Постанова

від 02.06.2021 по справі 922/2591/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2021 р. Справа № 922/2591/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Мартюхіна Н.О.,

при секретарі Голозубовій О.І.,

за участю представників:

прокурора - Здор Т.О. - на підставі посвідчення №057664 від 22.10.2020р.;

1-го відповідача - не з`явився;

2-го відповідача - не з`явився;

3-го відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області, м.Харків, (вх.№169 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 04.12.2019р. у справі №922/2591/19 (суддя Аріт К.В., ухвалене в м.Харків о 13:15год., дата складення повного тексту - 16.12.2019р.)

за позовом: Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №2, м.Харків,

до 1-го відповідача: Харківської міської ради, м.Харків,

до 2-го відповідача: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, м.Харків,

до 3-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Джулія» , м.Харків, про скасування рішення, визнання недійсними договору та повернення майна,

ВСТАНОВИЛА:

Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №2 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації ДЕКМ Харківської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Джулія» , в якому просив суд:

- визнати незаконним та скасувати пункт 18 додатку 1 до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 20.09.2017р. № 757/17;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 23.07.2018р. №5608-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Джулія» , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н.В. і зареєстрований в реєстрі за №2524, скасувавши його державну реєстрацію;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Джулія» повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення підвальної частини №1-:-13, 24 загальною площею 115,1 кв.м., розташовані в житловому будинку літ "А-16" за адресою: м.Харків, вул.Гвардійців- Широнінців,84.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на порушення Харківською міською радою вимог законодавства у сфері приватизації при прийнятті рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017р. № 757/17 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" в частині пункту 18 щодо незаконного обрання способу приватизації (відчуження) спірних нежитлових приміщень шляхом викупу Товариством з обмеженою відповідальністю «Джулія» , як їх орендарем.

Прокурор зазначав, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Джулія» в період з 10.04.2002р. по 12.04.2017р. (дата подачі заяви щодо викупу) не було здійснено жодних поліпшень спірного нежитлового приміщення, які неможливо відокремити від орендованого нерухомого майна без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, у зв`язку з чим вважає, що нежитлове приміщення за адресою: м.Харків, вул.Гвардійців- Широнінців,84 могло бути відчужене Харківською міською радою лише шляхом продажу його на аукціоні або за конкурсом, а не шляхом викупу, що є підставою для визнання незаконним та скасування оспорюваного рішення Харківської міської ради в частині пункту 18.

Крім того, прокурор вважав, що укладений на підставі оспорюваного рішення Харківської міської ради договір купівлі-продажу від 23.07.2018р. №5608-В-С не є таким, що відповідає вимогам законодавства та інтересам держави і суспільства, що є підставою для визнання цього договору недійсним, і як наслідок просить повернути спірне нежитлове приміщення територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради.

Вважаючи, що під час прийняття оскаржуваного рішення Харківської міської ради, в процесі здійснення процедури відчуження об`єктів нерухомості та укладання спірних договорів купівлі-продажу відповідачами були порушені вимоги Закону України «Про приватизацію державного майна» , Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» , Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова на 2017 - 2022 роки, що безпосередньо порушує права та інтереси територіальної громади м.Харкова, прокурор звернувся з відповідною позовною заявою.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.12.2019р. у справі №922/2591/19 в позові відмовлено повністю.

Відповідні висновки місцевого господарського суду мотивовані тим, що Харківською міською радою було дотримано спосіб прийняття рішення Харківської міської ради від 20.09.2017р. №757/17 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова", оскільки рішення прийнято на черговій сесії ради, дана сесія є правомочною, вказане питання було включено в порядок денний сесії, проводилась доповідь і обговорення проекту рішення, голосування і за його результатами більшістю голосів присутніх депутатів рішення було прийнято, а отже підстави для визнання незаконними та скасування окремих його пунктів відсутні.

Щодо вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, місцевий господарський суд зазначив, що сторони уклали договір купівлі-продажу при їх вільному волевиявленні та вчинили дії, які свідчать про прийняття їх до виконання, тобто дії сторін спрямовані на реальне настання правових наслідків, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про безпідставність посилання прокурора на невідповідність спірного правочину статті 203 Цивільного кодексу України.

Крім того, суд дійшов висновку про недоведеність прокурором жодними належними та допустимими доказами порушення спірним правочином інтересів держави і суспільства, його моральних засад, які були б співрозмірні із наслідком таких порушень, який прокурор просить застосувати, у вигляді визнання спірного договору купівлі-продажу недійсним, а відтак і вилучення придбаного нерухомого майна у власника.

Заступник прокурора Харківської області з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 04.12.2019р. у справі №922/2591/19 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю; судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги відшкодувати на користь прокуратури Харківської області.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор посилається на те, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин справи, які мають значення для справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Зокрема, відмовляючи в задоволенні позову, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Харківська міська рада мала повноваження самостійно обирати процедуру приватизації комунального майна, зокрема шляхом викупу без проведення відповідних поліпшень, проте, в порушення приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України судом не було надано належної оцінки доводам прокурора стосовно законодавчого регулювання спірних правовідносин та порядку здійснення розпорядження спірним майном органом місцевого самоврядування.

