Рішення

від 27.05.2021 по справі 915/26/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року Справа № 915/26/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.

за участі секретаря Кнауб А.А.

та прокурора Бескровної І.І.;

від сторін представники не з?явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/26/21

за позовом виконувача обов?язків керівника Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області,

пров. Пожежний, 3, м. Баштанка, Миколаївська область, 56101;

в інтересах держави в особі:

1) Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області,

пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034;

2) державного підприємства «Березнегуватське лісове господарство» ,

вул. Спартака, 4, смт. Березнегувате, Березнегуватськийрайон, Миколаївська область, 56200;

до фермерського господарства «АГРОВІКА» ,

вул. Трасківська, 39, с. Веселий Кут, Березнегуватський район, Миколаївська область, 56250;

про стягнення шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки

В С Т А Н О В И В:

Виконувачем обов?язків керівника Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області (далі ? прокурор) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі ? Управління) та державного підприємства «Березнегуватське лісове господарство» (далі ? ДП «БЛГ» ) пред?явлено позов про стягнення з фермерського господарства (ФГ) «Агровіка» грошових коштів у сумі 539306 грн. 26 коп. ? шкоди, заподіяної внаслідок самовільного використання відповідачем впродовж квітня-жовтня 2018 року земельної ділянки з кадастровим номером 4821182200:05:000:0071, яка належить державі та передана у постійне користування ДП «БЛГ» .

Так, прокурор зазначає, що за результатами розгляду матеріалів кримінального провадження № 42018151140000049 вироком Снігурівського районного суду від 19.09.2019, який набрав законної сили 22.10.2019, голову ФГ «Агровіка» ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, за фактом самовільного зайняття земельної ділянки державної власності лісогосподарського призначення площею 16,42 га, чим інтересам власника землі ? державі в особі постійного користувача земельної ділянки ДП «БЛГ» заподіяно матеріальну шкоду в poзмірі 539306 грн. 26 коп., яка підлягає стягненню з ФГ «Агровіка» , як особи, чиїм представником під час виконання своїх трудових (службових) обов?язків завдано шкоду, в порядку ст. 1172 ЦК України, ст. 95 ЗК України, ст. 1166 ЦК України.

За такими вимогами ухвалою від 04.01.2021 відкрито провадження в даній справі, вирішено розглянути дану справу за правилами загального позовного провадження у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу « COVID-19» та введенням Урядом України протиепідемічних заходів, а також призначено підготовче засідання на 03.02.2021.

Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України, - п?ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Указану ухвалу відповідачем отримано 09.01.2021, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням в матеріалах справи (а.с. 64). Отже, ФГ «Агровіка» мало право подати відзив на позовну заяву у строк до 24.01.2021 включно.

Від відповідача в указаний строк відзив на позовну заяву не надійшов.

Управління у поясненнях від 29.01.2021 № 9-14-0.6/590/2-21 та ДП «БЛГ» у поясненнях від 02.02.2021 № 36/11-Б зазначили, що позов прокуратури підтримують у повному обсязі.

Ухвалою від 03.02.2021, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження у справі; підготовче засідання відкладено на 06.04.2021.

Ухвалою від 06.04.2021, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.05.2021, проте в указану дату засідання не відбулося у зв?язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, про що сторонам направлені відповідні повідомлення.

Ухвалою від 17.05.2021 призначено розгляд справи на 27.05.2021.

Від позивачів та відповідача, належним чином повідомлених про час та місце проведення засідання, представники не з?явилися; при цьому ДП «БЛГ» у поясненнях від 02.02.2021 № 36/11-Б просило суд про розгляд справи за відсутності свого представника.

Ураховуючи викладене, а також те, що відповідачем, належним чином повідомленим про відкриття провадження в даній справі, у встановлений судом строк не подано відзив на позовну заяву, суд вважає за можливе розглядати справу в порядку ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України - за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 193776, виданого 29.08.2012 на підставі розпорядження Миколаївської обласної державної адміністрації від 19.03.2012 №74-р, ДП «БЛГ» є постійним користувачем земельної ділянки площею 28,3481 га за кадастровим номером № 4821182200:05:000:0071 для ведення лісового господарства, розташованої за межами населеного пункту Любомирівської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області (а.с. 103).

Прокурор зазначає, що в квітні 2018 року голова ФГ «Агровіка» ОСОБА_1 всупереч вимогам ст.ст. 116-126 ЗК України, достовірно знаючи про відсутність відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) земельної ділянки, за відсутності будь-якого правочину щодо неї, а також без державної реєстрації цих прав, самовільно зайняв частину указаної вище земельної ділянки лісогосподарського призначення за кадастровим номером № 4821182200:05:000:0071, площею 16,42 га, належної державі та переданої у постійне користування ДП «БЛГ» .

