Постанова

від 01.06.2021 по справі 420/1515/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/1515/20 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О.А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Домусчі С.Д.

суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,

за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.

представника апелянта - ТОВ Котовський верстато-ремонтний завод Південремверстат - адвоката Кузнєцової В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Котовський верстато-ремонтний завод Південремверстат на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Котовський верстато-ремонтний завод Південремверстат до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

24.02.2020 року, позивач товариство з обмеженою відповідальністю Котовський верстато-ремонтний завод Південремверстат звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення

- від 03.02.2020 року № 0004370512 про застосування штрафних санкцій в сумі 680 грн. за не подання податкових декларацій з плати податку на прибуток підприємств,

- від 03.02.2020 року № 0004410512 про застосування штрафних санкцій в сумі 510 грн. за не подання податкових декларацій з плати на землю

- від 04.02.2020 року № 0004660512 про зменшення сум грошового зобов`язання за платежем - єдиний податок третьої групи (юридичні особи) в розмірі 10431,39 грн.

- від 04.02.2020 року № 0004490512 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем - податок з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) в розмірі 795656,73 грн. (в тому числі за податковим зобов`язанням - 636525,39, за штрафними санкціями - 159131,34 грн.)

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є висновки акту, які базуються на припущеннях, оскільки надані позивачем послуги по оренді майна нерухомості були використані позивачем в господарській діяльності та включені до складу доходу за період з 01.04.2016 року по 31.03.2019 року. Перебуваючи на спрощеній системі оподаткування третьої групи, позивач своєчасно сплатив до бюджету єдиний податок за період з 01.04.2016 року по 31.03.2019 року у сумі 10431,39 грн., що підтверджено виписками по рахунку за зазначені періоди.

При цьому позивач посилався на те, що він має змогу здійснювати будь-який вид діяльності, що не заборонений законом і на здійснення якого не слід отримувати ліцензії, незалежно від того, чи внесено інформацію про нього (код такої діяльності за КВЕД) до ЄДР, оскільки КВЕД-2010 є лише статистичним інструментом для впорядкування економічної інформації, яка використовується у багатьох нестатистичних сферах.

Також, позивач зазначав, що стаття 298 ПК України не встановлює будь-яких особливостей чи наявність залежно від групи платників єдиного податку, тобто неможливості здійснювати господарську діяльність при сумісності не включення виду діяльності зі спрощеною системою поширюється на платників як груп 1, 2 так і групи 3. Такий висновок правомірний для платників єдиного податку 1 та 2 груп. Позивач є платником податку 3 групи, однак контролюючий орган при проведенні перевірки вважає, що відсутність в Реєстрі єдиного платника і єдиному державному реєстрі нового коду КВЕД впливає на їх право перебувати на спрощеній системі оподаткування та відповідно до пп. 7 пп. 298.2.3 ПКУ позивач повинен відмовитись від спрощеної системи оподаткування при здійсненні видів діяльності, не зазначених в реєстрі єдиного податку і не внесених до єдиного державного реєстру.

Однак, позивач вважав, що для платника єдиного податку 3 групи, визначальна умова перебування на спрощеній системі оподаткування полягає в тому, щоб їх діяльність не підпадала під п. 291.5 ПК України, тобто, щоб він фактично не здійснював заборонену діяльність згідно п. 291.5 ПКУ. Також необов`язковість включення нових кодів випливає з того, що платники єдиного податку 3 групи сплачують єдиний податок незалежно від здійснюваного виду діяльності пропорційно отриманому загальному доходу. Отже, вид діяльності платника єдиного податку 3 групи (крім заборонених п. 291.5 ПКУ) на розмір податку не впливає; платникам єдиного податку 3 групи відповідно до пп. 298.5 і 298.6 ПКУ не встановлено строків для подання заяви про зміну видів господарської діяльності (обов`язок покладений тільки на платників груп 1 та 2 п. 298.5 ПКУ). Таким чином, законодавство не вимагає від платників єдиного податку 3 групи подавати контролюючому органу заяву з новим КВЕД, вони подають заяви тільки коли змінюється податкова адреса і місце здійснення господарської діяльності (п. 298.6 ПКУ).

Отже, позивач вважав, що перебуваючи на спрощеній системі оподаткування не здійснював забороненої діяльності, яка б підпадала під п. 291.5 ст. 291 ПКУ, а не внесення КВЕД 68.20 до реєстрів не вплинуло на розмір податку. Позивач не змінював податкової адреси та місце провадження господарської діяльності, тому не повинен відмовитись від спрощеної системи оподаткування при здійсненні видів діяльності, не зазначених у реєстрі єдиного податку і не внесених до єдиного державного реєстру.

