Ухвала

від 01.06.2021 по справі 539/2205/21

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/2205/21

Провадження № 1-кс/539/473/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2021 року м. Лубни

Слідчий суддяЛубенського міськрайонногосуду ОСОБА_1 ,з участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,розглянувши клопотання слідчогоСВ ЛубенськогоРВП ГУНПв Полтавськійобласті ОСОБА_3 про продовженнястроку досудовогорозслідування укримінальному провадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань19.03.2019року за №42019171240000044 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.197-1КК України

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 за погодженням прокурора Лубенської місцевої прокуратури звернувся до суду з клопотанням про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження №42019171240000044, внесеного 19.03.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.197-1КК України до 6-ти місяців, який, як вважає слідчий, є необхідним для проведення повного та об`єктивного досудового розслідування.

Клопотання мотивує тим, що досудовим слідством встановлено, що невідомими особами самовільно, всупереч установленому законом порядку, в порушення вимог Водного кодексу України, Земельного кодексу України, архітектурних правил та норм здійснено будівництво будівель та споруд у прибережній смузі водного об`єкту - ставка загальнодержавного значення площею 18 га, розташованого на землях Вищебулатецької сільської ради Лубенського району.

Так, відповідно до статті 4 Водного кодексу України та частини 1 статті 58 Земельного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) до земель водного фонду, серед іншого, належать землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.

Для створення сприятливого режиму водних об`єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою (частина 2 статті 58 Земельного кодексу України).

Прибережна захисна смуга є частиною водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення, засмічення та збереження їх водності встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони (статті 1, 88, 90 Водного кодексу України, статті 60, 61 Земельного кодексу України).

Частинами 1, 3 ст. 60 Земельного кодексу України встановлено, що вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Право на землі водного фонду, встановлене ст. 59 Земельного кодексу України, передбачає можливість передачі земель водного фонду у приватну громадян власність лише у одному випадку, а саме при передачі у власність замкненої природної водойми (загальною площею до 3 гектарів) (ч. 2 ст. 59 ЗК України), та виключний перелік випадків передачі земель водного фонду в оренду (ч. 4 ст. 59 ЗК України).

Крім того, з метою збереження та дотримання особливого режиму використання земель водного фонду статтею 61 Земельного кодексу України заборонено будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах.

Таким чином, наведені приписи зазначених норм матеріального права свідчать про те, що прибережна захисна смуга може перебувати лише в державній чи комунальній власності та використовуватися лише відповідно до її цільового призначення з урахуванням законодавчих обмежень щодо ведення господарської діяльності. Тобто, передача земель водного фонду у приватну власність в цілях житлової забудови чи сільськогосподарських цілях, як це було здійснено щодо вищевказаних земельних ділянок, не передбачено приписами законодавства, натомість земельні ділянки вказаної категорії можуть перебувати виключно у комунальній чи державній власності.

До складу земель водного фонду України віднесено землі прибережної захисної смуги, на яких хоча і не розташований водний фонд, але за своїм призначенням вони сприяють його функціонуванню.

Пунктами 1, 4, 5 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року N 486, передбачено, що розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації, яка узгоджується з відповідними органами, власниками землі, землекористувачами і затверджуються відповідними місцевими органами державної виконавчої влади.

Згідно з пунктом 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 5 листопада 2004 року N 434, у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об`єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року N 486 «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них», з урахуванням конкретної ситуації.

Отже, виходячи з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 60 Земельного кодексу України та ст. 88 Водного кодексу України, орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Постанови N 486, відсутність землевпорядної документації не змінює правовий режим захисної смуги.

Аналіз наведених вище положень законодавства свідчить про те, що фактичний розмір і межі прибережної захисної смуги визначені нормами закону, а проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги є лише документом, який містить графічні матеріали та відомості про обчислену площу в розмірі й межах, встановлених законодавством.

При цьому відсутність такого проекту та не визначення відповідними органами державної влади на території межі прибережної захисної смуги в натурі не може трактуватися як відсутність самої прибережної захисної смуги (Аналогічна права позиція зазначена у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2014 року у справі N 915/1224/13, від 9 вересня 2014 року у справі N 915/1226/13, від 9 вересня 2014 року у справі N 915/1228/13).

Тобто, набути права приватної власності на земельну ділянку водного фонду із земель державної чи комунальної власності не могла жодна юридична чи фізична особа.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 6 від 24.04.2020 встановлено, що будівництво будівлі сараю літ.Е з прибудовою тіт.е не відповідає планувальним вимогам та обмеженням зазначеним у будівельному паспорті на реконструкцію садового будинку під господарське приміщення, садово-городнього товариства « ІНФОРМАЦІЯ_1 », № НОМЕР_1 АДРЕСА_1 . На території земельної ділянки наявні будівлі і споруди, що не зазначені у технічному паспорті, виготовленого ПП «Бюро послуг та консультацій» станом на 07.09.2017.

Також визначено капітальність будівель та споруд на території домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , та встановлено, що вони мають 2-5 групу капітальності.

