Постанова
Іменем України
28 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 405/7000/18
провадження № 61-20712св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , законним представником якого є ОСОБА_2 ,
відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю Студія Ініціатив ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство Весна , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , державний реєстратор Созонівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області Марченко Оксана Анатоліївна, приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Панчишина Світлана Станіславівна, приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Малогон Вікторія Олександрівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги представника ОСОБА_3 - адвоката Музичко Руслани Василівни, Товариства з обмеженою відповідальністю Студія Ініціатив , представника ОСОБА_7 - адвоката Антонової Світлани Юріївни, ОСОБА_5 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Голованя А. М., Карпенка О. Л., Мурашка С. І., та додаткову постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Голованя А. М., Карпенка О. Л., Мурашка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У жовтні 2018 року законний представник малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю Студія Ініціатив (далі - ТОВ Студія Ініціатив , товариство), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство Весна (далі - ПрАТ Весна ), ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , державний реєстратор Созонівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області Марченко О. А. (далі - державний реєстратор Марченко О. А.), приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Панчишина С. С. (далі - приватний нотаріус Панчишина С. С.), приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Малогон В. О. (далі - приватний нотаріус Малогон В. О.), у якому просив:
- витребувати від ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення площею 153,5 кв. м, розташоване на АДРЕСА_1 , придбане ним у ПрАТ Весна на підставі договору купівлі-продажу № 1032, скасувати державну реєстрацію права власності на цей об`єкт за ОСОБА_3 та поновити за ОСОБА_1 державну реєстрацію прав власності на майно;
- витребувати від ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення площею 109,62 кв. м, розташоване на АДРЕСА_2 , придбане нею на підставі договору купівлі-продажу № 2681, скасувати державну реєстрацію права власності на зазначений об`єкт за ОСОБА_4 , скасувати державну реєстрацію права власності на цей об`єкт за ОСОБА_5 , поновити за ОСОБА_1 державну реєстрацію прав власності на майно, скасувати державну реєстрацію запису про іпотеку на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення площею 109,62 кв. м, розташоване на АДРЕСА_2 , за іпотекодержателем ОСОБА_6 (іпотекодавець ОСОБА_4 ), номер запису 26470624 від 05 червня 2018 року;
- витребувати від ТОВ Студія Ініціатив на користь ОСОБА_1 об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення площею 111 кв. м, розташоване на АДРЕСА_3 , набуте товариством на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна від 28 березня 2018 року б/н та протоколу від 28 березня 2018 року № 2, зареєстрованими в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Марченко О. А. 30 березня 2018 року за № 25563236, скасувати державну реєстрацію права власності на цей об`єкт за ТОВ Студія Ініціатив , скасувати державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення площею 111 кв. м, розташоване на АДРЕСА_3 , за ОСОБА_5 , і поновити за ОСОБА_1 державну реєстрацію прав власності на майно.
На обґрунтування позовних вимог посилався на таке. Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 вересня 2016 року у справі
№ 405/2136/16-ц, яке 14 серпня 2017 року набрало законної сили, задоволено позов ПрАТ Весна до ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , законними представниками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_9 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гарасюта О. В., служба у справах дітей Кіровоградської міської ради. Визнано недійсними договори купівлі-продажу нерухомого майна нежитлових приміщень, укладені між ПрАТ Весна та ОСОБА_8 , розташованих за адресами: АДРЕСА_2 (раніше АДРЕСА_4 ) у АДРЕСА_3 (раніше АДРЕСА_3 ) у АДРЕСА_1 (раніше АДРЕСА_5 . Скасовано державну реєстрацію прав власності на ці нежитлові приміщення за ОСОБА_8 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , законними представниками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_9 . Витребувано від ОСОБА_1 , законними представниками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_9 , нежитлові приміщення, розташовані за адресами: АДРЕСА_6 (раніше АДРЕСА_7 (раніше АДРЕСА_5 .
