Рішення

від 31.05.2021 по справі 640/18442/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2021 року м. Київ № 640/18442/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Антоновича 41 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Антоновича 41 (далі - позивач) з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправною проведення позапланової перевірки на підставі наказу (розпорядження) відповідача від 31.05.2019 №437;

скасувати акт складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 31.07.2019;

скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 31.07.2019;

скасувати припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 31.07.2019;

скасувати протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 31.07.2019;

скасувати постанову №73/19/073-7157 від 13.08.2019 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності;

скасувати наказ №172 від 07.08.2019 про скасування права на початок проведення будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про відсутність правових підстав для проведення позапланової перевірки ОСББ Антоновича 41 та порушення строку проведення такої перевірки, що призвело до винесення протиправним рішень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2019 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначив про правомірність своїх дій під час проведення перевірки ОСББ Антоновича 41 та вказав на відповідність оскаржуваних рішень вимогам чинного законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2019 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до Законів України Про регулювання містобудівної діяльності та Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015 №978, та на підставі звернення КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва від 11.04.2019 №431-1768, службової записки від 28.05.2019 №073/122вн, відповідачем винесено наказ Про проведення позапланової перевірки від 31.05.2019 №437, яким управлінню контролю за будівництвом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) наказано здійснити проведення позапланової перевірки: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Антоновича 41 (код ЄДРПОУ 42474302, 03150, м.Київ, вул. Антоновича 41); ПП проектно-будівельна фірма ДОМ (код ЄДРПОУ 31188380, 14005, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Шевчука, 4, кв. 49); ТОВ ВЕНТ ТЕК.УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 36590370, 01011, м. Київ, Печерський узвіз, 19) на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва Капітальний ремонт даху житлового будинку 41 на вул. Антоновича у Голосіївському районі м.Києва .

Також відповідачем винесено наказ Про проведення перевірки від 29.07.2019 №582, яким відповідно до законів України Про регулювання містобудівної діяльності та Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015 №978, та на підставі звернення КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва від 11.04.2019 №431-1768, службової записки від 28.05.2019 №073/122вн, службової записки від 29.07.2019 №073/210вн відповідачем наказано управлінню контролю за будівництвом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснити проведення позапланової перевірки: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Антоновича 41 (код ЄДРПОУ 42474302, 03150, м.Київ, вул. Антоновича 41); ТОВ ВЕНТ ТЕК.УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 36590370, 01011, м. Київ, Печерський узвіз, 19) на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва Капітальний ремонт даху житлового будинку 41 на вул. Антоновича у Голосіївському районі м.Києва .

Так, на підставі вказаних наказів від 31.05.2019 №437, від 29.07.2019 №582 та направлень від 27.06.2019 №б/н, від 30.07.2019 №б/н проведено перевірку дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті: Капітальний ремонт даху житлового будинку 41 на вул. Антоновича у Голосіївському районі м.Києва , за результатами якої складено акт від 31.07.2019 №б/н.

Перевіркою встановлені наступні порушення:

замовником будівництва не отримані вихідні дані для проектування (містобудівні умови та обмеження для проектування), чим порушено вимоги статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ;

проектна документація неналежним чином розроблена Генеральним проектувальником (без містобудівних умов та обмежень для проектування, що є основними складовими вихідних даних) та затверджена замовником, чим порушено частину 1статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та статтю 7 Закону України Про архітектурну діяльність ;

в повідомленні №КВ 061182971427 наведені недостовірні дані в частині: визначення виду будівництва, належно розробленої та затвердженої проектної документації, отримання містобудівних умов та обмежень для проектування, чим порушено частину 8 статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ;

під час перевірки не надані наступні документи: вихідні дані на проектування (завдання на проектування); звіт за результатами технічного обстеження стану конструкцій; технічну документацію на існуючий дах; акт приймання-передавання проектної документації, договір укладений з проектною організацією, наказ про призначення головного архітектора проекту, договір, укладений на здійснення авторського нагляду, договір, укладений на здійснення технічного нагляду, наказ про призначення відповідального виконавця робіт, проект організації будівництва, проект виконання робіт, виконавчу документацію, відповідно до ДБН А.3.1-5, чим порушено пункт 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553.

На підставі встановлених порушень, Департаментом складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 31.07.2019, яким зобов`язано відповідача у термін до 30.08.2019 усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил у встановленому законодавством порядку.

