Постанова

від 27.05.2021 по справі 923/1090/16

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року м. ОдесаСправа № 923/1090/16 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Лавриненко Л.В., Мишкіної М.А.

секретар судового засідання Герасименко Ю.С.

За участю представників учасників справи

арбітражний керуючий - Вербицький О.В. особисто в режимі відеоконференції

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 04.03.2021

у справі №923/1090/16

за заявою Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Дніпронафтогазресонт»

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 01.12.2016 порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Дніпронафтогазремонт" (далі - ТОВ НВП "Дніпронафтогазремонт"), визнано безспірні вимоги ініціюючого кредитора Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області до боржника в сумі 7742844 грн 61 коп основного боргу, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Сашина Олександра Андрійовича та встановлено йому оплату послуг (грошову винагороду) за виконання повноважень розпорядника майна в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання повноважень, шляхом її авансування заявником - ініціюючим кредитором

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 02.03.2017 визнано вимоги кредитора до боржника і затверджено реєстр вимог кредиторів, відповідно до якого вимоги Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області в сумі -16536 грн судового збору перша черга, 7743903,59 грн третя черга, 8124197,15 грн шоста черга.

Постановою Господарського суду Херсонської області від 30.03.2017 припинено процедуру розпорядження майном боржника, визнано ТОВ НВП "Дніпронафтогазремонт" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру боржника, припинено повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Сашина О.А., призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Сашина О.А.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 26.04.2018 звільнено арбітражного керуючого Сашина О.А. від виконання повноважень ліквідатора ТОВ НВП "Дніпронафтогазремонт", призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 08.05.2019 здійснено заміну первісного кредитора Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Херсонській області на процесуального правонаступника Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 05.11.2019 здійснено заміну кредитора Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на процесуального правонаступника Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

У грудні 2020 арбітражний керуючий Вербицький Олексій Вікторович звернувся до суду першої інстанції із клопотанням про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення відшкодування витрат та стягнення з кредитора в якому просив затвердити звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, стягнути з ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на свою користь грошову винагороду у розмірі 329 139,75 грн та витрати у розмірі 14 903,98 грн.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 04.03.2021 задоволено клопотання арбітражного керуючого Вербицького О.В. про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення, відшкодування витрат та стягнення їх з кредитора, затверджено звіт арбітражного керуючого Вербицького О.В. про нарахування і виплату грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ТОВ НВП "Дніпронафтогазремонт" за період з 26.04.2018 по 30.11.2020 в розмірі 329139 грн 75 коп, здійснення та відшкодування витрат в розмірі 14903,98 грн, стягнуто з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на користь арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича - 329139 грн 75 коп грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ТОВ НВП "Дніпронафтогазремонт" за період роботи з 26.04.2018 по 30.11.2020 та 14903 грн 98 коп понесених в ліквідаційній процедурі витрат.

В мотивах оскаржуваної ухвали суд першої інстанції зазначив, що на засіданнях комітету кредиторів, були розглянуті та погоджені звіти ліквідатора боржника про нарахування грошової винагороди та відшкодування витрат. При цьому, під час даних засідань представник кредитора зазначив, що ліквідатором не виявлено майнових активів, про що зазначено у звіті про проведену роботу. Кредитор є державною установою, тому не має можливості створювати фонд для оплати грошової винагороди арбітражному керуючому. У кредитора не існують грошові зобов`язання перед арбітражним керуючим на стадії проведення ліквідаційної процедури щодо оплати його грошової винагороди та витрат. Тому кредитор заперечує проти створення фонду про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого Вербицького О.В. за виконання обов`язків ліквідатора та не заперечує проти схвалення звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за проведення ліквідаційної процедури за заявлені періоди.

Розглянувши звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Дніпронафтогазремонт", враховуючи погодження даного питання на засіданнях комітету кредиторів, суд першої інстанції визнав за можливе задовольнити клопотання ліквідатора і затвердити звіт арбітражного керуючого Вербицького О.В. про нарахування і виплату грошової винагороди та відшкодування витрат.

Щодо стягнення оплату послуг ліквідатора та понесених ним витрати з кредитора, місцевий господарський суд пославшись на приписи пославшись на приписи ст.ст. 9, 30 Кодексу України з процедур банкрутства, висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі №910/32824/15, 10.07.2019 року у справі №15/60-б, від 04.10.2018 року у справі №916/1503/17, від 15.10.2019 у справі №5021/1493/12 зазначив, що ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства зазначив, що боржник не здійснює господарської діяльності та у нього відсутні будь-які активи, тому оплату послуг арбітражного керуючого Вербицького О.В. неможливо здійснити за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника у повному обсязі. Отже, у зв`язку з відсутністю у банкрута будь-яких майнових активів станом на час подання арбітражним керуючим заяви про стягнення сум грошової винагороди та здійснення витрат ліквідатора, покладення оплати грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі на єдиного кредитора у справі, є правомірним.

Відтак, виходячи з наведених законодавчих положень та встановлених у справі обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення клопотання ліквідатора арбітражного керуючого Вербицького О.В. про стягнення на його користь оплати послуг ліквідатора та понесених витрат у справі з кредитора ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі.

Не погодившись із даною ухвалою до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулось ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Херсонської області 04.03.2021 по справі №923/1090/16 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ліквідатора арбітражного керуючого Вербицького О.В. про покладення обов`язку оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ НВП "Дніпронафтогазремонт" у розмірі 329 139,75 грн та відшкодування витрат в сумі 14 903,98 грн з 26.04.2018 по 20.11.2020 понесених в ліквідаційній процедурі витрат і видачу судового наказу.

За твердженням апелянта, на розгляд комітету кредиторів виносилось питання грошової винагороди, звіти ліквідатора про нарахування грошової винагороди погоджувалися.

Однак, скаржник вважає, що згідно з ст. 115 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства у кредитора не існують грошові зобов`язання перед ліквідатором на стадії проведення ліквідаційної процедури щодо оплати його грошової винагороди та відшкодування витрат.

Відшкодування основної грошової винагороди арбітражного керуючого у ліквідаційній процедурі за рахунок кредитора, за твердженням апелянта, не регламентується і положеннями Бюджетного кодексу України, адже поняття грошової винагороди ліквідатора не є тотожним поняттю заробітна плата, яка гарантована працівнику Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Законом України Про оплату праці .

Враховуючи відсутність законодавчо визначеного обов`язку здійснення оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатора по справі за рахунок кредитора, апелянт вважає, що клопотання ліквідатора арбітражного керуючого Вербицького О.В. про нарахування і виплату грошової винагороди у розмірі 329 139,75 грн та відшкодування витрат в сумі 14 903,98 грн за період виконання повноважень ліквідатора боржника з 26.04.2018 по 20.11.2020 включно, та понесених в ліквідаційній процедурі витрат і видачу судового наказу, підлягає відхиленню.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №923/1090/16 за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 04.03.2021 та призначено справу до розгляду на 27.05.2021.

Під час судового засідання від 27.05.2021 арбітражний керуючий Вербицький О.В. заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити оскаржувану ухвалу без змін.

Інші представники учасників справи у судове засідання не з`явились, про причини нез`явлення суд не повідомили.

Враховуючи законодавчо визначений строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції у справах про банкрутство, а також те, що явка сторін судом не визнавалась обов`язковою, колегія суддів вважає, що нез`явлення у судове засідання інших представників учасників справи, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Херсонської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на наведені законодавчі приписи та оскарження ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі ухвали суду першої інстанції лише в частині стягнення грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого з кредитора (п.3 оскаржуваної ухвали), колегія суддів переглядає оскаржувану ухвалу лише в цій частині.

Як вбачається з наявних матеріалів справи у грудні 2020 арбітражний керуючий Вербицький О.В. звернувся до суду першої інстанції із клопотанням про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення відшкодування витрат та стягнення з кредитора в якому просив суд затвердити звіт про нарахування та виплату грошової винагороди у розмірі 329 139,75 грн та відшкодування витрат у розмірі 14 903,98 грн та стягнення їх з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (т. 10, а.с 166-169).

До вказаного клопотання додано протокол №1 засідання комітету кредиторів від 08.01.2020 (т.10, а.с. 170-172) у відповідності до якого на порядок денний винесено звіт ліквідатора арбітражного керуючого Вербицького О.В. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат на ліквідаційну процедуру. З цього питання комітетом кредиторів одноголосно вирішено схвалити звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди у розмірі 170 787,75 грн та відшкодування витрат у розмірі 13 026,37 грн та зобов`язано ліквідатора арбітражного керуючого Вербицького О.В. звернутися до суду для його затвердження. Представник Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі був присутнім на даних зборах та голосував за схвалення вказаного звіту.