Крім того, в порушення статті 236 ГПК України, місцевим господарським судом в основу оскаржуваного рішення було покладено виключно доводи першого та другого відповідачів без жодної їх оцінки на предмет відповідності нормам матеріального права. При цьому прокурором ані в позові, ані під час розгляду справи судом першої інстанції, жодним чином не спростовується факт належності спірного майна територіальній громаді міста. Таким чином, факт належності спірного майна до комунальної власності доведенню та, відповідно, доказуванню не підлягає.

Водночас предметом спору, а отже і предметом доказування в силу норм ГПК України є саме питання додержання вимог законодавства у сфері приватизації під час відчуження спірного майна органом місцевого самоврядування - Харківською міською радою (як органом уповноваженим територіальною громадою міста здійснювати від її імені функції розпорядника майном комунальної форми власності).

Зокрема, на думку прокурора, поза увагою господарського суду першої інстанції залишено доводи про те, що відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 18-2 Закону, приватизація об`єктів групи А (до яких віднесено спірне майно) здійснюється з урахуванням таких особливостей: у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

Факт відсутності здійснення невід`ємних поліпшень спірного майна не заперечується відповідачами у своїх поясненнях та відзивах на позовну заяву, отже вказані обставини справи є встановленими та доведеними.

Таким чином, оскаржуване рішення Харківської міської ради щодо проведення приватизації шляхом викупу є незаконним та підлягає скасуванню.

Прокурор також наголошує, що обраний спосіб приватизації не тільки є незаконним, а й суперечить інтересам держави та територіальної громади, в зв`язку з тим, що він фактично є умисним шляхом не проведення конкурсного продажу цих об`єктів (аукціон або конкурс), що виключає можливість отримати за об`єкт приватизації більше ринкової вартості, адже на аукціон або конкурс такий об`єкт виставляється з початковою вартістю, що дорівнює ринкової та в ході їх проведення ціна продажу може збільшитись.

Така ситуація з умисним не проведенням конкурсного продажу об`єктів суперечить меті, принципам та завданням приватизації щодо максимального наповнення бюджету, зазначеним у законодавстві, зокрема статті 1 Закону України Про приватизацію державного майна та пунктів 1.3, 1.4, 2.2 Програми приватизації, відповідно до яких приватизація проводиться з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки.

З огляду на наявні у справі докази в їх сукупності, відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України, наявні всі підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 04.12.2019р. та ухвалення нового рішення про задоволення позову прокурора.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора Харківської області на рішення господарського суду Харківської області від 04.12.2019р. у справі №922/2591/19; встановлено відповідачам у справі строк до 30.01.2020р. для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання; призначено справу до розгляду на 12.02.2020р.

28.01.2020р. 1-им відповідачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№819), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Заступника прокурора Харківської області, рішення господарського суду Харківської області від 04.12.2019р. у справі №922/2591/19 залишити без змін.

30.01.2020р. 2-им відповідачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№913), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Заступника прокурора Харківської області, рішення господарського суду Харківської області від 04.12.2019р. у справі №922/2591/19 залишити без змін.

12.02.2020р. 1-ти відповідачем подано до апеляційного господарського суду заяву про зупинення провадження у справі №922/2591/19 (вх.№1386), в якій просить суд зупинити провадження у справі №922/2591/19 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.02.2020р. зупинено апеляційне провадження у справі №922/2591/19 до закінчення перегляду судових рішень у подібних правовідносинах Великою Палатою Верховного Суду у справі №912/2385/18.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2020р., у зв`язку із відпусткою судді Шутенко І.А., для розгляду справи №922/2591/19 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Здоровко Л.М., суддя Мартюхіна Н.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2020р. поновлено провадження у справі №922/2591/19; розгляд справи призначено на 12.08.2020р.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 11.08.2020р. у зв`язку із відпусткою судді Мартюхіної Н.О., для розгляду справи №922/2591/19 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Здоровко Л.М., суддя Пуль О.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2020р. відкладено розгляд справи на 09.09.2020р.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2020р. оголошено в судовому засіданні перерву до 28.09.2020р.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2020р. у зв`язку із відпусткою судді Здоровко Л.М. та судді Пуль О.А., для розгляду справи №922/2591/19 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Геза Т.Д., суддя Бородіна Л.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.09.2020р. оголошено в судовому засіданні перерву до 09.11.2020р.

06.11.2020р. 3-им відповідачем подано до апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату (вх.№10762), у зв`язку із віднесенням м.Харків до території «червоного» рівня епідеміологічної небезпеки.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2020р. у зв`язку із відпусткою судді Бородіної Л.І., для розгляду справи №922/2591/19 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2020р. відкладено розгляд справи на 07.12.2020р.

07.12.2020р. суддя - доповідач Плахов О.В. знаходився на лікарняному.

Відповідно до частини 9 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

За таких обставин, у зв`язку із неможливістю проведення судового засідання 07.12.2020р. з огляду на знаходження судді-доповідача Плахова О.В. на лікарняному, та відсутністю підстав для здійснення повторного автоматизованого розподілу даної справи, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2020р. розгляд справи призначено на 23.12.2020р.