Одночасно, 31.07.2019 позивачем складено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

13.08.2019 відповідачем винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №73/19/073-7157 , якою ОСББ Антоновича 41 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 72 252,00 грн.

Наказом Департаменту від 07.08.2019 №172 Про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення , відповідно до частини 2 статті 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , пункту 15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466, на підставі акту від 31.07.2019 №б/н, скасовано право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) Капітальний ремонт даху житлового будинку 41 по вул. Антоновича у Голосіївському районі м. Києва від 24.10.2018 №КВ 061182971427. Замовник - ОСББ Антоновича 41 .

Вважаючи проведену перевірку та рішення прийняті за наслідками такої перевірки протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності визначено Законом України Про архітектурну діяльність .

Статтею 10 Закону України Про архітектурну діяльність встановлено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності врегульовано Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин 1, 3 статті 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до пункту 1 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015 №978, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який підпорядкований Київському міському голові, підзвітний і підконтрольний Київській міській раді.

Департамент, у межах, делегованих Законом України Про регулювання містобудівної діяльності державних повноважень, є підконтрольним Державній архітектурно-будівельній інспекції України.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015 №978, основним завданням органу Департаменту є, зокрема, здійснення відповідно до Закону державного архітектурно-будівельного контролю на території міста Києва.

Відповідно до підпунктів 4, 6, 7, 8 пункту 4 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015 №978, Департамент відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації щодо об`єктів, розташованих у межах міста Києва; розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб Департаменту; розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності із прийняттям відповідних рішень; виявляє, реагує та запобігає фактам самочинного будівництва об`єктів на території міста Києва.

Відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 6 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015 № 978, посадові особи Департаменту для виконання покладених на них завдань під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо, зокрема, усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011.

Відповідно до пункту 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що позапланові перевірки з питань дотримання суб`єктами будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності можуть здійснюватися органами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, за зверненнями фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. При цьому, загальна тривалість позапланової перевірки не може перевищувати дванадцяти робочих днів з урахуванням одноразового продовження строку її проведення за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника.

Як вбачається з наказу Департаменту від 31.05.2019 №437 Про проведення позапланової перевірки , останній винесено на підставі звернення КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва від 11.04.2019 №431-1768.

На підставі вказаного наказу від 31.05.2019 №437, відповідачем видано направлення на проведення планового (позапланового) заходу від 27.06.2019 №б/н, в якому зазначено строк дії направлення з 07.06.2019 до 21.06.2019.

В подальшому, відповідачем видано наказ Про проведення перевірки від 29.07.2019 №582 та направлення на проведення планового (позапланового) заходу від 30.07.2019 №б/н, в якому зазначено строк дії направлення з 30.07.2019 до 31.07.2019.

Так, вбачається, що відповідачем на підставі наказу від 29.07.2019 №582 вирішено продовжити проведення перевірки, згідно наказу від 31.05.2019 №437.

Однак, суд звертає увагу, що законодавством не передбачені підстави переривання процесу проведення перевірки на певний термін та її поновлення після цього, у зв`язку з чим, на переконання суду, під продовженням терміну проведення перевірки повинно розумітись продовження, яке розпочинається у перший робочий день за останнім робочим днем здійснення перевірки, зазначеним у направленні на перевірку.

Так, з урахуванням вимог Порядку № 553, якими встановлено, що у разі потреби строк проведення позапланової перевірки може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Як вбачається зі змісту службової записки підставою для продовження відповідного строку було вказано те, що під час проведення перевірки представником позивача не було в повному обсязі надано всіх необхідних документів.

Тобто, з урахуванням викладених обставин, необхідність продовження відповідного строку була виявлена контролюючим органом 21.06.2019, однак, звернення до керівника із службовою запискою про продовження строку проведення перевірки тільки 29.07.2019.

Наведені вище обставини свідчать про недотримання відповідачем вимог Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, встановленого Кабінетом Міністрів України та відповідно Закону України Про архітектурну діяльність , а також порушення принципу правової визначеності.

Державні органи зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, а тому будь-які зволікання останніх не свідчать про неухильне виконання покладених на них обов`язків, у той час як суб`єкт господарювання має розраховувати на певні строки, внаслідок яких суб`єкт владних повноважень має вчиняти відповідні дії.