19 серпня 2017 року державний реєстратор Марченко О. А. внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про скасування права власності за ОСОБА_1 на нежитлові приміщення: площею 109,62 кв. м, розташоване на АДРЕСА_4 (договір дарування від 22 жовтня 2014 року № 3063, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 22 жовтня 2014 року за № 7415765); площею 111 кв. м, розташоване на АДРЕСА_3 (договір дарування від 22 жовтня 2014 року № 3064, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 22 жовтня 2014 року за № 7417714); площею 153,5 кв. м, розташоване на АДРЕСА_5 (договір дарування від 22 жовтня 2014 року № 3065, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22 жовтня 2014 року за № 7419378). Скасовано права власності попередніх власників на зазначені об`єкти нерухомого майна за ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , тим самим залишились записи про право власності на зазначені спірні об`єкти нерухомого майна лише за ПрАТ Весна . 28 жовтня 2017 року ПрАТ Весна відчужило нежитлове приміщення площею 153,5 кв. м, розташоване на АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу № 1032, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Малогон В. О. за № 23065731.
07 листопада 2017 року ПрАТ Весна відчужило нежитлове приміщення площею 109,62 кв. м, розташоване на АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу № 1090, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Малогон В. О. за № 23236360.
ОСОБА_5 18 травня 2018 року відчужила зазначене нерухоме майно на користь ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу № 2681, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 26220496, яка 05 червня 2018 року уклала договір іпотеки № 3136 з ОСОБА_6 , зареєстрований у Державному реєстрі іпотек за № 26270624, на забезпечення виконання зобов`язання - договору позики грошей у сумі 1 500 000 грн від 05 червня 2018 року № 3130.
28 жовтня 2017 року ПрАТ Весна відчужило нежитлове приміщення площею 111 кв. м, розташоване на АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу № 1037, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Малогон В. О. за № 23067252.
Надалі ОСОБА_5 30 березня 2018 року внесла зазначене нежитлове приміщення до статутного фонду ТОВ Студія Ініціатив на підставі протоколу від 28 березня 2018 року № 2 та акта приймання-передачі нерухомого майна від 28 березня 2018 року б/н, зареєстрованих державним реєстратором Марченко О. А. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 25563236.
Постановою Верховного Суду від 05 вересня 2018 року у справі № 405/2136/16-ц (провадження № 61-20520св18) рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 вересня 2016 року та ухвала Апеляційного суду Кіровоградської області від 14 серпня 2017 року скасовані. У задоволенні позову ПрАТ Весна до ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_9 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гарасюта О. В. та служба у справах дітей Кіровоградської міської ради, про визнання недійсними договорів, скасування державної реєстрації прав власності, витребування майна відмовлено.
Проте нежитлові приміщення: площею 153,5 кв. м на АДРЕСА_1 , площею 109,62 м. кв на АДРЕСА_2 та площею 111 м. кв на АДРЕСА_3 , вибули із володіння малолітнього ОСОБА_1 на користь ПрАТ Весна на підставі скасованих рішень судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 405/2136/16-ц, тобто поза волею власника.
У зв`язку з відчуженням зазначених об`єктів нерухомого майна ПрАТ Весна кінцевими власниками нежитлових приміщень площею: 153,5 кв. м на АДРЕСА_1 , площею 109,62 кв. м на АДРЕСА_2 та площею 111 кв. м на АДРЕСА_3 , є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ТОВ Студія Ініціатив відповідно.
Малолітній ОСОБА_1 має право на витребування належного йому нерухомого майна, яке вибуло з його володіння на підставі скасованих рішень судів першої та апеляційної інстанції з можливістю скасування реєстрації прав за наступними власниками та поновлення реєстрації своїх прав.
Також потребує правової оцінки законність дій ПрАТ Весна при відчуженні спірних об`єктів нерухомого майна та наявність в останнього прав на таке відчуження, зазначивши, що рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 вересня 2016 року у справі № 405/2136/16-ц позов ПрАТ Весна задоволено; рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 30 листопада 2016 року задоволено апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_9 , як законних представників ОСОБА_1 , скасовано рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 вересня 2016 року та відмовлено у задоволенні позову ПрАТ Весна ; ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 квітня 2017 року скасовано рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 30 листопада 2016 року та направлено справу на розгляд до суду апеляційної інстанції; ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 14 серпня 2017 року відхилено апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_9 , як законних представників малолітнього ОСОБА_1 , та залишено в силі рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 вересня 2016 року у справі № 405/2136/16-ц.
Таким чином, рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 вересня 2016 року у справі № 405/2136/16-ц набрало законної сили 14 серпня 2017 року.