В ході проведення геодезичних вимірювань встановлено, що приміщення сараю літ.Б (ІІІ-група капітальності), будинку (III - група капітальності) та погребу (ІІ-група капітальності) знаходяться в межах прибережної захисної смуги на земельній ділянці за кадастровим номером 5322881400:07:002:0002, поза межами земельних ділянок за кадастровими номерами 5322881400:07:001:0210 та 5322881400:07:001:0228, що перебувають у власності ОСОБА_4 .

На даний час, призначено судову інженерно-екологічну експертизу щодо підтвердження геодезичних вимірювань та підтвердження факту самовільного будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці за відсутності за результатами якої буде прийнято рішення про повідомлення про підозру причетним особам.

Згідно ч. 4 ст. 12 КК України передбачений ч. 4 ст. 197-1 КК України злочин віднесено до злочинів середньої тяжкості.

Відповідно до п. 2 абз. 2 ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої тяжкості становить дванадцять місяців.

18.02.2020 слідчим СВ Лубенського ВП ОСОБА_3 прийнято рішення про закриття кримінального провадження за відсутності складу кримінального правопорушенн.

13.05.2020 прокурором Лубенської місцевої прокуратури ОСОБА_5 винесено постанову про скасування постанови про закриття.

Ухвалою слідчого судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області № 539/4100/20 від 09.12.2020 строк проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню продовжений до 12.06.2021.

Таким чином строк досудового розслідування в кримінальному провадженні за № 42019171240000044 від 19.03.2019 спливає 12.06.2021,

На даний час у кримінальному провадженні призначено судову комплексну земельно-технічну експертизу та експертизу з питань землеустрою, яка знаходиться на виконанні Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл.проф. М.С. Бокаруса», яку неможливо закінчити до спливу строків досудового розслідування.

З врахуванням того, що розслідуване діяння наразі залишається нерозкритим і кримінальний процесуальний закон (ч. 1 ст. 294 КПК України) передбачає можливість неодноразового продовження строку досудового розслідування на встановлений пунктами 2 і 3 ч. 4 ст. 219 цього Кодексу строк, то, виходячи із міркувань процесуальної економії, найкоротший строк, достатній для потреб досудового розслідування на даному етапі становить 6 місяців. Тому слідчий просить продовжити строк досудового розслідування даного кримінального провадження на 6 місяців.

В судове засідання слідчий не з`явився направивши до суду письмову заяву про розгляд поданого ним клопотання без його участі, вимоги клопотання підтримує в повному обсязі.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Встановлено,що упровадженні органудосудового розслідуваннядійсно перебуваєкримінальне провадження№42019171240000044,внесене 19.03.2019р.до Єдиногореєстру досудовихрозслідувань заознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України, за якою злочин класифікуються як нетяжкий. Підозра по провадженню жодній особі не повідомлена.

18.02.2020 слідчим СВ Лубенського ВП ОСОБА_3 прийнято рішення про закриття кримінального провадження за відсутності складу кримінального правопорушенн.

13.05.2020 прокурором Лубенської місцевої прокуратури ОСОБА_5 винесено постанову про скасування постанови про закриття.

Ухвалою слідчого судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області № 539/4100/20 від 09.12.2020 строк проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню продовжений до 12.06.2021.

Таким чином строк досудового розслідування в кримінальному провадженні за № 42019171240000044 від 19.03.2019 спливає 12.06.2021,

На даний час у кримінальному провадженні призначено судову комплексну земельно-технічну експертизу та експертизу з питань землеустрою, яка знаходиться на виконанні Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл.проф. М.С. Бокаруса», яку неможливо закінчити до спливу строків досудового розслідування.

Пунктом п.1 ч. 2 ст. 219 КПК України передбачено, що строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину.

Частиною 1 ст. 294 КПК України передбачено, що якщо досудове розслідування злочину до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений у частині другій статті 219 цього Кодексу, вказаний строк може бути продовжений неодноразово слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановлений пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу, які передбачають продовження до шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину; дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

На переконання слідчого судді, яке отримано в результаті аналізу зазначених норм кримінально-процесуального законодавства, обставин клопотання та доданих до нього доказів, виконання всіх необхідних слідчих дій, потребує додаткового часу, якого у слідчого немає внаслідок закінчення строку досудового розслідування кримінального правопорушення.

Клопотання не є ні протиправне, ні необґрунтоване.

В зв`язку з цим слідчий суддя вважає, що для здійснення слідчих дій, доцільним є продовження строку досудового розслідування до 6 місяців, оскільки на даний час є очевидним той факт, що їх проведення є необхідним і обов`язковим для виконання завдань кримінального провадження, в тому числі забезпечення повного розслідування і судового розгляду.

Керуючись ст. ст.219, 294, 295-1 КПК України , слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 про продовження строку досудового розслідування задовольнити.

Продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019171240000044 внесеному 19.03.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.197-1 КК України, до шести місяців, тобто до 12 грудня 2021року.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її проголошення.

Слідчий суддя Лубенського

міськрайонного суду ОСОБА_1