Таким чином, в даному випадку має місце факт переривання проведення позапланової перевірки в період з 07.06.2019 до 21.06.2019 та в подальшому проведення її протягом 2 робочих днів за відсутності правових на те підстав.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові 10.11.2020 у справі № 826/17770/18.

Більше того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 9 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294, Держархбудінспекція в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів міністерств видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

Отже, письмове рішення керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника оформляється відповідним наказом, в якому зазначаються мотиви та правові підстави продовження перевірки.

В свою чергу, з поданих відповідачем матеріалів не вбачається жодного наказу, прийнятого за результатами розгляду службової записки від 29.07.2019, що свідчить про незаконність її проведення понад встановлений пунктом 7 Порядку №553 десятиденний строк і, як наслідок, зумовлює скасування рішень прийнятих за результатами проведення такого заходу державного архітектурно - будівельного контролю.

У справі №826/12176/16 Верховний Суд, приймаючи постанову від 15.05.2020, беручи до уваги, окрім іншого приписи пункту 9 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294, яким передбачено видання Держархбудінспекцією в межах наданих їй повноважень наказів організаційно-розпорядчого характеру, організації та контролю їх виконання, дійшов висновку, що письмове рішення керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника оформляється відповідним наказом, в якому зазначаються мотиви та правові підстави продовження перевірки.

Відсутність такого наказу свідчить про безпідставність продовження перевірки, а відтак є самостійною і достатньою підставою для висновку про незаконність її проведення понад встановлений Порядком №553 строк і, як наслідок, зумовлює скасування рішень прийнятих за результатами проведення заходу державного архітектурно-будівельного контролю.

Аналогічна правова позиція висловлена й у постановах Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №822/714/16, від 23.10.2019 у справі №822/678/16, від 28.01.2020 у справі 820/6909/16, від 26.02.2020 у справі №826/7847/17.

Даний висновок також узгоджується із усталеною правовою позицією, неодноразово висловленою як Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 у справі №21-425а14, так і у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №821/1157/16, від 05.02.2019 у справі №2а-10138/12/2670, від 04.02.2019 у справі №807/242/14, від 26.06.2020 у справі №826/7847/17, згідно із якими лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. Своєю чергою порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої.

Враховуючи встановлене порушення відповідачем порядку проведення перевірки, рішення винесені за наслідками такої перевірки, а саме припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 31.07.2019, припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 31.07.2019, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 31.07.2019, постанова №73/19/073-7157 від 13.08.2019 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності та наказ №172 від 07.08.2019 про скасування права на початок проведення будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення є протиправними та підлягають скасуванню.

Разом з тим, суд відмовляє у позовній вимозі про скасування акта, скаледного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 31.07.2019, з огляду на наступне.

Частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів).

Рішення суб`єкта владних повноважень у контексті положень Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування (пункт 18 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Обов`язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

Пунктами 1 та 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

За змістом частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Водночас право на судове оскарження не є абсолютним, наявність лише формальної або процедурної помилки, без врахування рішення, яке має для суб`єкта конкретні юридичні наслідки, не є підставою для звернення до суду.

Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів.

У свою чергу до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, вчинені ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред`являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Так, суд зазначає, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки контролюючого органу щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, тобто такий акт та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків, не породжують, не змінюють та не звужують права особи, не встановлюють для неї додаткових обов`язків та не покладають відповідальність, а тому не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, яке може бути оскаржено до адміністративного суду.

Відтак, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій посадових особі контролюючого органу і самі собою не породжують правових наслідків для позивача та відповідно такий акт, дії по його складанню та висновки у ньому не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача або настання негативних наслідків, не порушують його прав, свобод або інтересів.

Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість своїх дій та прийнятих ним оскаржуваних рішень.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Антоновича 41 (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 41, код ЄДРПОУ 42474302) задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо проведення позапланової перевірки на підставі наказу від 31.05.2019 №437.

Скасувати припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 31.07.2019.

Скасувати припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 31.07.2019.

Скасувати протокол Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 31.07.2019.

Скасувати постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності №73/19/073-7157 від 13.08.2019.

Скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування права на початок проведення будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення №172 від 07.08.2019.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Антоновича 41 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 12 128,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя В.П. Шулежко