Ухвала

від 02.06.2021 по справі 280/758/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 червня 2021 року

м. Київ

справа № 280/758/20

адміністративне провадження № К/9901/20146/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021 у справі №280/758/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Пневмоприлад до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання зареєструвати у реєстрі податкові накладні,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Пневмоприлад звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України, у якому просило визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1379848/41436617 від 21.12.2019, яким позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної №3 від 14.08.2019, №1380222/41436617 від 21.12.2019, яким позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної №5 від 16.08.2019 №1379887/41436617 від 21.12.2019, яким позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної №9 від 11.07.2019, №1379867/41436617 від 21.12.2019, яким позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної №8 від 20.08.2019, №1379885/41436617 від 21.12.2019, яким позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної №7 від 20.08.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної №3 від 14.08.2019, №5 від 16.08.2019, №9 від 11.07.2019, №8 від 20.08.2019, №7 від 20.08.2019 у Єдиному реєстрі датою подання на реєстрацію.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2020 позовні вимоги задоволено.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27.04.2021, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Запорізькій області строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2020 у справі №280/758/20.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Запорізькій області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України 26.05.2021 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Третім апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі. Контролюючий орган вважає, що своєчасне подання апеляційної скарги при первинному зверненні до суду є підставою для поновлення пропущеного строку повторно поданої скарги з подальшим відкриттям провадження у справі. Особливості фінансування суб`єкта владних повноважень, тривалість проведення процедури зі сплати судового збору та карантинні обмеження є обставинами, які не залежать від волі контролюючого органу та свідчать про наявність підстав для визнання поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження при черговому зверненні до суду.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Судом з`ясовано наступні обставини.

Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 20.03.2020 (прийнятим у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження) позовні вимоги задовольнив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 20.03.2020.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погодившись з рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2020 у справі №280/758/20, Головне управління ДПС у Запорізькій області 21.04.2020 оскаржило його в апеляційному порядку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.05.2020 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України (ненадання доказів сплати судового збору). Цією ж ухвалою відповідачу визначено строк, протягом якого особа має право усунути виявлені судом недоліки апеляційної скарги.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16.09.2020 відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про продовження строку на усунення недоліків, а подану ним апеляційну скаргу повернув скаржнику у зв`язку з невиконанням останнім вимог ухвали від 04.05.2020, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху.

Головним управлінням ДПС у Запорізькій області повторно 06.11.2020 подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, у якій також заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Третій апеляційний адміністративний суд хвалою від 23.11.2020 поновив Головному управлінню ДПС у Запорізькій області строк на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2020 у справі №280/758/20, а подану ним апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України (ненадання доказів сплати судового збору). Цією ж ухвалою відповідачу визначено строк, впродовж якого особа має право усунути виявлені судом недоліки апеляційної скарги.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.12.2020 відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про продовження строку на усунення недоліків, а подану ним апеляційну скаргу повернув скаржнику у зв`язку з невиконанням останнім вимог ухвали від 23.11.2020, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху.

Скориставшись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області втретє 24.02.2021 , тобто із значним пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, було подано апеляційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2020 у справі №280/758/20.

Також відповідачем до апеляційної скарги було долучено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в обґрунтування поважності причин пропуску якого відповідач зазначив, що з первісною апеляційною скаргою контролюючий орган звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду в межах встановленого законом процесуального строку на апеляційне оскарження (протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення). Однак, через несплату судового збору, ухвалою суду від 05.11.2020, а вподальшому ухвалою від 17.12.2020 відповідачу було відмовлено у задоволенні клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги, а раніше подані апеляційні скарги на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2020 повернуто скаржнику. Стверджує, що недотримання процесуального строку на звернення з апеляційною скаргою відбулося за відсутності вини скаржника, оскільки контролюючим органом було здійснено всі відповідні заходи для отримання належного фінансування з метою сплати судового збору та вжито всі необхідні заходи для своєчасного виконання свого процесуального обов`язку щодо направлення апеляційної скарги. Вважає дану обставину поважною причиною для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, а також наголошує, що з часу прийняття судом першої інстанції рішення від 20.03.2020 не минуло одного року, тобто у Головного управління ДПС у Запорізькій області наявний час для подання апеляційної скарги .

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.04.2021 подану відповідачем апеляційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 298 КАС України у зв`язку з тим, що апеляційна скарга подана з пропуском, визначеного статтею 295 КАС України, строку на апеляційне оскарження, а наведені особою у клопотанні про поновлення такого строку підстави не можуть бути визнані судом поважними. Цією ж ухвалою скаржнику визначено строк, впродовж якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву (клопотанні) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причини пропуску строку, якщо такі є, з додання до неї доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин.