Проте 14 серпня 2017 року Апеляційний суд Кіровоградської області проголосив тільки вступну та резолютивну частини рішення. До Єдиного державного реєстру судових рішень зазначена ухвала Апеляційного суду Кіровоградської області зі вступною та резолютивною частинами направлена тільки 16 серпня 2017 року для реєстрації, а оприлюднена - 18 серпня 2017 року. Повний текст ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області від 14 серпня 2017 року у справі № 405/2136/16-ц направлений для реєстрації до Єдиного державного реєстру судових рішень 18 серпня 2017 року, а оприлюднений - 22 серпня 2017 року.
15 серпня 2017 року директор ПрАТ Весна Сюр Н. В. подала до державного реєстратора Марченко О. А. заяви про скасування записів про права власності на нежитлові приміщення, які розташовані за адресами: АДРЕСА_2 (раніше АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_3 (раніше АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_1 (раніше АДРЕСА_5 , та станом на 19 серпня 2017 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зникли записи про права власності ОСОБА_1 на зазначені нежитлові приміщення, як і записи про права власності за ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , тобто залишились записи про права власності на спірні об`єкти нерухомого майна лише за ПрАТ Весна .
У період з 14 серпня 2017 року до 22 серпня 2017 року, тобто до офіційного оприлюднення повного тексту ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області від 14 серпня 2017 року у справі № 405/2136/16-ц, жоден державний реєстратор не мав права проводити реєстраційні дії щодо спірних нежитлових приміщень.
14 серпня 2017 року за заявою ОСОБА_9 , як законного представника ОСОБА_1 , приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Зубко О. П. щодо зазначених об`єктів нерухомого майна вніс заборону на вчинення реєстраційних дій, яка діяла до 24 серпня 2017 року.
Крім того, у справі № 405/2136/16-ц за заявою ПрАТ Весна про забезпечення позову на спірні нежитлові приміщення накладено арешт, який знятий лише на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08 вересня 2017 року.
У справі № 404/4973/14-ц за заявою ОСОБА_10 , яка є керівником ПрАТ Весна , про забезпечення позову накладено арешт на спірне майно, який знятий на підставі ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 серпня 2017 року, що набрала законної сили після перегляду її судом апеляційної інстанції 25 жовтня 2017 року.
21 серпня 2017 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 вересня 2016 року та на ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 14 серпня 2017 року у справі № 405/2136/16-ц разом з клопотанням про зупинення виконання оскаржуваних рішень, яке було задоволено, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 серпня 2017 року у справі № 405/2136/16-ц зупинено виконання рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 вересня 2016 року та ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області від 14 серпня 2017 року до закінчення касаційного перегляду.
Незважаючи на зазначене, ПрАТ Весна через свого керівника вчиняло дії, пов`язані зі скасуванням існуючих заборон щодо спірних об`єктів нерухомого майна та подальшого його відчуження на користь третіх осіб.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 02 травня 2019 року позов залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позов пред`явлений позивачем до неналежних відповідачів, а вимога щодо скасування державної реєстрації запису про іпотеку не стосується заявленого позивачем предмета та підстав позову. Заявляючи позов про витребування майна та скасування його державної реєстрації прав з підстав порушення цивільних прав на майно іншими особами, за якими зареєстровано аналогічне право щодо його (позивача) майна, позивач фактично оспорює право на майно таких осіб, при цьому позивач не пред`являє позов до осіб, стосовно прав яких заявлено вимогу, зазначаючи їх в позові лише як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, а інші відповідачі, до яких позивачем пред`явлено позов, не є належними відповідачами за такими вимогами, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову у частині вимог, пред`явлених до неналежних відповідачів.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Витребувано: у ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення площею 153,5 кв. м, розташоване на АДРЕСА_1 ; у ТОВ Студія Ініціатив на користь ОСОБА_1 об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення площею 111 кв. м, розташоване на АДРЕСА_3 ; у ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення площею 109,62 кв. м, розташоване на АДРЕСА_2 .
Скасовано записи: про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення площею 153,5 кв. м на АДРЕСА_1 - за ОСОБА_3 , номер запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23065731 від 28 жовтня 2017 року; про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення площею 109,62 кв. м на АДРЕСА_2 - за ОСОБА_4 , номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26220496 від 18 травня 2018 року.
