Рішення

від 01.06.2021 по справі 501/4048/20

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 01.06.2021

Справа № 501/4048/20

2/501/569/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2021 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі

головуючого судді Петрюченко М.І.,

за участю секретаря судового засідання - Тейбаш Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області цивільну справу за

позовом ОСОБА_1

до

відповідачів

1 ОСОБА_2

2 Чорноморської міської ради Одеської області

предмет та підстави позову: про розірвання договору оренди земельної ділянки,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне та

ВСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції позивача та відповідача.

ОСОБА_1 27.11.2020 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , Чорноморської міської ради Одеської області про розірвання договору оренди земельної ділянки, згідно якого просить суд розірвати договір оренди від 07.02.2008 земельної ділянки площею 0,0181 га, розташованої по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5110800000:02:008:0022, категорія земель - землі громадської та житлової забудови, укладений між орендодавцем Іллічівською міською радою Одеської області (після перейменування Чорноморська міська рада Одеської області, код ЄДРПОУ 25932851) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Позов мотивований тим, що станом на 2018 рік ФОП ОСОБА_2 був власником торгівельного кіоску по АДРЕСА_1 ) і з метою реконструкції цього торговельного кіоску під продовольчий магазин між ним та Іллічівською міською радою 07.02.2008 укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0181 га, розташованої по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5110800000:02:008:0022, категорія земель - землі громадської та житлової забудови,.

Згодом відповідач ФОП ОСОБА_2 побудував та здав в експлуатацію будівлю магазину загальною площею 79,1 кв.м., який донедавна належав йому на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на будівлю магазину, виданого Виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області 09.09.2008 №173.

Зазначена будівля магазину була передана відповідачем в іпотеку, а після порушення умов кредитного договору, заборгованість ОСОБА_2 стягнута за рахунок предмета іпотеки і він був виставлений на прилюдні торги (аукціон). Переможцем аукціону стала позивач ОСОБА_1 і 24.01.2019 приватним нотаріусом Чорноморського міського нотаріального округу Перчеклій І.М. на ім`я ОСОБА_1 видано свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону), яке у цей же день зареєстровано у встановленому законом порядку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1749465951108.

Позивач зазначає в позові, що згідно відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відповідач за власним рішенням припинив свою господарську діяльність 31.01.2018, а тому по цій причині договір оренди землі припинив свою дію.

Позивач вказує, що вона, як новий власник будівлі-магазину звернулась з відповідною заявою про переоформлення права користування земельною ділянкою у Чорноморську міську раду Одеської області, але Чорноморська міська рада Одеської області не може одноособово без судового рішення про розірвання договору оренди внести до Державного земельного кадастру запис про припинення договору оренди з ФОП ОСОБА_2 , так як згідно п.8 цього договору, термін дії договору складає 3 роки до 24.12.2020 з наступним поновленням його дії на наступні 3 роки та на тих самих умовах у разі відсутності заперечень сторін. Після чергового строку дії цього договору, якби не було відчуження об`єкту нерухомості, то договір оренди з ФОП ОСОБА_2 закінчував би свою дію 24.12.2022.

Також, позивач стверджує, що ОСОБА_2 відмовляється підписувати з орендодавцем акт повернення земельної ділянки з оренди та/або договір про розірвання договору за взаємною згодою сторін, а за відсутності таких документів, у державного реєстратора відсутні правові підстави для внесення запису про припинення договору оренди.

На підставі викладеного позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Представник відповідача відзив на позовну заяву не надав.

Відповідач ОСОБА_2 був належним чином сповіщений про судовий розгляд справи, однак до суду не з`явився, відзив на позов не надав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 14.12.2020 надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, просить суд задовольнити позов (а.с.30).

Представник Чорноморської міської ради Одеської області 19.01.2021 надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності відповідача (а.с.75-76).

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 27.11.2020 справа розподілена для розгляду судді Петрюченко М.І. (а.с.17).

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 07.12.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху (а.с.25-26).

