Постанова

від 31.05.2021 по справі 911/362/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2021 р. Справа№ 911/362/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Коротун О.М.

Гаврилюка О.М.

секретар судового засідання: Вайнер Є.І.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 31.05.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд"

на рішення Господарського суду Київської області від 26.08.2020 ( повний текст рішення підписано 07.09.2020)

у справі № 911/362/20 (суддя - Бацуца В. М.)

за позовом Приватного підприємства "Приват-Орфей"

до Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд"

про стягнення 363 353, 03 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2020 року Приватне підприємство "Приват-Орфей" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд" (далі - відповідач) про стягнення 363 353, 03 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на порушення відповідачем умов договору №4 про охорону об`єкту від 01.10.2018 в частині оплати вартості наданих послуг, у зв`язку з чим, просив суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 259 035, 00 грн., пеню у розмірі 96 863, 97 грн., інфляційні збитки в розмірі 2 713, 62 грн. та 3% річних у розмірі 4 740, 44 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 26.08.2020 позов задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд" на користь Приватного підприємства "Приват-Орфей" 259 035 грн. 00 коп. основної заборгованості, 26 448 грн. 11 коп. пені, 2 713 грн. 62 коп. інфляційних збитків, 4 740 грн. 44 коп. 3% річних та судові витрати у розмірі 4 394 грн. 06 коп. судового збору.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що відповідач у порушення покладеного на нього законом та договором обов`язку, своє зобов`язання щодо оплати за надані послуги не виконав, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Укргазбуд" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 26.08.2020 у справі № 911/362/20 та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що Приватне підприємство "Приват-Орфей" не надавало ПАТ "Укргазбуд" послуг охорони. Акти здачі-приймання робіт підписані не головою правління ПАТ "Укргазбуд" у зв`язку з чим, не є належними доказами у справі. Позовна заява не містить доказів направлення та вручення ПАТ "Укргазбуд" претензії №11 від 06.11.2019 та листа №12 від 20.11.2019, оскільки відбиток штемпелю на зазначених документах не належить апелянту та не містить підпису уповноваженої особи відповідача.

Скаржник просить витребувати у позивача первинні документи, перелік яких наведений в апеляційній заяві.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач у своєму відзиві, наданому до суду 10.12.2020, зазначає, що рішення суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і рішення слід залишити без змін. Крім того, позивач вказує, що в матеріалах справи наявні акти приймання-передачі наданих послуг за період з лютого по грудень 2019, які підписані та скріплені печатками з боку ПАТ "Укргазбуд".

Позивач зазначає, що відповідач не звертався до Приватного підприємства "Приват-Орфей" із претензією щодо ненадання послуг відповідно до пункту 2.2.4 договору та не скористався своїм правом на одностороннє розірвання договору, на підставі пункту 5.3 договору. Натомість, продовжував користуватися послугами з охорони позивача та підписував акти приймання-передачі наданих послуг.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2020, справу №911/362/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Корсак В.А., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 у справі №911/362/20 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд" на рішення Господарського суду Київської області від 26.08.2020 залишено без руху.

11.11.2020 представником Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд" подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано оригінал платіжного доручення № 110179 від 09.11.2020 на суму 8 175, 45 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 поновлено Приватному акціонерному товариству "Укргазбуд" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 26.08.2020 у справі № 911/362/20, відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд апеляційної скарги на 16.12.2020.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2020, у зв`язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М. на лікарняному, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 прийнято справу №911/362/20 до провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд" на рішення Господарського суду Київської області від 26.08.2020 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Корсак В.А. Призначено розгляд справи на 01.02.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 оголошено перерву у розгляді справи № 911/362/20 до 03.02.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд" про витребування доказів відмовлено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 оголошено перерву у розгляді справи № 911/362/20 до 10.02.2021.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2021, у зв`язку з перебуванням судді Корсака В.А. у відпустці, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 оголошено перерву у розгляді справи № 911/362/20 до 17.03.2021.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді Майданевича А.Г. та судді Коротун О.М. з 16.03.2021 на лікарняному, розгляд справи 17.03.2021 не відбувся.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2021 розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд" на рішення Господарського суду Київської області від 26.08.2020 у справі № 911/362/20 призначено на 12.04.2021.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2021, у зв`язку з перебуванням судді Суліма В.В. на лікарняному, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Гаврилюк О.М., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 прийнято справу №911/362/20 до провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд" на рішення Господарського суду Київської області від 26.08.2020 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Гаврилюк О.М., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 відкладено розгляд справи на 21.04.2021.

Судове засідання 21.04.2021 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М. на лікарняному з 15.04.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2021 розгляд справи №911/362/20 призначено на 31.05.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2021 клопотання Приватного підприємства "Приват-Орфей" про приєднання письмових доказів до справи від 08.02.2021 та від 16.03.2021; про виклик до суду та допит свідка від 08.02.2021: про включення питань для проведення судово-почеркознавчої експертизи від 10.02.2021; про призначення судово-технічної експертизи від 10.02.2021 залишені без розгляду. У задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд" про призначення комплексної судово-почеркознавчої, судово-технічної експертизи документів від 10.02.2021 відмовлено.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

01.10.2018 між Приватним підприємством "Приват-Орфей" (далі - виконавець) та Приватним акціонерним товариства "Укргазбуд" (далі - замовник) укладено договір № 4 на охорону об`єкту (далі - договір).

Згідно з пунктом 1.1 договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання з охорони об`єкту з майном, включаючи автоматизовану газову котельню, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. О. Пироговського, 19, корпуси 2 та 3, які здані під охорону, забезпечення пропускного режиму на об`єкті.

Відповідно до п. 1.2 договору охорона об`єкту здійснюється виконавцем. У випадку необхідності, і за погодженням із замовником, до охорони об`єкту можуть залучатися співробітники підрозділів Державної служби охорони. У випадку залучення до охорони третіх осіб, відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обов`язків, за цим договором, несе виконавець. Замовник не оплачує послуги третіх осіб.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що оплата замовником послуг з охорони здійснюється щомісячно, на умовах попередньої оплати, не пізніше 10 числа кожного поточного місяця шляхом перерахування на поточний рахунок виконавця суми зазначеної в додатку №1, який є невід`ємною частиною договору.

Сторони у пункті 5.1 договору визначили, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2019.

Якщо за 15 днів до закінчення терміну дії договору жодна з сторін не попередить письмово другу сторону про свій намір розірвати договір, його дія продовжується до 31 грудня наступного року (пункт 5.2 договору).

Договір може бути розірвано однією із сторін в односторонньому порядку з письмовим повідомленням про розірвання договору не менш як за 15 діб (пункт 5.3 договору).

Одночасно з укладення договору сторони підписали додаток № 1 до договору № 4 від 01.10.2018, в якому вказали, що охорону об`єкту за адресою: м. Київ, вул. О. Пироговського, 19, корп. 2, 3 здійснювати 1 (одним) охоронником з 08.00 год. до 08.00 год. наступного дня. Оплата здійснюється з розрахунку 32 гривні 00 коп. за годину роботи охоронника

06.11.2019 Приватне підприємство "Приват-Орфей" звернулось до Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд" з претензією № 11, в якій просило сплатити заборгованість у розмірі 229 320, 00 грн., що виникла за договором № 4 на охорону об`єкту від 01.10.2018. Факт отримання відповідачем претензії підтверджується відміткою про отримання та реєстрацію відповідної претензії.

20.11.2019 позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 12, в якому повідомив про розірвання договору № 4 на охорону об`єкту від 01.10.2018 з 06.12.2019, у зв`язку з систематичним невиконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань, а також запропонував у строк до 05.12.2019 погасити існуючу заборгованість. Відповідачем отримано вказаний лист, що підтверджується штемпелем на листі про отримання та реєстрацію.

Звертаючись з позовною заявою позивач послався на порушення відповідачем умов договору №4 про охорону об`єкту від 01.10.2018 в частині оплати вартості наданих послуг, у зв`язку з чим, просив суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 259 035, 00 грн., пеню у розмірі 96 863, 97 грн., інфляційні збитки в розмірі 2 713, 62 грн. та 3% річних у розмірі 4 740, 44 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, договір, укладений між Приватним підприємством "Приват-Орфей" та Приватним акціонерним товариства "Укргазбуд", за своєю правовою природою відноситься до договорів про надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вірно встановлено судом першої інстанції та відповідно до матеріалів справи, у встановлений договором строк відповідач обов`язок щодо оплати наданих послуг не виконав та його основна заборгованість перед позивачем складає 259 035, 00 грн., що підтверджується наступними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0000024 від 28.02.2019 на суму 23 520, 00 грн.; № ОУ-0000036 від 31.03.2019 на суму 26 040, 00 грн.; № ОУ-0000045 від 30.04.2019 на суму 25 200, 00 грн.; № ОУ-0000054 від 31.05.2019 на суму 26 040, 00 грн.; № ОУ-0000063 від 30.06.2019 на суму 25 200, 00 грн.; № ОУ-0000073 від 31.07.2019 на суму 26 040, 00 грн.; № ОУ-0000082 від 31.08.2019 на суму 26 040, 00 грн.; № ОУ-0000090 від 30.09.2019 на суму 25 200, 00 грн.; № ОУ-0000098 від 31.10.2019 на суму 26 040, 00 грн.; № ОУ-0000099 від 30.11.2019 на суму 25 200, 00 грн.; № ОУ-0000107 від 06.12.2019 на суму 4 515, 00 грн. наявними в матеріалах справи.

Щодо посилань апелянта на те, що акти здачі-приймання робіт не є належними доказами надання послуг з охорони, оскільки підписані не головою правління ПАТ "Укргазбуд", колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 4 статті 58-1 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим. Виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюється без одержання будь-яких документів дозвільного характеру.

Згідно із пунктами 1, 5, 9, 10 розділу 3 Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 червня 2015 року N 1000/5 право на застосування гербових печаток (для установ, які мають право використовувати державну символіку) або печаток установи із зазначенням найменування установи та ідентифікаційного коду (далі - печатка установи) закріплюється у положенні (статуті) установи і зумовлюється її правовим статусом.

На документах, що засвідчують права громадян і юридичних осіб, на яких фіксується факт витрати коштів і проведення операцій з матеріальними цінностями, підпис посадової (відповідальної) особи скріплюється печаткою установи (за наявності).

Розпорядчим документом керівника установи визначаються порядок використання, місце зберігання печатки установи і посадові особи, відповідальні за її зберігання, а також перелік посадових осіб, підписи яких скріплюються печаткою установи.

Відбиток печатки, що засвідчує підпис посадової особи, ставиться таким чином, щоб він охоплював останні кілька літер найменування посади особи, яка підписала документ, але не підпис посадової особи. У документах, створених на основі уніфікованих форм, печатка ставиться на окремо виділеному для цього місці з відміткою "М. П.".

Облік усіх печаток та штампів, що застосовуються в установі, ведеться у журналі за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил. Видача печаток, штампів посадовим особам здійснюється під підпис у відповідному журналі. Печатки зберігаються у шафах (сейфах), що надійно замикаються і опечатуються.

Отже, відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки.

Дослідивши в судовому засіданні оригінали актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), колегія суддів встановила, що вказані акти підписані та скріплені печатками товариств.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції відповідач не надавав докази, які б свідчили про втрату печатки підприємства, її підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі скаржника.

Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 910/6216/17, від 05.12.2018 у справі № 915/878/16, від 18.08.2020 у справі №927/833/18.

При цьому, у постанові від 20.12.2018 у справі № 910/19702/17 Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки покупця, не може свідчить про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.

Враховуючи вказане вище, колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на те, що акти здачі-приймання робіт не є належними доказами надання послуг з охорони, оскільки відтиск печатки на вказаних актах є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи, у здійсненні певної господарської операції. Доказів протилежного відповідачем не надано.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Отже, відповідно до правил доказування відповідач, заперечуючи позовні вимоги та посилаючись на підписання актів не уповноваженою особою, повинен довести зазначені обставини.

Однак, відповідач не надав доказів того, що вказані акти підписані не уповноваженою особою підприємства, втрату печатки підприємства, її підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі юридичної особи. Натомість, колегія суддів встановила, що зазначені акти містять печатки відповідача. Крім того, під час огляду оригіналів актів колегією суддів звернуто увагу, що відповідно до наказу №13/4 від 03.01.2017 право дозволу підпису документів також надано бухгалтеру Мальчук Надії Костянтинівні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/1389/18.

З огляду на вказане вище, місцевий господарський суд вірно вказав, що відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів щодо виконання обов`язків по оплаті наданих послуг за договором № 4 на охорону об`єкту від 01.10.2018.

Твердження скаржника про відсутність доказів направлення та вручення ПАТ "Укргазбуд" претензії №11 від 06.11.2019 та листа №12 від 20.11.2019, оскільки відбиток штемпелю на зазначених документах не належить апелянту та не містить підпису уповноваженої особи відповідача, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки факт отримання відповідачем претензії №11 від 06.11.2019 та листа №12 від 20.11.2019 підтверджується відмітками про отримання на вказаних документах та реєстрацією (т. 1; а.с. 24-25).

Враховуючи вказане вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 259 035, 00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь пеню за період з 11.07.2019 по 07.02.2020 у розмірі 96 863, 97 грн.

Згідно із статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частинами 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 4.3 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати послуг, замовник зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожну добу прострочення.

Апеляційний господарський суд, перевіривши, за допомогою програми "Ліга:Закон", розрахунок пені, наведений позивачем та судом першої інстанції, дійшов висновку, що сума пені у розмірі 26 448, 11 грн. є арифметично правильною, а тому суд першої інстанції правомірно частково задовольнив позовні вимоги в цій частині.

Також, позивач просив стягнути з відповідача 2 713, 62 грн. інфляційних збитків та 4 740, 44 грн. 3% річних за період з 11.02.2019 по 07.02.2020.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Перевіривши розрахунки 3% річних та збитків від зміни індексу інфляції, наведених позивачем та судом першої інстанції, колегія суддів погоджується, що стягнення 3% річних у сумі 4 740,44 грн. та індексу інфляції у розмірі 2 713,62 грн. є арифметично правильними та нараховані відповідно до чинного законодавства, а тому суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги в цій частині.

На переконання колегії суддів, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд" на рішення Господарського суду Київської області від 26.08.2020 у справі № 911/362/20 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду Київської області від 26.08.2020 у справі № 911/362/20 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд" на рішення Господарського суду Київської області від 26.08.2020 у справі № 911/362/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 26.08.2020 у справі № 911/362/20 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд".

4. Матеріали справи №911/362/20 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 03.06.2021.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Коротун

О.М. Гаврилюк