Ухвала

від 31.05.2021 по справі 631/511/21

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 631/511/21

номер провадження 2/631/555/21

У Х В А Л А

п р о з а л и ш е н н я п о з о в н о ї з а я в и б е з р у х у

31 травня 2021 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі судді Мащенко С. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ВАТУТІНСЬКОЇ ДИТЯЧОЇ МУЗИЧНОЇ ШКОЛИ і ХАРКІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ Про стягнення заборгованості із заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку , -

в с т а н о в и в:

25.05.2021 року до Нововодолазького районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Ватутинської дитячої музичної школи і Харківської РДА Про стягнення заборгованості із заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку .

Зазначена заява зареєстрована за вхідним № 2765/21-вх із наданням автоматизованою системою документообігу суду єдиного унікального № 631/511/21 (провадження № 2/631/555/21) та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, обліково-статистичної картки справи та Контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, в день надходження передана на розгляд головуючого судді Мащенко С. В.

Зі змісту заяви вбачається, що позивач просить стягнути з Харківської районної державної адміністрації на її користь нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 01.01.2021 року по 08.02.2021 року, компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2020 - 2021 роки з 02.09.2021 року ро 08.02.2021 року та суму вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку, а також середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 09.02.2021 року по момент ухвалення рішення.

При вирішенні в межах строку, визначеного частиною 1 статті 185 та згідно із частиною 3 статті 124 Цивільного процесуального кодексу України, питання щодо відкриття провадження у справі, проаналізувавши фактичні обставини позову, їх правову кваліфікацію, характер спірних правовідносин та предмет захисту, судом встановлено, що позов подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 - 177 цивільного процесуального кодифікованого закону України, що обумовлюють обов`язкові для дотримання позивачем вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також документів, які до неї додаються.

Зокрема, відповідно до положень частини 4 статті 177 вказаного вище нормативно-правового акту до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, зазначені вимоги ОСОБА_1 проігноровані.

Натомість, приписи частини 2 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України передбачають, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким законом є Закон України Про судовий збір № 3674-VІ від 08.11.2011 року (із змінами та доповненнями), який встановлює правові засади справляння, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та його повернення.

Положеннями статті 1 зазначеного Закону визначено, що судовий збір - це збір, який справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Згідно із абзацом 1 частини 1 статті 3 і частиною 1 статті 9 вказаного вище нормативно-правового акту, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством України, сплачується за місцем розгляду справи і зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Отже, обов`язок позивача справити судовий збір під час звернення із позовом до суду є його процесуальним обов`язком, що має на меті виконання компенсаційної, превентивної та соціальної функції у сукупності.

Натомість на підставі приписів пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Як чітко обумовлено змістом статті 1 Закону України Про оплату праці № 108/95-ВР від 24.03.1995 року (зі змінами та доповненнями), заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Одночасно із цим діючим законодавством України, зокрема, статтею 2 цього Закону, передбачено, що до структури заробітної плати входять:

1) основна заробітна плата (винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців);

2) додаткова заробітна плата (винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, а також премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій;

3) інші заохочувальні та компенсаційні виплати (виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми).

Аналізуючи зміст позовних вимог ОСОБА_1 , судом з`ясований предмет її позову, а саме, стягнення за певний період часу:

-нарахованої, але не виплаченої заробітної плати;

-компенсації за невикористану щорічну відпустку;

-вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку;

-а також середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Оскільки в розумінні діючого законодавства України середній заробіток не є складовою частиною заробітної плати, тому позивач у разі звернення до суду із вимогою про його стягнення має справляти судовий збір.

Приходячи до такого, суд керується правозастосовною практикою, викладеною Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України, який, з огляду на імперативну норму пункту 6 частини 2 статті 36 Закону України Про судоустрій і статус суддів № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями), забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій (тобто сталість та єдність судової практики) у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом, а саме: постанову Великої Палати Верховного Суду, прийняту 30.01.2019 року в межах справи з єдиним унікальним № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18),- в якій зазначено, що за змістом норм статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України Про оплату праці , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати .

З огляду на наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача - Харківської РДА середнього заробітку за час затримки розрахунку не охоплюються пільгами щодо сплати судового збору, а тому в цій часті їй слід справляти судовий збір.

Приписами частини 1 і абзацу 1 підпункту 1 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір обумовлено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1% ціни позову, але не менш 0,4 розміру та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Із зазначеним позовом ОСОБА_1 звернулась до суду у 2021 році.

Пунктом 9 частини 1 статті 40 Бюджетного кодексу України № 2456-VІ від 08.07.2010 року (із змінами та доповненнями) визначено, що розмір прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для основних соціальних і демографічних груп населення визначається Законом про Державний бюджет України.