Ухвалою судді Іллічівського міського суду Одеської області від 16.12.2020 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі (а.с.57-58).

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 08.02.2021 закрито підготовче судове засідання, призначено судовий розгляд справи (а.с.82).

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону) від 24.01.2019, ОСОБА_1 належить на праві власності майно, що складається з будівлі-магазину, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 79,1 кв.м., що належала ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на будівлю магазину, виданого Виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області 09.09.2008 №713 (а.с.36-37).

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності підтверджується, що 24.01.2019 приватним нотаріусом Чорноморського міського нотаріального округу Перчеклій І.М. на ім`я ОСОБА_1 видано свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону), яке зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1749465951108 (а.с.37).

Між Чорноморською міською радою Одеської області та ФОП ОСОБА_2 07.02.2008 був укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,0181 га, розташованої по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5110800000:02:008:0022, категорія земель - землі громадської та житлової забудови (а.с.41-44).

Згідно відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відповідач за власним рішенням припинив свою господарську діяльність 31.01.2018 (а.с.45).

Рішенням Чорноморської міської ради Одеської області "Про відмову у наданні Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0181 га за адресою: АДРЕСА_1 від 09.04.2019 №433/86-VІІ, відмовлено ФОП ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку технічної документації (а.с.64).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року позов ОСОБА_1 до Чорноморської міської ради Одеської області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про визнання незаконним (не чинним) та скасування рішення, зобов`язання вичинити певні дії, задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Чорноморської міської ради Одеської області "Про відмову у наданні Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0181 га за адресою: АДРЕСА_1 від 09.04.2019 №433/86-VІІ. Зобов`язано Чорноморську міську раду Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.01.2019 щодо надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0181 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5110800000:02:008:0022 з подальшою передачею в оренду (а.с.52-55).

Рішенням Чорноморської міської ради Одеської області №551/13-VІІ від 21.02.2020 надано Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0181 га за адресою: АДРЕСА_1 від 09.04.2019 №433/86-VІІ, з подальшою передачею в оренду строком на 3 роки (а.с.65).

Рішенням Чорноморської міської ради Одеської області №609/19-VІІ від 04.09.2020 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0181 га за адресою: АДРЕСА_1 від 09.04.2019 №433/86-VІІ, з подальшою передачею в оренду строком на 3 роки ФОП ОСОБА_1 (а.с.66-67).

Між Чорноморською міською радою Одеської області та ФОП ОСОБА_1 07.10.2020 укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0181 га, розташованої по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5110800000:02:008:0022, категорія земель - землі громадської та житлової забудови (а.с.68-72).

V. Оцінка Суду. Норми права, які застосував суд.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (частини 1, 2 статті 15 Цивільного кодексу України, далі - також ЦК).

Згідно із ст. ст.125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Питання переходу прав на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюється ст.120 Земельного кодексу України, відповідно до ч.ч.1, 2 якої у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

З наведеною нормою кореспондується і ст.377 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю від 05.11.2009 № 1702-VI, який набув чинності з 10.12.2009, статтю 7 Закону України Про оренду землі доповнено частиною третьою, згідно з якою до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Статтю 31 Закону України Про оренду землі , в свою чергу, доповнено абз.8, згідно із яким договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Цим самим було усунуто правову неповноту в регулюванні земельних відносин при переході права власності на житловий будинок, будівлю або споруду.

Як встановлено судом, користувачем земельної ділянки кадастровий номер 5110800000:02:008:0022, котра розташована за адресою: АДРЕСА_1 , був ОСОБА_2 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-51139423720020 від 03.03.2020 (а.с.13-14, 38-40).

У подальшому право власності на будівлю магазину, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 79,1 кв.м., що належала ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності на будівлю магазину, виданого Виконавчим комітетом Іллічівської міської Ради Одеської області 09.09.2008, перейшло до ОСОБА_1 , що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону), посвідченого приватним нотаріусом Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Перчеклій І.М., Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.01.2019 № 153753114 (а.с.36-37).

