Ухвала

від 17.05.2021 по справі 760/8709/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/8709/21

Провадження 1-кс/760/2913/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2021 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу володільця майна ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 , яка виразилася у неповерненні тимчасово вилученого майна, в рамках кримінального провадження № 12018100090008325 від 21.07.2018р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшла вказана скарга.

Подана скарга обґрунтована тим, що слідчими СВ Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12018100090008325 від 21.07.2018р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

04.02.2021р. ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва (справа № 760/2051/21) надано дозвіл на проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в квартирі АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності зареєстрована за ОСОБА_3 , з метою відшукання речей та документів (в тому числі в електронному вигляді), а саме: електронних ключів, які використовуються для входу до державного реєстру, від імені ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; документів, які стосуються перереєстрації групи приміщень за адресою: АДРЕСА_2 ; документів щодо створення, реєстрації та діяльності ТОВ «Асад Девелопмент» (код ЄДРПОУ 42315161).

03.03.2021р., на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 04.02.2021 року, проведено обшук в квартирі АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 , в ході якого було вилучено: мобільний телефон чорного кольору IMEI1 НОМЕР_1 IMEI2 НОМЕР_2 , номер телефону № НОМЕР_3 ; ноутбук чорного кольору ASUS серійний номер FCNOCV05Z35490, разом із зарядним пристроєм; грошові кошти у розмірі 7000,00 доларів США; грошові кошти у розмірі 113000,00 грн.; документи, які були упаковані у пакет SUD4003335.

На думку володільця майна ОСОБА_3 , вилучене майно не входило до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на обшук, тому дане майно відноситься до тимчасово вилученого майна, яке, за відсутності клопотання про арешт майна, повинно бути негайно повернуте особі, у якої його було вилучено.

Разом з тим, вилучене у володільця майна ОСОБА_3 майно повернуто не було, тому володілець майна звернувся зі скаргою до слідчого судді, в якій просив суд зобов`язати уповноваженого слідчого СВ Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві, який здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12018100090008325 від 21.07.2018р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, повернути володільцю майна ОСОБА_3 майно, тимчасово вилучене 03.03.2021р. під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: документи, які були упаковані у пакет SUD4003335; мобільний телефон чорного кольору IMEI1 НОМЕР_1 IMEI2 НОМЕР_2 , номер телефону № НОМЕР_3 ; ноутбук чорного кольору ASUS серійний номер FCNOCV05Z35490, разом із зарядним пристроєм; грошові кошти у розмірі 7000,00 доларів США; грошові кошти у розмірі 113000,00 грн.

17.05.2021р. від володільця майна ОСОБА_3 надійшла заява, в якій він підтримав доводи, викладені у скарзі та просив розглядати подану скаргу у його відсутності.

Уповноважений слідчий СВ Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду скарги.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України слідчий суддя ухвалив проводити судовий розгляд скарги у відсутності володільця майна ОСОБА_3 та уповноваженого слідчого СВ Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження, не здійснювалось, у зв`язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

Дослідивши матеріали скарги та надані документи, слідчий суддя вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.

Згідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко-чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч. 2 ст.167КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ст.169КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171,частиною шостою статті 173цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.

Як встановлено в ході судового розгляду, слідчими СВ Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12018100090008325 від 21.07.2018р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

04.02.2021р. ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва (справа № 760/2051/21) надано дозвіл на проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в квартирі АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності зареєстрована за ОСОБА_3 , з метою відшукання речей та документів (в тому числі в електронному вигляді), а саме: електронних ключів, які використовуються для входу до державного реєстру, від імені ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; документів, які стосуються перереєстрації групи приміщень за адресою: АДРЕСА_2 ; документів щодо створення, реєстрації та діяльності ТОВ «Асад Девелопмент» (код ЄДРПОУ 42315161).

03.03.2021р., на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 04.02.2021 року, проведено обшук в квартирі АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 , в ході якого було вилучено, зокрема, документи, які були упаковані у пакет SUD4003335.

Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України вилученні речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Згідно до ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий.

Відповідно ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Так, предметом розслідування кримінального провадження № 12018100090008325 від 21.07.2018р. є факт заволодіння невстановленими особами, на підставі підробленого "Акту прийому передачі № 1 нежитлового приміщення № 139" від 16.07.2018, розташованого у будинку АДРЕСА_4 , вказаним приміщенням, яке належало ОСОБА_6 . Тому, з метою перевірки вказаних фактів, ухвалою слідчого судді від 04.02.2021р. було надано дозвіл на відшукання документів, які стосуються перереєстрації групи приміщень за адресою: АДРЕСА_2 та документів щодо створення, реєстрації та діяльності ТОВ «Асад Девелопмент» (код ЄДРПОУ 42315161).

Враховуючи вказане, слідчий суддя вважає, що ухвалою слідчого судді від 04.02.2021р. було прямо надано дозвіл на відшукання документів, які містять відомості щодо перереєстрації групи приміщень за адресою: АДРЕСА_2 та щодо створення, реєстрації та діяльності ТОВ «Асад Девелопмент» (код ЄДРПОУ 42315161), які були вилучені під час обшуку та упаковані у пакет SUD4003335, у зв`язку з чим вони не відносяться до категорії тимчасово вилученого майна.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що скарга володільця майна ОСОБА_3 в частині повернення вказаних документів, не підлягає задоволенню.

Крім того, не підлягає задоволенню скарга в частині повернення тимчасово вилученого у ОСОБА_3 майна мобільного телефону, чорного кольору IMEI1 НОМЕР_1 IMEI2 НОМЕР_2 , номер телефону № НОМЕР_3 ; ноутбуку чорного кольору ASUS серійний номер FCNOCV05Z35490, разом із зарядним пристроєм, з наступних підстав.

Як встановлено в ході судового розгляду скарги, 03.03.2021р., на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 04.02.2021 року, проведено обшук в квартирі АДРЕСА_1 , в ході якого було вилучено майно, зокрема, мобільний телефон чорного кольору IMEI1 НОМЕР_1 IMEI2 НОМЕР_2 , номер телефону № НОМЕР_3 ; ноутбук чорного кольору ASUS серійний номер FCNOCV05Z35490, разом із зарядним пристроєм, дозвіл на відшукання якого не був прямо передбачений в ухвалі слідчого судді від 04.02.2021р., у зв`язку з чим дане майно відноситься до категорії тимчасово вилученого майна.

12.05.2021р. ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва частково задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на майно, в тому числі на речі та предмети, які вилучені 03.03.2021 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: мобільний телефон чорного кольору IMEI1 НОМЕР_1 IMEI2 НОМЕР_2 , номер телефону № НОМЕР_3 ; ноутбук чорного кольору ASUS серійний номер FCNOCV05Z35490, разом із зарядним пристроєм.

Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що дане майно вже не відноситься до категорії тимчасово вилученого, оскільки ухвалою слідчого судді від 12.05.2021р. на нього накладено арешт, тому, на даний час, існують правові підстави для його утримання досудового розслідування.

Разом з тим, підлягає задоволенню скарга володільця майна ОСОБА_3 в частині повернення тимчасового вилученого майна, а саме: грошових коштів у розмірі 7000,00 доларів США та грошових коштів у розмірі 113000,00 грн., з наступних підстав.

Так, 12.05.2021р. ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 12.05.2021р. було відмовлено в задоволенні клопотання прокурора Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 в частині накладення арешту на грошові кошти у розмірі 7000,00 доларів США та 113000,00 грн., оскільки прокурором не було доведено та не надано доказів, які б давали розумні підстави і підозри вважати, що вилучені у ОСОБА_3 грошові кошти отримані останнім протиправним шляхом.

Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р. № 3477-IV, передбачено, що при розгляд справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Як встановлено в ході судового розгляду скарги, після вилучення 17.12.2020р., в квартирі АДРЕСА_5 , речей та документів, які належали ОСОБА_9 , органом досудового розслідування, відповідно до вимог ст.ст. 100, 170-174 КПК України не було накладено арешт на вказане майно, з метою забезпечення його збереження як речового доказу в даному кримінальному провадженні, що, на думку слідчого судді, суперечить вимогам КПК України.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Європейський суд з прав людини при здійсненні правосуддя неодноразово звертав увагу на: структуру статті 1 Першого протоколу, а саме «три норми»: Ця стаття містить три окремі норми. Перша норма, яка має загальний характер, проголошує принцип мирного володіння майном; друга норма стосується випадків позбавлення майна і підпорядковує його певним умовам вона міститься в другому реченні частини першої. Третя норма визнає, що держави мають право, зокрема, контролювати використання майна, відповідно до загальних інтересів, шляхом запровадження законів, які вони вважають необхідними для забезпечення такої мети; ця норма міститься в частині другій.

Перед тим як з`ясувати, чи було дотримано першу норму, Суд повинен встановити застосовність у цій справі решти двох норм. Рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) від 23 вересня 1982 р., заяви №№ 7151/75; 7152/75, серія А, № 52.

Крім того, Європейський суд з прав людини наголошує, що втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує легітимну мету в суспільних інтересах. Але, окрім того, втручання у право безперешкодного користування своїм майном передбачає «справедливу рівновагу» між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.

Суд також наголошує на тому, що втручання, особливо коли воно має розглядатися в контексті частини другої статті 1 Протоколу № 1, має забезпечити «справедливу рівновагу» між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення цієї рівноваги відбивається в структурі статті 1 загалом, а отже, й у частині другій. Має бути розумне співвідношення між засобами, що використовуються, і поставленою метою.

З`ясовуючи, чи дотримано цієї вимоги, Суд визнає, що держава має право користуватися широкими межами свободи розсуду як у виборі засобів примусового виконання наказів, так і у з`ясуванні виправданості наслідків такого виконання наказів у світлі загальних інтересів виконання, що спрямоване на досягнення мети, поставленої даним законом. У таких сферах, як житлова, що відіграє центральну роль у забезпеченні добробуту й економічної політики в сучасному суспільстві, Суд поважатиме законодавчі рішення, якщо вони відповідають загальним інтересам і ґрунтуються на чітко сформульованому розумному вмотивуванні (див. рішення у справі «Мелахер та інші проти Австрії» (Mellacher and Others v. Austria), заяви №№ 10522/83; 11011/84; 11070/84, рішення від 19 грудня 1989 р., п. 48, та у справі «Шассанью та інші проти Франції» (Chassagnou and Others v. France) [GC], від 29 квітня 1999 р., заяви №№ 25088/94, 28331/95 та 28443/95, п. 75). Рішення у справі «"Іммобільяре Саффі" проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [GC] від 28 липня 1999 р., заява № 22774/93, п. 49.

Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя дійшов до висновку, що таке втручання не відповідає принципам пропорційності, «справедливої рівноваги» між інтересами суспільства і основними правами людини та призвело до обмеження права власності ОСОБА_3 на безперешкодне користування своїм майном.

За таких обставин, слідчий суддя вважає необхідним зобов`язати уповноваженого слідчого СВ Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві, який здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12018100090008325 від 21.07.2018р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, повернути володільцю майна ОСОБА_3 майно, тимчасово вилучене під час проведення 03.03.2021р. обшуку в за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: грошові кошти у розмірі 7000,00 доларів США та 113000,00 грн.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що скарга володільця майна ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 167, 169, 236, 303-307,309,369-372, 533, 534 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Скаргу володільця майна ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 , яка виразилася у неповерненні тимчасово вилученого майна, в рамках кримінального провадження № 12018100090008325 від 21.07.2018р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України задовольнити частково.

Зобов`язати уповноваженого слідчого СВ Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві, який здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12018100090008325 від 21.07.2018р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, повернути володільцю майна ОСОБА_3 майно, тимчасово вилучене під час проведення 03.03.2021р. обшуку в за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: грошові кошти у розмірі 7000,00 доларів США та 113000,00 грн.

В задоволенні іншої частини скарги відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1