Рішення

від 28.05.2021 по справі 307/2805/19

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/2805/19

Провадження № 2/307/196/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2021 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого

судді Гримут В.І.

при секретарі Ком`яті Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, в місті Тячів, цивільну справу за позовом Тячівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Нижньоапшанської сільської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

Тячівська місцева прокуратура в інтересах держави в особі Нижньоапшанської сільської ради звернулася до суду з вище вказаним позовом.

Посилається на те, що на підставі договору купівлі-продажу № 8409ВТО№143738 від 28.10.2013 ОСОБА_2 продав земельну ділянку, площею 0.91 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3 , яка нібито належала йому на підставі державного акту серії І-ЗК № 055561 від 13.11.2000 року.

Згідно висновку про ринкову вартість від 05.08.2019 вартість земельної ділянки площею 0.91 га, за кадастровим номером 2124482400:03:002:0171 становить 929656 гривень.

Актом обстеження Нижньоапшанської сільської ради від 12.08.2019 стверджено, що будь-якого нерухомого майна на спірній земельній ділянці не виявлено.

Досудовим розслідуванням встановлено, що державний акт серії І-ЗК № 055561 від 13.11.2000 ОСОБА_2 не видавався, відомості про його реєстрацію у книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю Дібрівської сільської ради не вносилися.

Згідно висновку експерта № 4/324 від 11.11.2017 у кінці документу Державний акт на право приватної власності на землю виданого ОСОБА_2 , серії І-ЗК, № 055561 у графі Голова Дібрівської сільської ради народних депутатів - Марина В.В. - виконаний не ОСОБА_4 . Підпис, наявний в кінці документу Державний акт на право приватної власності на землю виданий ОСОБА_2 , серії І-ЗК № 055561 у графі Інженер-землевпорядник - ОСОБА_5 виконаний не ОСОБА_5 .

Відповідно до висновку експерта № 4/228 від 07.08.2017 бланк державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_2 , серії НОМЕР_1 виготовлені струминним способом друку, який не застосовується при виготовленні дійсних документів ПК Україна , не відповідає бланку встановленого взірця. Відбитки печатки виконавчого комітету Дібрівської сільської ради нанесені не кліше печатки, а виконані струминним способом друку. Підписи у графі Голова Дібрівської сільської Ради народних депутатів , Інженер-землевпорядник на вказаному державному акті виконані кульковою ручкою.

На підставі підробленого державного акта ОСОБА_2 незаконно заволодів ділянкою площею 0.91 за кадастровим номером 2124482400:03:002:0171, яку в подальшому відчужив іншій особі.

24 січня 2019 року до ЄДРДР внесено відомості про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, дії якого було кваліфіковано за ст. 190 ч. 3, ст. 209 ч. 1 та ст. 358 ч. 4 КК України .

Просить витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0.91 га, за кадастровим номером 2124482400:03:002:0171, вартістю 929656 грн, та повернути її у власність Нижньоапшанської територіальної громади.

Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити виходячи з наступного.

Відповідно до стст. 15 та 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути : визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Із приписів ст. 152 ЗК України вбачається, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно до вимог ст. 78 ч. 2 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Статтею 80 ЗК України встановлено, що суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Статтею 84 ЗК України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Відповідно до статті 122 ч. 1 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно зі статтями 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Статтями 387 та 388 ч. 1 ЦК України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав його у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Двадцять восьмого жовтня дві тисячі тринадцятого року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу, за яким покупець ( ОСОБА_1 ) придбала земельну ділянку, площею 0.91 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в урочищі Думбрава б/н, Тячівського району, на території Нижньоапшанської сільської ради, за кадастровим номером 2124482400:03:002:0171.

Відповідно до вказаного договору земельна ділянка є власністю ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на землю серії І-ЗК № 055561 від 13.11.2000 року.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Висновком експерта № 4/324 від 11.11.2017 стверджено, що у кінці документу Державний акт на право приватної власності на землю виданого ОСОБА_2 , серії І-ЗК, № 055561 у графі Голова Дібрівської сільської ради народних депутатів - Марина В.В. - підпис виконаний не ОСОБА_4 . Підпис, наявний в кінці документу Державний акт на право приватної власності на землю виданий ОСОБА_2 , серії І-ЗК № 055561 у графі Інженер-землевпорядник - ОСОБА_5 виконаний не ОСОБА_5 .

Відповідно до висновку експерта № 4/228 від 07.08.2017 бланк державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_2 , серії НОМЕР_1 виготовлені струминним способом друку, який не застосовується при виготовленні дійсних документів ПК Україна , не відповідає бланку встановленого взірця. Відбитки печатки виконавчого комітету Дібрівської сільської ради нанесені не кліше печатки, а виконані струминним способом друку. Підписи у графі Голова Дібрівської сільської Ради народних депутатів , Інженер-землевпорядник на вказаному державному акті виконані кульковою ручкою.

Із вище зазначених доказів убачається, що підставі підробленого державного акта ОСОБА_2 незаконно заволодів ділянкою площею 0.91 за кадастровим номером 2124482400:03:002:0171, яку в подальшому відчужив іншій особі.

В ході розгляду справи було встановлено, що земельна ділянка вибула з комунальної власності Нижньоапшанської територіальної громади без будь-яких правових підстав.

За таких обставин суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

У відповідності із ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позовних вимого судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись стст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, стст. 78, 80, 84, 122, 152 ЗК України суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю. Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , земельну ділянку, площею 0.91 га, за кадастровим номером 2124482400:03:002:0171, вартістю 929656 грн, та повернути її у власність територіальної громади с. Нижня Апша в особі Нижньоапшанської сільської ради.

Сягнути з ОСОБА_1 на користь прокуратури Закарпатської області, р/р 35216066018475, код 0299967, МФО 820172 ДКС України, 13944 (тринадцять тисяч дев`ятсот сорок чотири) гривні 84 копійок судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 01.06.2021 року.

Головуючий В.І. Гримут