Ухвала

від 27.05.2021 по справі 908/859/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/69/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.05.2021 Справа № 908/859/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Проскурякова К.В. ,

Суддя Зінченко Н.Г.,

Суддя Корсун В.Л., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О.

розглянувши скаргу Приватного акціонерного товариства «Запорізький кабельний завод» від 14.05.2021 р. за вих. №3/01-138 на дії приватного виконавця щодо винесення постанови про арешт коштів боржника

За позовом: Акціонерного товариства «СБЕРБАНК» (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 46, код ЄДРПОУ 25959784)

До відповідачів:

1 - Приватного акціонерного товариства «Запорізький кабельний завод» (69093, м. Запоріжжя, вул. Гладкова, буд. 2, код ЄДРПОУ 05755625)

2 - Приватного акціонерного товариства «Запорізький завод надпотужних трансформаторів» (69124, м. Запоріжжя, вул. Випробувачів, буд. 2, код ЄДРПОУ 13604509)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - 1, 2: Приватне акціонерне товариство «Запоріжтрансформатор» (69600, м. Запоріжжя, Дніпровське шосе, буд. 3, код ЄДРПОУ 00213428)

про стягнення 87 500 000,00 грн. ,

орган виконання: приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександр Сергійович (69035, м. Запоріжжя, вул. Л. Жаботинського, буд. 50, оф.106)

За участю представників сторін:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача - 1: не з`явився

Від відповідача - 2: не з`явився

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - 1, 2: не з`явився

Орган виконання: не з`явився

ВСТАНОВИЛА:

14.05.2021 р. до Господарського суду Запорізької області від Приватного акціонерного товариства «Запорізький кабельний завод» надійшла скарга від 14.05.2021 р. за вих. №3/01-138 (вх. №33/08-13/21 від 14.05.2021 р.) на дії приватного виконавця щодо винесення постанови про арешт коштів боржника. Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.05.2021 р., вказану заяву передано для розгляду колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя Проскуряков К.В., суддя Корсун В.Л., суддя Зінченко Н.Г.

Ухвалою суду від 18.05.2021 р. прийнято скаргу до розгляду, судове засідання призначено на 27.05.2021 р. о/об 10 год. 10 хв. з повідомленням (викликом) учасників справи та приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Представники позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - 1, 2 у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце призначеного судового засідання були повідомлені належним чином шляхом направлення на їх адреси відповідної ухвали суду. Клопотань про розгляд справи без уповноважених представників та письмових пояснень по суті скарги не надходило.

Представники відповідачів - 1, 2 та приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Сколибог О.С. у судове засідання не з`явилися.

27.05.2021 р. від Приватного акціонерного товариства «Запорізький кабельний завод» надійшло письмове клопотання про розгляд скарги від 14.05.2021 р. за вих. №3/01-138 на дії приватного виконавця щодо винесення постанови про арешт коштів боржника без участі уповноваженого представника відповідача - 1.

Також 27.05.2021 р. від уповноваженого представника приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибог О.С. до суду надійшла письмова заява про розгляд скарги від 14.05.2021 р. за вих. №3/01-138 на дії приватного виконавця щодо винесення постанови про арешт коштів боржника без участі приватного виконавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

