Рішення

від 27.05.2021 по справі 404/6341/19

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/6341/19

Номер провадження 2/404/1635/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі :

головуючого судді Іванової Н.Ю.

при секретарі Примак В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення з спадкоємця витрат на поховання, лікування та утримання спадкодавця,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року позивач, ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з спадкоємця витрат на поховання, лікування та утримання спадкодавця, просила стягнути з відповідача на її користь вартість витрат понесених на поховання спадкодавця в сумі 15203,98 грн., на лікування спадкодавця в сумі 50757,57 грн., на утримання спадкодавця в сумі 40136,35 грн.

В обґрунтування поданого позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний брат позивача ОСОБА_3 .

Після його смерті прийняла і оформила спадщину його донька ОСОБА_2 , як спадкоємець першої черги за законом.

До складу спадщини входить земельна ділянка, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,6690 га, кадастровий номер 3522585800:02:000:2164, розташована на території Обознівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області.

За життя ОСОБА_3 не мав особистого житла і дуже хворів. Донька спадкодавця, відповідач по справі, не допомагала батькові, тому позивачу довелось взяти на себе всі витрати по лікуванню та утриманню останнього, а після смерті - витрати на поховання.

Ще до прийняття спадщини, позивач зверталась до відповідача з претензією для врегулювання вищевказаного питання без суду. У претензії пропонувалось відмовитись від спадщини на її користь, так як вищевказані витрати перевищують вартість спадкового майна. Остання відмовилась від цієї пропозиції. Після прийняття спадщини, добровільно не компенсувала вищевказані витрати, таким чином відповідач не виявила бажання врегулювати це питання в позасудовому порядку. За таких обставин немає іншого способу захистити права, як звернутись до суду з даним позовом.

Вказано, що у зв`язку з хворобами ОСОБА_3 багаторазово знаходився на стаціонарному лікуванні та зазнавав оперативного втручання. Усі витрати на лікування, догляд та утримання несла позивач одноособово.

Так як статтею 1232 ЦК передбачено стягнення витрат на утримання догляд та лікування спадкодавця не більш як за три роки до його смерті, в розрахунок будуть братись витрати на лікування з 06 лютого 2016 року.

06 лютого 2017 року у ОСОБА_3 діагностували рак жовчних протоків III ступеню, ускладнений раковою інтоксикацією та іншими супутніми хворобами. У зв`язку з цим останній з 6 до 11 лютого 2017 року знаходився на стаціонарному лікуванні в КЗ Центральна міська лікарня м. Кіровоград . Вказане підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 938 від 14 лютого 2017 року.

В ході лікування останньому було проведено мультизрізову комп`ютерну томографію (МЗКТ), вартістю 2 550 грн. Підтверджується відповідним чеком та висновком МЗКТ.

З Центральної лікарні ОСОБА_3 було направлено до Національного Інститут Раку. Так-як останній був у дуже тяжкому стані, його довелось транспортувати до міста Києва на таксі. Вартість дороги до Києва становила 1 000 грн. Дані обставини може підтвердити свідок, про допит якого буде заявлено в ході підготовчого засідання.

З Інститут Раку ОСОБА_3 направили проходити лікування до Національного військового медичного клінічного центру ГВКГ (НВМКЦ ГВКГ ) де він пробув з 15 по 17 лютого 2017 року. Вартість лікування становило 3 270 грн. Вказане підтверджується договором з НВМКЦ ГВКГ № 952 від 15 лютого 2017 року; квитанцією на суму 3 000 та 270 грн. та виписним епікризом № 4236. На таксі з інституту раку до вказаної вище установи було витрачено 73 грн.

В зв`язку з тим, що стан ОСОБА_3 став кращим, до Кіровограду позивач з ним добиралась залізницею, на дорогу було витрачено 424,50 грн., в підтвердження долучаються квитки.

В подальшому ОСОБА_3 проходив лікування в КЗ Центральна міська лікарня М.Кіровограда , в підтвердження долучається виписка № 1182 від 03 березня 2017 року.

В наслідок хвороби ОСОБА_3 отримав II групу інвалідності.

В проміжок з 10 до 25 квітня 2017 року брат проходив чергове лікування в НВМКЦ ГВКГ . До міста Києва, де знаходиться вказана установа, позивач з братом добирались залізничним транспортом, таким же чином повертались додому. Загальний розмір витрат на проїзд становить 394,97 грн. (118,56+118,56+99,91+57,94). В підтвердження долучається чотири залізничних квитка.

В ході лікування було проведене хірургічне втручання. За лікування було сплачено 28 203,84 грн. В підтвердження додаються три квитанції на суму 15 000 грн., 10 881,98 та 2 321,86 грн. та розрахунок вартості лікування хворого за оплату.

Окремо було оплачено: 1100 грн. - кров, в підтвердження долучається накладна № 40 від 14 квітня 2017 року; 2 700 грн. - нитки для операції підтверджується рахунком № 1507; 1 800 грн. комп`ютерна томографія, підтверджується актом надання послуг № 28305 від 16 квітня 2017 року.

Також ОСОБА_3 проходив лікування з 19 лютого до 1 березня 2018 року в КЗ Центральна міська лікарня м. Кіровограда , в підтвердження долучається виписка № 1299 від 01 березня 2018 року.

За медикаменти для вищезазначеного лікування сплачувала позивач також одноособово. Загальний розмір витрат на лікування ОСОБА_3 в проміжок часу з 07 лютого 2017 р. до 17 січня 2019 р., становить 9 241,26 грн. В підтвердження додаються чеки.

Таким чином, загальний розмір витрат, які були нею затрачені на лікування брата становлять: 50 757,57 грн. (2550+1000+3 270+73+424,50+394,97+28 203,84+1100+2700+ 1800 + 9241,26).

Зазначено, що у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 не мав власного житла, з 1 вересня 2015 року і до смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), останній проживав у належній позивачу квартирі АДРЕСА_1 . У цій же квартирі останній загинув внаслідок пожежі, яка сталась через його необережне поводження з вогнем при палінні цигарок. Вона одноособово сплачувала за спожиті ОСОБА_3 комунальні послуги. Вартість використаних останнім комунальних послуг за три роки перед смертю, відповідно до наявних у позивача квитанцій, становить 4 136,35 грн.