21.12.2020р. Харківською міською радою подано до апеляційного господарського суду заяву про зупинення провадження у даній справі до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/623/20 (вх.№12800).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.12.2020р. зупинено апеляційне провадження у справі №922/2591/19 до закінчення перегляду судових рішень у подібних правовідносинах об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №922/623/20.

25.02.2021р. прокуратурою подано до апеляційного господарського суду клопотання про поновлення апеляційного провадження у справі №922/2591/19 (вх.№2471).

Судовою колегією встановлено, що 16.02.2020р. на офіційному веб - сайті Єдиного державного реєстру судових рішень було опубліковано повний текст постанови Об`єднаної Палати Верховного Суду від 22.01.2021р. у справі №922/623/20.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2021р. поновлено провадження у справі №922/2591/19; розгляд справи призначено на 10.03.2021р.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 05.03.2021р. у зв`язку із відпусткою судді Мартюхіної Н.О., для розгляду справи №922/2591/19 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Геза Т.Д., суддя Шевель О.В.

10.03.2021р. Харківською міською радою подано до апеляційного господарського суду заяву про зупинення провадження у даній справі до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №922/3014/19 (вх.№2942).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2021р. оголошено в судовому засіданні перерву до 07.04.2021р.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2021р. оголошено в судовому засіданні перерву до 05.05.2021р.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 29.04.2021р. у зв`язку із відпусткою судді Гези Т.Д. та судді Шевель О.В., для розгляду справи №922/2591/19 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Крестьянінов О.О.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 02.06.2021р. прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду Харківської області від 04.12.2019р. у справі №922/2591/19 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Враховуючи, що наявних матеріалів справи достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, а також, що сторони були належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями (т.3 а.с.116,118,126), колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційних скаргах доводи апелянтів, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджено матеріалами справи, на підставі додаткової угоди №22 від 10.09.2014р. до договору оренди №1039 від 10.04.2002 року (надалі - договір т.1 а.с.39-42), укладеного між Управлінням комунального майна (надалі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Джулія» , (надалі - орендар), у останнього в оренді перебували нежитлові приміщення підвальної частини № 1-:-13, 24, загальною площею 115,1 кв.м., розташовані в житловому будинку літ.«А-16» за адресою: м.Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, 84 (пункт 1.1. договору).

За умовами пункту 3.1 договору вартість об`єкту визначається на підставі висновку про вартість майна і складає 295780,00грн.

Розділ 5 договору визначає перелік прав орендаря, за якими останній має право, в тому числі здійснювати капітальний ремонт, при наявності письмової згоди орендодавця (пункт 5.2), за письмовою згодою орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, провадити невід`ємні поліпшення, які необхідні для здійснення господарської діяльності, що зумовлює підвищення його вартості (пункт 5.3), у разі належного виконання умов договору оренди та у разі продажу орендованих нежитлових приміщень має переважне право перед іншими особами на його викуп (пункт 5.6).

Пунктом 10.1 договору встановлено, що цей договір діє з 10.09.2014р. до 10.08.2017р.

На підставі додаткової угоди №23 від 28.08.2017 року до договору оренди №1039 від 10.04.2002 року строк дії договору оренди продовжено до 10.07.2020 року.

12.04.2017р. орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю «Джулія» звернулось до Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради з заявою (№5584) про надання дозволу на приватизацію нежитлових приміщень площею 115,1 кв.м., розташованих за адресою: м.Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, 84 (т.1 а.с.46).

21.06.2017р. року рішенням 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання №691/17 «Про програму приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017 - 2022 року» , з метою найбільш ефективного використання нежитлового фонду м.Харкова та поповнення бюджету міста Харкова, на підставі Законів України «Про приватизацію державного майна» , «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» , ст. 26, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , керуючись ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , Харківська міська рада вирішила затвердити програму приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017 - 2022 року згідно з додатком. Зазначено, що Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради проводити за рахунок орендарів незалежну оцінку вартості об`єктів нерухомого майна та у встановленому порядку укласти договори купівлі-продажу відповідних об`єктів.

Програма приватизації майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м.Харкова, здійснюється на підставі рішень сесій Харківської міської ради (надалі - програма).

Відповідно до програми продавець - територіальна громада м.Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якої діє Управління. Покупцями об`єктів приватизації можуть бути: громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства; юридичні особи, зареєстровані на території України, крім передбачених пп. 1.3.3 цієї програми; юридичні особи інших держав, крім передбачених пп. 1.3.3 цієї програми.

Рішенням Харківської міської ради «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м Харкова» від 20.09.2017р. № 757/17 вирішено провести відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова шляхом викупу (згідно з додатком).

Згідно п. 18 додатку до рішення нежитлове приміщення підвальної частини у житловому будинку розташованому за адресою: м.Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, 84 підлягали приватизації шляхом викупу ТОВ «Джулія» .

З метою здійснення заходів щодо приватизації об`єкта нерухомого майна, 12.12.2017р. ТОВ «Джулія» звернулось до Управління комунального майна з листом (вх.№18786), у якому просило доручити проведення оцінки для приватизації вказаного майна ФОП Прокоп`євій І.Б.