В обґрунтування скарги на дії приватного виконавця, скаржник посилається на те, що 30.11.2020 р. колегією суддів Господарського суду Запорізької області у складі головуючого судді Проскурякова К.В., суддів Зінченко Н.Г. та Корсуна В.Л. прийнято рішення у справі № 908/859/20 за позовом АТ Сбербанк до ПрАТ Запорізький кабельний завод та ПрАТ Запорізький завод надпотужних трансформаторів , позовні вимоги задоволені. На підставі заяви Акціонерного товариства СБЕРБАНК постановами приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога О.С. (далі - приватний виконавець) від 27.04.2021 р. відкриті виконавчі провадження № 65289664 та № 65289474 з виконання рішення по справі № 908/859/20, які об`єднані у зведене виконавче провадження № 65291344. Крім того, приватним виконавцем винесено постанову від 27.04.2021 р. за зведеним виконавчим провадженням № 65291344 про арешт коштів боржника. Приватне акціонерне товариство Запорізький кабельний завод - відповідач - 1, вважає постанову про арешт коштів боржника неправомірною і необґрунтованою, а також такою, що порушує права та законні інтереси відповідача - 1, оскільки накладення арешту на грошові кошти, за рахунок яких здійснюється виплата заробітної плати, є неправомірним. Станом на 27.04.2021 р. у відповідача - 1 були відкриті відповідні рахунки в банківських установах: в АТ ПУМБ , в АТ ОТП БАНК , в АТ РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ , в АТ БАНК АЛЬЯНС , в АТ ТАСКОМБАНК , в АТ УКРЕКСІМБАНК , в АТ СБЕРБАНК . 09.11.2017 р. між відповідачем - 1 та АТ ПУМБ укладено договір № 268213442, за умовами якого банк відкриває клієнту поточний рахунок та здійснює його розрахункове касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України та надає пов`язані з цим послуги. У АТ ПУМБ відкрито, зокрема рахунок № НОМЕР_1 в гривні (код валюти: 980 (UАН)). Зазначений рахунок використовується відповідачем - 1, у тому числі для виплати заробітної плати та сплати інших обов`язкових податків та зборів, встановлених чинним законодавством для виплати заробітної плати. Витрати відповідача - 1 на виплату заробітної плати найманим працівникам на місяць складають 2 000 000,00 грн., які враховують обов`язкові податки та збори. В силу вимог ст. 19 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Отже, накладенню арешту на кошти боржника передує їх виявлення. З урахуванням викладеного, приватний виконавець з метою недопущення у своїй діяльності прав та законних інтересів фізичних осіб на отримання заробітної плати не був позбавлений можливості отримати від банків, у яких накладено арешт на кошти боржника, інформацію щодо наявності коштів на рахунках, цільового використання таких коштів та можливості звернення стягнення на них. Отже, держава гарантувала та захистила законом право фізичної особи на своєчасне одержання винагороди за працю. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Враховуючи викладене, накладення арешту на грошові кошти, за рахунок яких здійснюється виплата заробітної плати, є неправомірним. Аналогічна правова позиція зазначена Верховним Судом у постановах від 27.03.2018 р. у справі № 922/808/16, від 16.05.2018 р. у справі 905/294/15, від 11.06.2018 р. у справі № 910/4153/13, від 09.09.2019 р. у справі № 913/958/16. Таким чином, приймаючи оскаржувану постанову, приватний виконавець не перевірив факту наявності коштів, не отримав від банків інформацію щодо цільового використання коштів відповідача - 1 та можливості звернення стягнення на них.

З метою уникнення звернення до суду з цією скаргою відповідач - 1 склав до приватного виконавця Сколибога О.С. клопотання № 3/01-134 від 13.05.2021 р., в якому просив винести постанову, якою внести зміни до постанови про арешт коштів боржника від 27.04.2021 р. по зведеному виконавчому провадженню № 65291344 зазначивши, що арешт коштів боржника не розповсюджується на операції з виплати заробітної плати та сплати податків, зборів (єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, військового збору, податку на доходи фізичних осіб, сум, утриманих із заробітної плати згідно виконавчих документів тощо) та комісій банківських установ, які необхідні для здійснення виплати заробітної плати. 13.05.2021 приватний виконавець Сколибог О.С. за адресою розташування свого офісу особисто відмовив листоноші в отриманні цього клопотання, зазначивши при цьому, що здати документи можна лише в єдиний приймальний день та тиждень, а саме у середу, чим необґрунтовано обмежив право відповідача - 1 звертатись із клопотаннями до виконавця. Така відмова в отриманні клопотання вимусила відповідача - 1 відправити його засобами поштового зв`язку та звернутись до суду з цією скаргою.

На підставі викладеного, скаржник просить суд визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича з винесення постанови від 27.04.2021 р. за зведеним виконавчим провадженням № 65291344 про арешт коштів боржника, в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 , код валюти: 980 (UАН) в АТ ПУМБ м. Київ, код банку 334851; визнати недійсною постанову приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича від 27.04.2021 р. за зведеним виконавчим провадженням № 65291344 про арешт коштів боржника, в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 , код валюти: 980 (УАН) в АТ ПУМБ м. Київ, код банку 334851; зняти накладений в рамках примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 30.03.2021 р. № 908/859/20 арешт з грошових коштів, що містяться на рахунку Приватного акціонерного товариства «Запорізький кабельний завод» (код ЄДРПОУ 05755625) № НОМЕР_1 , код валюти: 980 (UАН) в АТ ПУМБ м. Київ, код банку 334851.

