Постанова

від 01.06.2021 по справі 420/12373/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/12373/20 Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року (суддя Марин П.П., м. Одеса, повний текст рішення складений 18 лютого 2021 року) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САПРІАН» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

16 листопада 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «САПРІАН» (далі - ТОВ «САПРІАН» ) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року адміністративний позов ТОВ «САПРІАН» був задоволений.

Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року задоволено частково заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №420/12373/20. Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю САПРІАН (код ЄДРПОУ 42970160, адреса: 65101, м. Одеса, вул. Космонавта Корольова, буд. 10, офіс 100А) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень)

Не погоджуючись з вищезазначеним додатковим рішенням Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норми процесуального права, просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції.

Справа розглянута судом першої інстанції в порядку письмового провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Так, відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя №R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).

При цьому чуд першої інстанції слушно вказав на те, що відповідачем не було подано до суду відповідного клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певну суму, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (269).

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року по справі №810/2760/17.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 26.11.2020 року між позивачем та адвокатським об`єднанням Центр юридичної допомоги Правовий елемент було укладено договір про надання правової допомоги №26/11/2020. Відповідно до п. 2.1. Договору про надання правової допомоги адвокат приймає на себе зобов`язання здійснити комплекс заходів з надання правової допомоги, зокрема, щодо надання послуг з представництва інтересів в державних та судових органах.

Згідно з п. п. 4.1, 4.2, 4.3 Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги передбачено, що гонорар це винагорода Адвоката за здійснення захисту, представництво інтересів Клієнта та надання йому інших видів правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені Договором; гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи на які узгоджені Сторони та зазначені в Додатку 1 до цього Договору. Послуги з надання допомоги оплачуються Клієнтом в строк до 180 календарних днів з дня отримання рахунку чи акту приймання-передачі наданих послуг.

На підтвердження виконання умов Договору про надання правової допомоги №26/11/2020 від 26.11.2020 року представником позивача надано до суду:

- акт приймання - передачі наданих послуг від 05.02.2021 року (а.с. 182);

- рахунок-фактуру №26/11/2020/1 від 05.02.2021 року (а.с. 183).

Крім того, доказів фактичної оплати рахунку-фактури від 05.02.2021 року представником позивача не надано.

Разом з тим, відповідно до п. 5 договору послуги з надання правової допомоги оплачуються клієнтом в строк до 180 календарних днів з дня отримання рахунку чи акту приймання-передачі наданих послуг.

Згідно акту прийому-передачі правничої допомоги від 05.02.2021 року, виконавцем надано замовнику правничу допомогу, передбачену Договором від 26.11.2020 року:

Усна консультація представника Клієнта за допомогою засобів дистанційного зв`язку 1 година 2100,00 грн.;

З`ясування у Клієнта обставин, обговорення обставин, фактів і подій, що стосуються питання 1 година 2100,00 грн.

Дослідження копій матеріалів та документів, що мають відношення до питання взаємовідносин Клієнта з Головним Управлінням ДПС в Одеській області 1 година - 2100,00 грн.;

Аналіз судової практики, у відношенні порушеного питання 1 година - 2100,00 грн.;

Аналіз ситуації з визначенням перспектив та можливої позиції по справі №420/12373/20 1 година - 2100,00 грн.;

Складання заяви про усунення недоліків від 30.11.2020 року по справі № 420/12373/20 та клопотання про поновлення строку звернення до суду від 30.11.2020 по справі №420/12373/20 2 години - 9000,00 грн.;

Складання відповіді на відзив ГУ ДПС в Одеській області від 23.12.2020 року, від 14.01.2021 року, по справі № 420/12373/20 3 години - 13500,00 грн.;

Підготовка документів та матеріалів, необхідних для надання юридичних послуг за Договором, підготовка документів для надання до суду по справі №420/12373/20 2 години - 9000,00 грн.

Усього 42000,00 грн.

Судом першої інстанції вірно враховано, що клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката до суду від відповідача не надходило.

Колегія суддів також зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд має враховувати складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності законодавчо передбачених підстав для задоволення заяви позивача та ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №420/12373/20 в частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. на користь позивача, оскільки такий розмір гонорару є співмірним, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області колегією суддів не встановлено.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя І.П.Косцова

Суддя Ю.В.Осіпов