На виконання вказаного листа Управління комунального майна звертається до ФОП Прокоп`євої І.Б. (лист від 14.12.2017 року №18384) з пропозицією провести оцінку вказаних нежитлових приміщень, на підставі договору з ТОВ «Джулія» .

Відповідно до звіту фізичної особи- підприємця Прокоп`євої І.Б. про незалежну оцінку нерухомого майна від 31.12.2017р., вартість нежитлових приміщень за адресою: м.Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, 84 - складає 276857,00 (без ПДВ) (т.1 а.с.47)

23.07.2018р., на підставі рішення 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017р. № 691/17 "Про Програму приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022рр." та рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017р. №757/17 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова", між територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради від імені якої діє Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради (надалі - продавець) та ТОВ «Джулія» (надалі - покупець) було укладено договір № 5608-В-С купівлі-продажу нежитлових приміщень, орендованих ТОВ «Джулія» (надалі - договір т.1 а.с.48-50).

Відповідно до умов вказаного договору, продавець зобов`язався передати у власність, а покупець зобов`язався прийняти нежитлові приміщення підвальної частини № 1-:-13, 24, загальною площею 115,1 кв.м., розташовані в житловому будинку літ.«А-16» за адресою: м.Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, 84 згідно з договором оренди від 10.04.2002р. №1039 (пункт 1 договору)

Договір посвідчений нотаріально та зареєстрований у реєстрі під номером 2524.

Право власності на спірні нежитлові приміщення підвальної частини № 1-:-13, 24, загальною площею 115,1 кв.м., розташовані в житловому будинку літ.«А-16» за адресою: м.Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, 84, зареєстровано за ТОВ «Джулія» , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.08.2019р. за номером № 177305065 (т.1 а.с.51-52).

Звертаючись до господарського суду з позовом прокурор вказав на порушення Харківською міською радою вимог законодавства у сфері приватизації при прийнятті рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017р. № 757/17 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" в частині пункту 18 щодо незаконного обрання способу приватизації (відчуження) спірних нежитлових приміщень шляхом викупу Товариством з обмеженою відповідальністю «Джулія» , як їх орендарем.

Прокурор зазначав, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Джулія» в період з 10.04.2002р. по 12.04.2017р. (дата подачі заяви щодо викупу) не було здійснено жодних поліпшень спірного нежитлового приміщення, які неможливо відокремити від орендованого нерухомого майна без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, у зв`язку з чим вважає, що нежитлове приміщення за адресою: м.Харків, вул.Гвардійців- Широнінців,84 могло бути відчужене Харківською міською радою лише шляхом продажу його на аукціоні або за конкурсом, а не шляхом викупу, що є підставою для визнання незаконним та скасування оспорюваного рішення Харківської міської ради в частині пункту 18.

Крім того, прокурор вважав, що укладений на підставі оспорюваного рішення Харківської міської ради договір купівлі-продажу від 23.07.2018р. №5608-В-С не є таким, що відповідає вимогам законодавства та інтересам держави і суспільства, що є підставою для визнання цього договору недійсним, і як наслідок просить повернути спірне нежитлове приміщення територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради.

Вважаючи, що під час прийняття оскаржуваного рішення Харківської міської ради, в процесі здійснення процедури відчуження об`єктів нерухомості та укладання спірних договорів купівлі-продажу відповідачами були порушені вимоги Закону України «Про приватизацію державного майна» , Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» , Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова на 2017 - 2022 роки, що безпосередньо порушує права та інтереси територіальної громади м.Харкова, прокурор звернувся з відповідною позовною заявою до господарського суду Харківської області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.12.2019р. у даній справі в позові відмовлено повністю, з підстав викладених вище (т.2 а.с.16-32).

Досліджуючи питання наявності підстав представництва органами прокуратури інтересів держави колегія суддів зазначає наступне.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.06.2019р. у справі № 587/430/16-ц, від 15.01.2020р. у справі №698/119/18.

Тобто, суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом як заявив прокурор. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту. Іншими словами, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює.

Предметом позову у даній справі є вимога про незаконним та скасування пункту 18 додатку 1 до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 20.09.2017р. № 757/17, визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень та скасування запису про його державну реєстрацію №27527370 від 14.08.2018р. та зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Джулія» повернути на користь територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради спірні нежитлові приміщення.

При цьому, з вказаних позовних вимог вбачається, що в даному випадку спір виник щодо нежитлових приміщень, які є комунальною власністю та належать територіальній громаді м.Харкова.

Особою, що здійснює правомочності власника майна, належного територіальній громаді міста Харкова, є Харківська міська рада.

З огляду на що, у випадку здійснення захисту інтересів держави (місцевої громади), які пов`язані із захистом права власності територіальних громад, в суді прокурором, саме міська рада має виступати органом, в інтересах, якого має бути здійснено представництво прокурором інтересів держави.

Так, звертаючись до суду з відповідним позовом, прокурор одним із співвідповідачів вказав Харківську міську раду, оскільки рішення саме цього органу оспорюється прокурором, із зазначенням того, що вказане рішення прийнято із порушенням чинного законодавства. Цим прокурор обґрунтовував відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів саме у спірних правовідносинах, тобто, навів підставу для представництва інтересів держави.