27.05.2021 р. на адресу електронної пошти суду від приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога О.С. надійшли письмові пояснення на скаргу на дії приватного виконавця від 26.05.2021 р. за вих. №3866, в яких зазначено, що на виконанні у приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Сколибога О.С. перебуває зведене виконавче провадження №65291344 про стягнення коштів з Приватного акціонерного товариства «Запорізький кабельний завод» на користь Акціонерного товариства СБЕРБАНК . Отримавши інформацію від установ банку про наявні відкриті рахунки боржника в рамках зведеного виконавчого провадження, 27 квітня 2021 року приватним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника, якою було накладено арешт на грошові кошти Боржника, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника в АТ "ПУМБ", МФО 334851; АТ "ОТП БАНК", МФО 300528, АТ СБЕРБАНК , МФО 320627, АТ РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ , МФО 380805, АТ БАНК АЛЬЯНС , МФО 300119, АТ УКРЕКСІМБАНК , МФО 322313, у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження (мінімальних та додаткових) 64 891 994,80 грн. При цьому, з оскаржуваної постанови вбачається, що арешт було накладено на кошти крім тих, що знаходяться на рахунках зі спеціальним режимом використання або рахунки, на які законом заборонено звернення стягнення (призначені для виплати заробітної плати, пенсії, соціальних виплат тощо), та належать боржнику. Зазначену постанову було направлено на виконання до установи банку - АТ "ПУМБ". Вважає, що скаржником не надано документального підтвердження, що рахунок № НОМЕР_1 має спеціальний режим використання, або накладення арешту на такий рахунок заборонено законом; банк не визнав рахунок № НОМЕР_1 та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення; клопотання Боржника не містить відомостей у якому саме розмірі в нього виникли зобов`язання з виплати заробітної плати, з якої саме суми коштів він просить зняти арешт; до клопотання не було додано документів, що підтверджують виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати та його розміру; доводи скаржника спростовуються висновками Великої Палати Верховного суду; приватний виконавець діяв у межах та спосіб, визначений Законом. На підставі викладеного, просить суд у задоволенні скарги на дії приватного виконавця щодо винесення постанови про арешт коштів боржника у справі №908/859/20 відмовити в повному обсязі.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути скаргу по суті.

Розглянувши матеріали справи № 908/859/20, скаргу та додані до неї документи, заслухавши представників відповідачів - 1, 2 та приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога О.С., суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.11.2021 р. у справі №908/859/20 позов задоволено. Вирішено в рахунок погашення заборгованості Приватного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» (69600, м. Запоріжжя, Дніпровське шосе, буд. 3, код ЄДРПОУ 00213428) за Договором про відкриття кредитної лінії №72-В/12/08/КЛ-КБ від 21.09.2012, розмір якої за кредитом та процентами за користування кредитом становить 85 103 446,00 доларів США 00 центів та складається з: заборгованістю за кредитом - 58 200 000 доларів США 00 центів та заборгованістю за процентами за користування кредитом - 26 903 446 доларів США 00 центів, на підставі Договору поруки від 29.12.2016 року солідарно стягнути з Приватного акціонерного товариства «Запорізький кабельний завод» (69093, м. Запоріжжя, вул. Гладкова, буд. 2, код ЄДРПОУ 05755625) на користь Акціонерного товариства «СБЕРБАНК» (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 46, код ЄДРПОУ 25959784) грошові кошти в розмірі 58 500 000,00 грн. В рахунок погашення заборгованості Приватного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» (69600, м. Запоріжжя, Дніпровське шосе, буд. 3, код ЄДРПОУ 00213428) за Договором про відкриття кредитної лінії №72-В/12/08/КЛ-КБ від 21.09.2012, розмір якої за кредитом та процентами за користування кредитом становить 85 103 446 доларів США 00 центів та складається з: заборгованістю за кредитом - 58 200 000 доларів США 00 центів та заборгованістю за процентами за користування кредитом - 26 903 446 доларів США 00 центів, на підставі Договору поруки від 29.12.2016 солідарно стягнути З Приватного акціонерного товариства «Запорізький завод надпотужних трансформаторів» (69124, м. Запоріжжя, вул. Випробувачів, буд. 2, код ЄДРПОУ 13604509) на користь Акціонерного товариства «СБЕРБАНК» (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 46, код ЄДРПОУ 25959784) грошові кошти в розмірі 29 000 000,00 грн.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Запорізький кабельний завод» (69093, м. Запоріжжя, вул. Гладкова, буд. 2, код ЄДРПОУ 05755625) на користь Акціонерного товариства «СБЕРБАНК» (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 46, код ЄДРПОУ 25959784) судовий збір у розмірі 491 868,00 грн. та стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Запорізький завод надпотужних трансформаторів» (69124, м. Запоріжжя, вул. Випробувачів, буд. 2, код ЄДРПОУ 13604509) на користь Акціонерного товариства «СБЕРБАНК» (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 46, код ЄДРПОУ 25959784) судовий збір у розмірі 243 832,00 грн.

30.03.2021 р. на виконання зазначеного рішення судом видано відповідні накази.

На підставі заяви Акціонерного товариства СБЕРБАНК постановами приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога О.С. від 27.04.2021 р. відкриті виконавчі провадження № 65289664 та № 65289474 про примусового виконання наказів Господарського суду Запорізької області від 30.03.2021 р. по справі № 908/859/20, щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства «Запорізький кабельний завод» на користь АТ «СБЕРБАНК» судового збору у розмірі 491 868,00 грн. та щодо погашення заборгованості Приватного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» за Договором про відкриття кредитної лінії №72-В/12/08/КЛ-КБ від 21.09.2012, розмір якої за кредитом та процентами за користування кредитом становить 85 103 446 доларів США 00 центів та складається з: заборгованістю за кредитом - 58 200 000 доларів США 00 центів та заборгованістю за процентами за користування кредитом - 26 903 446 доларів США 00 центів, на підставі Договору поруки від 29.12.2016 солідарно стягнути Приватного акціонерного товариства «Запорізький кабельний завод» на користь Акціонерного товариства «СБЕРБАНК» грошові кошти в розмірі 58 500,00 грн.

Вказані виконавчі провадження об`єднані у зведене виконавче провадження № 65291344.

Також 27.04.2021 р. приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Сколибога О.С. прийнято постанову за зведеним виконавчим провадженням № 65291344 про арешт коштів боржника - Приватного акціонерного товариства «Запорізький кабельний завод» , якою встановлено, що сума боргу боржником не сплачена. З метою забезпечення виконання рішення, необхідно накласти арешт на всі грошові кошти боржника, що містяться на рахунках в перелічених банківських установах в межах суми боргу за виконавчим провадженням.

Зазначеною постановою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника в Акціонерне товариство Комерційний банк ПРИВАТБАНК , АТ "ТАCкомбанк", крім коштів, що знаходяться на рахунках зі спеціальним режимом використання або рахунки, на які законом заборонено звернення стягнення (призначені для виплати заробітної плати, пенсії, соціальних виплат тощо), та належать боржнику: Приватному акціонерному товариству «Запорізький кабельний завод» , у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження (мінімальних та додаткових) 64 891 994,80 грн.

Відповідно до пункту 2 постанови вирішено копії постанови направити на виконання до банківських, інших фінансових установ та сторонам виконавчого провадження.

Статтями 8, 9, 68 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно із ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961, ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Відповідно до ч. 11 ст. 1 Закону України Про оплату праці передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 5 ст. 97 Кодексу законів про працю, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Згідно із ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У ч. 6 ст. 24 Закону України Про оплату праці передбачено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Пунктом 7 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 28.01.2016 р. № 01-06/131/16 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням господарськими судами Закону України Про виконавче провадження (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку ВГСУ) роз`яснено, що накладення арешту на рахунок боржника, призначений для виплати заробітної плати працівникам підприємства, призводить до порушення їх конституційних прав.

Отже, держава таким чином гарантувала та захистила законне право фізичної особи на своєчасне одержання винагороди за працю. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.

За змістом статей 1, 5 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Крім того, згідно п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції здійснюється за вмотивованою постановою виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії. У залученні поліції для проведення виконавчих дій може бути відмовлено лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень, а також для подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій. (ч. 4)

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення. (ч. 5)

У ч.ч. 1, 2, 3 статті 56 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Пунктом 2 частини другої статті 48 Закону України Про виконавче провадження заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України Про електроенергетику, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України Про теплопостачання, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України Про теплопостачання, статті 18-1 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення, на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки , на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України Про виконавче провадження не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно 2 частини 2 статті 59 Закону України Про виконавче провадження у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 34 Закону України Про виконавче провадження виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення, до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, її дочірня компанія Газ України, Публічне акціонерне товариство Укртрансгаз, постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 59 Закону України Про виконавче провадження підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

У п. 2 Наказу Міністерства доходів і зборів України № 453 від 09.09.2013 р. Про затвердження Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати передбачено, що банки приймають від платників єдиного внеску грошові чеки, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником єдиного внеску розрахункових документів (документів на переказ готівки) про перерахування коштів для сплати сум єдиного внеску. Суми, сплачені за цими документами, повинні складати не менше 1/3 суми коштів для виплати заробітної плати, зазначеної в грошових чеках, платіжних дорученнях та інших розрахункових документах.

Відповідно до п. п. 9.1, 9.3, 9.4, 9.9, 9.11 Постанови Національного банку України від 21.01.2004 № 22 Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті , виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою про арешт коштів державного виконавця / приватного виконавця (далі - виконавець), судовим рішенням (у тому числі рішенням, ухвалою, постановою суду) чи ухвалою слідчого судді, суду, постановленою під час здійснення кримінального провадження (далі - документ про арешт коштів) Банк здійснює арешт коштів на рахунку клієнта, операції за яким були зупинені відповідно до ст. 6 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , на підставі постанови державного виконавця, яка надійшла до банку після повідомлення банком державного виконавця про відкриття клієнтом цього рахунку. Банк здійснює дії щодо арешту коштів відповідно до п. 9.6 цієї глави. Банк, у якому відкрито рахунок/рахунки (далі - рахунок) клієнта, уживає заходів щодо забезпечення виконання документа про арешт коштів після отримання документа про арешт коштів. Кошти, що арештовані на рахунку клієнта, забороняється використовувати до надходження платіжної вимоги / інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для виконання якого накладався арешт, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів. Банк здійснює зняття арешту з коштів за постановою виконавця про зняття арешту з коштів, прийнятою відповідно до законодавства України, за рішенням суду, які доставлені до банку самостійно виконавцем (представником/повіреним, помічником приватного виконавця), представником суду, або які надійшли рекомендованим або цінним листом, відправником якого є виконавець, суд.

Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України Про виконавче провадження встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом.

Як пояснив відповідач -1, 09.11.2017 р. між відповідачем - 1 (клієнт) та АТ ПУМБ (банк) укладено договір № 268213442, за умовами якого банк відкриває клієнту поточний рахунок та здійснює його розрахункове касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України та надає пов`язані з цим послуги.

У АТ ПУМБ відкрито, зокрема рахунок № НОМЕР_1 в гривні (код валюти: 980 (UАН)). Зазначений рахунок використовується відповідачем - 1 у тому числі для виплати заробітної плати та сплати інших обов`язкових податків та зборів, встановлених чинним законодавством для виплати заробітної плати.

Згідно з п. 1.3. договору банківського рахунку від 20.11.2017 р., дія цього розповсюджується на обслуговування рахунку № НОМЕР_2 , а також інших поточних рахунків Клієнта у національній та/або іноземній валютах, у тому числі зі спеціальним режимом використання, Карткових рахунках які будуть відкриті Клієнту в Банку в момент або після укладення цього Договору.

Судом встановлено, що з умов банківського рахунку від 09.11.2017 р вбачається, що рахунок боржника № НОМЕР_1 , на кошти на якому виконавцем був накладений арешт, є поточним рахунком боржника, який використовується для зберігання грошей та здійснення різних розрахунково-касових операцій боржника, у тому числі виплати заробітної плати. На цьому рахунку зараховуються та зберігаються кошти боржника, призначені не тільки для виплати заробітної плати. Зазначений рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено.