Відмовлено у задоволенні вимог:
- про скасування запису державної реєстрації про іпотеку на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення площею 109,62 кв. м на АДРЕСА_2 - за іпотекодержателем ОСОБА_6 (іпотекодавець ОСОБА_4 ) номер запису 26470624 від 05 червня 2018 року;
- про скасування запису державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення площею 109,62 кв. м на АДРЕСА_2 - за ОСОБА_5 , номер запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23236360 від 07 листопада 2017 року;
- про поновлення за ОСОБА_1 запису державної реєстрації прав власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення площею 153,5 кв. м на АДРЕСА_1 , номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 7419378 від 22 жовтня 2014 року;
- про поновлення за ОСОБА_1 запису державної реєстрації прав власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення площею 109,62 кв. м на АДРЕСА_2 , номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 7415765 від 22 жовтня 2014 року;
- про поновлення за ОСОБА_1 запису державної реєстрації прав власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення площею 111 кв. м на АДРЕСА_3 , номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 7417714 від 22 жовтня 2014 року.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим , що належні на праві власності малолітньому ОСОБА_1 спірні нежитлові приміщення вибули із його володіння на користь ПрАТ Весна на підставі рішень судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 405/2136/16-ц, тобто поза волею власника, які були скасовані постановою Верховного Суду від 05 вересня 2018 року. Тому є правові підстави для витребування спірного майна із чужого незаконного володіння у останніх їх власників, а саме: нежитлового приміщення площею 153,5 кв. м на АДРЕСА_1 - у ОСОБА_3 , нежитлового приміщення площею 109,62 кв. м на АДРЕСА_2 - у ОСОБА_4 ; нежитлового приміщення площею 111 кв. м на АДРЕСА_3 - у ТОВ Студія Ініціатив . Зважаючи на те, що спірне майно не витребуване із чужого незаконного володіння, то є всі підстави для скасування запису реєстрації права власності на спірні об`єкти нерухомого майна за ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ТОВ Студія Ініціатив . Суд апеляційної інстанції зазначив, що у законодавстві, що регулює відповідні правовідносини, відсутня окрема процедура поновлення державної реєстрації прав власності, тому у задоволенні вимог про поновлення за позивачем державної реєстрації на відчужене у нього майно необхідно відмовити. Також апеляційний суд виходив з того, що не підлягає задоволенню вимога про скасування державної реєстрації запису про іпотеку на об`єкт нерухомого майна площею 109,62 кв. м на АДРЕСА_2 за іпотекодержателем ОСОБА_6 , оскільки законність державної реєстрації іпотеки є похідною від договору іпотеки, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , який згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є правомірним, тобто він не визнаний судом недійсним. Не підлягає задоволенню і вимога про скасування запису про державну реєстрацію права власності об`єктів нерухомого майна - нежитлове приміщення площею 109,62 кв. м на АДРЕСА_2 та нежитлове приміщення площею 111 кв. м на АДРЕСА_3 - за ОСОБА_5 , оскільки зазначене майно зареєстроване за іншою особою.
Додатковою постановою Кропивницького апеляційного суду від 19 листопада 2019 року скасовано запис про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення площею 111 кв. м на АДРЕСА_3 за ТОВ Студія Ініціатив , номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25563236 від 30 березня 2018 року. Відмовлено у задоволенні вимоги про скасування запису державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення площею 111 кв. м на АДРЕСА_3 - за ОСОБА_5 , номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23067252 від 28 жовтня 2017 року.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що при виготовленні резолютивної частини постанови суд апеляційної інстанції не вирішив питання щодо вимог про скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлового приміщення площею 111 кв. м на АДРЕСА_3 - за ТОВ Студія Ініціатив та скасування державної реєстрації права власності на цей об`єкт за ОСОБА_5 .
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг і позиції інших учасників
У листопаді, грудні 2019 року представник ОСОБА_3 - адвокат Музичко Р. В., ТОВ Студія Ініціатив , представник ОСОБА_7 - адвокат Антонова С. Ю., Кодрул Н. О. звернулися до Верховного Суду із касаційними скаргами, які є подібними за своїм змістом, в яких, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати постанову та додаткову постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційні скарги мотивовані тим, що суд апеляційної інстанції не дослідив наявні у матеріалах справи докази та не врахував, що з 23 липня 2019 року спірні об`єкти нерухомого майна зареєстровані у встановленому порядку за позивачем. Тому відсутні правові підстави для задоволення позову, оскільки з моменту внесення відповідного запису право позивача відновлене і фактично відсутній предмет спору. На момент вирішення спору відповідачі не були власниками спірного майна, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень статті 388 ЦК України. Крім того, ПрАТ Весна , відчужуючи спірне нерухоме майно, здійснювало повноваження власника такого майна не на підставі скасованих судових рішень, а на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, свідоцтва про право власності тощо. Обставина скасування судових рішень не свідчить про відсутність у ПрАТ Весна права на відчуження спірного майна, оскільки правові підстави відчуження ПрАТ Весна спірного майна (відповідні договори) позивачем не оспорювалися. Отже, ПрАТ Весна мало право розпоряджатися зазначеним майном, а тому відсутні правові підстави для застосування статті 388 ЦК України. Апеляційний суд не врахував, що позивач неправильно визначив характер спірних правовідносин та спосіб захисту порушеного права. Спірні правовідносини склалися саме між позивачем та ПрАТ Весна , тому відсутні правові підстави заявляти вимоги до третіх осіб, які не їх учасниками. Ефективним способом захисту права позивача, у разі встановлення судом юридичного факту наявності у позивача такого права та його порушення, може бути відшкодування ПрАТ Весна позивачу вартості спірного майна на підставі статей 386, 1213 ЦК України. Також представники ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у касаційних скаргах посилалися на порушення судом норм процесуального права, оскільки апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив у скасованій частині аналогічне рішення з тих самих мотивів. Касаційні скарги заявників не містять доводів щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а тому постанова суду апеляційної інстанції в цій частині не переглядається.
У січні, березні 2020 року надійшли відзиви на касаційні скарги, в яких законні представники ОСОБА_1 - ОСОБА_9 , ОСОБА_2 та представник позивача - адвокат Квашук О. М. просили касаційні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ТОВ Студія Ініціатив залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалами Верховного Суду від 21 грудня 2019 року, від 24 грудня 2019 року, від 06 лютого 2020 року, від 10 лютого 2020 року відкрито касаційні провадження за касаційними скаргами представника ОСОБА_7 - адвоката Антонової С. Ю., представника ОСОБА_3 - адвоката Музичко Р. В., ТОВ Студія Ініціатив та ОСОБА_5 відповідно.
Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2021 року справу призначено до розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційні скарги у цій справі подані у листопаді, грудні 2019 року, тому вони підлягають розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції до набрання чинності Законом № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційних скарг та відзивів на них, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Суди встановили, що рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 вересня 2016 року у справі № 405/2136/16-ц, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 14 серпня 2017 року, позов ПрАТ Весна до ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , законними представниками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_9 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гарасюта О. В., служба у справах дітей Кіровоградської міської ради, задоволено. Визнано недійсними договори купівлі-продажу нерухомого майна нежитлових приміщень, укладених між ПрАТ Весна та ОСОБА_8 , розташованих за адресами: АДРЕСА_2 (раніше АДРЕСА_4 ) у АДРЕСА_3 (раніше АДРЕСА_3 ) у АДРЕСА_1 (раніше АДРЕСА_5 . Скасовано державну реєстрацію прав власності на зазначені нежитлові приміщення за ОСОБА_8 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Витребувано від ОСОБА_1 нежитлові приміщення, розташовані за адресами: АДРЕСА_2 (раніше АДРЕСА_4 ) у АДРЕСА_3 (раніше АДРЕСА_3 ) у АДРЕСА_1 (раніше АДРЕСА_5 .
