Ухвала

від 03.06.2021 по справі 404/3990/21

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/3990/21

Номер провадження 2-з/404/85/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2021 року Кіровський районний суд міста Кіровограда

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Пилипенко Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без повідомлення учасників справи та фіксування судового засідання заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), про забезпечення позову до подання позовної заяви,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , в порядку статтей 149, 150, 152 Цивільного процесуального кодексу України, звернулась до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви (вх. № 21004 від 01.06.2021 року) шляхом накладення арешту на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер 14130395, загальною площею 47,48 кв.м, житловою площею 28,56 кв.м, що належить на праві власності ОСОБА_2 , та накладення арешту на земельну ділянку, що розташована у АДРЕСА_3 , площею 0,18 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3522580300:51:000:0003, що належить на праві власності ОСОБА_2 .

Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 знаходилась у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Ленінським районним судом міста Кіровограда від 24 травня 2021 року шлюб між сторонами розірвано. У період проживання в зареєстрованому шлюбі ОСОБА_2 по договору міни від 25.03.2006 року посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу за реєстровим номером 791, було зареєстровано право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , в якій сторони проживали спільно до 07.10.2020 року. 28.01.2014 року у селі Аджамка, Кропивницького району, Кіровоградської області на ім`я ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,18 га цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3522580300:51:000:0003. Крім того, на ім`я ОСОБА_2 було придбано автомобіль DACIA LOGAN, 2007 року випуску, дерадвний номерний знак НОМЕР_1 . Наразі сторони проживають окремо, проте колишній чоловік заявника повідомив її про те, що жодних прав на квартиру, земельну ділянку та автомобіль заявниця не має, і він буде розпоряджатись зазначеним майном на власний розсуд. При цьому як зазначає заявник, у разі невжиття заходів забезпечення позову, ОСОБА_2 може вчинити дії щодо відчуження спірного майна, оскільки останній постійно погрожує тим, що продасть спірне майно. А тому не вжиття заходів забезпечення позову, відновлення права власності на спірне майно потребуватиме від заявника додаткових значних зусиль та витрат.

Згідно частин першої та другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову передбачені у статті 150 Цивільного процесуального кодексу України. Зокрема, за пунктом 1 та 2 частини першої статті 150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; а також забороною вчиняти певні дії.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду) (частина перша статті 153 Цивільного процесуального кодексу України).

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову роз`яснено, що при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник посилається на можливість відчуження ОСОБА_2 вказаного в заяві майна. Разом з тим, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, при цьому, позивачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження обставин, викладених у заяві.

Судом перевірено аргументованість заяви про забезпечення позову щодо застосовування заходів забезпечення позову, зазначених заявником, оцінено подані докази і не встановлено реальної небезпеки, за якої невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення, або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду. Заявником не надано доказів реалізації спірної майна чи здійснення підготовчих дій до його реалізації щодо необхідності затосуванння такого заходу як накладення арешту.

Крім того, відповідно пункту 1 частини першої статті 152 Цивільного процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається:1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Предметом спору є нерухоме майно, відтак для визначення підсудності до даних правовідносин застосувується стаття 30 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Оскільки заявлені вимоги стосуються квартири що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та земельної ділянки, що розташована у АДРЕСА_3 , оцінка вартості вказаних об`єктів в матеріалах заяви відсутня, відтак судом неможливо визначити підсудність поданої заяви.

Таким чином, всупереч цивільно-процесуальних норм, що регулюють питання забезпечення позову позивачем, не надано доказів на обґрунтовання обставин вказаних в заяві, а тому у суду відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 149, 150, 151, 153, 154 260, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), про забезпечення позову до подання позовної заяви, відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст судового рішення складено 03.06.2021 року.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Л. Д. Кулінка