Рішення

від 25.05.2021 по справі 354/60/21

ЯРЕМЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 354/60/21

Провадження по справі № 2/354/346/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25 травня 2021 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області області в складі:

головуючої судді Ваврійчук Т.Л.

за участю секретаря судового засідання Андрійків А.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Яремчанської міської державної нотаріальної контори про визнання права власності на Ѕ частку земельної ділянки в порядку спадкування за законом,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору- Яремчанської міської державної нотаріальної контори про визнання права власності на спадкове майно, а саме: 1/2 частку земельної ділянки площею 0,8197 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Демешівської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області, кадастровий номер 2621281800:06:001:0265 в порядку спадкування за законом після смерті його баби ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позовні вимоги обґрунтовує тим, що після смерті ОСОБА_3 він в установленому законом порядку звернувся у нотаріальну контору із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. 19.11.2020 року державним нотаріусом Яремчанської міської нотаріальної контори Мотрук Н.Д. йому було видано свідоцтво про право на спадщину на Ѕ частку належної спадкодавцю земельної ділянки площею 0,8197 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Демешівської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області. Постановою державного нотаріуса від 30.11.2020 року йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на іншу частину зазначеної земельної ділянки, з посиланням на те, що на момент смерті спадкодавця разом з нею були зареєстровані та проживали невістка ОСОБА_4 та онук ОСОБА_2 . Разом з тим, його брат ОСОБА_2 хоча і був зареєстрований разом із ОСОБА_5 у квартирі АДРЕСА_1 , однак на момент смерті бабусі за вказаною адресою не проживав, оскільки з 01.11.2011 року перебуває у розшуку за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, що підтверджується інформацією, розміщеною на вебсайті 5140.org Україна. Відтак, ОСОБА_2 на момент відкриття спадщини не міг постійно проживати разом із спадкодавцем, в установлений законом строк із заявою про прийняття спадщини у нотаріальну контору він не звернувся, а тому не може вважатися таким, що прийняв спадщину, оскільки в даному випадку сам лише факт реєстрації місця проживання відповідача зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини не може свідчити про прийняття ним спадщини. Із врахуванням наведеного просить позов задовольнити та визнати за ним право власності на вказане спадкове майно.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 03 лютого 2021 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 19 березня 2021 року підготовче провадження у даній справі закрито та призначено її до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Томин С.В. у судове засідання не з`явилися, однак в матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи у відсутності позивача. Проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, не повідомивши причин неявки, хочапро день та час розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки за його зареєстрованим місцем проживання та публікації оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади.

Від Яремчанської міської державної нотаріальної контори надійшла письмова заява із клопотанням про розгляд справи у відсутності представника третьої особи.

Ухвалою суду від 25 травня 2021 року постановлено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглянув справу у відсутності сторін без фіксації судового процесу технічними засобами.

Перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим повторно Галицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області 11.10.2019 року.

Як вбачається із свідоцтва про право власності на нерухоме майно та витягу про державну реєстрацію прав №36808575, виданих Обласним комунальним підприємством Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації 18.12.2012 року на момент смерті ОСОБА_3 належала на праві приватної спільної часткової власності Ѕ частка квартири АДРЕСА_1 .

Окрім цього, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ІФ №043076, виданого 11.09.2001 року Демешівською сільською радою народних депутатів на підставі рішення від 28.02.2001 року, ОСОБА_3 на момент її смерті належала на праві приватної власності земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,8197 га, що знаходиться на території Демешівської сільської ради.

Відповідно до заповіту від 21.02.2013 року, посвідченого секретарем виконкому Ворохтянської селищної ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області Йосипчуком М.О., за реєстром №14 ОСОБА_3 заповіла належну їй на праві приватної власності Ѕ частку квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 своєму онуку ОСОБА_1 .

З досліджених судом матеріалів спадкової справи, вбачається, що після смерті ОСОБА_3 Яремчанською міською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа №133/2013 року за заявою, яка надійшла 26.11.2013 року від онука померлої ОСОБА_1 про прийняття спадщини за заповітом.

Факт родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_3 підтверджується наявними у матеріалах спадкової справи свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_2 , виданим Ворохтянською селищною радою Івано-Франківської області 27.02.1979 року, відповідно до якого батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 вказані ОСОБА_6 та ОСОБА_4 ; копією запису акта про народження №253 від 15.08.1960 року, поновленого в смт. Більшівці Галицького району Івано-Франківської області, з якого вбачається, що батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та Повним витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00025810774 від 02.03.2020 року в якому зазначено, що батьками ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Німшин Більшовцівського району Станіславської області є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Як вбачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 28.03.2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Богородчанського районного управління юстиції Івано-Франківської області батько позивача ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

04.04.2014 року державним нотаріусом Яремчанської міської державної нотаріальної контори Мотрук Н.Д. видано позивачу свідоцтво про право на спадщину за заповітом, за реєстром № 603 на Ѕ частку квартири АДРЕСА_3 загальною площею 75,5 кв.м., житловою площею 42,5 кв.м.

19.11.2020 року ОСОБА_1 подано заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті бабусі ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,8197 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Демешівської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області.

19.11.2020 року державним нотаріусом Яремчанської міської державної нотаріальної контори Мотрук Н.Д. видано позивачу ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом за реєстром №736 на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,8197 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Демешівської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області. У вказаному свідоцтві зазначено, що спадкоємцем іншої Ѕ частки даного майна є онук ОСОБА_3 - ОСОБА_6 .

Постановою державного нотаріуса Яремчанської міської державної нотаріальної контори Мотрук Н.Д. №391/02-31 від 30.11.2020 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,8197 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Демешівської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 з посиланням на те, що згідно довідки, виданої виконкомом Ворохтянської селищної ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 31.10.2013 року №1716 на день смерті ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали ОСОБА_4 , 1953 року народження (невістка) та ОСОБА_2 ,1977 року народження(онук).

Як слідує із довідки №1716, виданої виконкомом Ворохтянської селищної ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області 31.10.2013 року, ОСОБА_3 , 1923 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 була зареєстрована та проживала за адресою- АДРЕСА_2 . На день смерті ОСОБА_3 у вказаній квартирі були зареєстровані та проживали ОСОБА_4 , 1953 року народження (невістка) та ОСОБА_2 ,1977 року народження(онук). Заповіт від імені ОСОБА_3 у Ворохтянській селищній раді посвідчувався 21.02.2013 року за №14, даний заповіт у селищній раді не змінювався та не відмінявся.

Згідно долученого до спадкової справи Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00025812792 від 02.03.2020 року батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Як вбачається із повідомлення Яремчанського відділення поліції Надвірнянського відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області №662/108/52-2021 від 20.01.2021 року, працівниками сектору кримінальної поліції Яремчанського ВП Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області проводяться оперативно-розшукові заходи щодо встановлення місця знаходження в межах оперативно-розшукової справи категорії Розшук №8/18/2011 від 29.06.2011 року відносно підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , жителя АДРЕСА_2 . Одночасно зазначено, що слідчим відділенням Яремчанського ВП Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12012090110000065 від 21.12.2012 року за ч.4 ст.190 КК України.

Наведене також підтверджується долученим до матеріалів справи оголошенням про розшук особи, яка переховується від органів досудового розслідування, що розміщене на сайті 5140.org Україна, в якому зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який розшукується за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, зник у м. Яремче Івано-Франківської області 11.01.2011 року.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У відповідності до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1220 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч.1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

За приписами ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частиною першою ст.1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ч.1 ст.1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Відповідно до ч.1 ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

За правилами ч.2 ст.1236 ЦК України заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Згідно ст.1245 ЦК України частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.ч.1,5 ст.1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини. Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну.

Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною першою ст.1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , якій на момент смерті належала на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,8197 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Демешівської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області, яка залишилась неохопленою заповітом спадкодавця, посвідченим Ворохтянською селищною радою 21.02.2013 року, за реєстром №14.

Єдиними спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_3 є у рівних частках її онуки- позивач ОСОБА_1 та його брат відповідач ОСОБА_6 , які здійснюють спадкування за правом представлення, оскільки їх батько -син спадкодавця ОСОБА_6 помер у 1992 році, тобто до відкриття спадщини.

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України є необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця.

Частиною першою ст.29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Положення ст.29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Право на вибір місця проживання закріплено у ст.33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

Згідно зі ст.2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Зазначена норма відображає загальний принцип недискримінації за ознакою наявності чи відсутності реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.

Частинами другою та шостою статті 29 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Згідно з пунктами 3.21, 3.22 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, у редакції на момент відкриття спадщини, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

Зі змісту наведених норм закону вбачається, що під постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем розуміється як факт безпосереднього проживання спадкоємця із спадкодавцем на момент його смерті, так і факт наявності у спадкоємця, на момент смерті спадкодавця, зареєстрованого у передбаченому законом порядку права на постійне проживання з останнім за однією адресою.

Судом встановлено і підтверджується дослідженими матеріалами справи, що на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 квартира АДРЕСА_1 (на даний час смт. Ворохта Надвірнянського району Івано-Франківської області) не була постійним місцем проживання відповідача ОСОБА_6 хоча він був зареєстрований у цій квартирі і право його проживання у ній не обмежувалось. Натомість, відповідач з 2011 року оголошений органами Національної поліції у розшук за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України і оперативно-розшукові заходи із встановлення місця перебування останнього на момент розгляду даної справи не завершені.

Після відкриття спадщини, відповідач ОСОБА_6 у визначений законом строк із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 до нотаріуса не звернувся.

Державна реєстрація ОСОБА_6 у квартирі, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті спадкодавця ОСОБА_3 за цією адресою реєстрації, оскільки документально спростована належними та допустимими доказами, а саме інформацією з органу Національної поліції про оголошення останнього в розшук.

Разом з тим, частина третя ст.1168 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не саму реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Вказані висновки суду повністю узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду, що викладені у постанові від 10 квітня 2020 року у справі № 355/832/17 та постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17.

Відтак, суд приходить до переконання, що дослідженими доказами повністю підтверджується той факт, що відповідач ОСОБА_6 з 2011 року за місцем своєї реєстрації у квартирі АДРЕСА_1 не проживає, оскільки перебуває у розшуку. Зважаючи на вказані обставини ОСОБА_6 не може вважатися таким, що автоматично прийняв спадщину після смерті своєї бабусі ОСОБА_3 , оскільки на час відкриття спадщини він разом зі спадкодавцем спільно не проживав. Разом з тим, судом також встановлено, що в установлений законом шестимісячний строк відповідач до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 не звернувся, а тому в силу вимог ч.1 ст.1272 ЦК України він вважається таким, що не прийняв спадщину.

Однією з засад судочинства, регламентованих п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

За таких обставин, суд на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до переконання що позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними обгрунтованими та підлягають до задоволення шляхом визнання за позивачем права власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,8197 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Демешівської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області, кадастровий номер 2621281800:06:001:0265 в порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу; ст.ст.392, 1216, 1217, 1218, 1220, 1221-1223, 1225, 1226, 1233, 1236, 1245, 1258, 1261, 1266, ст.1268, 1269, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, суд,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Яремчанської міської державної нотаріальної контори про визнання права власності на Ѕ частку земельної ділянки в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,8197 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Демешівської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області, кадастровий номер 2621281800:06:001:0265 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 840(вісімсот сорок) гривень 80 коп. сплаченого судового збору.

Копію рішення направити учасникам справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований: АДРЕСА_5 .

Третя особа: Яремчанська міська державна нотаріальна контора, місце знаходження: 78595, вул. Курортна,4/2 м. Яремче Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ: 03100914.

Повне рішення суду складено 02 червня 2021 року.

Головуючий суддя: Т.Л. Ваврійчук