Судова колегія погоджується із такою позицією прокурора, оскільки захист інтересів держави в особі територіальної громади м. Харкова має здійснювати Харківська міська рада, проте, саме цей орган місцевого самоврядування вчинив дії у вигляді прийняття рішення та підписання договору, які прокурор вважає незаконними та такими, що порушують інтереси держави в особі територіальної громади м. Харкова, з огляду на що, прокурором цілком правомірно заявлено відповідний позов, а Харківську міську раду визначено одним із відповідачів у цій справі, тому іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади м. Харкова, виходячи із спірних правовідносин, не існує.

З огляду на що, безпосередність звернення прокуратури без зазначення компетентного органу, який здійснює функції держави в спірних відносинах, цілком правомірно обґрунтовується перевищенням Харківською міською радою, як органом місцевого самоврядування, що здійснює правомочності власника майна, належного територіальній громаді міста, встановлених законом меж її владних повноважень, а також необхідністю захисту інтересів держави в частині забезпечення права місцевої громади розпоряджатися землею, яка їй належить, що власне і стало підставою для звернення прокурора з цим позовом.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що в даному випадку прокурор належним чином підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та звернувся до суду як самостійний позивач.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.08.2020р. у справі №908/684/19, від 17.06.2020р. у справі №545/275/19, від 25.08.2020р. у справі №707/2825/18.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні " органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Згідно зі статтею 172 Цивільного кодексу України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції, встановленої законом.

Частиною 1 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні " встановлено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Згідно з частиною 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні " органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування й оренду.

Відповідно до частини 4 статті 3 Закону України "Про приватизацію державного майна " (в редакції чинній, на момент прийняття оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування) відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про приватизацію державного майна " (в редакції чинній, на момент прийняття оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування) приватизація державного майна (далі - приватизація) - платне відчуження майна, що перебуває у державній власності, у тому числі разом із земельною ділянкою державної власності, на якій розташований об`єкт, що підлягає приватизації, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки.

Статтею 15 вказаного Закону визначені способи приватизації, зокрема, шляхом: продажу об`єктів приватизації на аукціоні (у тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу об`єктів приватизації за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону (далі - конкурс); продажу акцій (часток, паїв), що належать державі у господарських товариствах, на аукціоні, за конкурсом, на фондових біржах та іншими способами, що передбачають загальнодоступність та конкуренцію покупців; продажу на конкурсній основі єдиного майнового комплексу державного підприємства, що приватизується, або контрольного пакета акцій акціонерного товариства при поданні покупцем документів, передбачених частиною першою статті 12 цього Закону; викупу об`єктів приватизації, продажу акцій на міжнародних фондових ринках, у тому числі у вигляді депозитарних розписок; іншими способами, які встановлюються спеціальними законами, що регулюють особливості приватизації об`єктів окремих галузей.

Згідно із статтею 16-2 Закону України Закону України "Про приватизацію державного майна " (в редакції чинній, на момент прийняття оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування) викуп акцій (часток, паїв), що належать державі в статутному капіталі господарських товариств, інших господарських організацій та підприємств, заснованих на базі об`єднання майна різних форм власності, здійснюється відповідно до законодавства з питань приватизації та з урахуванням установчих документів таких товариств. Викуп об`єктів малої приватизації здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) " .

Статтею 4 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) " (в редакції чинній, на момент прийняття оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування) установлено, що продавцями об`єктів малої приватизації, що перебувають у державній та комунальній власності, є відповідно: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва; органи приватизації, створені місцевими радами.

Статтею 3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) " (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено способи приватизації об`єктів малої приватизації. Приватизація об`єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу; продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону (далі - конкурс). Шляхом продажу за конкурсом може здійснюватися приватизація окремих єдиних майнових комплексів групи А та окремих об`єктів групи Ж.

Частиною 6 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні " встановлено, що доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об`єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.

Таким чином, орган місцевого самоврядування, її виконавчий комітет, міський голова (в межах їх компетенції) у спірних правовідносинах реалізують права власника майна, що перебуває у комунальній власності, щодо володіння, користування та розпорядження таким майном на підставі та у порядку, визначеному чинним законодавством України.

21.06.2017р. Харківською міською радою на 13 сесії 7 скликання прийнято рішення № 691/17, яким затверджено Програму приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки (надалі - Програма).

Відповідно до пункту 1.1. Програми, її розроблено відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та інших законодавчих актів, що регулюють питання власності.

Відповідно до пункту 1.4 цієї Програми об`єктами приватизації є комунальні підприємства (якщо в разі їх виділення у самостійні підприємства не порушується технологічна єдність виробництва з основної спеціалізації підприємства, зі структури якого вони виділяються) як єдині майнові комплекси, до складу яких входять усі види майна, призначені для їх діяльності, що визначені Цивільним кодексом України, у тому числі разом із земельними ділянками комунальної власності, на яких вони розташовані (далі - єдиний майновий комплекс підприємства); об`єкти незавершеного будівництва та законсервовані об`єкти, які не можуть бути добудовані за рахунок коштів міського бюджету ; окреме індивідуально визначене майно (рухоме та нерухоме майно, у тому числі будівлі, споруди, нежитлові приміщення); акції (частки, паї), що належать територіальній громаді у статутному капіталі господарських товариств, інших господарських організацій та підприємств, заснованих на базі об`єднання майна різних форм власності; об`єкти соціально-культурного призначення, крім тих, що не підлягають приватизації.

Основними принципами індивідуальної приватизації та відчуження є: досягнення максимального економічного ефекту від продажу об`єкта приватизації; вибір способу приватизації об`єкта; виявлення перешкод в приватизації та їх усунення, здійснення необхідних регуляторних заходів; індивідуальний підхід при підготовці об`єкта до приватизації та прийняття рішень про приватизацію; визначення економічної доцільності приватизації об`єкта (пункт 2.2. Програми).

Відповідно до 3.4 Програми приватизація об`єктів здійснюється шляхом:

- викупу;

- продажу об`єктів приватизації на аукціоні (у тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни);

- продажу об`єктів приватизації за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону (далі - конкурс);

- іншими способами, які встановлюються спеціальними законами, що регулюють особливості приватизації об`єктів окремих галузей.

Викуп застосовується щодо об`єктів комунальної власності, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими та нормативними актами, а також щодо тих, які не продано на аукціоні, за конкурсом.

Таким чином, порядок та процедура приватизації комунального майна на момент прийняття оскаржуваного прокурором рішення Харківської міської ради від 20.09.2017р. № 757/17 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади" визначалась Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", який на час звернення прокуратури з позовом втратив чинність на підставі пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", який набрав чинності 07.03.2018р., та Програмою приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки, затвердженою рішенням 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017р. № 691/17.

20.09.2017р. Харківською міською радою 7 скликання прийнято рішення № 757/17 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова", згідно з яким з метою найбільш ефективного використання нежитлового фонду м. Харкова та поповнення бюджету міста Харкова, на підставі Законів України "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки, затвердженою рішенням 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21 червня 2017 року № 691/17, керуючись статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Харківська міська рада вирішила провести відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова шляхом викупу (згідно з додатком).

У пункті 18 додатку до вказаного рішення визначено спірне майно, яке передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Джулія» .

Згідно із статтею 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) викуп застосовується щодо об`єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами. Покупець, який став власником об`єкта і не скористався на момент його приватизації правом викупу будівлі (споруди, нежитлового приміщення) у межах займаної таким об`єктом площі, має право викупити відповідну будівлю (споруду, нежитлове приміщення), якщо це не заборонено законодавчими актами. Порядок викупу об`єкта встановлюється Фондом державного майна України.

Статтею 13 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" продаж об`єктів малої приватизації на аукціоні полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував у ході торгів найвищу ціну.

В статті 14 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) " визначено, що продаж об`єктів малої приватизації за конкурсом полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував найвищу ціну та взяв зобов`язання виконати умови конкурсу.

З наведених норм права випливає, що основною метою приватизації, у тому числі комунального майна є досягнення максимального економічного ефекту від продажу об`єкта комунальної власності, тобто отримання найвищої ціни за об`єкти, що підлягають приватизації та залучення коштів для здійснення структурної перебудови економіки територіальної громади.

Частиною 1 статті 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" встановлено, що приватизація об`єктів групи А здійснюється з урахуванням таких особливостей:

1) у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна;

2) продаж нежитлових приміщень, будівель та споруд, які згідно із законодавством можуть бути об`єктами приватизації, незалежно від підпорядкування здійснюється державними органами приватизації відповідно до законодавства з питань приватизації;

3) майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів державного підприємства, визнаного банкрутом за рішенням господарського суду (якщо господарський суд прийняв постанову про його ліквідацію), передається ліквідаційною комісією відповідному державному органу приватизації для подальшої приватизації за актом приймання-передачі в порядку, встановленому Фондом державного майна України. Продаж зазначеного майна здійснюється виключно на аукціонах;

4) державний орган приватизації з власної ініціативи приймає рішення про приватизацію об`єктів групи А, які утворюються на базі державного майна підприємств, що реструктуризуються, нежитлових приміщень, об`єктів, щодо яких скасовано заборону на приватизацію в установленому законом порядку, та інших неприватизованих об`єктів групи А.

Порядок викупу встановлений Фондом державного майна України. На час виникнення спірних правовідносин (прийняття спірного рішення 21 лютого 2018 року) діяв Порядок продажу об`єктів малої приватизації шляхом викупу, на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, затверджений Фондом державного майна України від 02 квітня 2012 року № 439 (надалі - Порядок № 439).

Згідно з пунктом 8.1 Порядку № 439, викуп об`єктів малої приватизації застосовується відповідно до пункту 3.3 розділу III та пункту 7.15 розділу VII цього Порядку щодо об`єктів малої приватизації, які не продані на аукціоні, за конкурсом, а також якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 8.2 Порядку № 439, ціна продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, установлюється на підставі результатів його оцінки.

Оцінка майна, яке підлягає приватизації, провадиться відповідно до Методики оцінки майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1891 (надалі - Методика № 1891).

