Постанова

від 31.05.2021 по справі 220/1327/20

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

22-ц/804/1271/21

220/1327/20

П О С Т А Н О В А

Іменем України

Єдиний унікальний номер 220/1327/20

Номер провадження 22-ц/804/1271/21

31 травня 2021 року місто Маріуполь

Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Лопатіної М.Ю.

суддів -Биліни Т.І., Мальцевої Є.Є.

сторони:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Южноє

розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 23 лютого 2021 року, повний текст якого складено 05 березня 2021 року та додаткове рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 09 березня 2021 року, ухвалені у складі судді Фисун Л.С.,-

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог.

У серпні 2020 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діяла ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Южноє (надалі: ТОВ Южноє ) про стягнення заборгованості з орендної плати.

Позов мотивовано тим, що 10 квітня 2015 року державним реєстратором Великоновосілківського районного управління юстиції Донецької області зареєстровано договір оренди землі, укладений 10 квітня 2015 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ТОВ Южноє , за яким орендарю передано в користування земельну ділянку, площею 13,1832 га., кадастровий № 1421284000:01:001:0583, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком до 10 квітня 2020 року. Сторони договору погодили, що орендна плата не повинна бути меншою, ніж 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Проте, з моменту укладання договору орендар жодного разу не виконав свого обов`язку зі сплати орендної плати. Деякий час, через протиправні дії колишнього керівника ТОВ Южноє ОСОБА_3 та його дружини ОСОБА_4 , позивач був позбавлений права власності на цю земельну ділянку. Так, ухвалою Мар`їнського районного суду Донецької області від 15 березня 2017 року затверджено мирову угоду, згідно якої позивач передав право власності на земельну ділянку № 1421284000:01:001:0583 ОСОБА_4 , яка в подальшому зареєструвала його. Про мирову угоду та ухвалу суду, якою вона була затверджена, позивач дізнався випадково, а тому подав апеляційну скаргу, яка ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 13 вересня 2017 року задоволена, ухвала Мар`їнського районного суду Донецької області від 15 березня 2017 року скасована, справа направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції. Отримавши копію цього рішення позивач звернувся до Відділу реєстрації Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району Донецької області з метою скасування запису про право власності на земельну ділянку за кадастровим № 1421284000:01:001:0583 за ОСОБА_4 , однак отримав відмову, оскільки 31 серпня 2017 року приватним нотаріусом Кисельовою О.В. проведено реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим № 1421284000:01:001:0583 за ОСОБА_3 на підставі договору міни земельних ділянкою від 31 серпня 2017 року. У зв`язку з цим, позивач звернувся до Великоновосілківського районного суду Донецької області із позовом про визнання договору міни земельних ділянок недійсним та витребування майна із чужого незаконного володіння. Рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 13 грудня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та визнано недійсним договір міни земельних ділянок, укладений 31 серпня 2017 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31 серпня 2017 року. Постановою Апеляційного суду Донецької області від 10 квітня 2018 року рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 13 грудня 2017 року залишено без змін. 08 травня 2018 року державним реєстратором Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району Донецької області було зареєстроване за позивачем ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 13,1832 га кадастровий № 1421284000:01:001:0583. Постановою Верховного суду від 27 лютого 2020 року рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 13 грудня 2017 року та постанова Апеляційного суду Донецької області від 10 квітня 2017 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання договору міни земельної ділянки недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння, залишено без змін. При визначенні розміру орендної плати позивач застосовував нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка становить 408 727,19 грн. та коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2019 рік - 1,0, за 2015 рік - 1,2, за 2016 рік - - 1,0, за 2017 рік - 1.0, за 2018 рік - 1,0. Крім цього позивач посилався на те, що строк позовної давності пропущено ним з поважної причини, адже в період з 15 березня 2017 року по 08 травня 2018 рік право власності на земельну ділянку, незаконно було зареєстроване за іншими особами ( ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ), а остаточне судове рішення було ухвалено тільки 27 лютого 2020 року, а отже, не будучи власником земельної ділянки, позивач був юридично позбавлений права вимагати від відповідача сплати платежів за користування нею.

У зв`язку з викладеним, ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача на його користь орендну плату за договором оренди землі від 10 квітня 2015 за весь період його дії в розмірі 64 055 гривень 06 копійок.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 23 лютого 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ Южноє про стягнення орендної плати задоволено частково. Стягнуто з ТОВ Южноє на користь ОСОБА_1 орендну плату за договором оренди землі від 10 квітня 2015 року в розмірі 43 114 гривень 41 копійки. В решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення, місцевий суд виходив з того, що із досліджених відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС України про суми виплачених доходів вбачається, що ТОВ "Южноє" сплатило ОСОБА_1 орендну плату за 2015 - 2016 роки, а тому підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача орендної плати за договором оренди землі від 10 квітня 2015 року за даний період відсутні. Крім того, суд дійшов висновку про те, що орендна плата за період з 2017 року по 2020 рік підлягає стягненню на користь позивача, з огляду на порушення відповідачем умов договору оренди від 10 квітня 2015 року в частині здійснення оплати за користування земельною ділянкою.

Додатковим рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 09 березня 2021 року вирішено питання щодо розподілу судових витрат та стягнуто з ТОВ Южноє на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 565 гривень 85 копійок та правничої допомоги в сумі 4038 гривень.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати в частині відмови у стягненні на його користь орендної плати з ТОВ Южноє за період з 10 квітня 2015 року по 31 грудня 2016 року в розмірі 20 940 гривень 65 копійок та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Додаткове рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 09 березня 2021 року позивач просив змінити, стягнувши з ТОВ Южноє на його користь понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840 гривень 80 копійок та правничої допомоги в розмірі 6 000 гривень.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції надана неналежна оцінка доказам у справі, а саме інформації Головного управління ДПС у Донецькій області з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС України про суми виплачених доходів, оскільки дані відомості не підтверджують факт виплати орендодавцю орендної плати, а лише відображають подану орендарем інформацію, викладену у звітах. При цьому заперечуючи проти позову, відповідач не надав первинні бухгалтерські документи, що підтвердили б факт виплати позивачу орендної плати, а саме видатковий касовий ордер або видаткову відомість, виписку з банківського рахунку відповідача тощо. Крім того, в судовому засіданні від 10 лютого 2021 року представник відповідача на запитання представника позивача пояснив, що за весь строк користування земельною ділянкою орендна плата ТОВ Южноє позивачу не виплачувалась. Скаржник також зазначив, що оскільки місцевий суд помилково задовольнив позовні вимоги по стягненню орендної плати частково, тому ухвалив необґрунтоване додаткове рішення, стягнувши судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Доводи і заперечення інших учасників справи.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Южноє , посилаючись на відповідність оскарженого судового рішення вимогам законності та обґрунтованості, просило апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Відзив мотивовано тим, що позивач без поважних причин пропустив строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом. Крім того, відповідач зазначив, що місцевий суд правомірно встановив факт виплати відповідачем орендної плати за 2015-2016 роки на підставі відомостей наданих ГУ ДПС у Донецькій області, а не на підставі первинних бухгалтерських документів підприємства, оскільки ці документи зберігаються три роки, тобто знищені.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду.

Відповідно до вимог ч.13 ст. 7, ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 369 ЦПК України справа розглядається апеляційним судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржене судове рішення в частині вирішення позовних вимог про стягнення орендної плати за період за 2015-2016 роки не відповідає зазначеним вимогам закону.

Рішення в частині задоволених позовних вимог про стягнення орендної плати за період з 2017 рік по 2020 рік у сумі 43 114 гривень 41 копійки не оскаржується, тому апеляційним судом не перевірялось.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

14 травня 2015 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ Южноє , укладено договір оренди земельної ділянки, площею 13,1832 га, кадастровий № 1421284000:01:001:0583, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами населених пунктів Октябрської сільської ради Великоновосліківського району Донецької області (а.с 92-93).

За умовами вказаного договору позивач передав відповідачу в оренду земельну ділянку терміном до 10 квітня 2020 року, з орендною платою, яка не повинна бути меншою 4 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням індексації, що у грошовому еквіваленті складає 4249 гривні 32 копійки. Розмір орендної плати переглядається один раз у рік у разі: зміни умов господарювання; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством та ін. Орендна плата вноситься до 30 грудня поточного року (п.п. 8, 9-11 договору оренди землі).

Пунктом 41 договору визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Згідно пункту 45 договору, він набирає чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації (а.с.93 зворот)

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень вбачається, що 10 квітня 2015 року державним реєстратором реєстраційної служби Великоновосілківського районного управління юстиції Донецької області зареєстровано вищезазначений договір оренди землі на підставі рішення про державну реєстрацію 20635279 (а.с. 23).

Ухвалою Мар`їнського районного суду Донецької області від 15 березня 2017 року затверджено мирову угоду, згідно якої позивач передав право власності на земельну ділянку № 1421284000:01:001:0583 ОСОБА_4 , яка в подальшому зареєструвала його.

31 серпня 2017 року приватним нотаріусом Кисельовою О.В. проведено реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим № 1421284000:01:001:0583 за ОСОБА_3 , підстава виникнення права власності - договір міни земельних ділянкою від 31 серпня 2017 року.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 13 вересня 2017 було була скасована ухвала Мар`їнського районного суду Донецької області від 15 березня 2017 року, справа направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 13 грудня 2017 року, яке постановою Апеляційного суду Донецької області від 10 квітня 2018 року залишено без змін, визнано недійсним договір міни земельних ділянок, укладений 31 серпня 2017 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31 серпня 2017 року ( а.с. 24-37)

Згідно інформаційної довідки № 207150843 від 21 квітня 2020 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 08 травня 2018 року державним реєстратором Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району Донецької області було зареєстроване за позивачем ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 13,1832 га кадастровий № 1421284000:01:001:0583 (а.с.12-13).

Згідно акту прийому-передачі земельної ділянки, 06 травня 2020 року в зв`язку з закінченням строку дії договору оренди землі від 10 квітня 2015 року (номер запису про інше речове право 9350406) орендар ТОВ Южноє передала, а орендодавець ОСОБА_1 , від імені якого діяв його представник ОСОБА_2 , прийняла земельну ділянку площею 13.1832 га кадастровий № 1421284000:01:001:0583, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Керминчицької сільської ради Велионовосілківського району Донецької області. Даний акт підписаний сторонами (а.с. 22).

Із наданих Головним управлінням ДПС у Донецькій області відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС України про суми виплачених доходів вбачається, що ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ), ТОВ "Южноє" ( 30998995) у 4 кварталі 2015 року нараховано та виплачено дохід в сумі 14 229,16 гривень за надання майна в оренду, лізинг чи суборенду, у 4 кварталі 2016 року нараховано та виплачено дохід в сумі 34 198,37 гривень за надання майна в оренду, лізинг чи суборенду. За 2017, 2018, 2019, 2020 роки інформація про нарахування та виплату доходу за надання майна в оренду, лізинг відсутня (а.с. 49).Згідно супровідного листа Головного управління ДПС у Донецькій області, інформація про виплачені суми потребує уточнення у джерела виплат (а.с.48)

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 22 квітня 2020 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий № 1421284000:01:001:0583, площею 131832 га, розташованої на території Керменчицької сільської ради Велионовосілківського району Донецької області складає 408727 гривень 19 копійок (а.с. 15).

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ч. 1ст. 6 Закону України Про оренду землі орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами Україні договором оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю -це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволені позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача орендної плати за 2015-2016 роки, місцевий суд узяв до уваги відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС України про суми виплачених доходів. Суд вважав, що ці дані підтверджують факт виплати орендодавцю орендної плати за вказаний період.

Проте з таким висновком погодитись на можна.

Згідно п.51.1. Податкового кодексу України, платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску, зобов`язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, з розбивкою по місяцях звітного кварталу.

Згідно п.п.2-3, розділу П Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 13.01.2015 № 4, розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку податковий агент та незалежно від того чи виплачені платником єдиного внеску суми такого внеску фактично після їх нарахування до сплати протягом звітного періоду. Розрахунок подається до контролюючих органів за основним місцем обліку.

Отже, дані, які містяться у Державному реєстрі фізичних осіб ДПС України про суми виплачених доходів відображають подану орендарем ТОВ "Южноє" інформацію, викладену у звітах та не свідчать про фактичну виплату підприємством платежів за користування земельною ділянкою.

При цьому, заперечуючи проти позову, відповідач посилався не на виконання ТОВ "Южноє" обов`язків за договором оренди з виплати платежів за користування землею за період 2015-2016 роки, а на пропущення позивачем строку позовної давності без поважних причин. Крім того, у судовому засіданні від 10 лютого 2021 року представник відповідача ОСОБА_5 на запитання представника позивача пояснив, що за весь строк користування земельною ділянкою орендна плата ТОВ Южноє не виплачувалась орендодавцю (а.с.143). Інших доказів на підтвердження того, що ТОВ Южноє здійснило позивачу платежі за користування земельною ділянкою за 2015-2016 роки, відповідачем не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Южноє" про стягнення орендної плати за вищевказаний період є обгрунтованими.

Щодо застосування строку позовної давності, апеляційний суд виходить з наступного.

Особа, яка вважає, що її права або інтереси порушені, може звернутися до суду за їх захистом лише в межах визначеного законодавством строку.

За правилами статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч.ч.3-5 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Під час розгляду справи відповідач заявив про застосування строку позовної давності до позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення орендної плати за період за 2015-2016 роки (а.с.134).

Обґрунтовуючи поважність пропуску строку позовної давності позивач зазначив, що тривалий час через протиправні дії колишнього керівника ТОВ Южноє ОСОБА_3 та його дружини, яка займала посаду головного бухгалтера на цьому підприємстві, він був позбавлений права власності на земельну ділянку, яка була передана ним в оренду відповідачу.

Апеляційний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для поновлення позивачу строку позовної давності, оскільки зазначені останнім причини цього пропуску є поважними, так як починаючи з серпня 2017 року, а саме з часу коли позивач дізнався про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_6 тривалий час ОСОБА_1 відновлював своє право власності на земельну ділянку, а тому не мав можливості звернутись з даним позовом до суду до ТОВ Южноє .

Таким чином, порушене право позивача підлягає захисту шляхом задоволення позовних вимог про стягнення з ТОВ Южноє на користь ОСОБА_1 орендної плати за договором оренди землі від 10 квітня 2015 року за 2015-2016 роки в розмірі 20 940 гривень 65 копійок.

Розрахунок орендної плати відповідачем не оспорювався.

Згідно з частинами першою та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що апеляційний суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення орендної плати з відповідача за 2015-2016 роки, судові витрати, у виді судового збору у сумі 840 гривень 80 копійок та витрат на правничу допомогу у сумі 6000 гривень підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі, а тому у додатковому рішенні про розподіл судових витрат місцевий суд помилково стягнув ці витрати, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Згідно вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.п. 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За вищезазначених обставин, апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про стягнення з ТОВ Южноє на користь ОСОБА_1 орендної плати за договором оренди землі від 10 квітня 2015 року за 2015-2016 роки в сумі 20 940 гривень 65 копійок скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення цих позовних вимог, додаткове рішення змінити та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 840 гривень 80 копійок та правничої допомоги в сумі 6000 гривень.

Крім того, з огляду на задоволення апеляційної скарги позивача, з відповідача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 у сумі 1260 гривень 60 копійок.

Керуючись ст. ст. 367, 374,375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , задовольнити.

Рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 23 лютого 2021 року в частині відмови у задоволенні позову про стягнення з ТОВ Южноє на користь ОСОБА_1 орендної плати за договором оренди землі від 10 квітня 2015 року за 2015-2016 роки в сумі 20 940 гривень 65 копійок скасувати.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Южноє , ідентифікаційний код юридичної особи: 30998995, адреса: 85561, Донецька область Великоновосілківський район, с. Керменчик, вул. Івана Багряного, буд. 1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 орендну плату за договором оренди землі від 10 квітня 2015 року за 2015-2016 роки в сумі 20 940 гривень 65 копійок.

Додаткове рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 09 березня 2021 року змінити та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Южноє , ідентифікаційний код юридичної особи: 30998995, адреса: 85561, Донецька область Великоновосілківський район, с. Керменчик, вул. Івана Багряного, буд. 1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 840 гривень 80 копійок та правничої допомоги в сумі 6000 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Южноє , ідентифікаційний код юридичної особи: 30998995, адреса: 85561, Донецька область Великоновосілківський район, с. Керменчик, вул. Івана Багряного, буд. 1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 1260 гривень 60 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених ст.389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня її прийняття.

Судді:

Повний текст постанови складено 31 травня 2021 року.

Суддя: