Рішення

від 31.05.2021 по справі 380/4729/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/4729/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Крутько О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення Бродівської районної державної адміністрації Львівської області (80600, Львівська область, м. Броди, вул. Щурата буд.1), Управління соціального захисту населення Золочівського районної державної адміністрації Львівської області (80700, Львівська область, м. Золочів, вул. Пачовського, буд.7) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання до вчинення дій,

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бродівської районної державної адміністрації Львівської області, Управління соціального захисту населення Золочівського районної державної адміністрації Львівської області, у якому позивач просить визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Бродівської районної державної адміністрації Львівської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком; зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Бродівської районної державної адміністрації Львівської області, Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

Також просить стягнути на його користь понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у 2020 році він отримав одноразову грошову допомогу до 05 травня у розмірі, меншому ніж передбачено ст. 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту . Стверджує, що після прийняття Конституційним Судом України рішення № 3-р/2020 від 27.02.2020 він набув право на допомогу до 05 травня в розмірі семи мінімальних пенсій за віком, передбаченому ст. 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .

Відповідач правом подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався.

Ухвалою від 01.04.2021 судом відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та ухвалено розглянути цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 28.11.2019.

У 2020 році позивачу виплачено щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік у розмірі 3610,00 грн.

Позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту Бродівської РДА із заявою про проведення перерахунку та виплати позивачу щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік як особі з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Відповідач відповіді на заяву позивача не надав.

Позивач не погодився бездіяльністю відповідача та він звернувся до суду із цим позовом.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовано приписами Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (далі - Закон № 3551-XII).

Пільги особам з інвалідністю внаслідок війни встановлено статтею 13 вказаного Закону.

Законом України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту № 367-XIV від 25.12.1998 (далі - Закон № 367-XIV) статтю 13 Закону № 3551-XII доповнено частиною четвертою такого змісту: Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком .

Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік згадану вище норму права викладено в такій редакції: Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України .

У подальшому рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 визнано неконституційними, зокрема, положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II Внесення змін до деяких законодавчих актів України та пункту 3 розділу III Прикінцеві положення Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України .

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, на момент нарахування і виплати у 2020 році позивачу одноразової грошової допомоги та на дату звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок допомоги діяла ст. 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту у редакції Закону № 367-XIV, яка передбачала виплату допомогу до 05 травня для осіб з інвалідністю ІІІ групи у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.

Поряд із цим, законодавцем правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 05 травня з 01.01.2015 було також врегульовано пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України.

Пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України було визначено, зокрема, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Тобто, Кабінету Міністрів України було делеговано повноваження встановлювати розмір разової грошової допомоги до 05 травня.

На реалізацію приписів цієї норми закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань № 112 від 19.02.2020 (далі - Постанова № 112), якою передбачено, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4 120,00 гривень; II групи - 3 640,00 гривень; III групи - 3 160,00 гривень.

Відповідно до підпункту 41 п. 4 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 423 від 17.06.2015, Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 05 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .

Абзацами 1 та 2 п. 1 Постанови № 112 установлено, що Міністерство соціальної політики виплати організовує шляхом перерахування коштів структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у відповідних розмірах.

Отже, органами, уповноваженими здійснювати виплату щорічної грошової допомоги до 05 травня, є у тому числі, Управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача.

У межах цієї справи безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги позивачу як особі з інвалідністю у меншому розмірі, ніж встановлено Законом № 3551-XII, здійснило Управління соціального захисту населення Бродівської РДА.

Рішенням Конституційного Суду України № 3-р/2020 від 27.02.2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення БК України в частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного рішення, посилаючись на положення свого рішення № 10-рп/2008 від 22.02.2008, дійшов висновку про те, що БК України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Таким чином, на час виникнення спірних відносин рішенням Конституційного Суду України № 3-р/2020 від 27.02.2020 відновлено дію частини п`ятої статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 05 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Водночас Кабінетом Міністрів України у Постанові № 112 установлено, що у 2020 році виплата разової грошової допомоги до 05 травня, передбаченої Законом № 3551-ХІІ, особам з інвалідністю внаслідок війни здійснюється у таких розмірах: I групи - 4120 гривень; II групи - 3640 гривень; III групи - 3160 гривень (пп. 1 п. 1 Постанови № 112), тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п`ятою статті 13 цього Закону.

Отже, на час виплати позивачу у 2020 році щорічної разової грошової допомоги до 05 травня одночасно діяли Закон № 3551-ХІІ та Постанова № 112.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, з 27.02.2020 у позивача виникло право на соціальне забезпечення у розмірі, визначеному Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту у редакції Закону № 367-XlV від 25.12.1998, яка передбачала розмір допомоги до 05 травня особам з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV від 09.07.2003 мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік № 294-IX від 14.11.2019 прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2020 року установлено у розмірі 1638 гривень.

Отже, з прийняттям Конституційним Судом України рішення № 3-р/2020 від 27.02.2020 розмір разової грошової допомоги до 05 травня особам з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи становить 11466,00 грн. (1638,00 грн * 7). Виплата позивачу в 2020 році разової грошової допомоги у сумі 3160 грн. не відповідає статті 13 Закону № 3551-ХІІ та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги у належному розмірі.

Суд також звертає увагу, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат, гарантованих державою.

На користь такого висновку свідчить також практика Європейського Суду, зокрема, відповідно до рішень ЄСПЛ Кечко проти України (заява № 63134/00, пункти 23, 26) та Ромашов проти України (заява № 67534/01, пункт 43), відповідно до яких реалізація особою права, яке пов`язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань є безпідставними.

Виходячи із визначених у частині третій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій необхідно застосовувати не Постанову № 112, а Закон № 3551-ХІІ, який має вищу юридичну силу.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що щорічна разова грошова допомога до 05 травня у 2020 році повинна виплачуватися особам з інвалідністю внаслідок війни у розмірі, встановленому частиною п`ятою статті 13 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-ХІV. Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 05 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.

При вирішенні цієї справи суд в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України враховує висновки щодо застосування норм права - Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-ХІV та Постанови № 112, викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 29.09.2020 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у зразковій справі № 440/2722/20.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача є прийняття судом рішення про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком відповідно до вимог статті 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік відповідно до статті 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту у розмірі семи мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України). Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивач представив засвідчені копії договору № 12/21 про надання правової допомоги від 24.03.2021, замовлення № 1 про надання правової допомоги від 24.03.2021, квитанцію № 44 від 24.03.2021. Згідно зазначених доказів позивач поніс витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 грн., які слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Бродівської районної державної адміністрації Львівської області.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, такий стягненню із відповідача не підлягає.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, пп. 15.5 п. 15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бродівської районної державної адміністрації Львівської області, Управління соціального захисту населення Золочівського районної державної адміністрації Львівської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання до вчинення дій задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Бродівської районної державної адміністрації Львівської області щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком відповідно до вимог статті 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Бродівської районної державної адміністрації Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік відповідно до статті 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту у розмірі семи мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Бродівської районної державної адміністрації Львівської області (80600 Львівська область м. Броди вул. Щурата 1; код за ЄДРПОУ 03194298) 1000 (одну тисячу) гривень 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Розподіл судового збору не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положення п. 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України . Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. При цьому, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до або через суд першої інстанції, який ухвалив рішення.

Суддя Крутько О.В.