Позивач посилався на те, що ним було дотримано всіх вимог, оскільки перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, як платник єдиного податку 3 групи, він, відповідно до вимог бухгалтерського обліку, вів облік доходів та витрат, з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 ст. 44 ПКУ. До складу доходу включені суми по господарським операціям, в тому числі і надання послуг оренди ПАТ Київстар при здійсненні фінансово-господарських операцій які відображені в бухгалтерському та податковому обліках підприємства. В межах діючого законодавства позивачем виконано обов`язок щодо сплати суми податкового зобов`язання в розмірі 10431,39 грн., а тому дана сума не може вважатися сумою завищення єдиного податку 3 групи у розумінні п. 292.1 ст. 292, п. 295.3 ст. 295 ПКУ. Відповідно до пп. 4 пп. 297.1 ст. 297 ПКУ позивач вважав, що він звільнений від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів, зокрема, податку на майно (частині земельного податку). Крім того, перебуваючи на 3 групі єдиного податку подавав звітність та сплачував єдиний податок, а тому не повинен подавати податкові декларації з податку на прибуток підприємств та сплачувати податок на прибуток, так як і не повинен був переходити на загальну систему оподаткування.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року, ухваленим у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, відмовлено у задоволенні адміністративного позову ТОВ Котовський верстато-ремонтний завод Південремверстат .

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішення ТОВ Котовський верстато-ремонтний завод Південремверстат подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що нормами податкового законодавства не передбачено подання платником єдиного податку третьої групи (юридичною особою) заяви про зміну видів господарської діяльності, в той час як здійснення апелянтом такого виду господарської діяльності як надання в оренду власного нерухомого майна не потребує додаткових дозволів та ліцензій, та прямо не заборонена законом.

Також апелянт посилається на те, що суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що товариством були надані послуги оренди ПАТ Київстар , відповідно до укладеного договору, загальною площею 20 кв.м., а не 9,15 га. За таких обставин, апелянт вважає, що податковий орган нарахував податок на землю не пропорційно розміру оренди, оскільки, враховуючи вимоги п. 287.7 ст. 287 ПК України, податок на землю за площі, що надаються в оренду з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

Інші доводи апеляційної скарги відтворюють зміст адміністративного позову.

Головне управління ДПС в Одеській області надало відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на доводи, що узгоджуються із висновками суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 22.05.2000 року проведена державна реєстрація юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю Котовський верстато-ремонтний завод Південремверстат , про що внесений запис № 15391200000000291 (т. 1 а.с. 64-67).

20 грудня 2019 року Головним управлінням ДПС в Одеській області винесений наказ № 2827 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Котовський верстато-ремонтний завод Південремверстат , з 20 грудня 2019 року, тривалістю 5 робочих днів, з питань правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, а саме: платником єдиного податку третьої групи, та правомірності звільнення від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств, податку на майно (в частині земельного податку), за період з 01.01.2016 по 31.03.2019 року (а.с. 54 т. 1).

Відповідно до матеріалів справи, під час проведення перевірки посадовими особами податкового органу встановлено, що ТОВ Котовський верстато-ремонтний завод Південремверста у реєстрі платників єдиного податку зазначив такі види діяльності: - 28.30 Виробництво машин i устаткування для сільського та лiсового господарства, 28.41 Виробництво металообробних машин, 28.93 Виробництво машин i устаткування для виготовлення харчових продуктів i напоїв, перероблення тютюну, 33.12 Ремонт i технічне обслуговування машин i устаткування промислового призначення, 33.20 Установлення та монтаж машин i устаткування, 35.11 Виробництво електроенергії, 35.12 Передача електроенергії, 35.13 Розподілення електроенергії, 35.14 Торгівля електроенергією, 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, 41.20 Будівництво житлових i нежитлових будівель, 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунiкацiй, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

При цьому, в період з 01.01.2016 по 31.03.2019 ТОВ Котовський верстато-ремонтний завод Південремверстат надавав послуги оренди майна - нерухомості для ПАТ Київстар на загальну суму 104425, 75 грн., в т.ч. ПДВ 17404,28 грн., тобто здійснював діяльність - 68.20 - надання в оренду та експлуатацію власного чи орендованого майна.