Згідно з абзацом 5 пункту 73 Методики № 1891 (у редакції, чинній на час прийняття радою оспорюваного рішення), порядок оцінки орендованого нерухомого майна (майна, що надавалося у концесію), що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди (концесії), під час приватизації, встановлюється Фондом державного майна. Порядком також визначається процедура ідентифікації невід`ємних поліпшень, здійснених за рахунок коштів орендаря (концесіонера).

Наказом Фонду державного майна України від 27 лютого 2004 року № 377 затверджено Порядок оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації (надалі - Порядок № 377).

Пункт 2.2 Порядку № 377 визначає перелік підтверджувальних документів про здійснення орендарем поліпшень, що подаються ним до органу приватизації.

З наведеного випливає, що Харківська міська рада має право прийняти рішення про продаж об`єктів нерухомого майна, що перебувають у власності територіальної громади, а уповноважений нею орган приватизації, а саме Управління, має право укласти відповідний договір купівлі-продажу. При цьому такий продаж має бути проведений шляхом аукціону або за конкурсом. У виключних випадках такий продаж може бути проведений шляхом викупу, а саме в даному випадку продаж шляхом викупу орендарем об`єкта, який перебуває у нього в оренді, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

Таким чином, викуп орендарем орендованого ним приміщення у спірних правовідносинах, в силу приписів статті 18-2 з урахуванням статті 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки, затвердженої рішенням 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання № 691/17, може бути лише за умови, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

Аналогічна права позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 22.01.2021р. у справі №922/623/20, яка у відповідності до приписів частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховується судом апеляційної інстанції при розгляді даної справи.

Так, згідно звіту про оцінку майна - спірних нежитлових приміщень, складеного фізичною особою - підприємцем Прокоп`євою І.Б. задля визначення вартості об`єкта оцінки для приватизації шляхом викупу, вартість вказаного майна складає 276857,00грн. без ПДВ.

Проте, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Джулія» здійснювались будь-які невід`ємні поліпшення орендованого нею приміщень за додатковою угодою №22 від 10.09.2014р. до договору оренди від 10.04.2002р. №1039 в період перебування нерухомого майна в оренді.

Отже, за наведених обставин, судова колегія погоджується з доводами прокурора про те, що Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем, а обраний спосіб приватизації не тільки є незаконним, а й суперечить інтересам держави та територіальної громади, в зв`язку з тим, що він фактично свідчить про умисне не проведення конкурсного продажу цих об`єктів (аукціон або конкурс), що виключає можливість отримати за об`єкт приватизації більше ринкової вартості, адже на аукціон або конкурс такий об`єкт виставляється з початковою вартістю, що дорівнює ринкової та в ході їх проведення ціна продажу може збільшитись.

Крім того, судова колегія зазначає, що Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та орендар були обізнані про порушення процедури приватизації шляхом викупу орендарем, а не шляхом аукціону чи конкурсу, адже в договорі купівлі-продажу наявні посилання на Програму приватизації, у якій зазначено, що викуп застосовується щодо об`єктів комунальної власності, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими та нормативними шагами, а також щодо тих, які не продано на аукціоні, за конкурсом.

При цьому необґрунтованим є посилання місцевого господарського суду про право міської ради самостійно обирати будь-який спосіб приватизації на підставі рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2000 року № 14-рп/2000 у справі № 1-16/2000 за конституційним зверненням товариства покупців членів трудового колективу перукарні № 163 "Черемшина" щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (справа про визначення способу малої приватизації), оскільки Конституційний Суд України в цьому рішенні роз`яснив, що право органів, які здійснюють функції розпорядження державною власністю, самостійно визначати спосіб приватизації обмежується випадками, передбаченими законом.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.06.2020р. у справі № 922/2593/19, від 17.06.2020р. у справі № 922/1958/19, від 23.06.2020р. у справі № 922/1970/19, від 07.07.2020р. у справі № 922/2932/19, від 08.07.2020р. у справі №922/1969/19.

При цьому, судова колегія зауважує, що невірне обрання способу приватизації є порушенням, допущеним не лише Харківською міською радою та Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, але й набувачем майна ТОВ Джулія .

Так, відсутність поліпшень орендованого майна, як одна з необхідних умов для не застосування конкурсної процедури його приватизації, є подією (юридичним фактом), на яку має вплив виключно така особа, як орендар (покупець, набувач).

Так само і подання до органу приватизації документів, передбачених пунктом 2.2. Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 27 лютого 2004 року № 377, є виключно залежною від орендаря подією.

Згідно з частиною 10 статті 51 Закону України "Про місцеве самоврядування " акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку про те, що пункт 18 додатку 1 до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 20.09.2017р. № 757/17 прийнято з порушенням вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію " та Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки, затвердженою рішенням 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21 червня 2017 року № 691/17, а відтак є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки спрямований не на досягнення мети, визначеної у цих Законах і Програмі, і тим самим порушує права територіальної громади на отримання максимального економічного ефекту від продажу об`єкта комунальної власності.

Колегія суддів також вважає безпідставним посилання місцевого господарського суду на п.5.6 додаткової угоди №22 від 10.09.2014р. до договору оренди від 10.04.2002р. №1039, яким встановлено, що орендар, який належно виконує свої обов`язки, у разі продажу майна, що передано в оренду, має переважне право перед іншими особами на його викуп, оскільки таке право виникає у орендаря лише за умов, визначених Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) " .

Щодо позовних вимог прокурора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 23.07.2018р. №5608-В-С, орендованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Джулія» , укладеного у тому числі на підставі пункту 18 додатку 1 до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 20.09.2017р. № 757/17, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Частинами 1 - 3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Оскільки договір купівлі-продажу від 23.07.2018р. №5608-В-С укладений на виконання рішення Харківської міської ради 14 сесії 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 20.09.2017р. № 757/17, яке прийнято 1-им відповідачем по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джулія» з порушенням спеціального законодавства щодо приватизації нежитлових приміщень, тому зміст цього договору є таким, що суперечить ст.ст. 1, 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст.ст. 11, 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) ", що, в свою чергу, свідчить по його недійсність.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає доведеними та обґрунтованими позовні вимоги прокурора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від від 23.07.2018р. №5608-В-С, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ТОВ «Джулія» , посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н.В. та зареєстрованого в реєстрі за №2524.

Щодо вимог прокурора про скасування рішення №27527370 від 14.08.2018р. про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Джулія» на спірне нежитлове приміщення та зобов`язання ТОВ «Джулія» повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради спірне нежитлове приміщення, колегія суддів зазначає, що дані вимоги є похідними від вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 23.07.2018р. №5608-В-С, які як було зазначено вище, є обґрунтованими та законними, тому вказані вимоги прокурора також підлягають задоволенню.

Щодо посилань місцевого господарського суду при ухваленні оскаржуваного рішення на практику Європейського суду з прав людини у застосуванні статті 1 Першого протоколу до Конвенції щодо втручання держави у право на мирне володіння майном, судова колегія зазначає наступне.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує захист права володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання справедливого балансу в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими зазначене майно було набуте у власність.

Критерій законності означає втручання держави у право власності особи, яке повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду". Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад, чи сфер людської діяльності.

Верховним Судом у постанові від 20.02.2020р. у справі № 297/616/17 наголошено, що вищезазначені висновки ЄСПЛ потрібно застосовувати не безумовно, а з урахуванням фактичних обставин справи, оскільки цей суд рекомендував оцінювати дії не тільки органів держави-відповідача, але і самого скаржника. Адже певні випадки порушень, на які особа посилається як на підставу для застосування статті 1 Першого Протоколу, можуть бути пов`язані з протиправною поведінкою самого набувача майна.

Приймаючи до уваги встановлення факту невірного обрання способу приватизації, що є порушенням, допущеним не лише Харківською міською радою та Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, але й набувачем майна ТОВ «Джулія» , колегія суддів дійшла висновку про те, що в даному випадку, позбавлення набувача його майна шляхом часткового скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання спірного договору купівлі-продажу недійсним є пропорційним втручанням з боку держави, а отже є законним в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що господарським судом Харківської області при ухваленні оскаржуваного рішення було неправильно застосовано положення Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» в частині визначення підстав викупу особою нерухомого майна, яке попередньо перебувало в оренді останньої, неповно досліджено всі обставини справи, помилково застосовано практику Європейського суду по правам людини щодо питання неможливості витребування у добросовісного набувача майна, яке вибуло з володіння держави внаслідок порушень, допущених уповноваженими посадовими особами, які здійснюють функцію управління державним майном, а також неналежно досліджено питання доведення прокурором порушення спірним правочином інтересів держави і суспільства, що спричинило неналежне вирішення спору та прийняття неправильного рішення.

З огляду на наведене судова колегія дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги Заступника прокурора Харківської області, скасування рішення господарського суду Харківської області від 04.12.2019р. у справі №922/2591/19 з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керується положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 233, 240, 269, 270, п.2, ч.1 ст.275, ст. 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 04.12.2019р. у справі №922/2591/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати пункт 18 додатку 1 до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 20.09.2017р. № 757/17.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 23.07.2018р. №5608-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Джулія» , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н.В. і зареєстрований в реєстрі за №2524, та скасувати запис про його державну реєстрацію №27527370 від 14 серпня 2018 року.;

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Джулія» повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення підвальної частини №1-:-13, 24 загальною площею 115,1 кв.м., розташовані в житловому будинку літ "А-16" за адресою: м.Харків, вул.Гвардійців- Широнінців,84.

Стягнути з Харківської міської ради (61003, м.Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) на користь Прокуратури Харківської області (61001, м.Харків, вул. Б.Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108) 2941,81грн. судового збору за подання позовної заяви та 4412,71грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м.Харків, майдан Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412) на користь Прокуратури Харківської області (61001, м.Харків, вул. Б.Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108) 2941,81грн. судового збору за подання позовної заяви та 4412,71грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джулія» (61184, м.Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 84, код ЄДРПОУ 23911263) на користь Прокуратури Харківської області (61001, м.Харків, вул. Б.Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108) 2941,81грн. судового збору за подання позовної заяви та 4412,71грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Повний текст постанови складено 02 червня 2021р.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя Н.О. Мартюхіна