Ухвала

від 26.05.2021 по справі 757/22944/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/22944/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОВТАЧ» (ЄДРПОУ 44270086) ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, від 10.06.2019 у кримінальному провадженні № 42018000000002080 від 23.08.2018,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання директора ТОВ «ЛОВТАЧ» ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.06.2019 у кримінальному провадженні № 42018000000002080 від 23.08.2018.

Клопотання обґрунтовано тим, що ТОВ «ЛОВТАЧ», за допомогою електронних торгів було придбано автомобіль BENTLEY BROOKLANDS, vin НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , що належав ОСОБА_4 .

Придбання вказаного транспортного засобу на електронних торгах підтверджується відповідним актом про реалізацію активів на електронних торгах за лотом №14 від 28.04.2021, а також протоколом про проведення електронного аукціону, організатором якого являється Товарна біржа «ПРОДАЖІ» (ЄДРПОУ 25545373). ТОВ «ЛОВТАЧ» є власником зазначеного вище майна, але вона не може ним користуватися та розпоряджатися, оскільки на вказане майно, яке до купівлі належало ОСОБА_4 , накладено арешт ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.06.2019 у справі № 757/28312/19-к. А тому існує необхідність у скасуванні арешту на вказане майно, оскільки відпала потреба у застосуванні арешту, а також, скасування арешту майна необхідно для забезпечення реалізації права власності ТОВ «ЛОВТАЧ» на майно, яке вона придбала як добросовісний набувач.

У судове засідання представник заявника не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином. ОСОБА_3 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги підтримує та просить задовольнити.

Слідчий/прокурор у судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність осіб, які не з`явились, на підставі наявних доказів у матеріалах справи.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів провадження, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000002080 від 23.08.2018 здійснюється Державним бюро розслідувань, а процесуальне керівництво Офісом Генерального прокурора.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.06.2019, накладено арешт, серед іншого, на автомобіль BENTLEY BROOKLANDS, vin НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .

Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Відповідно до ч. 2 ст 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до п. 8 розділу 10 Порядку реалізації арештованого майна затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2831/5 акт про електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року ,кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (ВП),заява №31107/96,п.58, ЕСНR 1999-ІІ.) Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series A №296-А,п.42,та «Кушоглу проти Болгарії», заява №48191/99.пп.49-62,від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статі 1 Першого Протоколу. Необхідного балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»,пп.69 та 73, Series A №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються,та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21.02.1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п.50, Series A №98).

Під час судового розгляду встановлено, що ТОВ «ЛОВТАЧ» придбало вказане майно на електронних торгах, організованих Товарною біржею «ПРОДАЖІ» (ЄДРПОУ 25545373), продавцем якого було Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Придбання майна ТОВ «ЛОВТАЧ» підтверджується актом про реалізацію активів на електронних торгах та протоколом про проведення електронного аукціону. Викладені обставини свідчать, що ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту зазначеного у клопотанні майна, яке належить на праві власності ТОВ «ЛОВТАЧ», на час розгляду клопотання про скасування арешту майна не підтверджуються, що обґрунтовано матеріалами доданими до клопотання, тоді як слідчим, прокурором не було наведено жодних доводів в обґрунтування наявних ризиків, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірну власність ТОВ «ЛОВТАЧ» належним йому майном на підставі зазначених обставин, оскільки судовим розглядом доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

У зв`язку з чим вважає доцільним скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.06.2019, не вбачаючи потреби для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 2, 8, 9, 16, 85, 98, 132, 170, 174 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.06.2019 у справі № 757/28312/19-к, а саме: на автомобіль BENTLEY BROOKLANDS, vin НОМЕР_1 , 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1