Діяльність за кодом згідно з КВЕД 68.20 - надання в оренду та експлуатацію власного чи орендованого майна у період з 01.01.2016 по 31.03.2019 не внесено ТОВ Котовський верстато-ремонтний завод Південремверстат до реєстру платників єдиного податку. Таким чином, для забезпечення відображення у реєстрі достовірної інформації платник єдиного податку 3 групи у разі зміни КВЕДів протягом податкового (звітного) періоду повинен подати разом з додатковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни, заяву про внесення змін до реєстру платників єдиного податку, відповідно до абз. 7 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України. У зв`язку з чим, ТОВ Котовський верстато-ремонтний завод Південремверстат у період з 01.01.2016 року по 31.03.2019 рік не мав права перебувати на спрощеній системі оподаткування та звільнятися від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток, земельного податку.

Також відповідно до матеріалів справи (т. 1 а.с. 26-42) 08 січня 2020 року був складений акт перевірки № 8/15-32-05-12/00223190, у висновках якого податковий орган зазначив про порушення апелянтом:

- п. 291.2 ст. 292, абз. 7 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України, оскільки товариство у період з 01.04.2016 р. по 31.03.2019 р. безпідставно перебувало на спрощеній системі оподаткування, нараховувало, сплачувало та подавало звітність з єдиного податку третьої групи, що призвело до завищення єдиного податку третьої групи на загальну суму 10431,39 грн.;

- п.п. 14.1.36, пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, 44.2 ст. 44, пп. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 ПК України, ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пп. 2.1, 2.2 п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, розділу І Загальні положення Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, п. 3.10 Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 № 433, п. 2, 5, 7, 10, 21 П (С)БО 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, в результаті чого занижено збиток визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на загальну суму 1666612.07 грн.;

- пп. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269, пп. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270, пп. 271.1.1 п. 271 ст. 271, абз. 7 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України в результаті чого занижено податок на землю всього у сумі 636525,39 грн.;

- п. 46.1 ст. 46, п. 49.1, 49.2, пп. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України, оскільки товариство не подало до податкового органу податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016, 2017, 2018 та 2019 роки;

- п. 46.1 ст. 46, п. 49.1, 49.2, пп. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України оскільки товариство не подало до податкового органу податкові декларації з податку на прибуток підприємств за 2016, 2017 та 2018 роки.

03 лютого 2020 року Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі акту перевірки № 8/15-32-05-12/00223190 від 08.01.2020 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0004370512, яким до апелянта застосовані штрафні (фінансові) санкції за платежем податок з плати за землю у розмірі 680,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0004410512, яким до апелянта застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на прибуток у розмірі 510,00 грн. (т. 1 а.с. 22, 23)

04 лютого 2020 року Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі акту перевірки № 8/15-32-05-12/00223190 від 08.01.2020 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0004660512, яким апелянту зменшено суму грошового зобов`язання за платежем єдиний податок третьої групи на суму 10431,39 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0004490512, яким апелянту збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок з плати за землю на суму 795656,73 грн. (т. 1 а.с. 20-21).

04 березня 2020 року Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято рішення № 6/15-32-55-04 про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи - юридичної особи ТОВ Котовський верстато-ремонтний завод Південремверстат (а.с. 144 т. 2).

Також, відповідно до матеріалів справи, апелянта з 01.01.2012 року був платником єдиного податку 3 групи (т. 1 а.с. 68-69), є власником цілісного майнового комплексу, що розташований за адресою Одеська область, Подільський район, с. Борщі, вул. Жовтневої Революції, 22 та в користуванні підприємства знаходиться земельна ділянка площею 9,15 га (т. 1 а.с. 55-63).

01 вересня 2006 року між апелянтом та ЗАТ Київстар Дж.Ес.Ем укладений договір оренди майна № 352А06, відповідно до якого апелянт - орендар передає в строкове відшкодовуване користування місце загальною площею 20,00 м.кв. для розміщення обладнання зв`язку ЗАТ Київстар Дж.Ес.Ем (т. 1 а.с. 76-84 т.), а саме тимчасова господарська споруда у вигляді бетонованого майданчику та території заводу (ділянка №1).

Таким чином, матеріалами достеменно підтверджено надання апелянтом послуги оренди майна нерухомості ЗАТ Київстар Дж.Ес.Ем (ПАТ Київстар ), код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, за відсутності при цьому в реєстрі платників єдиного податку, в період з 01.01.2016 року по 31.03.2019 року, інформації щодо здійснення апелянтом такого виду господарської діяльності за КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна внесено не було (т. 2 а.с. 142, 223).

