Ухвала

від 25.05.2021 по справі 910/14742/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні скарги на дії державного виконавця

м. Київ

25.05.2021Справа № 910/14742/19

За позовом Акціонерного товариства "Альпарі Банк"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Експотехінвест"

2. ОСОБА_1

про розірвання договору та стягнення грошових коштів

Щодо розгляду скарги № 88 від 14.04.2021 року "На дії державного виконавця" ОСОБА_1

Суддя Котков О.В.

Представники учасників процесу:

від позивача (стягувача) не з`явилися;

від відповідача-1 не з`явилися;

від відповідача-2 (боржника, скаржника) Матвійчук Д.В. (адвокат);

від органу державної виконавчої служби не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2020 року у справі № 910/14742/19 позов задоволено повністю, розірвано кредитний договір № 28/170919-КЮ від 17.09.2019 року, укладений між Акціонерним товариством "Альпарі Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експотехінвест", стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експотехінвест" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Альпарі Банк" грошові кошти: заборгованості за кредитом - 505 000,00 грн., заборгованості за нарахованими процентами - 6682,60 грн. та штрафу - 2525,00 грн., стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експотехінвест" на користь Акціонерного товариства "Альпарі Банк" судовий збір - 4817,05 грн., стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Альпарі Банк" судовий збір - 4817,05 грн.

29.10.2020 року на виконання вищезазначеного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

11.05.2021 року через відділ діловодства суду від ОСОБА_1 надійшла скарга № 88 від 14.04.2021 року "На дії державного виконавця". Разом зі скаргою скаржником подано клопотання № 91 від 07.05.2021 року "Про відновлення пропущеного строку на подання скарги на дії державного виконавця".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 року поновлено ОСОБА_1 строк на подання скарги № 88 від 14.04.2021 року "На дії державного виконавця" ОСОБА_1, розгляд скарги № 88 від 14.04.2021 року "На дії державного виконавця" ОСОБА_1 у справі № 910/14742/19 призначено на 25.05.2021 року.

21.05.2021 року через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства "Альпарі Банк" надійшли письмові пояснення № 0800-12/345 від 18.05.2021 року, в яких АТ "Альпарі Банк" заперечило проти задоволення скарги, у зв`язку з тим, що скаржником не додано доказів на підтвердження того, що арештовані рахунки є рахунками зі спеціальним режимом використання.

25.05.2021 року через відділ діловодства суду від Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) надійшов відзив на скаргу № 42977 від 24.05.2021 року, в якому орган державної виконавчої служби заперечив проти доводів скарги та просив відмовити у її задоволенні, оскільки скаржнику було відомо, що його карткові поточні рахунки не віднесені до рахунків зі спеціальним режимом використання.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що скарга № 88 від 14.04.2021 року "На дії державного виконавця" ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За приписами ст. 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Положеннями ст. 1 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Законом визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження").

Статтею 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" передбачено, що завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Подана скарга мотивована тим, що державним виконавцем у межах виконавчого провадження було накладено арешт на рахунки ОСОБА_1 , зокрема, на рахунок № IBAN НОМЕР_1 , відкритий в АТ Райффайзен Банк Аваль , на який зараховується заробітна плата та на рахунок № IBAN НОМЕР_2 , відкритий в АТ Райффайзен Банк Аваль , на який зараховується пенсія. Визначені банківські рахунки є рахунками із спеціальним режимом та використовуються для отримання пенсійних виплат та заробітної плати, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається.

07.04.2021 року до Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було надіслано заяву про зняття арешту з заробітної та пенсійної банківської картки, у відповідь на яку, 09.04.2021 року відділ державної виконавчої служби повідомив, що банком, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, не повідомлено про наявність на рахунку коштів з цільовим призначенням, на які неможливо звернути стягнення боржника.

За викладених вище обставин, скаржник просить суд:

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Черненко Алли Анатолівни в частині накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 , Код ДРФОПП НОМЕР_3 , на рахунку № IBAN НОМЕР_1 відкритий в АТ Райффайзен Банк Аваль , на який зараховується заробітна плата, та на рахунку № IBAN НОМЕР_2 відкритий в АТ Райффайзен Банк Аваль , на який зараховується пенсія;

- скасувати постанову про арешт коштів боржника від 24.03.2021 року ВП №63746556 винесену старшим державним виконавцем Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Черненко Аллою Анатолівною в частині накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 , Код ДРФОППІ НОМЕР_3 , на рахунку № IBAN НОМЕР_1 відкритий в АТ Райффайзен Банк Аваль , на який зараховується заробітна плата, та на рахунку № IBAN НОМЕР_2 відкритий в АТ Райффайзен Банк Аваль , на який зараховується пенсія;

- зобов`язати старшого державного виконавця Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Черненко Аллу Анатолівну, яка здійснює примусове виконання наказу Господарського суду м. Києва № 910/14742 від 29.10.2020 року у виконавчому провадженні № 63746556, усунути порушення прав скаржника по виконавчому провадженню № 63746556 шляхом вчинення всіх процесуальних дій необхідних для зняття арешту з коштів ОСОБА_1 , що містяться на рахунку № IBAN НОМЕР_1 відкритий ВАТ Райффайзен Банк Аваль , на який зараховується заробітна плата, та на рахунку № IBAN НОМЕР_2 відкритий ВАТ Райффайзен Банк Аваль , на який зараховується пенсія.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2020 року у справі № 910/14742/19 позов задоволено повністю, розірвано кредитний договір № 28/170919-КЮ від 17.09.2019 року, укладений між Акціонерним товариством "Альпарі Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експотехінвест", стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експотехінвест" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Альпарі Банк" грошові кошти: заборгованості за кредитом - 505 000,00 грн., заборгованості за нарахованими процентами - 6682,60 грн. та штрафу - 2525,00 грн., стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експотехінвест" на користь Акціонерного товариства "Альпарі Банк" судовий збір - 4817,05 грн., стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Альпарі Банк" судовий збір - 4817,05 грн.

29.10.2020 року на виконання вищезазначеного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

За ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" передбачено обов`язковість виконання судових рішень, невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За приписами ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 року по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 року по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до змісту рішення від 20 липня 2004 року Європейського суду з прав людини "Шмалько проти України" право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Окрім того, у п.п. 18, 23 рішення Європейського суду від 12.05.2011 у справі "Ліпісвіцька проти України" однозначно визначено про те, що судове рішення та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв`язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом, а його тривалість має досягати цілей, зазначених в п. 1 ст. 6 Конвенції щодо права кожної особи на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Сукупний аналіз рішень Європейського суду у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України" достеменно засвідчує його однозначну позицію про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 124 Конституції України.

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2020 року у справі № 910/14742/19 , яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане .

26.11.2020 року старшим державним виконавцем Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Черненко А.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 63746556 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 року у справі № 910/14742/19 про стягнення солідарно з ТОВ Експотехінвест та ОСОБА_1 на користь АТ Альпарі Банк 514 207,60 грн.

24.03.2021 року старшим державним виконавцем Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Черненко А.А. винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкритті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення на які заборонено законом, та належить божнику, відкритих, зокрема у Акціонерному товаристві Райффайзен Банк Аваль .

В силу ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону.

За змістом ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження", під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з пунктом 7 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Статтею 56 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Пунктом 2 частини другої статті 48 Закону України Про виконавче провадження заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України Про електроенергетику , на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України Про теплопостачання , на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України Про теплопостачання , статті 18-1 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення , на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки , на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України Про виконавче провадження не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою правління Національного банку України від 12.11.2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

Таким чином, судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України Про виконавче провадження встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України Про виконавче провадження повинен визначити статус коштів і рахунка , на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України Про виконавче провадження .

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (ч. 4 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження ).

Як стверджує скаржник у поданій скарзі, на рахунок № IBAN НОМЕР_1 , відкритий в АТ Райффайзен Банк Аваль зараховується заробітна плата, а на рахунок № IBAN НОМЕР_2 , який також відкритий в АТ Райффайзен Банк Аваль - пенсія. На підтвердження зазначеного скаржник надав історію по картковому рахунку з 01.02.2021 року по 01.04.2021 року та реквізити АТ Райффайзен Банк Аваль для безготівкового переказу коштів на картковий поточний рахунок від 01.04.2021 року по рахунку № IBAN НОМЕР_1 та по рахунку № IBAN НОМЕР_2 .

Як встановлено судом, з реквізитів АТ Райффайзен Банк Аваль від 01.04.2021 року по рахунку № IBAN НОМЕР_1 та по рахунку № IBAN НОМЕР_2 не вбачається, що ці рахунки належать до спеціальних рахунків з обмеженим режимом їх використання, доказів, що банк визнав ці рахунки та кошти на них такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення матеріали справи не містять. При цьому, призначенням платежу за цими рахунками є поповнення карткового рахунку.

Наявна в матеріалах справи історія по карткових рахунках № НОМЕР_4 (номер картки НОМЕР_5 ) та № НОМЕР_6 (номер картки НОМЕР_7 ) з 01.02.2021 року по 01.04.2021 року не свідчать про віднесення зазначених рахунків до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання.

Крім того, зі змісту оскаржуваної постанови від 24.03.2021 року не вбачається, що цією постановою накладено арешт саме на рахунки № IBAN НОМЕР_1 та № IBAN НОМЕР_2 , які відкриті саме в АТ Райффайзен Банк Аваль та на які, як стверджує скаржник, зараховуються заробітна плата та пенсія. При цьому, у постанові від 24.03.2021 року зазначено, що арешт накладається на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкритті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення на які заборонено законом.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищенаведене у сукупності, господарський суд вважає, що доводи скаржника є безпідставними та юридично неспроможними, наведені скаржником обставини не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду скарги, у зв`язку з чим скарга № 88 від 14.04.2021 року "На дії державного виконавця" ОСОБА_1 є необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 233, 235, 255, 339, 342, 345 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги № 88 від 14.04.2021 року "На дії державного виконавця" ОСОБА_1 у справі № 910/14742/19 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили 25 травня 2021 року.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст.ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 01 червня 2021 року.

Суддя О.В. Котков