Скаржник посилається на те, що приватний виконавець з метою недопущення у своїй діяльності прав та законних інтересів фізичних осіб на отримання заробітної плати не був позбавлений можливості отримати від банків, у яких накладено арешт на кошти боржника, інформацію щодо наявності коштів на рахунках, цільового використання таких коштів та можливості звернення стягнення на них. Отже, приймаючи зазначену постанову, приватний виконавець не перевірив факту наявності коштів, не отримав від банків інформацію щодо цільового використання коштів відповідача - 1 та можливості звернення стягнення на них. Однак, вказані твердження відповідача - 1 судом до уваги не приймається, з урахуванням наступного.

З матеріалів зведеного виконавчого провадження вбачається, що АТ ПУМБ надіслано приватному виконавцю лист Реф. 116/4001/07БТ від 05.05.2021 р., в якому зазначено, що постанова ЗВП №65291344 про арешт коштів боржника від 27.04.2021 р. за прийнята до виконання. Зазначеним листом повідомлено, що залишок коштів по рахунку № НОМЕР_1 складає: 0 UАН, 0 EUR, 0 RUB, 0 USD. Також вказано про неможливість накладення арешту на рахунок № НОМЕР_3 згідно закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Отже, банк самостійно розмежував на які рахунки можливо накласти арешт та на які забороно відповідно до чинного законодавства України, тобто обмежень щодо накладання арешту на рахунок № НОМЕР_1 банком не було виявлено.

АТ "ПУМБ", на яке нормами статті 52 Закону України Про виконавче провадження покладений обов`язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника на рахунку № НОМЕР_1 виконало.

Отже, банк не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.

Чинним законодавством України не передбачено відкриття суб`єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати.

Зобов`язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов`язаннями суб`єкта господарювання, у тому числі тими, які виконуються в примусовому порядку виконання судових рішень.

У разі виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю.

Зазначений правовий висновок викладено у п. 7.16, 7.17 постанови Великої Палати Верховного суду від 19.05.2020 р. по справі № 905/361/19.

Отже, з умов вказаного договору вбачається, що рахунок не є рахунком зі спеціальним режимом використання, або рахунком, на який законом заборонено звернення стягнення, а є поточним рахунком, який використовується для зберігання грошей та здійснення різних розрахунково-касових операцій боржника, у тому числі виплати заробітної плати. Таким чином, зазначений рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено.

Також суд встановив, що в пункті 2 оскаржуваної постанови від 27.04.2021 р. приватний виконавець зазначив, що арешт накладається на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника в Акціонерне товариство Комерційний банк ПРИВАТБАНК , АТ "ТАСкомбанк", крім коштів, що знаходяться на рахунках зі спеціальним режимом використання або рахунки, на які законом заборонено звернення стягнення (призначені для виплати заробітної плати, пенсії, соціальних виплат тощо), та належать боржнику: Приватному акціонерному товариству «Запорізький кабельний завод» , у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження (мінімальних та додаткових) 64 891 994,80 грн.

Отже, приватний виконавець під час прийняття постанови діяв в межах своїх повноважень та відповідно до статті 56 Закону України Про виконавче провадження та не накладав арешт на грошові кошти, які передбачені для виплати заробітної плати.

При цьому, судом встановлено, що саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України Про виконавче провадження повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною 4 статті 59 Закону України Про виконавче провадження .

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина 4 статті 59 Закону України Про виконавче провадження).

Отже, оскільки відповідачем - 1 не надано документального підтвердження, що рахунок № НОМЕР_4 має спеціальний режим використання, або накладення арешту на такий рахунок заборонено законом, більш того, банк також не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення, то суд приходить до висновку, що приватний виконавець не мав правових підстав для зняття арешту з цього рахунку.

Крім того, скаржник зазначив, що з метою уникнення звернення до суду з цією скаргою відповідач - 1 склав до приватного виконавця Сколибога О.С. клопотання № 3/01-134 від 13.05.2021 р., в якому просив винести постанову, якою внести зміни до постанови про арешт коштів боржника від 27.04.2021 р. по зведеному виконавчому провадженню № 65291344 зазначивши, що арешт коштів боржника не розповсюджується на операції з виплати заробітної плати та сплати податків, зборів (єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, військового збору, податку на доходи фізичних осіб, сум, утриманих із заробітної плати згідно виконавчих документів тощо) та комісій банківських установ, які необхідні для здійснення виплати заробітної плати.

Відповідач -1 пояснив, що 13.05.2021 р. приватний виконавець Сколибог О.С. за адресою розташування свого офісу особисто відмовив листоноші в отриманні цього клопотання, зазначивши при цьому, що здати документи можна лише в єдиний приймальний день та тиждень, а саме у середу, чим необґрунтовано обмежив право Відповідача - 1 звертатись із клопотаннями до виконавця. Така відмова в отриманні клопотання і стала підставою Відповідача - 1 відправити його засобами поштового зв`язку та звернутись до суду з цією скаргою.

Однак, суд зазначає, що відповідач -1 не надав належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних вище обстави, а отже вказані твердження судом до уваги не приймаються.

Разом з тим, приватний виконавець у судовому засіданні 27.05.2021 р. пояснив, що 13.05.2021 р. до офісу приватного виконавця Сколибога О.С. прийшла невстановлена особа, яка назвалась представником Приватного акціонерного товариства Запорізький завод надпотужних трансформаторів та Приватного акціонерного товариства Запорізький кабельний завод . Зазначений громадянин повідомив, що бажає надати приватному виконавцю для реєстрації два окремих клопотання про внесення змін до постанови про арешт коштів боржника. В той же час, на питання приватного виконавця щодо документів, які підтверджують повноваження представника зазначений громадянин повідомив, що ані довіреності, ані доручення, ані інших документів, що підтверджують його повноваження на представництво вищевказаних Боржників він не має. Таким чином, саме у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують повноваження представника, було відмовлено у реєстрації окреслених клопотань. Зазначена особа не була листоношею. Надалі, приватний виконавець отримав поштовим врученням зазначене клопотання разом зі скаргою боржника та іншими додатками. Приватний виконавець ознайомившись зі змістом поданого клопотання Приватного акціонерного товариства Запорізький кабельний завод пояснив, що це клопотання не може бути задоволено, оскільки у клопотанні боржника не вказано у якому саме розмірі в нього виникли зобов`язання з виплати заробітної плати, з якої саме суми коштів він просить зняти арешт, до клопотання не було додано документів, що підтверджують виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати та його розміру, то відповідно й не було підстав для задоволення його клопотання.

Суд зазначає, що скаржник звернувся до суду з цієї скаргою на дії приватного виконавця не отримавши відповіді на подане клопотання, а отже передчасно, тому суд вважає, що вказані обставини не можуть бути однією з підстав для оскарження дій чи бездіяльності приватного виконавця.

Крім цього, суд враховує, що скаржник не надав належних та допустимих доказів на підтвердження розміру коштів передбачених для виплати заробітної плати як суду, так і до банку або приватного виконавця.

З урахуванням того, що оскаржуваною постановою про арешт коштів боржника від 27.04.2021 р. арешт на кошти, які призначені для виплати заробітної плати не накладався, заявник відповідні документи для виплати заробітної плати до банку не надав, то суд дійшов висновку, про відсутність будь-якого порушення права заявника у зв`язку з прийняттям приватним виконавцем оскаржуваної постанови.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З урахуванням викладеного, колегія суддів в задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства «Запорізький кабельний завод» від 14.05.2021 р. за вих. №3/01-138 на дії приватного виконавця щодо винесення постанови про арешт коштів боржника відмовляє.

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 233-235, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

1. В задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства «Запорізький кабельний завод» від 14.05.2021 р. за вих. №3/01-138 на дії приватного виконавця щодо винесення постанови про арешт коштів боржника відмовити.

2. Копію ухвали суду направити учасникам справи та приватному виконавцю виконавчого округу Запорізької області Сколибога О.С.

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до статті 255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.

Повний текст ухвали суду складено: 01.06.2021 р.

Головуючий суддя К.В. Проскуряков

Суддя Н.Г. Зінченко

Суддя В.Л. Корсун

Відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.