Відповідно до матеріалів справи, відомості щодо апелянтом господарської діяльності за кодом КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна внесено до реєстру платників єдиного податку 12.02.2020 року (т. 2 а.с. 224).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що, надаючи ЗАТ Київстар Дж.Ес.Ем (ПАТ Київстар ) послуги оренди майна нерухомості, без наявності в реєстрі платників єдиного податку запису щодо здійснення виду діяльності щодо надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20), позивач, відповідно до приписів абз. 7 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України, зобов`язаний був перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, та відповідно додавати до податкового органу податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016, 2017, 2018 та 2019 роки та податкові декларації з податку на прибуток підприємств за 2016, 2017 та 2018 роки.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку встановленому Податковим кодексом України.

Згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно з п. 78.4, 78.8 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.21 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Пунктом 86.1 ст. 86 ПК України визначено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п. 291.2, п. 291.3 ст. 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з п. 293.3, 293.5 ст. 293 ПК України відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом;

2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Ставки єдиного податку для платників третьої групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3 цієї статті:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпункті 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу;

2) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі;

3) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Відповідно до пп. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПК України, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб`єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Згідно із абз. 7 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України, платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, як, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Відповідно до п. 299.1 ст. 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно пп. 8 п. 299.7 ст. 299 ПК України до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку, зокрема, види господарської діяльності.

Відповідно до пп. 3 п. 299.10, 299.11 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі, зокрема, у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу. У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції проте, що до реєстру платників єдиного податку в обов`язковому порядку вносяться відомості про види господарської діяльності, які здійснюються платником єдиного податку, зокрема третьої групи (юридичною особою).

При цьому, абз. 7 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України на платника єдиного податку покладений обов`язок перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПК України у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку.

Матеріалами справи підтверджено, що апелянт з 01.01.2012 року був платником єдиного податку 3 групи, та в період з 01.01.2016 року по 31.03.2019 року вид господарської діяльності КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, не був внесений до реєстру платників єдиного податку (т. 2 а.с. 142, 223), проте з 01.09.2006 року апелянт надавав послуги оренди майна нерухомості ЗАТ Київстар Дж.Ес.Ем (ПАТ Київстар ) (код КВЕД 68.20) (т. 1 а.с. 55-63, 76-84), а відомості щодо здійснення апелянтом господарської діяльності за кодом КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна внесені до реєстру платників єдиного податку лише 12.02.2020 року (т. 2 а.с. 224).

За таких обставин, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що, апелянт, надаючи послуги оренди майна нерухомості, без наявності в реєстрі платників єдиного податку запису щодо здійснення виду діяльності щодо надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20), був зобов`язаний, відповідно до абз. 7 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України, перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України, зокрема на сплату податку за землю та податку на прибуток підприємств, та подавати відповідні податкові декларації за 2016-2019 роки - декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) та податкові декларації з податку на прибуток підприємств.

Апеляційний суд, які і суд першої інстанції, відхиляє доводи ТОВ Котовський верстато-ремонтний завод Південремверстат стосовно того, що перебуваючи на спрощеній системі оподаткування апелянт не здійснював забороненої діяльності, яка б підпадала під п. 291.5 ст. 291 ПК України. При цьому апеляційний суд зазначає, що вказана обставина (не здійснення забороненої діяльності) не є підставою для висновку про те, що на апелянта не поширюється відповідальність за дії, пов`язані з провадженням діяльності, яка не внесена до реєстру платників єдиного податку, та як наслідок не звільняє апелянта від обов`язку, визначеного абз. 7 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України, перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПК України у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Також, апеляційний суд погоджується із відхиленням судом першої інстанції доводів позивача щодо того, що контролюючий орган порушив строк давності, передбачений ст. 102 ПК України, оскільки, відповідно до змісту оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та розрахунку штрафних санкцій, грошові зобов`язання та штрафні санкції нараховані апелянту в межах строку, визначеного п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України.

За таких підстав, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 04.02.2020 року № 0004660512, № 0004490512, від 03.02.2020 року № 0004370512, № 0004410512, контролюючий орган діяв в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

При цьому апеляційний суд відхиляє доводи апелянта, щодо можливої сплати податку на землю, але в розмірах менших ніж визначив контролюючий орган, оскільки ці доводи ґрунтуються на припущеннях та з посиланням на норми ПК України, якою врегульоване питання строку сплати плати за землю. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Інші доводи апеляційної скарги відтворюють зміст адміністративного позову та не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2-12, 72-78, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Котовський верстато-ремонтний завод Південремверстат - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року у справі №420/1515/20 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 02.06.2021 року.

Головуючий суддя Домусчі С.Д. Судді Семенюк Г.В. Шляхтицький О.І.