Також, у наявних матеріалах справи міститься протокол №4 засідання комітету кредиторів боржника від 20.11.2020 (т.10, а.с. 216-220) під час якого, серед іншого, було розглянуто та одноголосно схвалено звіт арбітражного керуючого Вербицького О.В. про нарахування і виплату грошової винагороди у розмірі 158 352 грн та відшкодування витрат у розмірі 1 877,61 грн. Представник Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі був присутнім на даних зборах та голосував за схвалення вказаного звіту.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявленого арбітражним керуючим Вербицьким О.В. клопотання та задовольнив його у повному обсязі.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду з цього приводу зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 30 КУзПБ, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Згідно з частинами 1, 4, 7 статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Європейський Суд з прав людини (рішення від 28.03.2006 за заявою №31443/96 у справі "Броньовський проти Польщі") зазначив, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.

Кодексом України з процедур банкрутства передбачено декілька джерел для здійснення оплати послуг арбітражного керуючого/розпорядника майна, керуючого санацією ліквідатора, разом з тим Кодекс не містить заборони здійснювати таку оплату за рахунок коштів кредиторів.

При цьому, відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 р. про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 р. ратифіковану Україною 10.08.1956 р., Конвенції Міжнародної організації праці № 105 про скасування примусової праці 1957 р. ратифіковану Україною 05.10.2000 р.), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 р. тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.

Таким чином, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.07.2020 по справі №918/454/18).

Виходячи з аналізу наведених норм, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв`язку з відсутністю таких коштів, то оплата послуг арбітражного керуючого, зокрема ліквідатора, має здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/32824/15).

Також суд зазначає, що законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого/розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора в залежність від обсягу його діяльності (за умови достатності та відповідності цих дій вимогам Кодексу України з процедур банкрутства), від розміру задоволених вимог кредиторів у справі, майнового стану кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів роботи арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Тобто, не виявлення ліквідатором в процедурі ліквідації боржника його майна, інших активів та грошових коштів, за умови встановленого судом факту повноти та належності виконання ним своїх обов`язків у цій процедурі, жодним чином не впливає на оплату його послуг.

Отже, у зв`язку з відсутністю у банкрута будь-яких майнових активів, покладення оплати грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі на кредиторів, є правомірним.

Судова колегія також відзначає, що Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі є ініціюючим та єдиним кредитором у даній справі.

Так, ініціюючи провадження у справі про банкрутство кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника (правова позиція Верховного суду, викладена в постанові від 30.01.2019 по справі №910/32824/15).

Встановивши факт невиконання кредиторами у добровільному порядку обов`язку щодо оплати послуг арбітражного керуючого, господарський суд приймає рішення про примусове стягнення з таких кредиторів відповідних грошових сум шляхом винесення ухвали та видачі судового наказу.

Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.08.2018 у справі №912/1783/16 та від 04.10.2018 у справі №916/1503/17.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 04.03.2021, серед іншого, затверджено звіт арбітражного керуючого Вербицького О.В. про нарахування і виплату грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ТОВ НВП "Дніпронафтогазремонт" за період з 26.04.2018 по 30.11.2020 в розмірі 329139 грн 75 коп, здійснення та відшкодування витрат в розмірі 14903,98 грн.

Як вже було вказано вище, звіти ліквідатора арбітражного керуючого Вербицького О.В. про нарахування і виплату грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ТОВ НВП "Дніпронафтогазремонт" схвалені комітетом кредиторів під час засідань від 08.01.2020 та від 20.11.2020, у тому числі й скаржником.

З огляду на вищевикладене колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вважає правомірним висновок місцевого господарського суду щодо стягнення грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого Вербицького О.В. за виконання обов`язків ліквідатора боржника з єдиного кредитора у справі Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

З приводу тверджень апелянта щодо відсутності законодавчо визначеного обов`язку здійснення оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатора по справі за рахунок кредитора, колегія суддів зазначає, що у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв`язку з відсутністю таких коштів, то оплата послуг арбітражного керуючого, зокрема ліквідатора, має здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/32824/15).

Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржником порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування ухвали Господарського суду Херсонської області від 04.03.2021 відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 04.03.2021 у справі №923/1090/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 01.06.2021.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Лавриненко Л.В.

Суддя Мишкіна М.А.