ОСОБА_4 останні три роки не працював, тому їй доводилось забезпечувати його харчуванням. З урахуванням проживання брата у її помешканні вартість утримання становило 1 000 гривень щомісячно. За три останні роки (з 19 січня 2016 року і до 18 січня 2019 року) понесені витрати на утримання ОСОБА_3 становлять 36 000 грн. (12 місяців х 3 роки). Загальний розмір витрат на утримання становить 40 136,35 грн. (4 136,35+36 000).

Організацією поховання ОСОБА_3 позивач займалася одноособово. Також її коштом була влаштована огорожа на могилі останнього. Загальний розмір витрат на поховання ОСОБА_3 становить 15 203,98 грн.

Розрахунок понесених позивачем витрат на поховання спадкодавця: 90 грн. - реєстрація смерті, підтверджується чеком; 2 500 грн. - оренда кафе для поминок, підтверджується квитанцією № 349604 від 27 січня 2017 року, 600 грн. - вінки, підтверджується чеком від 21 січня 2017 р., 2 500 грн. - 25 махрових рушників вартістю по 100 грн. кожен.; 3 081,98 грн. - витрати на продукти підтверджується 16 чеками; 2 292 грн. - витрати на труну та інший ритуальний товар, підтверджується квитанцією серія ЛВАК № 634510 та переліком товару; 1 200 грн. - вартість огорожі могили.

Також, за рахунок позивача було куплено одяг в який було одягнуто покійного на загальну суму 2 040 грн. А саме: 90,00 грн. - головний убір для поховання, 350,00 грн. - сорочка, 600,00 грн. - кросівки, 400,00 грн. - джинси, 600,00 грн. - курточка джинсова, 1 500 грн. - витрати на пальне для організації поховання.

Відповідно до вищевказаних розрахунків загальний розмір витрат понесених нею на утримання, лікування та поховання ОСОБА_3 становить 106 097,90 грн. (50757,57+40 136,35+15 203,98) (т.1, а.с.2-4).

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 вересня 2019 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання (т.1, а.с.40-41).

17 жовтня 2019 року від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Міхальвої В.В. до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно якого вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 .

Після його смерті відкрилася спадщина на належну померлому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,6690 га, кадастровий номер 3522585800:02:000:2164, розташованої на території Обознівської сільської ради, Кіровоградського району, Кіровоградської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 494375, виданого 16 липня 2012 року Управлінням Держкомзему у Кіровоградському районі Кіровоградської області.

За життя спадкодавець - ОСОБА_3 заповіту не залишив.

Спадкоємцем першої черги за законом після смерті - ОСОБА_3 є його донька - ОСОБА_2 . Інші спадкоємці першої черги у померлого відсутні.

26 березня 2019 року з заявою про прийняття спадщини за законом та за заповітом на все рухоме та нерухоме майно після смерті - рідного брата ОСОБА_3 звернулася його сестра - ОСОБА_1 .

У зв`язку з надходженням заяви про прийняття спадщини приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Корчак Л.В., заведено спадкову справу № 2/2019 до майна померлого ОСОБА_3 .

18 травня 2019 року з заявою про прийняття спадщини за законом та за заповітом на все рухоме та нерухоме майно після смерті батька - ОСОБА_3 звернулася донька спадкодавця - ОСОБА_2 . Дана заява зареєстрована 18 травня 2019 року у книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 21 та долучена до спадкової справи № 2/2019.

30 липня 2019 року приватним нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яким посвідчено, що на підставі ст. 1261 ЦК України спадкоємцем зазначеного у даному свідоцтві майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є його дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спадщина на яку видано свідоцтво складається з: земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,6690 гектарів, що розташована: Кіровоградська область, Кропивницький район, Обознівська сільська рада, яка належала спадкодавцю на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 494375, виданого Кіровоградською районною адміністрацією та зареєстрованого 16.07.2012 року Управлінням Держкомзему у Кіровоградському районі.

Право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що підтверджується витягом № 175702391 від 30 липня 2019 року.

Обґрунтовуючи підстави заявленого позову ОСОБА_1 , зазначає той факт, що за життя її рідний брат - ОСОБА_3 не мав особистого житла і дуже хворів. Донька спадкодавця (відповідач по справі), не допомагала батькові, а тому їй довелося одноособово взяти на себе всі витрати по лікуванню та утриманню останнього, а після смерті - витрати на поховання.

Вказує, що загальний розмір витрат, які були сплачені нею на лікування брата ОСОБА_3 становить 106 097,90 грн., (50 757,57 грн., - витрати на лікування, витрати на утримання - 40 136,35 грн., витрати на поховання - 15203,98 грн.).

Зазначає, що ще до прийняття спадщини вона звернулась до відповідачки з претензією для врегулювання вищевказаного питання без суду запропонувавши відмовитись від спадщини на її користь, так як вищевказані витрати перевищували вартість спадкового майна. Відповідач відмовилась від пропозиції і після прийняття спадщини, добровільно не виявила бажання врегулювати питання в позасудовому порядку.

В сукупності викладені обставини за висновком позивача є підставою для постановлення судового рішення, яким стягнути відповідача на підставі ст. 1232 ЦК України понесені нею витрати у розмірі 106 097,90 грн. на утримання, поховання та лікування спадкодавця - ОСОБА_3 , а також понесені судові витрати.

Щодо витрат на утримання спадкодавця в сумі 40136,35 грн., зазначала, що із змісту підстав позову позивачем зазначається той факт, що з 1 вересня 2015 року і до смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 не мав власного житла, і проживав в належній їй квартирі АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 , одноособово сплачувала комунальні послуги, які були спожиті ОСОБА_3 , за 3 роки перед смертю у розмірі 4136, 35 грн. Також, позивач вказує на той факт, що померлий брат останні три роки не працював, а тому їй доводилось забезпечувати його харчуванням, що становило 1000 грн. щомісячно. За арифметичними підрахунками позивача за останні три роки понесені нею витрати на утримання ОСОБА_3 становили 36000 грн.

Щодо даних обставин вважає за необхідне зазначити, що як свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності - власником 7/25 часток житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами за номером АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 . Підстава виникнення права власності: договір дарування серія та номер 1378, виданий 08 вересня 2014 року, видавник: Потьомкіна І.А. - приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу.

Вважає за необхідне зазначити, що письмові докази надані позивачем не містять документального підтвердження понесених витрат на оплату комунальних послуг у розмірі 4136,35 грн., а також, докази того що саме відповідні комунальні послуги безпосередньо були спожиті померлим ОСОБА_3 , в заявленому позивачем розмірі.

Аналогічно письмові докази надані позивачем не містять відповідних підтверджень нею понесених витрат по утриманню та догляду брата - ОСОБА_3 , у розмірі 1000 грн. щомісячно, що в сукупному розмірі становить 36000 грн.

Вказано, що не доводяться підставами позову обставини, за яких вчинялися позивачем відповідні витрати по оплаті комунальних послуг та утримання спадкодавця, а також, що такі витрати були реальними і необхідними. За відсутності необхідних доказів стверджувати, що такі витрати були викликані об`єктивними чинниками не можливо.

Незважаючи на той факт, що батьки відповідача розлучилися, між нею та покійним батьком були збережені міцні відносини. Відповідач, а згодом і її чоловік постійно відвідували ОСОБА_3 , за місцем його тимчасового помешкання, забезпечували продуктами харчування, тощо. Зі свого боку ОСОБА_3 , ніколи не скаржився, що у нього відсутні кошти, а також, що він потребує додаткових витрат по утриманню. Відповідні обставини, додатково будуть підтверджені в судовому засіданні поясненнями свідків, а також фотографіями.

Той факт, що у покійного батька не було власного житла, то відповідач повідомляє, що ОСОБА_3 , у липні 2011 року після продажу належної йому частки в квартирі АДРЕСА_3 отримав грошові кошти у розмірі 32 000 грн.

Отримавши кошти ОСОБА_3 , неодноразово повідомляв про свої наміри придбати житло для власного проживання, але за безпосереднього супротиву його сестри ОСОБА_1 , дане питання постійно відкладалось.

Щодо фінансового стану покійного батька відповідач повідомляє, що відповідно до довідки ГУ ПФУ у Кіровоградській області, ОСОБА_3 , який проживав за адресою: АДРЕСА_4 , знаходився на обліку в Управління ПФУ ГУ ПФУ в Кіровоградській області та отримував пенсію по інвалідності.

ОСОБА_3 з 2016 року був працевлаштований та отримував стабільну заробітну плату.

За життя на праві власності ОСОБА_3 , належала земельна ділянка кадастровий номер 3522585800:02:000:2164. Дана земельна ділянка з 2004 року перебувала в оренді ПП Науково селекційно-насінницька фірма Соєвий вік . В 2012 році, після отримання ОСОБА_3 , державного акту на право власності на земельну ділянку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, орендарем ПП Науково селекційно - насінницька фірма Соєвий вік було нараховано та виплачено власнику ОСОБА_3 грошові кошти за весь період її використання (2004 - 2012 рік).

Щорічно з 2013 року, орендна плата по умовам договору оренди землі від 28 вересня 2012 року, своєчасно сплачувалась орендарем земельної ділянки. Грошові кошти одержувались від імені власника ОСОБА_3 , його сестрою ОСОБА_1 на підставі довіреності.

22 вересня 2017 року ОСОБА_3 , звертався із заявою про отримання строкового кредиту до АТ А-Банк . Відповідно до інформаційного листа ПАТ А-Банк , кредит було закрито ОСОБА_3 - 24 березня 2018 року.

Факт продажу житла, отримання щомісячної пенсії, отримання орендної плати, прийняття на себе кредитних зобов`язань в сукупності підтверджують факт того, що спадкодавець ОСОБА_3 мав самостійне джерело доходів та спростовує позицію позивача, щодо існування об`єктивної та вимушеної потреби в додатковому забезпеченні його харчуванням та утриманням.

Доказів того, що отриманих грошових коштів спадкодавцю було недостатньо і він потребував догляду від своєї сестри, позивачем на підставі належних доказів не доводиться. Не доводиться також позивачем той факт, що джерело її доходів (за відрахуванням витрат на її особисте утримання) було достатнім ще й для утримання рідного брата.

Щодо витрат на лікування спадкодавця в сумі 50 757,57 грн. зазначала, що відповідачу було добре відомо щодо перебування її батька на стаціонарних лікуваннях в медичних закладах.

ОСОБА_2 відвідувала свого батька у відділенні КЗ Центральна міська лікарня м. Кіровограда разом зі своїм чоловіком. Неодноразово на прохання батька придбавала медикаменти.

Придбаваючи медичні препарати, донька померлого не ставила собі за мету обліку витрачених коштів, відповідно чеки на придбання препаратів залишались у батька по його особистому проханню.

Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 також відвідувала свого брата в медичному закладі, відповідач вважає, що наявність у неї відповідних квитанцій умисно відбувалося з метою накопичення майбутніх доказів у випадку виникнення спору щодо земельної ділянки яка належала спадкодавцю.

Вказано, щодо витрат на мультизрізову комп`ютерну томографію, вартістю 2 550 грн., то із відомостей зазначених у фіскальному чекові - грошові кошти плачені готівкою у розмірі 2550 грн., особа - ОСОБА_3 , не можливо ідентифікувати сплату особистих коштів ОСОБА_1 .

Докази транспортування ОСОБА_3 з міста Кіровограда до м. Києва на таксі та понесених особистих витрат у розмірі 1000 грн. позивачем не надаються.

Аналогічно, щодо обставин проходження лікування в період з 15 лютого по 17 лютого 2017 року ОСОБА_3 , в Національному військовому медичному клінічному центрі ГВКГ , та понесених позивачем особистих витрат вартості лікування у розмірі 3270 грн., а також витрат на таксі 73 грн.

Як свідчать умови договору про здійснення медичної практики суб`єктом господарської діяльності у Збройних силах України на платній основі, правочин був укладений 15 лютого 2017 року між НВМКЦ ГВКГ та замовником ОСОБА_3 .

Безпосередня участь ОСОБА_1 , по прийняттю на себе зобов`язань по оплаті лікування ОСОБА_3 , по умовам договору від 15 лютого 2017 року, а також понесених у зв`язку з цим витрат не вбачається.

Квитанціями до прибуткового касового ордеру № 390 та № 391 від 15 лютого 2017 року підтверджується факт внесення ОСОБА_3 до каси НВМКЦ ГВКГ грошових коштів у розмірі 3000 грн. та 270 грн.

Доказів того, що грошові кошти сплачувалися за рахунок особистих коштів ОСОБА_1 до каси НВМКЦ ГВКГ не надано.

Аналогічно не надано доказів на оплату послуг таксі у розмірі 73 грн. в м. Києві.

Договір про здійснення медичної практики суб`єктом господарської діяльності у Збройних силах України на платній основі, укладений 10 квітня 2017 року між НВМКЦ ГВКГ та замовником ОСОБА_3 . Безпосередня участь ОСОБА_1 у прийнятті на себе зобов`язань по оплаті лікування ОСОБА_3 , по умовам договору від 10 квітня 2017 року, а також понесених у зв`язку з цим витрат не вбачається.

Щодо витрат позивача по оплаті вартості оперативного втручання ОСОБА_3 , що складає 28 203,84 грн.(15000 +10881,98 +2321,86 грн.), зазначала, що накладна від 14 квітня 2017 року про відпуск крові на загальну суму 1100 грн., громадянинові ОСОБА_3 , є документом, що використовується при передачі товарно-матеріальних цінностей від однієї особи іншій та не є розрахунковим документом.

Рахунок на оплату № 1507 від 14 квітня 2017 року на суму 2700 грн., не дає можливості ідентифікувати покупця який зазначений в графі кінцевий споживач . Доказів оплати рахунку ОСОБА_1 за рахунок особистих коштів не надано.

Акт наданих послуг № 28305 від 16 травня 2017 року підтверджує факт надання послуг на суму 1800 грн. - замовникові ОСОБА_3 . Акт наданих послуг також не є розрахунковим документом. Участь ОСОБА_1 в оплаті послуг не вбачається.

Аналогічно відсутні відомості щодо сплати за рахунок особистих коштів ОСОБА_1 , витрат на медикаменти (по збереженим чекам) у розмірі - 9 241,26 грн. По графам зазначених в фіскальних документах міститься інформація прізвища особи ОСОБА_4 .

В сукупності дані обставини дають підстави дійти висновку, що заявляючи вимоги про стягнення витрат на лікування спадкодавця ОСОБА_3 , позивач не надає належних та допустимих доказів понесення нею витрат за рахунок її особистих коштів.

Щодо розрахунку витрат на поховання спадкодавця зазначала, що із змісту підстав позову, позивачем зазначається той факт, щодо понесених нею витрат в загальному розмірі 15203,98 грн.

Вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ст. 2 Закону України Про поховання та похоронну справу від 10 липня 2003 року під похованням померлого слід розуміти комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству. Таким чином, церемонія поховання та церемонія поминання є зовсім різними поняттями.

Із змісту складових витрат по похованню спадкодавця витрати у розмірі 2500 грн. - оренда кафе для поминок та витрати на придбання продуктів на проведення поминальних обідів на загальну суму 3081,98 грн. не підлягають відшкодуванню та стягненню із спадкоємця згідно з вимогами закону, оскільки здійснені після поміщення труни з тілом ОСОБА_3 у могилу.

Аналогічну позицію висловив і Верховний Суд в своїй постанові від 19 березня 2018 р. по справі № 554/1793/15-ц, в якій зокрема вказав, що витрати на поминальні обіди не входять до витрат на поховання.

В сукупності обставин справи, факт надання особі ритуальних послуг має бути підтверджений виключно договором-замовленням, а факт понесення витрат на оплату ритуальних послуг - фінансовими документами щодо оплати послуг, наданих за відповідним договором.

Відповідно до переліку товару наданих на поховання ФОП ОСОБА_5 вартість витрат на поховання ОСОБА_3 склало 2292 грн., що підтверджується розрахунковою квитанцією від 20 січня 2019 року.

Відповідно до довідки №838 від 26.07.2019 року в січні 2019 року ГУ ПФУ України в Кіровоградській області нараховано у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, які донькою померлого не отримувалися, а були одержані ОСОБА_1 .

Також, відповідач повідомляє, що у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 , ГУ ПФУ України в Кіровоградській області було виплачено допомогу на його поховання ОСОБА_1 .

Також, за безпосереднім зверненням ОСОБА_1 , орендарем земельної ділянки ПП Науково селекційно - насінницька фірма Соєвий вік в 2019 році виплачено їй допомогу на поховання ОСОБА_3 .

Таким чином, витрати понесені ОСОБА_1 , на поховання ОСОБА_3 покриті отриманими від держави на поховання коштами та додатково компенсовані орендарем земельної ділянки (т.1, а.с. 48-56).

07 листопада 2019 року від представника позивача адвоката Бравермана В.О. до суду надійшла відповідь на відзив відповідача, відповідно якої вказано, що представник відповідача у відзиві не заперечує той факт, що відповідач має обов`язок нести розумні витрати на утримання, догляд, лікування спадкодавця. Проте, безпідставно, без будь-яких обґрунтувань заперечує розумність витрат. Позивач у свою чергу наполягає на тому, що витрати були розумними, оскільки були викликані крайньою потребою спадкодавця в лікуванні та утриманні, а після смерті поховання.

Щодо витрат на комунальні послуги, то відповідно до довідки № 171 від 15 червня 2019 р. ОСОБА_3 проживав один в будинку, що належить відповідачеві, як наслідок окрім нього ніхто інший користуватись комунальними послугами не міг. Крім того, останній згорів у вказаному будинку, в підтвердження до позову додавався відповідний акт про пожежу. Заперечення відповідача що спадкодавець проживав за цією адресою є нічим не обґрунтованим.

Щодо доказів витрат на комунальні послуги, на даний час позивач, через пожежу, не може знайти платіжні документи за комунальні послуги, проте в подальшому такі докази будуть надані.