Відповідно до приписів абзацу 3 статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік № 1082-ІХ від 15.12.2020 року (із змінами та доповненнями) з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб встановлений в сумі 2270 гривень, а тому за подання до суду позовної заяви із вимогою щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 1% ціни позову, але не менш 908,00 гривень, виходячи з розрахунку: 2270 гривень х 0,4 = 908,00 гривень, та не більше 11350,00 гривень, виходячи з розрахунку: 2270 гривень х 5 = 11350,00 гривень.

При цьому, з огляду на зміст пункту 1 частини 1 статті 176 та пункту 3 частини 3 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, й вона повинна бути зазначена у позовній заяві із обґрунтованим розрахунком сум, що стягуються чи оспорюються.

Виявлені судом недоліки унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження у справі задля справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення справи з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав ОСОБА_1 шляхом ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04.11.1950 року в Римі, яка відповідно до приписів статті 9 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року (із змінами та доповненнями) є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Вказане повністю кореспондує зі змістом статті 55 Конституції України, яку відповідно до рішення Конституційного Суду України № 9-зп від 25.12.1997 року (у справі за конституційним зверненням громадян ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та інших щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води) слід розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку, і суд не може відмовити у правосудді, а також у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства.

Одночасно із цим правилами прецедентної практики Європейського суду з прав людини передбачено, що кожна держава - учасниця Конвенції, реалізуючи пункт 1 її статті 6 щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, незважаючи на те, що звернення особи до суду є її абсолютним правом, однак воно повинно ґрунтуватись на приписах матеріального та процесуального законів.

Згідно з нормами частини 1 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позов подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, на підставі усього наведеного вище суд дійшов висновку про те, що за таких обставин, позов ОСОБА_1 до Ватутинської дитячої музичної школи і Харківської РДА Про стягнення заборгованості із заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може бути перевищувати десяти днів з дня вручення їй ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Приходячи до такого, суд на виконання вимог частини 2 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України зазначає, що недоліки позову слід усунути шляхом вчинення певних дій, як то:

- подати відповідну заяву у виді окремого письмового документу з усунутими (виправленими) недоліками, вказаними судом у цій ухвалі щодо зазначення ціни позову;

- сплатити судовий збір в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до визначеної у заяві ціни позову.

Нажаль, постановляючи ухвалу, суд позбавлений можливості вказати точну суму судового збору, яку слід сплатити ОСОБА_1 , бо її позовні вимоги не конкретизовані й не містять жодного посилання на певну суму, зокрема, щодо стягнення з відповідача - Харківської РДА - середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Постановляючи ухвалу, суддя також вважає за необхідне зазначити, що пунктом 160 частини 1 Указу Президента України Про реорганізацію місцевих загальних судів № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року Про утворення та ліквідацію районів , що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.

Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади, та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.

При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.

Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України Про судоустрій і статус суддів , закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.

Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, а тому справа перебувала на розгляді судді належного суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 55 і 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04.11.1950 року в Римі; статтями 17, 36 і пунктом 3 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); пунктом 9 частини 1 статті 40 Бюджетного кодексу України № 2456-VІ від 08.07.2010 року (із змінами та доповненнями); Законом України Про судовий збір № 3674-VI від 08.07.2011 року (із змінами та доповненнями); абзацом 3 статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік № 1082-ІХ від 15.12.2020 року (із змінами та доповненнями); статтями 1 і 2 Закону України Про оплату праці № 108/95-ВР від 24.03.1995 року (зі змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року Про утворення та ліквідацію районів ; пунктом 160 частини 1 Указу Президента України Про реорганізацію місцевих загальних судів № 451/2017 від 29.12.2017 року; Рішенням Конституційного Суду України № 9-зп від 25.12.1997 року (у справі за конституційним зверненням громадян ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та інших щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води); Постановою Великої Палати Верховного Суду, прийнятою 30.01.2019 року в межах справи з єдиним унікальним № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18); і статтями 3, 4, 15, 17, 18, частиною 1 статті 64, статтями 76 - 80, 89, частиною 3 статті 124,статтями 133, 175 - 177, частиною 1 статті 185, частиною 3 статті 294, пунктом 1 частини 1 і частиною 2 статті 258, статтями 259 - 260, частиною 2 статті 261, частинами 5 і 11 статті 272, частиною 2 статті 352 та частиною 2 статті 353 Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями),-

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ВАТУТІНСЬКОЇ ДИТЯЧОЇ МУЗИЧНОЇ ШКОЛИ і ХАРКІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ Про стягнення заборгованості із заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку , залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі виконання нею відповідно до ухвали суду у встановлений нею строк вимог, визначених статтями 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України, позов буде вважатися поданим в день первісного його подання до суду, інакше - буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.

Копію ухвали надіслати ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом двох днів з дня її складення.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала, що набрала законної сили, обов`язкова для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання ухвали є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Ухвалу постановлено, складено шляхом комп`ютерного набору та підписано в одному примірнику.

Суддя: С. В. Мащенко