Викладені обставини встановлювалися, зокрема, в межах кримінального провадження № 42018151140000049 відносно ОСОБА_1 , по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України .

Так, у відповідності до протоколу огляду місця події від 16.05.2018, проведеного у кримінальному провадженні № 42018151140000049 в присутності спеціаліста-землевпорядника Любомирівської сільської ради та головного спеціаліста відділу у Березнегуватському районні управління з контролю за охороною та використанням земель ГУ Держгеокадастру в області, предметом огляду є частина земельної ділянки з кадастровим номером 4821182200:05:000:0071, яка оброблена та засіяна технічною сільськогосподарською культурою - соняшником. Оглядом встановлено, що оглянута частина земельної ділянки з кадастровим номером 4821182200:05:000:0071 засіяна та оброблена одним масивом із земельною ділянкою, якій присвоєно кадастровий номер 4821182200:05:000:0219 та яка перебуває у власності ОСОБА_2 . На оглянутих земельних ділянках наявні сходи рослин соняшнику розміром 3-5 см.

Також оглядом встановлено, що частина земельної ділянки з кадастровим номером 4821182200:05:000:0071 ближче до с Яковлівка Березнегуватського району засіяна озимим ячменем та оброблена одним масивом із земельною ділянкою, якій присвоєно кадастровий номер 4821182200:05:000:0040 (а.с.78-84).

Крім того, відповідно до протоколу огляду місця події від 23.05.2018, проведеного у цьому ж кримінальному провадженні за участі голови ФГ «Агровіка» , виконувача обов?язків ДП «БЛГ» , Любомирівського сільського голови, спеціаліста-землевпорядника Любомирівської сільської ради, сертифікованого інженера землевпорядника та головного спеціаліста відділу у Березнегуватському районі управління з контролю за охороною та використанням земель ГУ Держгеокадастру в області, з використанням сертифікованої супутникової радіонавігаційної системи GPS-приймача Trimble Geo 7x № НОМЕР_1 , здійснено встановлення на місцевості меж земельної ділянки з кадастровим номером 4821182200:05:000:0071, та суміжних з нею земельних ділянок з кадастровими номерами 4821182200:05:000:0219 та 4821182200:05:000:0040.

Після визначення на місцевості меж вказаних земельних ділянок, здійснено обмір фактично обробленої та засіяної сільськогосподарськими культурами земельної ділянки, яка перебуває в межах земельної ділянки наданої у постійне користування ДП «БЛГ» з кадастровим номером 4821182200:05:000:0071. В результат проведення вказаних замірів і обстежень встановлено, що площа обробленої та засіяної ФГ «Агровіка» частини земельної ділянки з кадастровим номером 4821182200:05:000:0071 складає 16,42 га, з них 12,42 га засіяно соняшником та 4 га засіяно ячменем.

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку від 30.12.2010 серії ЯЛ № 609140, земельна ділянка площею 3,6621 га, якій присвоєно кадастровий номер 4821182200:05:000:0040, на підставі розпорядження голови Березнегуватської районної державної адміністрації від 08.09.2010 № 580 була надана у власність ОСОБА_3 , як члену ФГ «Агровіка» , для ведення фермерського господарства (а.с. 34).

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 30.12.2010 серії ЯЛ № 609141, земельна ділянка площею 22,5414 га, якій присвоєно кадастровий номер 4821182200:05:000:0219, на підставі розпорядження голови Березнегуватської районної державної адміністрації від 08.09.2010 № 580 була надана у власність ОСОБА_3 , як члену ФГ «Агровіка» , для ведення фермерського господарства (а.с. 35).

У відповідності до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00025912931 від 11.03.2020 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є донькою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При цьому, згідно Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00025914129 від 11.03.2020, 02.07.2012 ОСОБА_3 , в зв?язку із одруженням змінила прізвище на ОСОБА_4 .

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних ocіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 є одним із засновників ФГ «Агровіка» .

Згідно Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об?єктом - земельної ділянки від 23.05.2018 № 143-ДК/311/АП/09/01/18 та Акту обстеження земельної ділянки від 23.05.2018 № 143-ДК/147/АО/10/01/18, державним інспектором - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Березнегуватському, Вітовському, Снігурівському районах управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області Сніговою Т.В., за участю землевпорядника Любомирівської сільської ради ОСОБА_5 , директора ДП «БЛГ» ОСОБА_6 , у присутності сільського голови ОСОБА_7 та громадянина ОСОБА_1 було встановлено, що частина земельної ділянки площею 16,42 га із земель лісогосподарського призначення, що перебуває у постійному користуванні ДП «БЛГ» на підставі державного акту серії ЯЯ №193776, самовільно використовується обвинуваченим ОСОБА_1 , а саме на площі 12,42 га посіяно соняшник та на площі 4 га ? ячмінь (а.с. 71,73).