Щодо 1000 грн. на місяць для утримання спадкодавця це розумні витрати з урахуванням вартості за користування житлом та витрат на харчування. В подальшому позивач надасть докази того, що вартість оренди вказаного будинку перевищує 1000 грн., що по своїй суті є загальновідомим фактом і в розумінні ч. 3 ст. 82 ЦПК не потребують доказуванню.

Вважає, що факт отримання спадкодавцем грошей в сумі 32 000 грн. є недоведеним відповідачем, оскільки не відоме походження розписки. А з її змісту не зрозуміло від кого ОСОБА_3 , нібито отримав кошти.

Будь-яких заперечень позивача, щодо придбання спадкодавцем житла не існувало і не могло існувати, так-як останній фізично не міг це зробити за браком коштів, навіть якби нього була сума в розмірі 32 000 грн.

Також представник відповідача безпідставно зазначається, що з 2016 року ОСОБА_3 був працевлаштований та отримував стабільну заробітну плату, це не відповідає дійсності.

Факт придбання саме позивачем ліків та інших товарів зазначених у платіжних документах долучених до позову підтверджується наявністю квитанцій, так-як прізвище покупця у квитанціях не зазначається.

Щодо доходів позивача, то вони підтверджуються доданими довідками. Крім того, позивач допомагали діти та чоловік, даний факт може підтвердити свідок ОСОБА_6 подальшому будуть долучені довідки про їх доходи (т.1, а.с. 128).

03 грудня 2019 року від представника відповідача адвоката Міхальової В.В. до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно яких вказано, що у відповіді на відзив позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 батько відповідача. Представник відповідача у відзиві не заперечує той факт, що відповідач має обов`язок нести розумні витрати на утримання, догляд, лікування спадкодавця. Проте безпідставно, без будь-яких обґрунтувань заперечує розумність витрат. Та позивач в свою чергу наполягає на тому, що витрати були розумними, оскільки були викликані крайньою потребою спадкодавця в лікуванні та утриманні, а після смерті - поховання .

Зазначено, що у відзиві на позовну заяву представником відповідача доводи що ним не заперечується факт, що відповідач має нести обов`язок розумних витрат відсутні.

Обставини заперечень по стягненню витрат, по утриманню, догляду та похованню ОСОБА_3 , з посиланням на письмові докази є повністю деталізовані у відзиві на позовну заяву в розрізі окремо заявлених сум.

В сукупності дана позиція позивача не спростовує заперечення відповідача, що підставами позову та відповіддю на відзив не доводяться виправдані обставини, за яких вчинялися позивачем відповідні витрати по оплаті комунальних послуг та утримання спадкодавця, а також, що такі витрати були реальними і необхідними. За відсутності необхідних доказів стверджувати, що такі витрати були викликані об`єктивними чинниками не можливо.

Відносно викладеної позиції по витратам на комунальні послуги позивач у відповіді на відзив зазначає що на даний час через пожежу не може знайти платіжні документи за комунальні послуги, проте в подальшому такі докази будуть надані .

Відповідач вважає за необхідне зазначити, що дана позиція є взаємовиключною. оскільки якщо через пожежу платіжні документи неможливо знайти то яким чином дані документи можуть бути надані .

В підставах позову ОСОБА_1 , стверджувалось, що вартість використаних комунальних послуг відповідно до наявних у неї квитанцій становить - 4 136,35 грн. Водночас, як свідчить перелік додатку до позовної заяви, докази понесених витрат на оплату комунальних послуг відсутні.

На дану обставину звернуто увагу відповідачем у відзиві на позовну заяву, що письмові докази надані позивачем не містять документального підтвердження понесених ним витрат на оплату комунальних послуг у розмірі 4136,35 грн., а також, докази того що саме відповідні комунальні послуги безпосередньо були спожиті померлим ОСОБА_3 , в заявленому позивачем розмірі .

Поважність причин неможливості подання відповідних доказів одночасно із позовною заявою - ОСОБА_1 , не зазначається.

Відносно посилання у відповіді на відзив, що відповідно до довідки № 171 від 15 червня 2019 р. ОСОБА_3 , проживав один у будинку, що належить відповідачеві, як наслідок окрім нього ніхто інший користуватись комунальними послугами не міг .

Водночас, із інформації, що міститься в довідці № 57 від 15 лютого 2019 року, (подавалась ОСОБА_1 одночасно із свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 до ПП НСНФ Соєвий вік з проханням надати матеріальну допомогу по похованню) ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно постійно проживав разом із своєю сестрою ОСОБА_1 до моменту смерті за адресою АДРЕСА_5 .

Враховуючи наявність довідок які напряму суперечать одна одній, доводи позивача що ніхто інший користуватись комунальними послугами не міг є нікчемними.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що 1000 грн., на місяць для утримання спадкодавця - це розумні витрати з урахуванням вартості за користування житлом та витрат на харчування. В подальшому позивач надасть докази того, що вартість оренди вказаного будинку перевищує 1000 грн., що по своїй суті є загальновідомим фактом і в розумінні ч.3 ст. 82 ЦПК України апріорі не підлягають доказуванню.

Щодо даних обставин вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень частини 3 статті 82 ЦПК України, обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування, зважаючи на їх очевидність.

Обставини вартості оренди (невідомо якого будинку, місцевості, тощо) не є загальновідомим фактом як на рівні міжнародного так і державного значення, а тому не звільняє сторону від обов`язку доведення даної позиції в порядку встановленому чинним законодавством України.

Крім того, із змісту норм ст. 1232 ЦК України вартість оренда житла (загальновідомий факт) не входить до переліку витрат, які можуть (чи мають) бути відшкодовані спадкоємцями померлого.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що факт отримання спадкодавцем грошей в сумі 32000 грн., є недоведеним відповідачем, оскільки невідоме походження розписки. А із її змісту не зрозуміло від кого ОСОБА_3 нібито отримував кошти.

Щодо даних обставин зазначає, що у відзиві на позовну заяву відповідач в сукупності посилалася, на обставини, що факт продажу житла, отримання щомісячної пенсії, отримання орендної плати, прийняття на себе кредитних зобов`язань в сукупності підтверджують, що спадкодавець ОСОБА_3 мав самостійне джерело доходів та спростовує позицію позивача, щодо існування об`єктивної та вимушеної потреби в додатковому забезпеченні його харчуванням та утриманням.

Доказів того, що отриманих грошових коштів спадкодавцю було недостатньо і він потребував догляду від своєї сестри позивачем на підставі належних доказів не доводиться.

Відповідно до листа ОКП Кіровоградське ООБТІ від 12 листопада 2019 р., № 1320-17/20 повідомлено, що ОСОБА_3 (1/2 ч.), ОСОБА_7 (1/2 ч.) були власниками квартири АДРЕСА_6 на підставі свідоцтва про право власності від 26 квітня 2011 р., яку в подальшому продали іншій фізичній особі. В матеріалах інвентаризаційної справи є копія договору купівлі - продажу від 29 квітня 2011 р. № 785 посвідченого приватним нотаріусом.

Дана інформація додатково підтверджує офіційність отримання коштів ОСОБА_3 , за продаж належної йому частки в квартирі АДРЕСА_6 .

Щодо позиції викладеній у відповіді на відзив, що факт придбання ліків та інших товарів зазначених у платіжних документах долучених до позову підтверджується наявністю квитанцій, так-як прізвище покупця у них не значиться .

Зазначала, що правова позиція відповідача в частині заперечень витрат на лікування (в розрізі конкретного чеку) детально викладена у відзиві на позовну заяву.

Наявність долучених до позову квитанцій не звільняє позивача від обов`язку доведеності ним факту понесення нею даних витрат за рахунок її особистих коштів.

Той факт, що лише після отримання відзиву на позовну заяву позивач навздогін додав до відповіді на відзив на позовну заяву довідки про доходи, в сукупності з іншими доказами дають підстави дійти висновку, що рівень доходів позивача та покійного ОСОБА_3 , є повністю співмірними один з одним (т.1, а.с.156-159).

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 січня 2020 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні (т.2, а.с.14-15).

10 березня 2020 року від представника позивача адвоката Бравермана В.О. до суду надійшла заява, відповідно якої він просив суд уточнити позовну вимогу № 3 та викласти її у наступній редакції: Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість витрат, понесених на утримання спадкодавця - ОСОБА_3 в сумі 40 094,87 грн. . Зазначав, що після детального розрахунку, було встановлено, що в позові було допущено арифметичну помилку (т.2, а.с.30).

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02 лютого 2021 року розгляд справи відкладено та визнано явку відповідача ОСОБА_2 в судове засідання обов`язковою (т.2, а.с.107).

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили задовольнити.

Позивач зазначила, що її брат був зареєстрований за її адресою до дня смерті, проживав по АДРЕСА_7 , які давали за оренду землі брала його донька. На гроші від оренди, вона купувала брату речі, однак доказів не має. Також, лікувала його у госпіталі.

Відповідач та її представник в судовому засіданні заперечили проти позову та просили у його задоволенні відмовити.

Відповідач вказала, що після смерті батька, вона звернулась до нотаріальної контори для оформлення спадщини. Адвокат позивача повідомив їй, що вона повинна сплатити позивачу приблизно 300 000 грн. і щоб вона відмовилась від спадщини. Зазначала, що її батько хворів, перший раз захворів у 2016 році. Йому було проведено дві операції в м. Києві. До м. Києва вона не їздила, з ним їздила позивач. Лікуванням не займалась, купувала та привозила йому ліки, однак чеків не збереглось. Будинок по АДРЕСА_7 належить позивачу, там проживав батько. Свою квартиру він продав, гроші були у позивача. Зазначила, що була присутньою у лікарні коли помер батько. На похоронах пропонувала позивачу гроші в розмірі 10 000 грн., однак та відмовилась. Допомогу в пенсійному фонді не отримувала. Похованням займалась позивач, купувала труну, робила обід. Похований він був у своїх речах. Він отримував пенсію по інвалідності більше 2 000 грн. в місяць, крім цього вона давала продукти та консервацію. Працював він неофіційно. Документи на пай знаходились у позивача, виплати свої батько від нього не отримував. Зазначала, що батько пішов із лікарні у зв`язку з тим, що не було грошей.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що є другом сина позивача і весною 2017 року відвозив в інститут раку ОСОБА_3 разом з позивачем. ОСОБА_3 почував себе погано. На заправку машини йому дали 1500 грн., чеків не має.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засідання вказав, що позивач його тітка. Вказав, що їздив разом з позивачем до ОСОБА_3 , відвозили йому харчі, ліки будівельні матеріали. Також, він їздив разом з позивачем у морг, збирав довідки, їздив у похоронне бюро. Огорожу на могилу возив на своєму автомобілі і установлював разом з другом.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що є двоюрідною сестрою позивача. Зазначала, що один раз бачила відповідача у червні - липня 2018 року, прослідкувавши за нею бачила, як та знімала з банкомату гроші з батька картки. ОСОБА_3 казав, що проживає у сестри, його квартиру продали. Сестра його забрала до себе і прописала. Він не працював, звільнився. У 2012 році оформили пай, позивач за довіреністю отримувала кошти. Позивач возила ОСОБА_3 до м. Києва. Також, її сестра із Італії надсилала гроші на лікування брата. Ховала брата та робила обід позивач за свої кошти. Вказала, що гроші, які отримували від паю, йшли на лікування.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засідання зазначила, що є сусідкою відповідача. Вказала, що знає сім`ю ОСОБА_4 з 2011 - 2012 року. Покійний допомагав відповідачу, грав з онукою. Відповідач допомагала батьку, привозила продукти. Стосунки у них були гарні, бачила його 3-4 рази на тиждень. Останній раз бачила його на новорічні свята 2019 року.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засідання пояснив, що є чоловіком відповідача. Вказав, що з батьком дружини спілкувались та дружили. Він хворів, гроші на лікування у нього були, він отримав кошти від продажу квартира та отримував пенсію, був фінансово незалежний. Дізнався коли захворів, оскільки у нього шкіра пожовтіла, лікувався в першій лікарні. Зазначав, що купували ліки за його кошти та віддавали йому чеки. ОСОБА_3 за їхнім місцем проживання бував 3-4 рази на тиждень. Допомагав утеплювати будинок, ставити паркан. Він привозив йому на Кущівку продукти, був у будинку. ОСОБА_3 казав, що бачив, як позивач щось підливала йому у їжу. У 2017 році коли він захворів, разом з дружиною провідували його та возили їжу. Позивач відвозила його до м. Києва на лікування, оскільки відповідач не могла залишити дитину.

Сідок ОСОБА_14 в судовому засідання пояснила, що в 2016 році відповідач з чоловіком і дочкою переїхали в будинок і живуть через вулицю. Батько відповідача приходив до них, допомагав утеплювати будинок, робити доріжки. Брав у відповідача їжу та грав з онукою. Зі слів відповідача знає, що її чоловік возив батьку продукти.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засідання пояснив, що проживав навпроти будинку, де жив ОСОБА_3 . Проживав він сам, робив ремонті роботи, заливав фундамент. Казав, що будинок оформлений на його сестру. Позивача не бачив, бачив відповідача. Знає, що у ОСОБА_3 була квартира, яку він продав. Гроші від квартири забрала його сестра і купила синові машину, також вона отримувала його пенсію. До нього приходили часто донька, зять та онука. Розповідав, що йому харчі приносить дочка, оскільки боявся, що його отруїть сестра. Не чув від нього скарг з приводу відсутності грошей.

Суд, в межах наданих доказів, заслухавши пояснення позивача, відповідача, представників сторін, допитавши свідків, дослідивши надані сторонами докази, оцінивши їх в сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що в місті Кропивницькому ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, актовий запис № 299, виданим Кропивницьким міським відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області 25 січня 2019 року.

Позивач ОСОБА_1 є рідною сестрою померлого ОСОБА_3 .

Відповідач ОСОБА_2 є дочкою померлого ОСОБА_3

Спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 є його дочка, яка прийняла спадщину.

До складу спадщини входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,6690 га, кадастровий номер 3522585800:02:000:2164, розташована на території Обознівської сільської ради, Кіровоградського

району, Кіровоградської області.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує, що нею було витрачено на лікування померлого брата 50 757,57 грн., на його утримання 40094,87 грн. та на поховання 15203,98 грн.

Згідно з ч.1 ст.1232 ЦК України спадкоємці зобов`язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця.

Зазначена норма містить особливість при покладенні на спадкоємців обов`язку щодо покриття витрат на поховання спадкодавця, а саме: такі витрати повинні бути розумними, що стосується їхнього розміру та необхідності їх здійснення.

Згідно положень ст. 2 Закону України Про поховання та похоронну справу визначено, що поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.

Під комплексом заходів та обрядових дій розуміється, зокрема, організація поховання померлого і проведення у зв`язку з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

Необхідний мінімальний перелік вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення та єдину методику визначення вартості надання громадянам необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, реалізації предметів ритуальної належності затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства (ст.ст. 8, 12 Закону).

Таким чином, витрати на проведення поминальних обідів одразу після поховань, або на 9 днів, 40 днів, 1 рік, які проводяться після поховання, не відносяться до витрат на поховання, відшкодовувати які спадкоємець зобов`язаний відповідно ст. 1232 ЦК України, тому стягненню з відповідача не підлягають.

Аналогічну позицію висловив і Верховний Суд в своїй постанові від 19.03.2018 р. по справі № 554/1793/15-ц, в якій зокрема вказав, що витрати на поминальні обіди не входять до витрат на поховання.

У п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 Про практику розгляду цивільних справ за позовом про відшкодування шкоди роз`яснено, що витрати на поховання (у тому числі на ритуальні послуги та обряди) відшкодовуються тій особі, яка понесла ці витрати.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди (з наступними змінами) роз`яснено, що витрати на виготовлення пам`ятників і огорож визначаються, виходячи з їх фактичної вартості, але не вище граничної вартості стандартних пам`ятників і огорож в даній місцевості.

Як зазначає позивач нею було пронесено витрати на поховання у розмірі 15203, 98 грн., які складаються з: 90 грн. - реєстрація смерті; 2 500 грн. - оренда кафе для поминок; 600 грн. - вінки; 2 500 грн. - 25 махрових рушників вартістю по 100 грн. кожен; 3 081,98 грн. - витрати на продукти; 2 292 грн. - витрати на труну та інший ритуальний товар; 1 200 грн. - вартість огорожі могили. Також, нею було куплено одяг в який було одягнуто покійного на загальну суму 2 040 грн., а саме: 90,00 грн. - головний убір для поховання, 350,00 грн. - сорочка, 600,00 грн. - кросівки, 400,00 грн. - джинси, 600,00 грн. - курточка джинсова, 1 500 грн. - витрати на пальне для організації поховання.

Суд вважає, що позивач довела суду належними доказами, що вона понесла витрати на поховання спадкодавця у розмірі 2892 грн. (придбання вінків - 600 грн., витрати на труну та інший ритуальний товар - 2292 грн., придбання рушників та хустинок - 304 грн.).

З наданої інформації Головного управління пенсійного фонду України в Кіровоградській області, допомогу на поховання померлого ОСОБА_3 в сумі 2994 грн. отримала позивач ОСОБА_1 25 січня 2019 року разовим дорученням (через відділення поштового зв`язку АТ Укрпошта ).

Відповідно до листа приватного підприємства Наукова селекційно-насінницька фірма Соєвий вік від 29 жовтня 2019 року, ОСОБА_1 05 червня 2019 року було виплачено матеріальну допомогу на поховання в розмірі 1 000 грн. за видатковим касовим ордером від 05 червня 2019 року № 190 за її заявою.

В той же час, враховуючи, що позивач отримала допомогу на поховання, яка повністю покрила підтверджені нею документально витрати на поховання, а тому у задоволенні позову в даній частині слід відмовити.

Позивач у своєму позові, також просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на лікування спадкодавця вказуючи, що за життя він був важко хворим, потребував стороннього догляду, а тому їй доводилось його лікувати та доглядати. Зазначає, що на лікування брата нею було витрачено 50757,57 грн.

