Постанова

від 27.05.2021 по справі 802/2386/14-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/2386/14-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Сало Павло Ігорович

Суддя-доповідач - Іваненко Т.В.

27 травня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Іваненко Т.В.

суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Черняк А.В.,

представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю " АДМ Хмільницький елеватор" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

в червні 2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Вапнярський елеватор", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "АДМ Вапнярський елеватор", звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Крижопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000892200 від 04.06.2014, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість (надалі - ПДВ) на загальну суму 5353700,00 грн, з яких за основним платежем в сумі 3569133,00 грн та за штрафними санкціями в сумі 1784567,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач провів позапланову виїзну перевірку ТОВ "АДМ Вапнярський елеватор" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 та за її результатами склав акт № 775/2200/32386477 від 14.05.2014. В акті зроблено висновки про порушення позивачем вимог пп. 14.1.36 п. 14.1, пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 186.1 ст. 186, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), в результаті чого занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 3569133,00 грн. Водночас такі висновки ґрунтуються на тому, що контролюючий орган визнав збитковими і такими, що вчинені з метою отримання податкової вигоди операції з придбання та подальшої реалізації товариством на експорт соєвих бобів. Крім того, контролюючий орган вказав на фіктивний (удаваний) характер господарських операцій з придбання позивачем підрядних робіт у приватного підприємства "Проф-Буд Тех" (надалі - ПП "Проф-Буд Тех") та товариства з обмеженою відповідальністю "Югзернострой" (надалі - "Югзернострой"). На підставі вищезазначеного акта перевірки було прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, яке позивач вважає протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 05.09.2014, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.11.2014, у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.05.2015 касаційну скаргу ТОВ "АДМ Вапнярський елеватор" задоволено частково, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05.09.2014 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.11.2014 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 21.05.2015 позов ТОВ "АДМ Вапнярський елеватор" задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Крижопільської ОДПІ від 04.06.2014 № 0000892200.

Зазначене рішення залишено без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.07.2015.

Постановою Верховного Суду від 23.07.2019 касаційну скаргу Крижопільської ОДПІ задоволено частково, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21.05.2015 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.07.2015 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Водночас Верховним Судом зазначено, що під час нового розгляду справи необхідно з`ясувати об`єктивні фактори збитковості операцій з придбання сої з огляду на доводи податкового органу, приріст активів позивача за наслідками вчинення відповідних правочинів, ретельно перевірити реальність спірних господарських операцій з іншими контрагентами, встановити всі обставини справи та дослідити докази, які їх підтверджують, у разі необхідності витребувати додаткові докази, об`єктивно та повно розглянути справу.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Крижопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області від 04 червня 2014 року за № 0000892200.

Не погоджуючись з прийнятим рішення відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на збитковість та економічну невигідність господарських операцій по придбанню та реалізації сої, а також зазначає про формальне укладення угод пов`язаних осіб з метою формування податкового кредиту. Також вказав на нереальність господарських операцій з ПП Проф-Буд-Тех та ТОВ Югзернострой .

До початку розгляду справи по суті, представником позивача заявлено клопотання про заміну позивача ТОВ "АДМ Вапнярський елеватор" (код ЄДРПОУ 32236477) на правонаступника ТОВ "АДМ Хмільницький елеватор" ( код ЄДРПОУ 00953295). Перехід прав та обов`язків до правонаступника підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру (а.с.42-63).

Відповідно до ст. 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.

Відтак, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання представника позивача та замінити позивача по справі ТОВ "АДМ Вапнярський елеватор" на ТОВ "АДМ Хмільницький елеватор".

Також надійшло клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області про заміну відповідача у справі.