Суд апеляційної інстанції керувався тим, що контролюючий орган, у клопотанні про поновлення пропущеного строку, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними. Зокрема, суд зазначив, що дотримання строків апеляційного оскарження при первинному зверненні до суду та бажання заявника реалізувати своє права на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі після постановлення Третім апеляційним адміністративним судом ухвали від 17.12.2020 про повернення апеляційної скарги заявнику, не є безмовною підставою для поновлення пропущеного строку втретє поданої апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження.

Судом в ухвалі заявнику було вказано, що перебіг строку для подання апеляційної скарги починається з моменту проголошення судового рішення або складання повного тексту рішення, будь-яких винятків нормами КАС України не передбачено. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду, справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії ).

Для поновлення строків на апеляційне оскарження повинні існувати об`єктивні, непереборні підстави.

Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 (справа Каменівська проти України ) вказував, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Передбачено, що учасник справи може розраховувати на поновлення пропущеного строку у разі коли апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду, у цьому випадку має бути подана заява разом з доказами.

А тому, врахувавши факт подання відповідачем апеляційної скарги поза межами процесуального строку, встановленого законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої відповідачем апеляційної скарги без руху, з визначенням скаржнику строку для виконання у порядку та спосіб зазначених вище в ухвалі вимог.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху на адресу суду від Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з вимогою поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з подальшим відкриттям провадження у справі.

Разом з тим, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження контролюючий орган зазначив причини попуску процесуального строку аналогічні тим, що були наведені відповідачем при поданні апеляційної скарги, та які судом було визнано неповажними. Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження Головним управлінням ДПС у Запорізькій області наведено не було .

На переконання відповідача, дотримання процесуальних строків апеляційного оскарження при первинному зверненні до суду є підставою для поновлення пропущеного строку в черговий раз поданої апеляційної скарги та відкриття провадження у даній справі. Відповідач вказує, що відсутність належного фінансування та неможливість сплатити вчасно судовий збір є реальною перешкодою для здійснення належного апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції. Відповідач доводить, що ним здійснювались відповідні заходи для отримання фінансування з метою сплати судового збору та зазначає, що апеляційну скаргу подано без затримки, у межах річного строку. Просить визнати поважними причини пропуску строку та поновити такий строк.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27.04.2021, визнавши наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України .

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 02.04.2021 визначив відповідачу достатній строк щодо надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв`язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.

Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд звернув увагу, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відсутність коштів, призначених для сплати судового збору не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку. Обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, місцевого бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є об`єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії. Тобто посилання на відсутність коштів, як на причину пропуску строку, для суб`єкта владних повноважень є не доречним.

У рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, неодноразово вказувалось, що право на доступ до судочинства, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним, воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21.12.2010 у справі Перетяка та Шереметьєв проти України , пункту 53 рішення ЄСПЛ від 08.04.2010 року у справі Меньшакова проти України ). За висновком, викладеним в рішенні від 18.10.2005 у справі МПП Голуб проти України , право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними меж.

Таким чином, за результатом аналізу вищеназваних положень, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що оскільки повторна апеляційна скарга була подана відповідачем після спливу понад одинадцяти місяців з дня прийняття судом першої інстанції оскаржуваного судового рішення та після спливу майже одного місяця з дня отримання копії ухвали про повернення вдруге поданої апеляційної скарги заявнику, що, в свою чергу, не може вважатись добросовісним використанням належних процесуальних прав та неухильним виконанням процесуальних обов`язків, підстави для визнання поважними причин пропуску відповідачем строку відсутні. Крім того, суд вказав, що апелянтом не надано доказів та не наведено підстав, які завадили звернутись до суду з апеляційною скаргою у відведений строк, а також не вказано, що завадило подати апеляційну скаргу до суду відразу після отримання ухвали про повернення апеляційної скарги.

Поряд із зазначеним, суд також наголосив, що судовий збір за подання апеляційної скарги було сплачено контролюючим органом 30.12.2020, що підтверджується платіжним дорученням №3248 від 30.12.2020, натомість апеляційну скаргу подано до суду лише 24.02.2021, що не свідчить про намір добросовісної реалізації належного особі права на апеляційне оскарження судового рішення та забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги.

Таким чином, за відсутності у відповідача інших обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, крім тих, яким вже Третім апеляційним адміністративним судом було надано правову оцінку, а також враховуючи ту обставину, що зазначені скаржником доводи для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, суд апеляційної інстанції дійшов умотивованого висновку, що наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, а пропущений строк таким, що не підлягає поновленню.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації податковим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, Третій апеляційний адміністративний суд, визнавши наведені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов умотивованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управлінням ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2020 справі №280/758/20.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021 у справі №280/758/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Пневмоприлад до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання зареєструвати у реєстрі податкові накладні.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова