Ухвала

від 27.05.2021 по справі 488/2653/16-ц

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 488/2653/16-ц

Провадження № 2/488/170/21 р.

УХВАЛА

Іменем України

27.05.2021 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючої по справі судді - Чернявської Я.А.

за участю секретаря судового засідання - Маснюк М.І.,

за участю прокурора - Чорнобривець Д.,

за участю представника відповідача - Татарінова В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Окружної прокуратури міста Миколаєва (Керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2) в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , де треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство Миколаївське лісове господарство та Виконавчий комітет Миколаївської міської ради, про витребування земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Корабельного районного суду міста Миколаєва перебуває цивільна справа за позовом Керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , де треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство Миколаївське лісове господарство та Виконавчий комітет Миколаївської міської ради, про витребування земельної ділянки.

21.04.2021 року на адресу суду від виконуючого обов`язки заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва Чобану Д. надійшло клопотання про залучення до участі у справі правонаступника позивача Миколаївської місцевої прокуратури № 2 - Окружну прокуратуру міста Миколаєва (54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 73 ).

Мотивуючи клопотання тим, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» , яким місцеві прокуратури реформовано в окружні, наказу Генерального прокурора № 39 від 17.02.2021 року Про окремі питання забезпечення початку роботи окружних прокуратур та додатку до наказу, створено Окружну прокуратуру міста Миколаєва, юрисдикція якої поширюється на Миколаївській район у межах Миколаївської міської територіальної громади, у зв`язку з чим остання є правонаступником Миколаївської місцевої прокуратури № 2 та повноважною представляти інтереси держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації.

Прокурор Чорнобривець Д. у судовому засіданні підтримала зазначене клопотання та просила суд його задовольнити. Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував проти задоволення зазначеного клопотання.

Розглянувши зазначене клопотання позивача, суд вважає його обґрунтованими та таким, що підлягає задоволенню.

Процесуальне правонаступництво, як і заміна неналежної сторони, являє собою зміну суб`єктного складу учасників спору.

Процесуальне правонаступництво - це заміна під час провадження у цивільній справі сторін або третіх осіб іншими особами, до яких переходять права та обов`язки у спірних правовідносинах.

Згідно зі статтею 55 Цивільно процесуального кодексу України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи зазначене, суд приходить до переконання про можливість задоволення клопотання про залучення до участі у справі правонаступника позивача - Окружну прокуратуру міста Миколаєва .

Крім того, у судовому засіданні представник відповідача адвокат Татарінов В.П. заявив клопотання про зупинення провадження у справі на підставі п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, мотивуючи його наступним.

Велика Палата Верховного Суду своєю ухвалою від 19 січня 2021 року у цивільній справі № 359/3373/16 прийняла до розгляду справу за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та ДП Бориспільське лісове господарство до Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, ТОВ Березова роща , ТОВ Сілквей комунікейшн про визнання недійсним рішень органу місцевого самоврядування, державних актів на право власності на земельні ділянки, свідоцтв про право власності на земельні ділянки, рішень про державну реєстрацію прав власності на об`єкти нерухомості, договорів іпотеки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

При цьому, як вбачається з мотивувальної частини даної ухвали. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 грудня 2020 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до ч. 3 ст. 403 ЦПК України.

Обґрунтовуючи підставу для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду послалася на таке.

Суди першої та апеляційної інстанцій у цій справі, встановивши, що заступник прокурора Київської області пред`явив свій позов щодо визнання недійсними рішень Щасливської сільської ради та витребування земельних ділянок після спливу позовної давності, про застосування якої просили відповідачі, дійшли висновку про те, що у задоволенні його позову слід відмовити.

Водночас суди вважали, що для відновлення права власності держави на незаконно вилучені землі лісового фонду ефективним способом захисту є віндикаційний позов.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у складі колегій судців Першої, Другої та Третьої судових палат Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 183/1615/16 (провадження № 61-14809ев19), від 25 листопада 2020 року у справі № 363/1266/18 (провадження № 61-6405св20), від 18 листопада 2020 року у справі № 367/3529/15-ц (провадження № 61-3082св19), від 04 листопада 2020 року у справі № 372/1884/17 (провадження № 61-6079св19), від 11 грудня 2019 року у справі № 367/3487/15-ц (провадження № 61-18599св18), від 29 квітня 2020 року у справі № 372/3917/15 та ін.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду, переглядаючи справу № 368/1158/16-ц, у постанові від 30 травня 2018 року, погодилась із висновками судів попередніх інстанцій про те, що вимога про витребування земельної ділянки лісового фонду з незаконного володіння приватної особи в порядку статті 388 ЦК України є ефективним способом захисту права власності держави на землі цієї категорії.

Разом з тим Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04 лютого 2020 року у справі № 911/3311/17 дійшов протилежного висновку та зазначив, що зайняття земельної ділянки лісогосподарського призначення з порушенням положень ЗК України та ЛК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.

Власник земельної ділянки лісогосподарського призначення може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування та вимагаючи повернути таку ділянку.

Тому повернення земельної ділянки лісогосподарського призначення державі слід розглядати як негаторний, а не віндикаційний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця цієї ділянки.

Аналогічний правовий висновок також наведено Верховним Судом у складі колегій суддів Касаційного господарського суду в постановах від 04 лютого 2020 року у справах № 911/3574/17 та 911/3897/17 та від 03 вересня 2020 року у постанові № 911/3449/17.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що вимогу про витребування земельної ділянки лісового фонду на користь держави слід розглядати як віндикаційний позов, до якого можна застосувати позовну давність, а відтак слід відступити від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах у раніше прийнятих постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, а саме від 04 лютого 2020 року у справах № 911/3574/17, № 911/3311/17, № 911/3897/17 та від 03 вересня 2020 року у справі № 911/3449/17.

З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про обґрунтованість підстав передачі цієї справи на її розгляд відповідно до частини третьої статті 403 ЦПК України та для забезпечення правової визначеності та єдності судової практики прийняла цю справу до розгляду.

Прокурор у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення зазначеного клопотання.

Суд, взявши до уваги позиції та доводи сторін у справі, вважає клопотання про зупинення провадження у справі обґрунтованим, та таким що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку (п. 14 ч. 1 ст. 253 ЦПК України).

Оскільки розгляд позовних вимог у даній справі безпосередньо пов`язаний із результатом розгляду Великою Палатою Верховного Суду подібних правовідносин у справі № 359/3373/16, суд вважає, що є достатні підстави для задоволення клопотання представника відповідача адвоката Татарінов В.П. та зупинення провадження у справі, до отримання правового висновку (виготовлення повного тексту постанови) Великої Палати Верховного Суду у справі № 359/3373/16.

Керуючись ст. 55, п. 10 ч. 1 ст. 252, 258, 260, 351-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва Чорнобривець Д., про залучення до участі у справі правонаступника позивача - задовольнити.

Залучити Окружну прокуратуру міста Миколаєва (54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 73) до участі по справі за позовом Миколаївської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , де треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство Миколаївське лісове господарство та Виконавчий комітет Миколаївської міської ради, про витребування земельної ділянки.

Зупинити провадження у справі за позовом Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , де треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство Миколаївське лісове господарство та Виконавчий комітет Миколаївської міської ради, про витребування земельної ділянки до отримання правового висновку (виготовлення повного тексту постанови) Великої Палати Верховного Суду у справі № 359/3373/16.

Зобов`язати сторін повідомити Корабельний районний суд м. Миколаєва про результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 359/3373/16 та надати відповідні докази.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, зазначений строк обчислюється з дня вручення їй відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 01.06.2021 року.

Суддя Яна Анатоліївна Чернявська