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного право власності на будівлю магазину, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 79,1кв.м. належить ОСОБА_1 .

Системний аналіз положень ЦК, ЗК, Закону України Про оренду землі зазначених вище у мотивувальній частині цього рішення свідчить, що в порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, тому суд повинен встановити, чи дійсно порушено право орендодавця та з`ясувати, у чому саме полягає порушення законних прав орендодавця (нового набувача на нерухоме майно).

Крім того слід звернути увагу на те, що згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Як вказує в позові позивач підставою звернення до суду стало те, що ОСОБА_2 відмовляється підписувати з орендодавцем акт повернення земельної ділянки з оренди та/або договір про розірвання договору за взаємною згодою сторін, а за відсутності таких документів, у державного реєстратора відсутні правові підстави для внесення запису про припинення договору оренди, тощо.

Разом з тим, згідно зі статтею 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України, яка кореспондується зі статтею 377 Цивільного кодексу України, у разі набуття права власності на будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Отже, у зв`язку з виникненням у позивача права власності на нежитлове вбудоване приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , приміщення 169-Н на підставі ч.2 ст.120 ЗК України та ч.3 ст.7 ЗК України Про оренду землі перейшло право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього користувача ОСОБА_2 .

Водночас, судом не приймається до уваги посилання позивача про необхідність у спірних правовідносинах згоди колишнього користувача ОСОБА_2 підписувати з орендодавцем акт повернення земельної ділянки з оренди та/або договір про розірвання договору, оскільки згода землекористувача додається лише у разі вилучення земельної ділянки.

Крім того, судом встановлено, що згідно відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відповідач за власним рішенням припинив свою господарську діяльність 31.01.2018 (а.с.45).

Також, рішенням Чорноморської міської ради Одеської області №551/13-VІІ від 21.02.2020 надано Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0181 га за адресою: АДРЕСА_1 від 09.04.2019 №433/86-VІІ, з подальшою передачею в оренду строком на 3 роки (а.с.65).

Рішенням Чорноморської міської ради Одеської області №609/19-VІІ від 04.09.2020 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0181 га за адресою: АДРЕСА_1 від 09.04.2019 №433/86-VІІ, з подальшою передачею в оренду строком на 3 роки ФОП ОСОБА_1 (а.с.66-67).

Між Чорноморською міською радою Одеської області та ФОП ОСОБА_1 07.10.2020 укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0181 га, розташованої по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5110800000:02:008:0022, категорія земель - землі громадської та житлової забудови (а.с.68-72).

При цьому, позивачем не надано доказів того, що державним реєстратором відмовлено у внесенні запису про припинення оскаржуваного договору оренди.

Отже, позивачем не доведено, що оспорюваним договором оренди землі порушено будь-яке його право, яке може бути поновлено шляхом розірвання договору оренди.

Частиною 2 статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Визначення принципу диспозитивності цивільного процесу наведене у статті 13 ЦПК України.

Так, частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини 2 статті 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Зазначене відповідає положенням частини 1 статті 81 ЦПК України, якою визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З наведених обставин суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та достовірним доказами те, що оспорюваним правочином порушено, оспорено або невизнано будь-яке його цивільне право, у зв`язку з чим в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Таке рішення суду буде відповідати вимогам Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме ст.6 (право на справедливий суд), ст.13 (право на ефективний засіб юридичного захисту відповідача від неправомірних вимог позивача), ст.17 (заборона зловживання правами передбаченими цією Конвенцією), ст.1 Протоколу 1 (захист власності, право мирно володіти своїм майном).

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 Про судове рішення у цивільній справі , враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі Ващенко проти України (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно зі ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених сторонами по справі в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті позовних вимог.

З цих підстав, керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 18, 141, 258-259, 263 Цивільного - процесуального кодексу України, Суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Чорноморської міської ради Одеської області про розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення виготовлено 01 червня 2021 року.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області М.І.Петрюченко