Відповідно до розрахунку від 23.05.2018 до Акту обстеження розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки для ведення лісового господарства та лісогосподарських потреб, розташованої в межах Любомирівської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, розмір заподіяної шкоди склав 426185 грн. 70 коп. (а.с.72).

Разом із тим, відповідно до висновку судової економічної експертизи від 18.07.2018 № 15812, проведеної на підставі ухвали слідчого судді Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 22.06.2018 у кримінальному провадженні № 42018151140000049, розрахунок розміру шкоди від 23.05.2018, виконаний ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області до акту обстеження №143-ДК/147/АО/10/01/-18 арифметично підтверджується в сумі 539306 грн. 26 коп.

У дослідницькій частині висновку вказано, що розбіжності в сумі 113120 грн. 56 коп. (539306,26 - 426185,70) виникли внаслідок невірного застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель лісогосподарського призначення. В розрахунку застосовані коефіцієнти нормативної грошової оцінки за 2015 рік - 1,2 та за 2016 рік - 1,0 для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Викладені вище обставини встановлені вироком Снігурівського районного суду від 19.09.2019, яким голову ФГ «Агровіка» ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, за фактом самовільного зайняття земельної ділянки державної власності лісогосподарського призначення площею 16,42 га, чим інтересам власника землі - державі в особі постійного користувача земельної ділянки ДП «БЛГ» заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 539306 грн. 26 коп.

Указаний вище вирок набрав законної сили 22.10.2019 і встановлені в ньому обставини не підлягають доведенню в розумінні ч. 6 ст. 75 ГПК України, згідно якої обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Вироком від 19.09.2019 також установлено, що в квітні 2018 року голова ФГ «Агровіка» ОСОБА_1 , діючи умисно в інтересах фермерського господарства та всупереч вимогам ст.ст. 116-126 Земельного кодексу України, достовірно знаючи про відсутність відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) земельної ділянки, за відсутності будь-якого правочину щодо неї, а також без державної реєстрації цих прав, самовільно зайняв земельну ділянку лісогосподарського призначення, площею 16,42 га, яка розташована на території Любомирівської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області (на даний час - Висунська ОТГ) навпроти с Яковлівка, вздовж річки Висунськ, в межах земельної ділянки з кадастровим номером 4821182200:05:000:0071, що належить державі та передана у постійне користування ДП «БЛГ» на підставі державного акту серія ЯЯ №193776 від 29.08.2012.

Впродовж періоду часу з квітня по жовтень 2018 року ФГ «Агровіка» використовувало вищевказану самовільно зайняту земельну ділянку шляхом розпахування, обробітку, засівання і вирощування сільськогосподарських культур - ярого ячменю на площі 4 га та соняшнику на площі 14,42 га, чим інтересам власника землі - державі та постійному користувачу - в особі ДП «БЛГ» заподіяно шкоду у розмірі 539306 грн. 26 коп.

Наразі розрахована Управлінням завдана самовільним зайняттям земельної ділянки шкода, яка скоригована висновком судової економічної експертизи від 18.07.2018 № 15812 та підтверджена вироком суду від 19.09.2019 в сумі 539306 грн. 26 коп. ФГ «Агровіка» добровільно не відшкодована; самовільно зайняту ділянку відповідачем звільнено після збору врожаю у 2018 році. Викладені обставини підтверджуються листами Управління від 13.10.2020 та ДП «БЛГ» від 16.10.2020.

Судом встановлено, що в ході розгляду обвинувального акту відносно голови ФГ «Агровіка» ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні самовільного зайняття земельної ділянки, потерпілим ДП «БЛГ» цивільний позов не пред`являвся та судом не розглядався.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об?єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до положень ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У відповідності до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки ? будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно п. б ч. 1 ст. 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, зокрема, самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про охорону земель» юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

У відповідності до п. г ч. 1 ст. 95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право, зокрема, на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред?явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Статтею 2 Закону України «Про охорону земель» визначено, що об?єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов?язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Такий захист здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, а також відшкодування заподіяних збитків.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом указаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України.

