суду від 26.04.2021 у справі № 640/14645/19, в якій Суд відступив від правового висновку, сформованого у постановах Верховного Суду від 07.05.2020 у справі № 826/10147/18 та від 14.05.2020 у справі № 640/10608/19, ще не було.

50. Частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

51. Під час розгляду цієї справи суди першої та апеляційної інстанцій об`єктивно не могли виконати вказаної вимоги процесуального закону. Касаційний суд, оскільки він переглядає рішення судів попередніх інстанцій і в межах доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, повинен перевірити правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, при ухваленні в межах своїх повноважень судового рішення також зобов`язаний враховувати висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду.

52. Беручи до уваги вищевикладене, для забезпечення єдності судової практики та з урахуванням правової позиції, сформованої у судовому рішенні Верховного Суду у справі № 640/14645/19, суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для закриття провадження у цій справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

53. Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

54. Отже, касаційна скарга Антимонопольного комітету України підлягає задоволенню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Висновки щодо розподілу судових витрат

55. Відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

56. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 327, 341, 343, 349, 353, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України задовольнити.

2. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2021 у справі № 640/17124/20 скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції - Окружного адміністративного суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко

Судді А.В. Жук

В.Е. Мацедонська