Клопотання мотивовано тим, що відповідно до наказу Державної податкової служби України від 24.12.2020 №755, з 01.01.2021 територіальні органи ДПС, утворені як відокремлені підрозділи, розпочинають здійснення повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються як юридичні особи. Таким чином, з 01.01.2021 Державна податкова служба України функціонує як єдина юридична особа, що складається з центрального апарату та територіальних органів, утворених як її відокремлені підрозділи (без статусу юридичних осіб). Таким чином, на теперішній час функції та повноваження Головного управління ДПС у Вінницькій області (Код ЄДРПОУ:41342454), перейшли до його правонаступника-Головного управління ДПС у Вінницькій області (Код ЄДРПОУ:44069150).

Відповідно до ст. 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.

Враховуючи вищезазначене, клопотання ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ:44069150) про заміну сторони підлягає задоволенню.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з огляду на таке.

Як встановлено судом, посадовими особами податкового органу проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Вапнярський елеватор" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року.

За наслідками проведеної перевірки складено акт №775/2200/32386477 від 14.05.2014 року у висновках якого зазначено про порушення ТОВ "Вапнярський елеватор" пп.14.1.36 п.14.1, пп.14.1.231 п.14.1 ст.14, п.186.1 ст.186, п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 3569133,00 грн, в т.ч. у квітні 2012 року - 14000,00 грн, у липні 2012 року - 2383,00 грн, у вересні 2012 року - 2383,00 грн, у листопаді 2012 року - 850000,00 грн, у грудні 2012 року - 240124,00 грн, у січні 2013 року - 152625,00 грн, у лютому 2013 року - 38676,00 грн, у березні 2013 року - 32371,00 грн, у квітні 2013 року - 117,00 грн, у липні 2013 року - 201600,00 грн, у серпні 2013 року - 125400,00 грн, у вересні 2013 року - 651383,00 грн, у жовтні 2013 року - 1200059,00 грн, у листопаді 2013 року - 38249,00 грн, у грудні 2013 року - 19763,00 грн, та зменшено від`ємне значення в сумі 93924,00 грн, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем, Крижопільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області, було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000892200 від 04.06.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ в сумі 5353700,00 грн, з яких 3569133,00 грн - основний платіж та 1784567,00 грн - штрафні санкції.

Вважаючи прийняте податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Колегія суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду, за результатом апеляційного розгляду справи, погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог. Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, апеляційний суд враховує наступне.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно із п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України податкова накладна повинна містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи-продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктами 201.6, 201.8, 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Отже, в разі видачі покупцю контрагентом, який зареєстрований як платник ПДВ, податкових накладних з усіма необхідними реквізитами, визначеним законом, такий покупець має право на включення цього податку до складу податкового кредиту за звітній податковий період.

З матеріалів справи встановлено, що між ТОВ "АДМ Вапнярський елеватор" (замовник) та ПП "Проф-Буд Тех" (підрядник) укладено договір від 20.03.2012 № 10-03-12, відповідно до якого підрядник зобов`язується виконати внутрішні та зовнішні роботи з облаштування будівлі лабораторії, що знаходиться на території ТОВ "АДМ Вапнярський елеватор", а також улаштування фасаду біля будівлі лабораторії, та здати йому в установлений цим договором строк закінченні роботи, а замовник прийняти їх та оплатити згідно з актами виконаних робіт. Загальна вартість робіт за цим договором становить 278972,40 грн.

Пунктом 2.2 вказаного договору передбачено, що оплата за договором здійснюється в наступному порядку: замовник перераховує підряднику авансовий платіж в розмірі 84000,00 грн, а інший розрахунок здійснюється Замовником після виконання робіт в повному обсязі та підписання акту виконаних робіт.

Як видно з матеріалів справи, на підставі рахунку-фактури № СФ-0000019 від 02.04.2012 позивач перерахував кошти ПП "Проф-Буд Тех" в сумі 84000,00 грн в якості авансового платежу, що підтверджується банківським реєстром клієнтських платежів за 04.04.2012 та банківською випискою з рахунку ТОВ "АДМ Вапнярський елеватор" за 04.04.2012 № 46.

За результатами здійснення спірної операції, ПП "Проф-Буд Тех" виписало та надало позивачу податкову накладну від 04.04.2012 № 1 на суму ПДВ 14000,00 грн, однак не зареєструвало її в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Позивач відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України додав до податкової декларації з ПДВ за квітень 2012 року заяву про відмову постачальника надати зареєстровану податкову накладну (порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), а також лист від 17.05.2012 № 386, яким надав відповідачу копії усіх документів, що підтверджують факт сплати податку у зв`язку придбанням послуг у ПП "Проф-Буд Тех" .

Реальність здійснення господарської операції з ПП "Проф-Буд Тех", а також подальше виконання умов договору від 20.03.2012 № 10-03-12 повністю підтверджується наданими суду первинними документами, а саме актами приймання виконаних робіт, рахунками-фактури, банківськими виписками про проведення повної оплати за виконані роботи, податковими накладними.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність формування податкового кредиту з ПДВ в сумі 14000,00 грн згідно з податковою накладною № 1 від 04.04.2012, виданою ПП "Проф-Буд Тех" на підставі положень ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Посилання апелянта на акт Кіровоградської ОДПІ № 109/22-4/34813457 від 11.06.13 про проведення документальної позапланової перевірки ПП "Проф-Буд Тех" за квітень 2012 року колегія суддів оцінює критично, оскільки, як вірно зазначено судом першої інстанції, предмет вказаної перевірки не стосується обставин здійснення господарських операцій між ПП "Проф-Буд Тех" та ТОВ "АДМ Вапнярський елеватор".

Крім того, судом встановлено, що ПП "Проф-Буд Тех" до цього часу здійснює господарську діяльність, а реальність господарських операцій між позивачем та цим підприємством підтверджується нотаріально засвідченою заявою директора ПП "Проф-Буд Тех" Мосієнка Р.О. від 08.10.2019, в якій зазначено, що у2012 році ПП "Проф-Буд Тех" та позивачем дійсно було укладено договір № 10-03-12, на підставі якого підрядник виконав на користь позивача внутрішні та зовнішні роботи з облаштування будівлі лабораторії, яка знаходиться на території ТОВ "АДМ Вапнярський елеватор", та улаштування фасаду біля будівлі лабораторії. Директор підтверджує, що підприємство повністю виконало роботи на користь позивача на загальну суму 276166,80 грн, в тому числі ПДВ 46027,80 грн, виписало податкові накладні на суму ПДВ 46027,80 грн, задекларувало вказані доходи та податкові зобов`язання і своєчасно сплатило відповідні податкові зобов`язання до бюджету.

Слід зауважити, що перевірка, яка проводилась відносно позивача, стосувалася періоду з 01.01.2011 до 31.12.2013, тобто охоплювала спірну господарську операцію з ПП "Проф-Буд Тех" в цілому за квітень-липень 2012 року. Водночас відповідач дійшов висновку про не підтвердження податкового кредиту лише за квітень 2012 року та не встановив будь-яких порушень вимог за інші періоди.

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ "Югзернострой" колегія суддів встановила, що єдиною підставою для зняття податкового кредиту позивача в сумі 4766,99 грн став акт перевірки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 18.11.13 № 191/14-03-22-08/35722895 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Югзернострой" щодо підтвердження господарських відносин з його контрагентами.

Однак, акт про неможливість проведення зустрічної звірки за своєю правовою природою не є актом перевірки контролюючого органу та не може містити в собі аналізу господарських операцій платника податків та висновків про нікчемність укладених ним договорів.

Інших доказів щодо завищення позивачем податкових зобов`язань по операціях з контрагентом ТОВ "Югзернострой" не надано.

При цьому, матеріалами справи повністю підтверджується реальність господарських операцій позивача із зазначеним контрагентом, з огляду на що колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача щодо неправомірності формування позивачем податкового кредиту за липень 2012 року в сумі 2383,33 грн та за вересень 2012 року в сумі 2383,33 грн за податковими накладними, виписаними контрагентом ТОВ "Югзернострой".

Що стосується доводів апелянта про нетиповість господарських операцій позивача з ТОВ "Альфред С. Топфер Інтернешнл (Україна)" та відсутність економічної вигоди, і як наслідок порушення позивачем п. 186.1 ст. 186, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України, що призвело завищення податкового кредиту з придбання товару (соєвих бобів) за економічно недоцільними угодами, які реалізовано на експорт, на загальну суму 3644291,00 грн, колегія суддів зазначає наступне.

З обставин справи встановлено, що у січні 2013 ТОВ "АДМ Вапнярський елеватор" на виконання умов контракту № 510/14302430 від 23.11.2012 відвантажив боби соєві урожаю 2012 року покупцю - Alfred C.Toepfer International GmbH (Німеччина) у кількості 1600 т на суму 6752486,40 грн, що підтверджено вантажно-митною декларацією (надалі - ВМД) № 10 від 03.01.2013. За вказаним контрактом товар експортується покупцю на умовах FOB (франко-борт) Одеський морський торговий порт (у відповідності з Інкотермс 2000) - причал завантаження номінується покупцем.

При цьому ТОВ "АДМ Вапнярський елеватор" придбало зазначений товар у ТОВ "Альфред С. Топфер Інтернешенал" (Україна) на підставі:

- договору № 510/2-010422 від 31.10.2012, в кількості 250 т на суму 1232499 грн, в тому числі ПДВ 205416,50 грн, що підтверджено видатковою та податковою накладними, рахунком-фактури, банківськими виписками;

- договору № 510/2-010437 від 23.11.2012, додаткової угоди № 1 від 23.11.2012 в кількості 1100 т на суму 5329500 грн, в тому числі ПДВ в сумі 888250 грн, що підтверджено видатковою та податковою накладними, рахунком-фактури, банківськими виписками;

- договору № 510/2-010441 від 23.11.2012 в кількості 250 т на суму 1211250 грн, в тому числі ПДВ на суму 201875 грн, що підтверджено видатковою та податковою накладними, рахунком- фактури, банківськими виписками.

Продавець здійснював поставку товару в повному обсязі на умовах EXW (франко-елеватор) ПАТ "Укрелеваторпром", Одеська область, де ПАТ "Укрелеваторпром" є виконавцем по наданню послуг з перевалки зерна згідно з договором б/н від 15.08.2011.

Також встановлено, що в березні 2013 року на виконання умов контракту № 510/14311150 від 30.01.2013 позивач відвантажив боби соєві урожаю 2012 року покупцеві Alfred C.Toepfer International GmbH (Німеччина) у кількості 185 т на суму 805894,23 грн, що підтверджується ВМД № 1354 від 05.03.2013.

Між тим, ТОВ "АДМ Вапнярський елеватор" придбало цей товар у ТОВ "Альфред С. Топфер Інтернешенал" (Україна) згідно з договором № 510/2-010545 від 31.01.2013 в кількості 185 т на суму 915750 грн, в тому числі ПДВ в сумі 152625 грн, що підтверджується видатковою та податковою накладними, рахунком-фактури, банківськими виписками.

В квітні 2013 року на виконання умов контракту № 510/14318170 від 12.03.2013 позивач відвантажив боби соєві урожаю 2012 року покупцеві Alfred C.Toepfer International GmbH (Німеччина) у кількості 85,5 т на суму 373820,62 грн, що підтверджуєжться ВМД № 2000 від 08.04.2013.

При цьому ТОВ "АДМ Вапнярський елеватор" придбало зазначений товар у ТОВ "Альфред С. Топфер Інтернешенал" (Україна) згідно з договором № 510/2-010634 від 26.02.2013 в кількості 85,5 т на суму 426987,34 грн, в тому числі ПДВ в сумі 74164,55 грн, що підтверджується видатковою та податковою накладними, рахунком-фактури, банківськими виписками.

В листопаді 2013 року ТОВ "АДМ Вапнярський елеватор" на виконання умов контракту № 510/14365050 від 31.10.2013 відвантажило боби соєві урожаю 2013 року покупцеві Alfred C.Toepfer International GmbH (Німеччина) у кількості 511,240 т на суму 1887685,39 грн. що підтверджується ВМД № 6074 від 14.11.2013.

Водночас позивач придбав вказаний товар у ТОВ "Альфред С. Топфер Інтернешенал" (Україна) на підставі:

- договору № 510/2-010840 від 30.07.2013, додаткової угоди № 1 від 01.11.2013 в кількості 338,61 т на суму 1439093,86 грн, в тому числі ПДВ 239848,98 грн, що підтверджується видатковою та податковою накладними, рахунком-фактури, банківськими виписками;

- договору № 510/2-010866 від 29.08.2013, додаткової угоди № 1 від 04.11.2013 в кількості 172,63 т. на суму 733678,10 грн, в тому числі ПДВ на суму 122279,70 грн, що підтверджується видатковою та податковою накладними, рахунком-фактури, банківськими виписками.

В листопаді 2013 року на виконання умов контракту № 510/14365050 від 31.10.2013 позивач відвантажив боби соєві урожаю 2013 року покупцеві Alfred C.Toepfer International GmbH (Німеччина) у кількості 459,82 т на суму 1697823,90 грн, що підтверджено ВМД № 6341 від 20.11.2013. Зазначений товар позивач придбав у ТОВ "Альфред С. Топфер Інтернешенал" (Україна) згідно з договором № 510/2-010894 від 26.09.2013 та додаткової угоди № 1 від 01.11.2013 в кількості 459,82 т на суму 1763199,16 грн, в тому числі ПДВ в сумі 293866,52 грн, що підтверджується видатковою та податковою накладними, рахунком-фактури, банківськими виписками.

Крім того, в грудні 2013 року на виконання умов контракту № 510/14369350 від 27.11.2013 позивач відвантажив боби соєві урожаю 2013 року покупцеві Alfred C.Toepfer International GmbH (Німеччина) у кількості 976,95 т на суму 3708771,18 грн, що підтверджено ВМД № 7238 від 18.12.2013.

Вказаний товар було придбано у ТОВ "Альфред С. Топфер Інтернешенал" (Україна) на підставі:

- договору № 510/2-010894 від 26.09.2013, додаткової угоди № 2 від 06.12.2013 в кількості 540,50 т на суму 2351175 грн в тому числі ПДВ на суму 391862,50 грн, що підтверджується видатковою та податковою накладними, рахунком-фактури, банківськими виписками;

- договору № 510/2-010913 від 30.10.2013, додаткової угоди № 1 від 07.12.2013 в кількості 436,45 т на суму 1898557,50 грн в тому числі ПДВ на суму, що підтверджується видатковою та податковою накладними, рахунком-фактури, банківськими виписками.

Також в грудні 2013 року позивач на виконання умов контракту № 510/14369360 від 27.11.2013 відвантажив боби соєві урожаю 2013 року покупцеві Alfred C.Toepfer International GmbH (Німеччина) у кількості 1 237,150 т на суму 4716339,11 грн, що підтверджується ВМД № 7239 від 18.12.2013.

Зазначений товар ТОВ "АДМ Вапнярський елеватор" придбало у ТОВ "Альфред С. Топфер Інтернешенал" (Україна) відповідно до договору № 510/2-010913 від 30.10.2013 та додаткової угоди № 1 від 07.12.2013 в кількості 1237,15 т на суму 5381602,50 грн, в тому числі ПДВ на суму 896933,75 грн, що підтверджується видатковою та податковою накладними, рахунком-фактури, банківськими виписками.

Крім того, в грудні 2013 року на виконання умов контракту № 510/14369360 від 27.11.2013 позивач відвантажив боби соєві урожаю 2013 року покупцеві Alfred C.Toepfer International GmbH (Німеччина) у кількості 91,09 т на суму 347258,92 грн, що підтверджується ВМД № 7563 від 18.12.2013. Цей товар було придбано у ТОВ "Альфред С. Топфер Інтернешенал" (Україна) на підставі договору № 510/2-010913 від 30.10.2013 та додаткової угоди № 1 від 07.12.2013 в кількості 91,090 т на суму 396241,50 грн, в тому числі ПДВ на суму 66 040,25 грн, що підтверджується видатковою та податковою накладними, рахунком-фактури, банківськими виписками.

