Вирок

від 01.06.2021 по справі 945/535/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/535/20

Провадження № 1-кп/945/172/21

ВИРОК

Іменем України

01 червня 2021 року м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

представника потерпілої ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Миколаївського районного суду Миколаївської області кримінальне провадження №12019150260000587, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.11.2019 року, за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Іллічівськ Одеської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, в силу ст.89 КК України раніше не судимого, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України (в редакції Закону, чинній на день скоєння злочину),

встановив:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Досудовим розслідуванням та судовим слідством встановлено, що о 08 годині 30 хвилин 07.11.2019 року ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки BMW, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався в світлий час доби по вологому асфальтобетонному дорожньому покриттю автодороги «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» у Миколаївському районі Миколаївської області, яка на даній ділянці дороги має по одній смузі у кожному напрямку, з боку м.Одеса у напрямку м.Миколаєва. В салоні вищевказаного автомобіля окрім водія перебувала пасажир ОСОБА_6 . Рухаючись у вищевказаних умовах, водій ОСОБА_4 , в порушення вимог п.2.3«б», п.12.1 правил дорожнього руху України (далі - ПДР), проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміни, не обрав безпечної швидкості руху свого транспортного засобу з урахуванням дорожньої обстановки, яка склалася, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, внаслідок чого втратив контроль над керуванням свого транспортного засобу, що призвело до його виїзду на смугу зустрічного руху з подальшим з`їздом у лівий по ходу руху кювет, де сталося контактування з перешкодою у вигляді дерев. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки BMW, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_6 отримала тілесні пошкодження у вигляді синців підборіддя, верхньої губи, лівої параорбитальної ділянці, рани в ділянці носа, осколкового перелому передньої стінки лівої гайморової пазухи з переходом лінії перелому на латеральну стінку пазухи, передній край нижньої стінки лівої орбити та медіальної стінки лівої гайморової пазухи, перелому носової перетинки, зі зміщенням уламків, осколкового перелому кісток носу зі зміщенням, рани лівої гомілки, закритого осколкового перпелому проксимального відділу правої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків, осколкового внутрішньосуглобового перелому дистальної третини великогомілкової кістки зі зміщенням уламків, закритого лінійного перелому нижньої третини малогомілкової кістки лівої гомілки зі зміщенням уламків, які могли утворитися від дії тупих твердих предметів, в умовах ДТП, в результаті зіткнення автомобіля з перешкодою (деревом), при знаходженні в салоні автомобіля та згідно висновку судово-медичного експерта №1167 від 04.01.2020 року відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я. Причиною дорожньо-транспортної пригоди стало порушення водієм ОСОБА_4 , вимог п.2.3«б», п.12.1 ПДР України, які згідно висновку автотехнічної експертизи по дослідженню механізму і обставин ДТП №19-1317 від 11.01.2020 року знаходяться в причинному зв`язку з настанням ДТП.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_4 .

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовомузасіданні своювину упред`явленомуйому обвинуваченнівизнав уповному обсязі,щиро каявсяі давпоказання,які засвоїм змістомвідповідають викладенимвище обставинамвчинення кримінальногоправопорушення.Так,обвинувачений ОСОБА_4 показав,що вранці07.11.2019року,він разомзі соєюзнайомою ОСОБА_6 їхали зм.Одесав м.Миколаїв.Керуючи автомобілеммарки BMW,державний реєстраційнийномер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 проявив неуважність,не стеживза дорожньоюобстановкою,не обравбезпечної швидкостіруху свогоавтомобіля, внаслідок чого втратив контроль над його керуванням, що призвело до виїзду транспортного засобу на смугу зустрічного руху з подальшим з`їздом у лівий по ходу руху кювет, де сталося контактування з перешкодою у вигляді дерев. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження, а ОСОБА_4 не постраждав. Матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_6 обвинувачений ОСОБА_4 відшкодував частково, на підтвердження чого надав у судовому засіданні копії квитанцій.

Позиція потерпілої ОСОБА_6 .

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримала обставини, викладені в обвинувальному акті; просила обвинуваченого суворо не карати; цивільний позов не заявляла.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд, ураховуючи думку учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, при цьому, з`ясував те, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_4 .

Протиправні дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст.286 КК України (в редакції Закону, чинній на день скоєння злочину) порушення правил безпеки дорожнього руху особою, що керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілій середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 .

В ході розгляду справи судом встановлено, що обставинами, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом не встановлені.

Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд.

Згідно з положеннями ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, у Рішенні № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.»

У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» роз`яснено, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Аналогічна позиція викладена і у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи №2 від 07.02.2003 року, відповідно до якої роз`яснено, що при призначенні покарання відповідно до статей 65-69 Кримінального кодексу України (далі - КК) суди мають ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує, що останній є осудним в розумінні ч.1 ст.19 КК України, однак відповідно до ст.12 КК України (в редакції Закону, чинній на день скоєння злочину) вчинив злочин невеликої тяжкості.

ОСОБА_4 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; за місцем проживання характеризується посередньо; неодружений, однак має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; офіційно не працює; в силу ст.89 КК України раніше не судимий.

Крім того, суд враховує обставини, які пом`якшують покарання, а саме: є щире каяття обвинуваченого ОСОБА_4 та його активне сприяння розкриттю злочину, а також відсутність обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому.

У відповідності до положень ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд, реалізуючи принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості, обставини злочину, його наслідки та позицію потерпілої, яка просила не карати обвинуваченого суворо та особу винного, вважає, що для досягнення мети покарання, яке полягає у карі, виправленні та запобіганні вчиненню нових злочинів, що полягає у передбаченому законом обмеженні прав і свобод ОСОБА_4 та захисту прав потерпілої у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 , вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.

З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки вчиненого злочину, даних про особу обвинуваченого, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначення йому основного покарання у виді штрафу без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом.

Таке покарання відповідає вимогам ст.65 КК України: є пропорційним і співмірним ступеню тяжкості вчиненого, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередженню вчинення ним нових злочинів.

Відповідно до ч.3 ст.128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.

Прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених частиною четвертою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Для представництва інтересів громадянина в суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва.

Згідно з положеннями ч.1 ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

У кримінальному провадженні заявлений цивільний позов прокурора Миколаївського районного відділу Миколаївської прокуратури №1 ОСОБА_3 в інтересах держави в особі КНП Чорноморська лікарня до ОСОБА_4 про стягнення витрат на лікування потерпілої ОСОБА_6 у розмірі 6304 грн 68 коп.

Розглядаючи цивільний позов про стягнення моральної шкоди, суд дійшов такого.

Відповідно до п.8 ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди

Згідно із положеннями ч.1 ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

У судовому засіданні встановлено, що внаслідок неправомірних дій обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілій ОСОБА_6 були завдані тілесні ушкодження, у зв`язку із чим остання перебувала на стаціонарному лікуванні у відділенні травматології Комунального некомерційного підприємства Чорноморська лікарня Чорномоської міської ради Одеської області з 12.11.2019 року по 06.12.2019 року. На лікування потерпілої закладом охорони здоров`я було витрачено 6304 грн 68 коп. Зазначені витрати підтверджені розрахунком Комунального некомерційного підпрриємства Чорноморська лікарня Чорномоської міської ради Одеської області №7 від 09.12.2019 року.

Враховуючи те, що лікування потерпілої ОСОБА_6 проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності; вказані витрати є документально підтвердженими, суд вважає, що цивільний позов прокурора Миколаївського районного відділу Миколаївської прокуратури №1 ОСОБА_3 в інтересах держави в особі КНП Чорноморська лікарня до ОСОБА_4 про стягнення витрат на лікування потерпілої ОСОБА_6 підлягає задоволенню.

Питання щодо накладеного арешту на вилучений транспортний засіб.

Питання щодо скасування арешту майна, суд приймає на підставі ч.4 ст.174 КПК України, відповідно до положень якої, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Так, судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва ОСОБА_10 від 04.12.2019 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 23.12.2019 року, накладено арешт на автомобіль марки BMW, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_6 .

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 27.05.2021 року арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 04.12.2019 року на транспортний засіб автомобіль марки BMW, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_6 скасовано.

Речовим доказом у даному кримінальному провадженні є автомобіль марки BMW, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Вказаний речовий доказ знаходиться натериторії Відділенняполіції №5Миколаївського районногоуправління поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїв Миколаївськійобласті (попередняназва МиколаївськийРВП ОчаківськогоВП ГУНПв Миколаївськійобласті)за адресою: вул.Очаківська, 164, м.Миколаїв. На підставі ст.100 КПК України, зазначений речовий доказ слід повернути власнику потерпілій ОСОБА_11 .

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні складаються з витрат на проведення: судової автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану автомобіля марки BMW, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у розмірі 1570 грн 00 коп; судової транспортно-трасологічної експертизи у розмірі 1256 грн 00 коп; автотехнічної експертизи по дослідженню механізму і обставин ДТП у розмірі 2198 грн 00 коп; автотоварознавчої експертизи по дослідженню автомобіля марки BMW, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у розмірі 6280 грн 00 коп. Зазначені витрати є документально підтвердженими та підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 .

У даному кримінальному провадженні запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувався.

Керуючись ст.100, ч.3 ст.349, ст.368, 370, 373, 374, 376 КПК України,

ухвалив:

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України (в редакції Закону, чинній на день скоєння злочину) та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) грн 00 коп.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_4 не обирати.

Цивільний позов прокурора Миколаївського районного відділу Миколаївської прокуратури №1 ОСОБА_3 в інтересах держави в особі Комунального некомерційногопідприємства Чорноморськалікарня Чорномоськоїміської радиОдеської області до ОСОБА_4 про стягнення витрат на лікування потерпілої ОСОБА_6 у розмірі 6304 грн 68 коп задовольнити.

Сягнути з ОСОБА_4 на користь Комунального некомерційного підприємства Чорноморська лікарня Чорномоської міської ради Одеської області (вул.В.Шума,4, м.Чорноморськ Одеської області,68004; р/р 26004300403539 АТ Ощадбанк, ТВБВ №10015/0510, МФО 328845, код ЄДРПОУ 01982212) витрати на лікування потерпілої ОСОБА_6 у розмірі 6304 ((шість тисяч триста чотири) грн 68 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судової автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану автомобіля марки BMW, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у розмірі 1570 грн 00 коп; судової транспортно-трасологічної експертизи у розмірі 1256 грн 00 коп; автотехнічної експертизи по дослідженню механізму і обставин ДТП у розмірі 2198 грн 00 коп; автотоварознавчої експертизи по дослідженню автомобіля марки BMW, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у розмірі 6280 грн 00 коп, а всього 11304 (одинадцять тисяч триста чотири) грн 00 коп.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей апеляційного оскарження, передбачених ч.2 ст.394 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1

01.06.2021