Ухвала

від 31.05.2021 по справі 2а-167/11/2670

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 2а-167/11/2670

УХВАЛА

31 травня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Губської Л.В., суддів: Епель О.В., Карпушової О.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю Агріко Україна про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2021 року у задоволені заяви про поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дублікату виконавчого лист відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким заяву задовольнити.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 296, 298 КАС України, а саме, несплату судового збору та пропуск строку на апеляційне оскарження.

Апелянту надавався строк для усунення вказаних недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.

На виконання вимог ухвали апелянтом подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, а також про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому апелянт зазначає, що копія оскаржуваної ухвали надійшла до нього 17 лютого 2020 року, що підтверджується вхідним штемпелем канцелярії апелянта.

Дослідивши доводи клопотання, суд уважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 6 ч.5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Посилання скаржника на штемпель вхідної кореспонденції суд до уваги не приймає, оскільки організація апелянтом реєстрації вхідної кореспонденції є свідченням про виконання внутрішньої процедури оформлення вхідної кореспонденції та не змінює дати отримання такої.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі №183/1925/16.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що підстави для поновлення процесуального строку, відсутні.

Щодо заявленого клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтоване посиланням на норми права, які регулюють це питання, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України Про судовий збір , приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб`єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що положеннями ст. 8 Закону України Про судовий збір не передбачено можливість звільнення від сплати судового збору суб`єкта владних повноважень.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути відповідачу апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 169, 248, 299, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Визнати причини пропущення строку на апеляційне оскарження, зазначені у клопотанні Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, неповажними.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю Агріко Україна про стягнення заборгованості.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Л.В. Губська

Судді О.В. Епель

О.В. Карпушова