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 27 вересня 2018 року №139404607, 139401710, 139403214 встановлено, що 19 серпня 2017 року державний реєстратор Марченко О. А. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесла записи про скасування права власності за ОСОБА_1 на нежитлові приміщення: площею 111 кв. м на АДРЕСА_3 (договір дарування від 22 жовтня 2014 року № 3064, посвідчений приватним нотаріусом Зубко О. П., номер запису про право власності, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 22 жовтня 2014 року за №7417714); площею 153,5 кв. м на АДРЕСА_5 (договір дарування від 22 жовтня 2014 року № 3065, посвідчений приватним нотаріусом Зубко О. П., номер запису про право власності, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 22 жовтня 2014 року за №7419378); площею 109,62 кв.м на АДРЕСА_2 (договір дарування від 22 жовтня 2014 року № 3063, посвідчений приватним нотаріусом Зубко О. П., номер запису про право власності, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 22 жовтня 2014 року за № 7415765).
Скасовано права власності попередніх власників на зазначені об`єкти нерухомого майна за ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , проте залишилися записи про право власності на зазначені спірні об`єкти нерухомого майна лише за ПрАТ Весна , зокрема: нежитлове приміщення, загальною площею 111 кв. м, на АДРЕСА_3 , на підставі свідоцтва про право власності від 27 лютого 2014 року (право власності зареєстроване 26 лютого 2014 року); нежитлове приміщення, загальною площею 153,5 кв. м, на АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 20 серпня 2014 року (право власності зареєстроване 20 серпня 2014 року); нежитлове приміщення, загальною площею 109,62 кв. м, на АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу вбудованого нежитлового приміщення від 10 березня 2005 року (право власності зареєстроване 20 серпня 2014 року).
Судом апеляційної інстанції також встановлено та не заперечувалося учасниками справи, що 28 жовтня 2017 року ПрАТ Весна відчужило нежитлове приміщення площею 111 кв. м на АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу № 1037, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Малогон В. О. за № 23067252.
ОСОБА_5 30 березня 2018 року внесла зазначене нежитлове приміщення до статутного фонду ТОВ Студія Ініціатив на підставі протоколу від 28 березня 2018 року № 2 та акта приймання-передачі нерухомого майна від 28 березня 2018 року б/н, зареєстрованих 30 березня 2018 року державним реєстратором Марченко О. А. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 25563236.
28 жовтня 2017 року ПрАТ Весна відчужило нежитлове приміщення площею 153,5 кв. м на АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу № 1032, зареєстрованого 28 жовтня 2017 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Малогон В. О. за № 23065731.
07 листопада 2017 року ПрАТ Весна відчужило нежитлове приміщення площею 109,62 кв. м на АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу № 1090, зареєстрованого 07 листопада 2017 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Малогон В. О. за № 23236360.
ОСОБА_5 18 травня 2018 року відчужила зазначене нежитлове приміщення на користь ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу № 2681, зареєстрованого 18 травня 2018 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Панчишиною С. С. за № 26220496.
ОСОБА_4 05 червня 2018 року уклала договір іпотеки № 3136 з ОСОБА_6 , який зареєстрований у Державному реєстрі іпотек за № 26470624, на забезпечення виконання зобов`язання, а саме договору позики грошей від 05 червня 2018 року № 3130 у сумі 1 500 000 грн.
Постановою Верховного Суду від 05 вересня 2018 року у справі № 405/2136/16-ц (провадження № 61-20520св18) рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 14 серпня 2017 року скасовано. У задоволенні позову ПрАТ Весна до ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_9 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гарасюта О. В., служба у справах дітей Кіровоградської міської ради, про визнання недійсними договорів, скасування державної реєстрації прав власності, витребування майна відмовлено.
Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (стаття 317 ЦК України).
Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна відсутні договірні відносини і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України (правовий висновок, сформульований у постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року у справі № 6-2407цс15).
Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
З аналізу змісту наведеного правила випливає, що право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпний перелік підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 16 серпня 2017 року у справі № 6-54цс17).
За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.
З аналізу статті 388 ЦК України випливає, що майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але надалі скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею. Саме такий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 24 червня 2015 року (провадження № 6-251цс15). Цей висновок був неодноразово підтриманий Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постановах від 05 грудня 2018 року у справах № 522/2110/15-ц та № 522/2201/15-ц (провадження № 14-247цс18 та № 14-179цс18 відповідно).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, провадження № 14-181цс18, викладений правовий висновок, згідно з яким особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правомочності власника. Факт володіння нерухомим майном (possessio) може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно у встановленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16-ц (провадження № 14-208цс18) зроблено висновок, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю). Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.
Установивши, що нежитлові приміщення розташовані: на АДРЕСА_1 (площею 153,5 кв. м) на АДРЕСА_2 (площею 109,62 кв. м) та на АДРЕСА_3 (площею 111 кв. м) вибули із володіння малолітнього ОСОБА_1 на користь ПрАТ Весна на підставі рішень, які були скасовані, апеляційний суд дійшов правильного висновку про витребування спірного майна на користь позивача, оскільки зазначене майно вибуло із власності ОСОБА_1 поза його волею.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18) зроблено висновок, що за наявності державної реєстрації права власності за певною особою державна реєстрація права власності на це ж майно за іншою особою може бути здійснена за згодою цієї особи або за судовим рішенням, що набрало законної сили, щодо права власності на нерухоме майно. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи .
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (провадження № 12-135гс19) зазначено, що: однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ). Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Близькі за змістом висновки наведені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункти 115, 116), від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження
№ 14-256цс18, пункт 98) .
З урахуванням встановлених апеляційним судом зазначених обставин, наведених норм матеріального права та практики їх застосування, Верховний Суд погоджується із оскаржуваним судовим рішенням, яким задоволені позовні вимоги про витребування спірного майна з чужого незаконного володіння та скасовано записи про державну реєстрацію права власності на об`єкти спірного нерухомого майна за відповідачами.
Заявники у касаційних скаргах посилалися на те, що на момент перегляду справи судом апеляційної інстанції вони надали суду апеляційної інстанції докази про те, що з 23 липня 2019 року спірні об`єкти нерухомого майна зареєстровані у встановленому порядку за позивачем, а тому права позивача поновлені та відсутній предмет спору.
Верховний Суд відхиляє зазначені доводи з огляду на таке.
Апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 756/1529/15, провадження № 14-242цс18).
Оскільки на момент звернення позивача до суду та вирішення спору судом першої інстанції спірне нерухоме майно було зареєстроване за відповідачами, то правильним є висновок суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позову, витребування від відповідачів спірного майна та скасування записів про державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна - нежитлові приміщення за відповідачами.
Крім того, наявність запису про державну реєстрацію права власності на спірні об`єкти нерухомого майна за позивачем не перешкоджає скасуванню таких записів за відповідачами, до яких майно перейшло поза волею його власника.
Також Верховний Суд у постанові від 21 вересня 2020 року у справі № 201/12925/17 (провадження № 61-2178св19) зазначив, що правова мета віндикаційного позову полягає у поверненні певного майна законному власнику як фактично, тобто у його фактичне володіння, так і у власність цієї особи, тобто шляхом відповідних записів у державних реєстрах.
Доводи касаційної скарги про те, що ПрАТ Весна відчужувало спірне майно на підставі договорів купівлі-продажу, які позивачем не оспорювалися, а тому відсутні підстави для задоволення позову, є безпідставними, оскільки визнання недійсними договорів купівлі-продажу спірних приміщень не матиме наслідком повернення їх у володіння власника та не є ефективним та правомірним способом захисту порушених прав позивача.Подібні за змістом правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження
№ 14-208цс18), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19), від 01 жовтня 2019 року у справі № 911/2034/16 (провадження № 12-303гс18).
Також Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про можливість застосування до спірних правовідносин статей 386, 1213 ЦК України, оскільки належним та ефективним способом захисту права є звернення власника із віндикаційним позовом у порядку статті 388 ЦК України.
Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей (див. Постанову Верховного Суду від 09 березня 2021 рокув справі № 504/3401/17 (провадження
№ 61-2370св19).
Інші доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають, зводяться до власного помилкового тлумачення норм права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на те, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, то розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 400, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги представника ОСОБА_3 - адвоката Музичко Руслани Василівни, Товариства з обмеженою відповідальністю Студія Ініціатив , представника ОСОБА_7 - адвоката Антонової Світлани Юріївни, ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Постанову Кропивницького апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року та додаткову постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 листопада 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Ступак
Судді: І. Ю. Гулейков
С. О. Погрібний
Г. І. Усик
В. В. Яремко
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 28.04.2021 |
Оприлюднено | 03.06.2021 |
Номер документу | 97352446 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Яремко Василь Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні