Постанова

від 26.05.2021 по справі 560/1458/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/1458/21

Головуючий у 1-й інстанції: Гнап Д.Д.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

26 травня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Шидловського В.Б. Боровицького О. А.

за участю:

секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,

представника позивача: Крижанівської М.О.,

представника третьої особи: Сергійчука Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, третя особа - фермерське господарство "Олена 2017", про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року провадження у справі закрито.

02 квітня 2021 року представником ФГ Олена 2017 подано заяву про винесення додаткового судового рішення у справі з питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5600,00 гривень.

07 квітня 2021 року Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв додаткову ухвалу про задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнуто за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ФГ "Олена 2017" (Хмельницька область, с. Боднарівка, вул. П.Григоренка, 4, ідентифікаційний код 30919738) судові витрати у розмірі 5600 грн 00 коп.

Не погодившись з прийнятою додатковою ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану додаткову ухвалу та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні заяви.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення заяви.

У судовому засіданні представник позивача відмовилась від апеляційної скарги.

Представник третьої особи просив додаткову ухвалу залишити без змін та просив задовольнити заяву про відшкодування витрат на правову допомогу на стадії апеляційного провадження в сумі 6360,00 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1)щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Таким чином законодавець розрізняє судовий збір і витрати, пов`язані з розглядом справи, як такі, що є різними видами судових витрат.

Згідно з ч. 10 ст. 139 КАС України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, порядок відшкодування судових витрат, понесених третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, врегульовано ч. 11 ст. 139 КАС України, згідно якої судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Тобто, право на відшкодування судових витрат, понесених третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, реалізується за правилами розподілу судових витрат, які встановлені для тієї сторони у справі, на боці якої виступала ця третя особа, та залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Так, у даній справі, провадження в якій було закрито, ФГ Олена 2017 брало участь як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступало у справі на стороні відповідача та заперечувало заявлені позовні вимоги.

Таким чином, судові витрати, понесені ФГ Олена 2017 , відшкодовуються у тому ж порядку, у якому відшкодовувались би судові витрати відповідача, тобто в порядку ч. 10 ст. 139 КАС України.

Аналогічна висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27.05.2019 у справі №821/410/17.

При цьому, необхідною умовою для застосування положень ч. 10 ст. 139 КАС України у разі закриття провадження у справі є доведення факту вчинення позивачем необґрунтованих дій. Під такими діями слід розуміти завідомо безпідставне та/або штучне ініціювання судового провадження тощо. При цьому заявник у такому випадку повинен надати суду вмотивоване та підтверджене доказами клопотання про компенсацію відповідних витрат із зазначенням, у чому саме полягають відповідні необґрунтовані дії позивача.

Проте, у даній справі третя особа не довела, а судом першої інстанції не встановлено факту вчинення з боку позивача дій, які можна визнати необґрунтованими в розумінні ст. 139 КАС України. При цьому, саме по собі пред`явлення позову до суду з порушенням правил юрисдикції та, як наслідок, закриття судом провадження у справі, не можуть бути достатнім свідченням необґрунтованості дій позивача.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №820/4347/17, від 18.03.2020 року у справі №280/5628/18.

Згідно з ч. 8 ст. 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

У судовому засіданні на запитання головуючого представник третьої особи повідомив, що у заяві про ухваленні додаткового рішення ТОВ "Олена 2017" не зазначено про зловживання позивачем своїми процесуальними правами.

Крім того, до Сьомого апеляційного адміністративного суду ТОВ "Олена 2017" подано заяву про стягнення судових витрат на правничу допомогу на стадії апеляційного провадження в розмірі 6360,00 грн.

Враховуючи відсутність доказів щодо зловживання позивачем своїми процесуальними правами та беручи до уваги, що спір не вирішено, оскільки провадження у справі закрито, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяв третьої особи про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 5600,00 грн. та в суді апеляційної інстанції в розмірі 6360,00 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального та матеріального права призвели до неправильного вирішення заяви, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 132, 139, 243, 250, 252, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Додаткову ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року, - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні заяви фермерського господарства "Олена 2017" про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу в розмірі 5600,00 грн., - відмовити.

У задоволенні заяви фермерського господарства "Олена 2017" про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу на стадії апеляційного провадження в розмірі 6360,00 грн., - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 28 травня 2021 року.

Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Шидловський В.Б. Боровицький О. А.