Первинні документи (договори, акти приймання-передачі товару, інвойси, виписки з банківського рахунку, складські квитанції на зерно, ВМД тощо), пов`язані з наведеними вище господарськими операціями, надані позивачем, досліджено в ході судового розгляду справи та містяться у матеріалах справи.

Крім того, позивачем надано Реєстр бухгалтерських документів, що підтверджують рух товару (сої) під час придбання на умовах EXW та його реалізації на умовах FOB у 2012-2013 рр., а також Реєстр бухгалтерських документів, що підтверджують рух товару (сої) під час придбання та реалізації на умовах CPT у 2013 році.

Варто зауважити, що згідно з актом приймання-передачі документів від 06.05.2014 під час проведення перевірки відповідачу передавалися для огляду та вивчення копії усіх наявних в позивача фінансово-господарських документів, що стосуються спірних господарських операцій.

Проте, правильність оформлення таких документів та їх достовірність відповідач в цілому не заперечує.

Відповідно до п. 139.1.6 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат суми податку на прибуток, а також податків, установлених п. 153.3 ст. 153 та ст. 160 цього Кодексу; податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються із сум виплат таких доходів згідно з розділом ІV цього Кодексу.

Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу (п. 138.6 ст. 138 ПК України).

Згідно з пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 ПК України собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу ІІІ цього Кодексу - витрати, що прямо пов`язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

В силу положень п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Оскільки податок на додану вартість є непрямим податком, що додається до ціни товарів/послуг (ціни постачання), то податок на додану вартість, сплачений ТОВ "АДМ Вапнярський елеватор" як платником ПДВ при придбанні товару, що надалі використовувався в оподаткованих ПДВ операціях, не відноситься до витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, а включається до податкового кредиту.

Таким чином, собівартістю реалізованих виробничих запасів ТОВ "АДМ Вапнярський елеватор", а саме соєвих бобів, є їх первісна вартість, яка складається із сум, сплачених постачальнику за придбані товари за вирахуванням непрямих податків, зокрема сум ПДВ, сплачених останньому, що становить разом за перевірений період 19392143,11 грн, тоді як загальний дохід позивача від продажу соєвих бобів на експорт, за вирахуванням ПДВ, становив 20290079,75 грн.

Отже, з урахуванням приписів пп. 139.1.6 п. 139.1 ст. 139 ПК України ПДВ не включається до складу витрат та собівартості товару, оскільки, за умови додержання передбачених Кодексом вимог, платник податків має право включити суму сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту з ПДВ. Відтак оскільки позивачем додержано вимог для формування податкового кредиту за результатами придбання товару (соєвих бобів) у ТОВ "Альфред С. Топфер Інтернешнл (Україна)", сплачуючи ПДВ у складі вартості товару товариство фактично не понесло витрат.

Між тим, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що загальна вартість придбання позивачем товару у ТОВ "Альфред С. Топфер Інтернешнл (Україна)" без ПДВ становить 19392143,11 грн, загальна вартість супутніх витрат без ПДВ становить 191405,90 грн, загальний обсяг отриманого доходу від реалізації товару становить 20290079,75 грн. Отже, чистий прибуток сукупно за спірними господарськими операціями становить 706 530,74 грн.

При цьому, кожна операція з реалізації позивачем товару (сої) на адресу нерезидента Alfred C.Toepfer International GmbH (Німеччина) була прибутковою. Так, за контрактом № 510/14302430 від 23.11.2012 чистий прибуток склав 120 998,82 грн, за контрактом № 510/14311150 від 30.01.2013 - 23470,23 грн, № 510/14318170 від 12.03.2013 - 8171,01 грн, № 510/14365050 від 31.10.2013 - 142935,22 грн, № 510/14369350 від 27.11.2013 - 165627,43 грн та контрактом № 510/14369360 від 27.11.2013 - 245328,03 грн.

Наведені показники відображені позивачем в структурі доходів та валових витрат в розрізі місяців за 2012-2013 рр., а також в оборотно-сальдових відомостях по рахунку 702 "Дохід від реалізації товарів", 902 "Собівартість реалізованих товарів", картками рахунку 711.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що за звітній період, в який були проведені спірні господарські операції з придбання сої та її реалізації на експорт, позивач збитків не поніс. Так, згідно з податковими деклараціями з ПДВ сума чистого (без врахування витрат) прибутку позивача у 2012 році склала 8954302 грн, а в 2013 році - 13607973 грн. Водночас задекларовано до сплати в бюджет податок на прибуток в сумі 1880403,00 грн за 2012 рік та в сумі 2585515,00 грн за 2013 рік.

Позивач отримав дохід внаслідок виникнення курсових різниць при продажі іноземної валюти, яка надійшла товариству під час розрахунків з Alfred C.Toepfer International GmbH (Німеччина). З картки рахунку 711 видно, що такий дохід протягом 2012-2013 рр. склав 449458,37 грн.

Крім того, згідно з відповідями ДП "Держзовнішінформ" за №№ 286-291 від 30.09.2019 (том 7, а.с. 32-37) контрактні ціни за експортними договорами, укладеними між позивачем та Alfred C.Toepfer International GmbH (Німеччина) на поставку соєвих бобів, знаходились в межах ринкового рівня цін на момент їх укладення, а за контрактом № 510/14318170 від 12.03.2013 ціна перевищувала ринковий рівень цін.

Отже, економічна доцільність та прибутковість спірних господарських операцій підтверджується також висновками державного підприємства, уповноваженого на здійснення моніторингу цін на зовнішньому та внутрішньому товарних ринках (наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.05.2018 № 608).

Придбаний позивачем товар (соя) був вивезений за межі митної території (експортований), що підтверджується всіма необхідними первинними документами, в тому числі ВМД. Ця обставина визнається також відповідачем. При цьому важливо зазначити, що за результатами проведеної перевірки контролюючий орган не встановив фактів заниження або завищення задекларованих ТОВ "АДМ Вапнярський елеватор" показників у рядку 1 Декларації "Операції на митній території, що оподатковуються за ставкою 20%", а також у рядку 02.1 "Операції, що оподатковуються за нульовою ставкою: експортні операції", у рядку 01 Декларації "Операції на митній території України", що оподатковується за основною ставкою.

Господарські операції з придбання позивачем сої та її подальшої реалізації на експорт повністю підтверджено первинними документами, а саме договорами, банківськими виписками про оплату за отриману продукцію, актами приймання-передачі вантажу, актами виконаних робіт, вантажно-митними деклараціями, які оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та податковими накладними, які відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 ПК України. Зауважень щодо оформлення наданих до перевірки первинних документів по спірним господарським операціям в акті перевірки відповідачем не викладено.

Стосовно посилань апелянта на те, що відповідно до договорів поставки місцем постачання товару є м. Одеса, однак місцем складання видаткових накладних та актів приймання-передачі товару зазначено м. Київ, колегія суддів зазначає, що ні ПК України, ні Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не містять вимоги щодо оформлення первинних документів саме у місці постачання товару. Крім того, перебування працівника у відрядженні в момент приймання товару або ж відсутність документального оформлення відрядження працівника не свідчить про безтоварність операцій, оскільки табель робочого часу не є первинним документом, що підтверджує факт придбання, отримання або продажу товарно-матеріальних цінностей.

Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач правомірно та з дотриманням вимог п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України сформував податковий кредит на підставі належним чином оформлених податкових накладних ТОВ "Альфред С. Топфер Інтернешнл (Україна) ", а доводи відповідача про збитковість спірних господарських операцій ТОВ "АДМ Вапнярський елеватор" є безпідставними та повністю спростовуються письмовими доказами, наявними у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Тож, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 01 червня 2021 року.

Головуючий Іваненко Т.В. Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.