Рішення

від 17.05.2021 по справі 428/3076/21

СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 428/3076/21

Провадження № 2/428/963/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Шубочкіної Т.В.,

за участю секретаря судового засідання: Підгорної Я.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Луганськтепловоз про стягнення заборгованості по заробітній платі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства Луганськтепловоз про стягнення заборгованості по заробітній платі.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 08.05.2001 ОСОБА_1 було прийнято до ПАТ Луганськтепловоз на посаду столяра 3 розряду до складально-здавального цеху. Наказом №12 від 28.05.2019, позивача на підставі приписів п.1 ст.40 КЗпП України - було звільнено за скороченням штатів, а існуюча заборгованість по заробітній платі, яка утворилась ще у 2018 році не була погашена в день звільнення.

Позивач вважає вказані дії щодо невиплати заробітної плати незаконними.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

17.05.2021 судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини .

З матеріалів справи вбачається, що згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , у період з 08.05.2001 по 28.05.2019 працював в Публічному акціонерному товаристві Луганськтепловоз . 28.05.2019 звільнений з вказаного підприємства за п.1 ст.40 КзпП України (у зв`язку з скороченням штату).

Відповідно до довідки ПАТ Луганськтепловоз №001-34 від 09.03.2021, позивачу станом на 01.02.2021 року за період з жовтня 2018 року по травень 2019 року нараховано до отримання 7861,06 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до статті 2 КЗпП працівники мають право, зокрема, на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про оплату праці працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (справа Суханов та Ільченко проти України ) майно може являти собою існуюче майно або засоби, включаючи право вимоги відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні законне сподівання / правомірне очікування стосовно ефективного здійснення права власності.

Відповідно до частини 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Аналіз норм ст. ст. 47, 116 КЗпП України, Закону України Про оплату праці свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, тощо) належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; в разі невиконання такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність. Така правова позиція викладена в поставах Верховного Суду України № 6-1395цс16 від 26.10.2016 року, № 6-788цс16 від 14.12.2016 року, № 6-2912цс16.

Відповідно до статті 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення; якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок; про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум; в разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно пункту 2.2 Рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 року у справі щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу вказано, що за статтею 47 Кодексу роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Отже, відповідно до вищевказаних положень законодавства сума належних виплат мала бути виплачена позивачу роботодавцем ПАТ Луганськтепловоз в день звільнення (останній робочий день).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не провів належного розрахунку з позивачем при його звільненні, а саме не виплатив заборгованість із заробітної плати за період з жовтня 2018 року по травень 2019 року в сумі 7861,06 грн, що підтверджується доказами, які видані ПАТ Луганськтепловоз

Суд зазначає, що вищевказані докази відповідачем не спростовані, доказів щодо погашення заборгованості із заробітної плати перед позивачем суду не надано.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача стягнення з відповідача заборгованості з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 7861,06 грн, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд у відповідності до ст. 141 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати в розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Луганськтепловоз про стягнення заборгованості по заробітній платі, задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Луганськтепловоз (ідентифікаційний код 05763797, місцезнаходження: 93406, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Гагаріна, будинок 52-Б) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) заборгованість з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з жовтня 2018 року по травень 2019 року в сумі 7861 (сім тисяч вісімсот шістдесят одна) гривня 06 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Луганськтепловоз (ідентифікаційний код 05763797, місцезнаходження: 93406, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Гагаріна, будинок 52-Б) на користь держави судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т. В. Шубочкіна