Підставою для відшкодування збитків є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв?язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов?язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоду заподіяно не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 5, п. а ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» , державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. До повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Пунктом 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства агарної політики та продовольства України №333 від 29.09.2016 (надалі - Положення) визначено, що Головне управління Держгеокадастру в області (далі - Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Згідно п.п. 34 п. 4 Положення Головне управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розраховує розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання їх не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, та вживає заходів щодо її відшкодування в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» передбачено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Зважаючи на викладене, органом, уповноваженим державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, у тому числі вживати заходи до відшкодування шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є Управління .

Крім того, враховуючи, що земельна ділянка площею 16,42 га, яка самовільно використовувалася ФГ «Агровіка» без правовстановлюючих документів, перебуває у постійному користуванні ДП «БЛГ» , останнє також має право на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди.

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що на прокуратуру покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб?єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до змісту ч. 2 ст. 45 ГПК України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

За приписами ч.ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

З метою встановлення наявності підстав для представництва в суді інтересів держави Баштанською місцевою прокуратурою 07.10.2020 скеровано запити щодо вжитих ДП «БЛГ» та Управлінням заходів до стягнення зазначеної заборгованості або повідомлення про причини їх не вжиття. Також у запиті зазначено, що в разі не вжиття відповідних заходів прокуратурою буде пред?явлено позов про стягнення зазначеної заборгованості з ФГ «Агровіка» .

Згідно інформації від 16.10.2020, ДП «БЛГ» не пред`являло та не планує пред?явлення позову про стягнення з ФГ «Агровіка» шкоди, спричиненої самовільним зайняттям земельної ділянки.

Згідно інформації від 19.10.2020, Управління з позовними заявами до суду стосовно стягнення шкоди, заподіяної ФГ «Агровіка» , внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки лісогосподарського призначення не зверталося та пред?явлення такого позову не заплановано.

Отже, попри очевидність допущеного ФГ «Агровіка» правопорушення та невідшкодування завданої шкоди, Управлінням, як спеціально уповноваженим органом державного контролю, та ДП «БЛГ» , як постійним користувачем земельної ділянки, упродовж тривалого часу самостійно не вжито заходів до захисту інтересів держави в судовому порядку та вжиття таких заходів не планується, що є підставою для звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі указаних осіб.

У відповідності до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов?язків.

Згідно поданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 04.02.2020 ОСОБА_1 був засновником, а також керівником ФГ «Агровіка» (код ЄДРПОУ 36536910; станом на час розгляду справи , згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником ФГ «Агровіка» з 05.10.2020 є ОСОБА_2 ; ОСОБА_1 є засновником господарства.

Таким чином, саме ФГ «Агровіка» повинне відшкодувати шкоду, завдану самовільним зайняттям земельної ділянки на користь ДП «Березнегуватське лісове господарство» , оскільки такі протиправні дії особи, яка обіймала посаду керівника ФГ «Агровіка» , вчинялися умисно в інтересах фермерського господарства та спричинили негативні наслідки у вигляді шкоди інтересам держави.

Господарським процесуальним законодавством визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

В даному випадку суд вважає за необхідне наголосити на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» , яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів» .

Стандарт доказування «вірогідності доказів» , на відміну від «достатності доказів» , підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

У відповідності до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20.

Беручи до уваги наведені вище обставини, положення законодавства та правові висновки, а також виходячи з обставин відсутності доказів звернення відповідача до уповноваженого органу щодо отримання у користування спірної земельної ділянки, неприйняття відповідним органом рішення з цього приводу; наявність в діях відповідача складу цивільного правопорушення щодо завдання шкоди місцевому бюджету та встановлення факту самовільного зайняття земельної ділянки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими, документально підтвердженими, не спростованими відповідачем, а тому суд визнає їх правомірними та такими, що підлягають до задоволенню в повному обсязі.

У судовому засіданні 27.05.2021, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов виконувача обов?язків керівника Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Агровіка» (56250, Миколаївська обл., Березнегуватський р-н, с. Веселий Кут, вул. Трасківська, 39, ідентифікаційний код 36536910) на користь Державного підприємства «Березнегуватське лісове господарство» (56200, Миколаївська обл., Березнегуватський р-н, смт. Березнегувате, вул. Спартака, буд. 4, ідентифікаційний код 05453953, р/р НОМЕР_2 , банк АТ «Ощадбанк» м. Миколаїв, МФО 326461) грошові кошти в сумі 539306 (п?ятсот тридцять дев?ять тисяч триста шість) грн. 26 коп. ? шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки лісогосподарського призначення, розташованої в межах Любомирівської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 01.06.2021.

Суддя Т.М. Давченко