Як вбачається з виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 938, вбачається, що ОСОБА_3 було поставлено діагноз рак жовчних протоків ст.ІІІ Т3N2Мх КЛ.ГР.ІV. У зв`язку з чим, він знаходився на стаціонарному лікуванні з 06 лютого 2017 року по 14 лютого 2017 року в КЗ Центральна міська лікарня м. Кіровоград .

З 15 лютого 2017 року по 17 лютого 2017 року ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні у Національному військовому медичному клінічному центрі МО України.

З 18 лютого 2017 року по 03 березня 2017 року, ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні у КЗ Центральна міська лікарня м. Кіровограда .

З 10 квітня 2017 року по 25 квітня 2017 року знаходився на лікуванні у Національному військовому медичному клінічному центрі ГВКГ .

З 19 лютого 2018 року по 01 березня 2018 року ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні у КЗ Центральна міська лікарня м. Кіровограда .

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною оцінкою, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мав другу групу інвалідності з 03 березня 2017 року (загальне захворювання). Інвалідність встановлена на строк до 01 квітня 2018 року.

З наданих позивачем фіскальних чеків від 07 лютого 2017 року на суму 69 грн. 75 коп., від 07 лютого 2017 року на суму 569 грн. 74 коп., від 08 лютого 2017 року на суму 286 грн. 01 коп., від 09 лютого 2017 року на суму 161 грн. 88 коп., від 09 лютого 2017 року на суму 2550 грн. від 09 лютого 2017 року на суму 110 грн. 09 коп., від 10 лютого 2017 року на суму 278 грн. 70 коп., від 11 лютого 2017 року на суму 263 грн. 89 коп., від 11 лютого 2017 року на суму 263 грн. 89 коп., від 13 лютого 2017 року на суму 102 грн. 89 коп., від 13 лютого 2017 року на суму 197 грн. 36 коп., вбачається, що загальна сума, на яку вони були видані за період з 06 лютого 2017 року по 14 лютого 2017 року, складає 4854 грн. 20 коп.

З наданого позивачем фіскального чеку від 15 лютого 2017 року на суму 19 грн. 51 коп., вбачається, що саме ця сума була понесена позивачем за період з 15 лютого 2017 року по 17 лютого 2017 року.

З наданих фіскальних чеків від 18 лютого 2017 року на суму 128 грн. 08 коп., від 20 лютого 2017 року на суму 66 грн. 15 коп., від 21 лютого 2017 року на суму 129 грн. 56 коп., від 24 лютого 2017 року на суму 12 грн. 80 коп., від 25 лютого 2017 року на суму 70 грн. 75 коп., від 27 лютого 2017 року на суму 70 грн. 76 коп., від 01 березня 2017 року на суму 59 грн. 50 коп. вбачається, що загальна сума, на яку вони були видані за період з 18 лютого 2017 року по 03 березня 2017 року, складає 537 грн. 60 коп.

За період з 10 квітня 2017 року по 25 квітня 2017 року позивачем були понесені витрати на лікування в розмірі 14 663 грн. 07 коп., відповідно до фіскального чеку від 10 квітня 2017 року та 2231 грн. 86 коп. відповідно до фіскального чеку від 25 квітня 2017 року. Загальна сума, на яку вони були видані, складає 16 894 грн. 93 коп.

Вищевказані фіскальні чеки, які надані позивачем містять дату їх видачі, яка узгоджується з періодом знаходження її брата на лікуванні в зазначені періоди часу, перелік лікарських засобів (лікувальних препаратів, ліків, медикаментів), зазначений в фіскальних чеках, відповідає переліку лікарських засобів, зазначених у медичних призначеннях лікарів. Суд зазначає, що оскільки такі фіскальні чеки надані саме позивачем, то зазначені витрати на лікування були понесені саме нею.

Суд також враховує, що вказані витрати були здійснені в межах трьох річного строку до настання смерті спадкодавця.

Суд не вбачає підстав для відшкодування на користь позивача інших заявлених нею витрат на лікування спадкодавця, оскільки з наданих позивачем чеків із переліком медичних препаратів та медичних одноразових виробів (шприци, системи ПК та ін.) не можливо встановити, що саме дані ліки потребував ОСОБА_3 , останні були використанні для його лікування, придбавалися в періоди лікування та за призначенням лікаря.

Таким чином суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача розмір витрат, понесених нею на лікування ОСОБА_3 в розмірі 22 306 грн. 24 коп.

Підлягають до задоволення і вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на купівлю залізничних квитків, які були придбані позивачем в період лікування ОСОБА_3 , на суму 424 грн. 50 коп.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на утримання спадкодавця, на думку суду, не підлягають задоволенню вказані вимоги. Комунальні послуги за своїм функціональним змістом не можуть вважатися ані доглядом, ані утриманням особи померлого. Не містять відповідних підтверджень і витрати позивача понесені на його утримання та догляд.

Частиною 3 ст. 12, ст.ст. 76-81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Засобами доказування у цивільній справі є показання свідків, письмові докази, речові і електроні докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів в порядку, передбаченому ЦПК України.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Бочаров проти України (остаточне рішення від 17 червня 2011 року), в пункті 45 якого зазначено, що Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом (див. рішення від 18.01.1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства ). Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів .

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позивачу.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Згідно із ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до статті 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, оформлені у встановленому законом порядку, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо), розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Таким чином, склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 2 000 грн., в підтвердження чого надано договір про надання правової допомоги, додатковий договір № 1.

Ухвалюючи рішення, судом надана відповідна оцінка доказам позивача, крім того суд враховує, що в обґрунтування заявленого розміру стягнення витрат на правову допомогу, представником позивача не було надано доказів здійснення позивачем витрат на оплату робіт та послуг, виконаних адвокатом, зокрема жодного платіжного документа, у зв`язку з чим витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката є непідтвердженими та покладенню на відповідача за правилами ст. 141 ЦК України не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 76-81, 89, 141, 256, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовну заяву - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування витрат, понесених на лікування ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 22 730 грн. 74 коп. та 227 грн. 30 коп. витрат по сплаті судового збору

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_4 , ІПН: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_8 , ІПН: НОМЕР_2 .

Повний текст судового рішення складено 01.06.2021 року.

Суддя Кіровського Н. Ю. Іванова

районного суду

м.Кіровограда